​​Друзі!
Провідні міжнародні наукові видавці й надалі підтримують українських дослідників під час війни. У межах спеціальних програм знижка на публікацію у відкритому доступі (APC) для авторів з України може сягати 100%.
📚Повне звільнення від APC наразі доступне, зокрема, у журналах Springer Nature, Elsevier, Wiley, Taylor & Francis, Cambridge та Oxford University Press, ACS, IOP, RSC.
Щоб скористатися знижкою, під час подання статті важливо:
👉коректно вказати афіліацію з українською установою;

👉обрати Україну як країну авторства.
У більшості випадків знижка застосовується автоматично. Якщо ні - зверніться до служби підтримки видавця.
Зверніть увагу: повне звільнення від APC зазвичай діє для журналів Gold Open Access. Перед поданням рукопису уважно перевіряйте умови журналу.
📌І, як завжди, уникайте сумнівних видань. Якщо маєте питання щодо вибору журналу чи умов публікації - звертайтеся до Бібліотеки КПІ.
Це хороша можливість зробити результати ваших досліджень видимими для міжнародної наукової спільноти й підтримати присутність української науки у світі.
📌Корисну інформацію про підбір журналу для публікації результатів досліджень та оформлення статті можна знайти на сайті Бібліотеки.

Друзі, свіжий дайджест новин Бібліотеки КПІ вже в пошті наших підписників!

Якщо ви ще не отримуєте розсилку, але хотіли б - усе просто 😉

👉Заповніть цю форму й отримуйте новини Бібліотеки КПІ на свій e-mail.

У нашій сьогоднішній книжковій добірці - два романи, екранізації яких невдовзі з’являться на великих екранах.

📖"Буремний перевал" Емілі Бронте - визнана класика британської й світової літератури, яка вже майже два століття є синонімом історії про несамовиту пристрасть і руйнівне кохання. Це роман про почуття, що не знають меж, про помсту, біль і неможливість вирватися з кола власних емоцій. Похмура атмосфера й герої, які люблять так само сильно, як і нищать, роблять цю історію тривожною й магнетичною водночас.

📖"Гамнет" Меґґі О’Фаррелл - поетичний, неспішний роман про єдиного сина Вільяма Шекспіра, Гамнета, який помер у 11 років. Утім, це книга не лише й не стільки про хлопчика: це й історія знайомства його батьків, і розповідь про родину, що вчиться жити з утратою, і зрештою - роздуми про те, як мистецтво може кидати виклик смерті.

🕯 День пам'яті Героїв Крут

29 січня 1918 року поблизу станції Крути українські студенти та курсанти вступили в бій із більшовицькими військами, що рухалися на Київ. Кількасот юнаків отримали завдання стримати наступ значно чисельнішого противника та виграти час для українського уряду.

Бій тривав кілька годин і дозволив затримати ворога, що мало важливе значення для подальших політичних рішень Української Народної Республіки. Частина студентів потрапила в полон, де їх було закатовано і страчено. Ці події стали однією з найтрагічніших сторінок боротьби за українську державність.

Сьогодні пам’ять про Героїв Крут нагадує, що відповідальність за майбутнє України часто лягає на плечі молоді. Тоді, як і тепер, рішення діяти приймали звичайні студенти, усвідомлюючи ризики й наслідки. Цей досвід залишається важливим орієнтиром у сучасних умовах боротьби за державність.

​​Запрошуємо до обговорення проєкту Стратегії розвитку Бібліотеки КПІ!
Шановні викладачі, студенти та співробітники КПІ ім. Ігоря Сікорського!

📑Бібліотека КПІ презентує для публічного ознайомлення проєкт нової Стратегії. Цей документ, розроблений в контексті загальної Стратегії розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2025 - 2030 роки, окреслює ключові вектори нашої діяльності, пріоритетні цінності та трансформаційні кроки, спрямовані на підвищення ефективності підтримки освітнього та наукового процесу в Університеті.

🤗Ми прагнемо, щоб оновлена стратегія максимально відповідала потребам університетської спільноти, тому запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до її обговорення та вдосконалення.

📌Як долучитися до обговорення:
✅️Ознайомтеся з документом - проєкт Стратегії доступний за посиланням;
✅️Надайте зворотний зв’язок - надсилайте ваші пропозиції, зауваження та ідеї на електронну адресу: library@library.kpi.ua.

🗓Терміни подання: коментарі приймаються до 6 лютого включно.

🫶Ваша думка важлива для нас! Це можливість спільно сформувати сучасний, відкритий та інноваційний простір, що сприятиме розвитку кожного члена спільноти КПІ!

Друзі!
👀Детально показуємо, як потрапити до нашого Пункту незламності, коли Бібліотека не працює.

У неробочі години:
🔹понеділок–п’ятниця: 20:00 – 09:00;
🔹субота: 19:00 – 24:00;
🔹неділя: цілодобово
👉потрапити до Пункту незламності можна через запасний вхід до CLUST SPACE.

Продовжуємо рубрику “КПІшники в Енциклопедії Сучасної України”, де ми ділимося статтями про науковців КПІ ім. Ігоря Сікорського від наших бібліографів.

Олександр Пилипович Оскерко - кандидат хімічних наук, професор, що працював у КПІ від 1918 року.

Можливості CORE для наукових бібліотек та дослідників
Бібліотека КПІ спільно з міжнародним індексатором документів відкритого доступу CORE (core.ac.uk) запрошує бібліотекарів, дослідників, адміністраторів репозитаріїв та всіх, хто працює з відкритою наукою на вебінар, присвячений відкритому доступу до наукових публікацій та розвитку інституційних репозитаріїв.

Ключові питання:
🔹 Що таке CORE і чому це одна з ключових інфраструктур відкритої науки;
🔹 Як бібліотеки можуть підвищити видимість досліджень через інтеграцію репозитаріїв;
🔹 Практичні можливості CORE Dashboard: індексація, статистика, якість метаданих;
🔹 Роль бібліотек у сталому розвитку репозитаріїв.

📌Коли: 25 лютого о 15:00
📌Де: Zoom
👉 Доступ до вебінару за посиланням.
Мова проведення вебінару - українська. Сертифікат не передбачений.

Ми отримали особливий книжковий дарунок від Вікторії Колмикової - мами загиблого воїна‑азовця Романа Колмикова (позивний “Вахр”) та очільниці ГО "Об'єднання Родин Незламні".

📖"Душа в місті Марії" - це збірка історій про полеглих захисників Маріуполя. У ній матері розповідають про своїх синів-героїв: світлі спогади, сповнені любові, переплітаються з болем утрати й складаються в пронизливі, глибоко емоційні тексти. Ці історії стають своєрідним пам’ятником мужності та пам’яті, який зворушує кожного читача.

📖"Янголи Маріуполя" - книга про воїнів‑оборонців Маріуполя з Вінничини. У ній також зібрані вірші, присвячені загиблим, та фотощоденник маріупольця Євгенія Сосновського, який показує життя охопленого війною міста.

Щиро вдячні пані Вікторії!
Зберігаємо пам'ять про наших героїв! ❤️‍🩹

Розпочався International Love Data Week - міжнародна ініціатива, що щороку об’єднує університети, бібліотеки та дослідницькі спільноти навколо теми дослідницьких даних. Цьогорічна тема - “Де дані?” фокусується на тому, як дані з’являються, де і в якому вигляді зберігаються, та що відбувається з ними після завершення дослідження.

🔎Рекомендуємо нашу серію вебінарів, присвячену управлінню дослідницькими даними. Тут розглядаємо базові принципи data management, інструменти для організації й зберігання даних, а також про найкращі практики їх поширення.

📌Якщо ж маєте запитання щодо роботи з дослідницькими даними або потребуєте консультації, звертайтеся до Стюарда даних.


#LoveData2026

​​Сьогодні, у Міжнародний день жінок і дівчат у науці, ми згадуємо науковиць КПІ, які формували інтелектуальну історію університету. У цьому дописі розповідаємо про кількох із них: дослідниць, що попри виклики часу писали монографії та підручники, відкривали нові напрями, очолювали кафедри та повертали із забуття імена колег.

🔸Алла Григорівна Бондар (1921–1981) – докторка технічних наук, професорка. У 1960-х роках очолювала Міністерство освіти, а в 1974 році стала засновницею та першою завідувачкою кафедри кібернетики хіміко-технологічних процесів КПІ. Авторка понад ста наукових і методичних праць, зокрема перших в Україні посібників з хімічної кібернетики.

🔸Ніна Опанасівна Вірченко (нар. 1930) – докторка фізико-математичних наук, професорка. З 1973 року працювала на кафедрі вищої математики КПІ, є авторкою понад 350 наукових і методичних праць. Окреме місце в її діяльності посідає повернення пам’яті про видатного математика Михайла Кравчука, репресованого радянською владою.

🔸Тетяна Василівна Путята (1905–1998) – кандидатка фізико-математичних наук, професорка. Її шлях у КПІ розпочався у 1930 році на кафедрі теоретичної механіки, де вона стала асистенткою, а згодом упродовж 15 років очолювала кафедру. За життя створила 174 праці – підручники, методичні посібники, монографії та книжки про видатних математиків.