ХРЕСТ. #зновуактуально

Прийшов до хати живодер червоний.
— Збирайся, по'пе. Жде тебе тюрма.
Скидай це шмаття і пали ікони.
Давно всі знають, що Творця нема.

Немає Бога! Чуєш, мракобісе!?
Є партія — майбутнього вінець.
Чому ж тобі це в голову не лізе?
Кричали діти... та мовчав отець.

— Чи ти глухий!? Чи, може, нездоровий?
Зніми хреста — і відпущу тебе.
Та батюшка ні слова, ні пів слова
Не відповів рабу НКВД.

А той кричав, що зеленіли очі
І вени ворушились біля вух.
Але вуста, мов оніміли, отчі...
І що живий — то свідчив тільки дух.

Аж раптом кат, підскочивши до бранця,
Щосили нитку з хрестиком смикнув.
Не розірвалась нитка. Тільки пальця,
Яким курок стискати, різонув.

Священик став, як переможець бою:
— О ні! Хреста я не зніму-таки.
Хіба, що тільки.... тільки з головою...
У відповідь ревло: "на Соловкииии!"

... Немає Бога! Чуєш, мракобісе!?
Є партія — майбутнього вінець.
Чому тобі це в голову не лізе?
Ридали діти та мовчав отець...

Тетяна Волошина (Савчук)
#поезіяТетянаВолошина