Всесвіт сповнений таємниць, і астрономія — це спроба їх розгадати, крок за кроком. Але деякі питання вже десятиліттями тримають науку на межі криз

На лекції (засідання №2) ми дізнаємось про:
🔭 найгучніші кризи в астрономії та їх глибинні причини;
📜відкриття, що з часом обернулися великими викликами для науки;
🤯несподівані факти і як вони змінюють наше уявлення про Всесвіт;
🕳 суперечки навколо темної матерії, темної енергії та космологічної сталої.

📍 Офлайн, у бібліотеці КПІ (місце проведення повідомимо пізніше)
🗓 Середа, 7 травня о 17:00

Це буде справжня мандрівка на межу знань — і трохи далі.
Приходь, якщо хочеш дізнатись, що таке космологічна криза, чому напруга Габбла — не просто метафора, і чи загрожує науці справжня криза.
На тебе чекають презентація, цікаві матеріали, добірка літератури та смачні бонуси. 🌌

За всіма питаннями звертайтесь сюди: @uniobserving
Також, шукайте нас у всіх соцмережах:
Чат | Канал| Інстаграм|Фейсбук|Керівниця |Реєстрація

🤩Це неймовірне відчуття - коли ставиш останню крапку в своїй науковій роботі!

🤔А потім настає час редагування списку джерел… і з цим завданням можуть допомогти наші бібліографи. Нагадуємо про послугу “Оформити список джерел для своєї роботи” ☺

👉Детальніше про стилі оформлення, умови надання послуги та терміни виконання - за посиланням.

🦾 Розмова на тему «Комунікація з ветеранами та людьми з інвалідністю»

Запрошуємо студентів, викладачів та ветеранів взяти участь у розмові на тему «Комунікація з ветеранами та людьми з інвалідністю». В рамках зустрічі проводитиметься благодійний збор коштів на потреби ветеранів з порушенням та втратою зору.

Спікер: Владислав Єщенко, на псевдо "Самурай" — в минулому сапер ТрО, що втратив зір та частково слух на війні. Владислав є співзасновником та керівником благодійного фонду "Побачимо Перемогу" та займається допомогою людям, які внаслідок війни повністю або частково втратили зір.

📝 Реєстрація.

🕑 7 травня (середа), 16:00

📍 Smart Shelter CLUST SPACE, Бібліотека КПІ

ВОВРС ДНВР

​​💎Протягом кількох століть створення штучних алмазів було важливим та актуальним завданням для науковців. У 1953 році у Швеції було здійснено перший лабораторний синтез алмазів.
Від автомобілебудування до елементів оптики, від створення ракетно-космічних конструкцій до виготовлення ювелірних прикрас - сьогодні рівень застосування надтвердих матеріалів є промовистим показником рівню розвитку промисловості.

✍️Фундаментальні теоретичні та прикладні дослідження технологій синтезу нано-, субмікро-, мікропорошків алмазу та кубічного нітриду бору проводять науковці КПІ, доктори технічних наук, професори Віктор Антонюк та Олександр Саленко спільно з членом-кореспондентом НАН України, доктором технічних наук, професором Сергієм Клименком.

📖Основні результати наукових досліджень викладені в навчальному посібнику “Надтверді матеріали інструментального призначення для автоматизованого виробництва”.

📌У виданні:
• висвітлено найбільш поширені надтверді матеріали інструментального призначення;
• наведено загальні уявлення та класифікацію основних порошкових і полікристалічних надтвердих матеріалів;
• значну увагу приділено конструктивному виконанню алмазо- та cBN-вмісних інструментів та їх використанню для оброблення полімерних і композиційних матеріалів;
• розглянуто процеси лезвійного та алмазно-абразивного оброблення деталей із швидкорізальних сталей та важко оброблюваних сплавів.

Вебінар “Як якісно написати наукову статтю” вже сьогодні о 15:00!

Ключові аспекти:
🔵Як правильно структуровано підготувати наукову статтю.
🔵Основні складові наукової статті: наукове обґрунтування, методи, аналіз результатів.
🔵Використання інструментів для підвищення якості наукових досліджень.
🔵Як оформлювати метадані для покращення видимості та пошуку наукових статей.
🔵Корисні рекомендації з оформлення статті відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Доповідач: Жеребчук Софія, головний бібліотекар, координатор напряму управління дослідницькими даними Бібліотеки КПІ.

📌Коли: 7 травня о 15:00
📌Де: Zoom
✔️Реєстрація

Посилання на зустріч усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.
Участь у вебінарі безоплатна. Сертифікат не передбачений.

Вакансія гіда/екскурсовода Бібліотеки КПІ

🤩Шукаємо майбутнього бібліотеко-кпі-знавця!
Запрошуємо до команди екскурсовода, який(а) допоможе
відкривати унікальний архітектурний простір нашої Бібліотеки допитливим гостям!

🫶Ми шукаємо комунікабельну та ініціативну людину, яка з натхненням проводитиме оглядові та тематичні екскурсії для студентів, викладачів і відвідувачів університету. Ця роль ідеально підійде тим, хто цікавиться історією та сучасністю КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також культурними й освітніми традиціями університету.

👀Детальніше про вакансію читайте за посиланням
👉Та надсилайте резюме на e-mail:
hr@library.kpi.ua або телефонуйте +38 (044) 204-80-72.

📌А також нагадуємо про нашу актуальну вакансію фахівця/бібліотекаря відділу культурно-освітньої роботи - організатора найкрутіших заходів Бібліотеки!

🇺🇦 День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

8 травня в Україні відзначають День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це не лише згадка про історичні події, а й вияв нашої колективної памʼяті, що застерігає від повторення трагедій. Перемога над нацизмом стала символом перемоги людяності над жорстокістю, правди — над тоталітарною брехнею.

Сьогодні, як і тоді, Україна перебуває на передовій боротьби з агресором, який несе насильство, зневажає міжнародне право та намагається переписати історію. Ракетні обстріли, фільтраційні табори, депортації, катування — усе це моторошно нагадує про найтемніші сторінки ХХ століття. Але, як і в минулому, українці чинять спротив і доводять: свобода, гідність і право на життя — понад усе.

Ця війна, як і Друга світова обов'язково закінчиться, але вона назавжди залишиться у пам'яті та в серці кожного з нас.

Все буде Україна!

Перевірка академічних текстів на ознаки плагіату: бліц-відповідь

Запрошуємо дослідників КПІ ім. Ігоря Сікорського запитати все, що давно хотіли про перевірку академічних текстів на ознаки плагіату.

А саме, отримати відповіді в межах наступних тем:
🔸чому академічні тексти перевіряються;
🔸хто і як їх перевіряє;
🔸які академічні тексти перевіряються в КПІ;
🔸на якому етапі здійснюється перевірка;
🔸показники оригінальності та запозичень;
🔸скільки може бути цитат;
🔸чи є допустимий відсоток плагіату;
🔸хто може прийняти рішення про наявність плагіату;
🔸що відбувається після перевірки;
🔸до кого звернутися, якщо ви не згодні з експертним висновком.

Доповідачі:
Євгенія Кулик, директор Бібліотеки КПІ
Олена Косьміна, завідувач Відділу інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ

📌Коли: 14 травня о 16:00
📌Де: Zoom

✔️Реєстрація

Посилання усі зареєстровані учасники отримають на свою е-пошту.

Безоплатна публікація у журналах відкритого доступу для українських авторів

Нагадуємо, що провідні міжнародні наукові видавці продовжують підтримувати українських авторів під час війни.

👉У межах спеціальних програм більшість провідних академічних видавців тимчасово збільшили розмір знижки на оплату зборів за публікацію у відкритому доступі (Article Processing Charges, APC) до 100%. Завдяки цій ініціативі українські дослідники отримують додаткову підтримку для продовження наукової діяльності в умовах війни.

📚Повним звільненням від оплати APC українські автори можуть скористатися, зокрема, у журналах таких видавництв: Springer Nature, Elsevier, Wiley, Taylor & Francis, Cambridge University Press, Oxford University Press, American Chemical Society (ACS), Institute of Physics Publishing (IOP), Royal Society of Chemistry (RSC).

📌Щоб скористатися цією можливістю під час подання статті до відкритого журналу окреслених видавців необхідно правильно зазначити свою афіліацію з українською установою та обрати Україну як країну авторства у профілі. У більшості випадків знижка застосовується автоматично на етапі погодження оплати. Якщо цього не відбулося, рекомендується звернутися до служби підтримки видавця з проханням підтвердити право на знижку.

🔐Важливо: повна відмова від сплати APC зазвичай поширюється лише на статті, що публікуються у журналах із золотим відкритим доступом (Gold Open Access). Уважно ознайомлюйтесь з умовами обраного журналу перед подачею рукопису.

❗️Будь ласка, уникайте подання до сумнівних або недоброчесних журналів. Якщо у вас виникли сумніви щодо репутації видання або умов публікації, радимо звернутися за консультацією до Бібліотеки КПІ.

✔️Скористайтеся цією можливістю, щоб зробити результати вашої роботи доступними широкій міжнародній аудиторії. Підтримка відкритого доступу сприяє підвищенню видимості української науки у світі, що має особливе значення у сьогоднішніх реаліях.

Друзі!

🪡Щорічно у третій четвер травня нас єднає вишиванка. Ця традиція надихає, підтримує, нагадує про нашу історію - і, зрештою, це просто дуже-дуже красиво!

Запрошуємо спільноту КПІ ім. Ігоря Сікорського 15 травня разом відзначити Всесвітній день вишиванки!

Цьогоріч у програмі:
📌11:45 - фотографування перед пам’ятником Ігорю Сікорському;

📌З 12:00 в Бібліотеці КПІ:
👉традиційна посадка кущів калини;
👉частування галушками, варениками, млинцями по-бібліотечному (благодійна акція на підтримку наших захисників);
👉виступ творчого колективу ЦКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського;
👉майстер-класи;
👉благодійний аукціон;
👉флешмоб.

📌20:00 - кінопоказ на Площі знань.

Чекаємо на вас! ❤️

​​13 травня 1849 року народився Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) - класик української літератури, прозаїк, драматург та громадський діяч.

✍️Його повісті “Товариші” цьогоріч виповнюється 150 років. Втім, твір, що побачив світ у Женеві (Швейцарія) у 1877 році, вперше вийшов в Україні тільки 1918-го. У цій затримці ттривалістю в чотири десятиліття винна російська імперська цензура.

📖“Товариші” вийшли друком у видавництві Полтавської спілки споживчих товариств. З 1917 року там друкувалося багато літератури українською мовою, а сама Спілка активно підтримувала український рух.

👉“Панас Мирний - це не справжнє ймення та призвіще, а придумане. Таке придумане призвіще зветься ще по-чужоземному “псевдоним”. Ще недавно начальство дуже косо дивилося на тих людей, хто пише українською мовою, переслідувало їх, гнало їх з посад, позбавляло шматка хліба, то й не диво, що письменники мусили часто підписувати свої твори не власним ім’ям, а яким-небудь вигаданим. Тепер уже можна нам на своїй землі цього не робити і сміло підписувати під українською книжкою чи статтею своє ім’я, та наш письменник уже людина старого віку, підписується цим псевдонимом більш як 40 літ, звик до нього, під цим псевдонимом здобув собі слави, той не хоче вже на старости підписуватись якось инакше”, - пише у передмові Володимир Щепотьєв, фольклорист, педагог та на той момент викладач Полтавського вчительського інституту.

📌“Товариші” доступні у залі 3.5. Бібліотеки КПІ.