Остров Тенерифе также был захвачен маленькими хитрыми жестокими технократами и прибывает в оккупации по сегодняшний день . Правда , там есть резервации в которых люди живут отказавшись от всех их «цивилизованных благ» , живут без электричества , коммуникаций , своих детей воспитывают сами , а не чужие тети и дяди в системных школах и тд .и абсолютно при этом по-своему счастливы .

с л а в а в о л ь н ы м ☀️

Всем Правдорубам!..

ПРЕКРАСНЫЕ СЛОВА О ПАТРИОТИЗМЕ , я пошел против корпорации и ее диктатуры , предлагаю всем это сделать дабы восстановить великую Державу , освободить наши земли от захватчиков , колонизаторов , заморских иудо-паразитов и начать по-настоящему жить на своей благой , одной из самых богатых стран , Земле !
☀️

Бумажки на станке напечатали и долбоебы готовы за них становиться в позу Г вместо того чтобы самим на своей земле быть хозяевами со своими векселями .

После того как они захватили ваши мозги , они взялись за ваших детей

ЗАЧЕМ МЫ ПРИШЛИ?

Мы пришли не убивать друг друга, не ломать друг друга, не пригашать свет, не топить… Мы пришли ради высоких смыслов. Мы пришли в пользу Любви и Живы Творения. Кто этого ещё не поняли, считай, пропали.

Кто покушаются на самое святое, на наши семьи, на детей, на образование, считай, пропали. Кто продаются за материалку, и идут против своего же народа, считай, пропали.

Если мы не удержим свои пространства, считай, пропали.

Самое неприятное во всём этом, что нас не слышат наши же братья и сёстры. Они на данный момент времени делают выбор в пользу смерти и забвения. В то время когда нужно стоять плечом к плечу, как одно целое, когда нужно спасать свой звёздный храм, рода, лаборатории духа, свои святыни, ценности, свои семьи, они перекидываются на сторону врага. И не важно, кто этот враг, хоть баба из соседнего подъезда, главное, что они разрушают нас, разъединяют, ломают наши пространства, и готовят полное уничтожение через наши же руки и согласие.

Согласие выражается через мысли, поступки, действия, страхи, и обычную глупость и похоть… через отказ от жизни, через отказ от своих семей, от желания развиваться. Когда-то смелые, сильные, величаевые духом, стали слабыми и покорными, рабами и физ лицами, подвергаясь различного рода искушениям, страхам, и воздействиям даже со стороны простой деревенской магии. И это называется Воины Света?

Затратили такие ресурсы, чтобы проявиться здесь и выполнить свои звёздные задачи, а вместо этого взялись уничтожать своих же близких и Родных!

Как будете возвращать ваше сознание?!

Кажуть, що в Закарпатській області ТЦКшники мали необережність забрати з ромського табору двох чоловіків.

Після чого їхні родичі та близькі зібрались біля місцевого

ТЦК, почали ламати ворота та стріляти в повітря.
Sytnykinfo

Той момент, коли громада діє спільно та аргументовано.

Ось так потрібно діяти , а не бути як лохи телевізійні цивілізованими , вас навмисно такими зробили щоб ви були @високодуховні і покірні . Висока духовність ЦЕ КОЛИ ЧОЛОВІК МОЖЕ ПОСТОЯТИ ЗА СЕБЕ ЗА СВОЮ РОДИНУ І СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ , а не покірно йти в ТЦК , в мусарню чи ще кудись в якусь філію заморських іудо- ібланів .

Сегодня все , кто поддерживает одну глобальную захватившую человечество систему , поработившую его , навязав чёрную каноническую юрисдикцию разные там паспорта , аусвайсы, коды , статусы , правосубъектности и тд.(пирамидальную иерархию) - наши враги . С врагом нельзя взаимодействовать , вражина должна быть уничтожена за все ущербы нанесённые нам и нашим предкам . Каждый должен это запомнить и смотреть на всех их через призму этого , ну соотвественно и действовать 🔥
с л а в а в о л ь н ы м

#МЕО

В Буковели сделаем самый крупный центр реабилитации для психически больных .

У 2014-му його ,Василя (на відео),коли він був під моім командуванням на Сході , ті ж євреї закулісні (як потім з часом вже з’ясувалося) хотіли посунути з нашого добровольчого батальйону за його свободолюбство , за бажання відкрито висловлювати свої думки , я не дав цьому відбутися , залишив його . На початку 2022 року він не поділяв моєі думки але тепер бачу також прокинувся !!! так що робіть так я серце вам підказує , а не ситуація і вимоги когось .
Але Василь хочу тобі сказати що вибори то вже наслідок (хоча результати їх від населення не залежать) головний ворог це телевізор(ЗМІ) , які їм іудеям належить .

На мою думку його вбили для цього є всі ознаки психології поведінки лікаря та різка зміна в лікуванні .Зараз зачищають всіх ,прийшов час ,під проект Небесний Ієрусалим ,я про це попереджав всіх , ще раніше , Але …
Запам’ятайте - Жодної співпраці з ворогом , ЖОДНОЇ !

Ось що пише його дружина:


Цей пост дався мені дуже важко.Але я мусіла його написати.
Минуло вже два місяці від смерті мого чоловіка. І всі ці дні я забороняла собі думати про те, як він помер, щоб не збожеволіти.Але всеодно, вигляд Степана і його стан, в останні три дні його життя на цій землі,цей образ ходить за мною в думках,заднім фоном, весь цей час,не даючи мені розслабитися і жити…
Бо Степан помер спаралізований, з трубкою в горлі,тою самою,яку йому намагалися щоразу вставити в тюрмі,коли він тримав протестні голодування.А він ненавидів цю трубку для годування,і щоразу опирався, бо це жахливо,згадував він колись: «Ця трубка справжні тортури-болить, пече і страшенно мордує».А помер саме так,з трубкою в гортані, не міг навіть ковтати.

Він був повністю знерухомлений, але всеодно не здався, не скорився. З цього, вже мертвого тіла, дивилися мені прямо в душу свідомі очі. Він зберігав свідомість, все розумів, кліпав у відповідь на мої запитання, але вже нічого сказати не міг…. В той час, коли ще напередодні ввечері 18 лютого, ми з Андрій Сивий та Степаном Хмарою, гуляли, розмовляли, і ніщо, здавалось би не передвіщало такої страшної біди. А 20 лютого збиралися разом поїхати на Майдан.

Так от, розповідаю все по порядку:
Коли ми приїхали з Відня (ми були там протягом місяця), у нас вже була схема лікування і домовлено, що препарати для цього ми возитимемо з Австрії, бо частина з них у нас незареєстровані та й говорилося, що у них вони кращої якості.

У Степана вже була четверта стадія онкології з віддаленими метастазами, але у Відні нам сказали, що ми маємо шанс призупинити процес, ввійти в ремісію на якийсь час, чого ми і добивалися.

Прокапати цю Хімію, ми з Патронатною Службою Азову, поклали Степана спочатку в клініку Спіженка, а потім я вирішила перевезти його в «Оберіг». Вважалося, що це клініка з дуже хорошою репутацією.

Коли ми повернулися в Україну, Опікуватися Степаном Хмарою, взялася Патронатна Служба Азову. Вони самостійно збирали для цього кошти на Степана і оплачували наші рахунки в клініках, а я за свої кошти ( і кошти наших друзів), привозила препарати з Відня.

Самопочуття у Степана на цій Хімії з Відня, було більш- менш непоганим. Не було таких проявів, як часто розповідають люди - нудоти, блювоти, втрати апетиту. Та й болей сильних теж не було. Більше того, він міг працювати і навіть дописав свою книгу - заповіт українцям. І зміг прожити на цій Хімії ще сім місяців без мук і болю.

На той час ми вже прокапали 8 курсів Віденської Хімії, а мали прокапати 9 і аж тоді обстежуватися, так нам сказали у Відні. Але, онколог в Оберезі весь час наполягала, щоб Степан зробив обстеження чи діє Хімія. Один раз ми відмовилися, але вже після 8 курсів хімії, прийшлося погодитися, бо лікар дуже наполягала.

Виявилося, що пухлина, по- трохи, прогресувала. І Онколог Олена Юріївна Шмига відмінила йому 9 Віденську Хімію, хоча Степан хотів цю Хімію капати, бо йому було добре з нею, і призначила аналізи на імунну і таргентну терапію. Вона нам сказала : « Якщо вам прокапають цю хімію, то вже потім винесуть вперед ногами». Це я цитую в оригіналі. Я була свідком тої розмови. Що потім сталося, але, після призначеної нею Хімії.

Та й взагалі, її ледве вдалося вмовити з нами поговорити, бо вона була категорична в тому, щоб відмінити цю Хімію, навіть без розмов. Але, довіряючи Клініці, ми довірилися і їй. Аналізи робилися довго, більше трьох тижнів, ми трохи були вдома, трохи їздили в Клініку на опромінення, які мали знімати болі, що вже частково зʼявилися.

За цей час, через друзів Степана, ми домовилися в Університетській
Клініці у Фрайбурзі, що проведемо відеоконференцію за участю хворого і лікарів та домовимося, що з препаратів краще давати в даному випадку, далі. Але, Оберіг не давав згоди на цю конференцію, бо наша онколог сама «знала», як лікувати Степана і не потребувала ніяких консультацій…

І коли я все ж таки домовилися про цю відеоконференцію з керівництвом Оберіг, потелефонувала ця сама Олена Юріївна і заявила, що треба вже, негайно капати іншу Хімію з наступного дня, інакше вже буде пізно. Вона не пояснила нам, що являє собою ця Хімія, які вона може мати наслідки, що її призначення сумнівне для людей після 80 років, оскільки вона досить токсична. Нічого цього ми не знали.

Бо ця онколог, як завжди мала для нас не більше 5 хвилин, оскільки, як вона говорила «у неї весь час розписано по хвилинах», і ще своє лікування, бо вона теж лікувалася у своїй клініці. А працювала вона, завідувачка відділенням Онкології, два дні на тиждень, від 9.00 до 16.00. Від дзвінка до дзвінка… І навіть у цей свій робочий час, вона не знаходила можливості відвідати палату Степана Хмари, коли він просив.

Хімія коштувала досить багато, до 150 тисяч гривень. Лікар дала адресу двох аптек, де ми мали купити ці препарати, бо там вони, за словами Олени Юріївни, «оригінальні». ( як ви думаєте, для чого вона дала нам точну адресу, де купувати ці дорожезні препарати?!). Причому, написала призначення на якомусь папірці.

Ця лікар не дала нам навіть часу, щоб подумати чи потрібна Степанові ця Хімія?! Сьогодні вона сказала про Хімію, а завтра зранку вже треба було її капати. Бо інакше, вона буде вже непотрібна, пояснила вона. Патронатна Служба Азову швидко зібрала кошти, а наступного дня зранку вже привезла нам препарати.