Центральним проектом нашого ІПСО є канал Гіркіна в телезі. Просто хроніка бойових успіхів країні друзями якої є армія і плот. Бо флот може оминути вівцевіз, а плот ніт.

Hello, step-journalist, I’m under sanctions and I’m stuck.

З такою заявою сьогодні вийшов на політико патріотичний бізнес. Тобто Вадим Новинський.
Каже, ну тут з санкціями все зрозуміло розуміло це ж проізвол силовичків, а так то я нормальний хлопець. На колишньому шматку території мого рідного 145 Ліцею Вадим Новинський будував церкву. Розміром з шатл. Звичайно московського патріархату. Людина все життя просувала російські цінності в Україні, а санкції їй несправедливо прикрутили.

Разом з Вадимом Новинським протестує компанія Парімач. Каже, ну, ми ніколи податків не платили, але ж як волонтерили з недоплачених податків, подивіться. А що податків не виходило навіть 2% від валу - так зато ми легальний бізнес. Чим легальний бізнес відрізняється від нелегального, якщо шо той не платить податків, шо інший - поки що не пояснюють.

Тобто буквально, Паріматч вийшла разом з Новинським зі спільною заявою в американських ЗМІ, розповісти нам, що їх несправедливо притісняють. Новинський каже, що бізнесу з РФ не має, і Паріматч каже, що немає. Новінський каже, що патріот, і Паріматч каже, що патріот. Новинський каже, що це змова, і Паріматч каже, що це змова.

Логічно. Вірю обом. Не треба потім дивуватися, якщо до вас і ставитися будуть однаково. Шо там Янукович, цікаво, чому не доєднався до вашої спільної заяви.

https://www.politico.eu/article/ukraine-war-corruption-companies-sanctions-cause-rising-business-fears/?fbclid=IwAR1848_dR8v2ZZ6STiV7b2V--aF_x8h_yHPHLJGb2wfkvkgiPhinK_8r7mg

Цікаві досліди. Вирішив перевірити як живе занесеній під усі санкції сусід Новінського по статті про санкційний беспредел. Закинув 150 гривень на дзеркало Парімача buddy bet.

Платіж вийшов по МСС коду 5411 «бакалея, супермаркети» на еквайрінг 423100, Visa card issued by JPMORGAN CHASE BANK in UNITED STATES (про що повідомив мені сапорт мого банку). Тобто це міскод. Проблема вийшла за межі банківського сектору України.

Грав вперше в житті в однорукого бандіта.
Виграв 2к гривень. Подав на виведення.
1,5% вартість виводу (сподіваюсь це військовий збір, який потрапить в бюджет України).

Написало: очікуйте 12 годин - 2 дні.

Справа не в тому що я тепер роками буду грати в слоти, а в тому як ця ігорна історія адаптується аби лишатись тут присутньою.

В апдейті до поста напишу коли, як і від кого прийде зворотній платіж.

Отримав виграш за вчорашні слоти. Переказ власних коштів з карти фізичної особи громадянина України.

Антикорупційний дискурс в моєму розумінні крепко звернув не туди.

З одного боку в нас антикорупційні журналісти - це якийсь український Tatler на мінімалках, сюжети про життя багатих та знаменитих.
Тобто все навколо персоналій, типу зараз замінити Гришу на Степана і буде місто-сад. Причому в складних випадках і наявності часу знаходять притомних репутабельних людей, які ракетою пролітають через конкурси під овації. Просто потім за гаражами в ночі з невідомими людьми чумаданами міняються. І всі такі «о, горе, лишенько, біда, як таке могло статися?».

Питання архітектури процесів, які призводять до появи такого виду багатих та знаменитих, взагалі не на часі. Тут іноді пролітають якісь аплікативні переноси «просто зробіть як в країні Х», які теж ніколи не працюють, бо при переносі не вистачає кваліфікації дійсно виділити ті істотні умови чому саме воно спрацювало в країні Х. Те, що країна Х може виявитись помилкою вцілілого і це варто оцінювати - це взагалі рокет саєнс. Тобто бездумний, беззмістовний та безпощадний копі-паст. Коли копі-паст провалюється і вилазять ті самі недооцінені субʼєктивні фактори та обіктивні чинники, то прийнято здіймати ґвалт, що то вороги реформу поламала. Вороги просто в «ризики проекту» не потрапили, а так все ок.

Якщо країни Х під рукою немає, то запускається процес створення ноу-хау. І тут головне велика світла ціль. Як комунізм. Якщо не вдалося, то це був не той комунізм. Один з моїх улюблених персонажів казав: «я за мир у всьому світі і мені байдуже скільки жінок і дітей для цього треба вбити». Ноу-хау взлітає ще рідше ніж копі-паст. І тут треба просто оголошувати всіх ворогами реформи.

Будь-який з 2 сценаріїв не призводить до рефлексії, визнання помилок і світоглядних змін. Просто треба все так само тільки више дальше сільнєй.

Що робити? На жаль швидких та простих рішень немає. Це якийсь репутабельний think tank, розміром з авіаносець, який послідовно буде над цим працювати.

Майже 146 млн грн сховано від податкової і виведено у готівку.

Про таку підозру повідомив БЕБ гендиректорці ТОВки, що володіє «Гулівером».
Увага, питання! Куди у воюючій країні можна витратити 4 мільйони проросійських доларів ГОТІВКОЮ? Дуже сумніваюся, що на перепічки.

Чого проросійські? Ну тому, що, хоча підозру викотили такій собі Ірині Круппі, системою фунтів в нашій країні нікого не здивуєш – ми знаємо, що Гулівер належать Вікторові Поліщуку. І що управляла Гулівером довгий час його дружина, Лілія Резва. Саме та Резва, яка племінниця Світлани Медведевої, і одруження на якій пробудило у скромному теплоенергетику неабиякі бізнес-здібності.

Тож, можливо, «проросійські» - це евфемізм, і правильно казати, просто російські.

Тут би спитати, чого я так енергійно на це реагую. А того, що Поліщук не просто чорт, а надзвичайно слизький чорт. Ось, приблизно, що зійшло йому з рук за останню декаду (і що я пригадую навіть без допомоги гугла):
- Розкрадання банку «Михайлівський» - Поліщук навіть не фігурує в кримінальній справі
- Руйнування Радіопередавального центру в Броварах (прокатило, і з територій навіть зняли арешт – мовляв, най будує там, що хотів)
- Ігнор виплати відсотків по величезним кредитам від державних банків (реструктуризував в 2018, і зараз намагається зробити це повторно, жаліючись, що в країні війнонька, а в нього через це проблемоньки)

Вочевидь, родичі серед колишніх російських президентів, «сім’я януковича», власні ЗМІ і місце в сотці українського Forbes довгий час в Україні були фактично імунітетом. Плюс люто заплутані схеми, що суттєво ускладнювали будь-які переслідування.

В результаті, більшість інституцій остерігалися чіпати Поліщука шестифутовим дрючком.

Але зараз часи трошки інші. І зараз я великою честю та джентельменським обов’язком кожного вважаю ганяти русняву погань по всім пунктам, по яким можливо. За спроби вивезення роллс-ройсів, за ухиляння від податків, за штрафи на парковку.

І це нарешті відбуваєьтся.

Припускаю, що раптова пильність БЕБ неприємно здивувала наших фігурантів. Сподіваюсь це лише початок пригод сімʼї Поліщука. Російським агентам не місце в Україні.

А також вангую люте виття про утиски "українського бізнесу", який героїчно б’ється на «економічному фронті». Але що ж… лупайте сю скалу, панове.

Сьогодні відбувся Форум Української ради бізнесу щодо інституційних змін. Був там у компанії представників бізнес-спільноти, нардепів та громадських діячів, зокрема Грігола Катамадзе, Данила Гетманцева та Ярослава Железняка, який презентував звіт ТСК із дослідженням (НЕ)ефективності Бюро економічної безпеки(БЕБ).

Мене, як голову Ради громадського контролю БЕБ(РГК), запросили відповісти на кілька питань про проблеми Бюро та важку долю законопроекту #9080.

Коротко розказав про спроби взаємодії із минулим керівництвом БЕБ. Тим самим, яке на четвертому місяці повномасштабки ловило студентів за продаж гуманітарки. А, і ще впроваджувало карткову систему на вході в Бюро для «збільшення ефективності роботи» замість того, аби терміново викорчовувати з української фінансової системи росіян з оточення Путіна.

Ідеї допустити «нову кров» через стажування людей без досвіду оперативно-розшукової діяльності, закладені в закон про БЕБ, не було реалізовано попереднім керівником з «зрозумілих» причин, адже перетік старих кадрів з податкової був «необхідний». Рада громадського контролю БЕБ, одразу після перших конкурсів почала і пропонувати зміни до конкурсних процедур для підвищення їх якості і прозорості і привертати увагу Кабінету Міністрів та Верховної Ради до проблем новоствореного органу.

Тож я зауважив, що значення мають не тільки виважені правила, за якими створюється орган безпеки, але і люди, які цим займаються. Заодно вказав на інерцію помилок керування. На те, що велика кількість ресурсів була використана неналежним чином, і це досі відгукується на гальмуванні ефективності БЕБ. На те, що нам необхідна переатестація і повне перезавантаження Бюро. І що потрібно обов’язково залучати міжнародних експертів для виходу на кадри, які побудують нову культуру взаємодії органу економічної безпеки з бізнесом та суспільством.

Та щоб не бути поганим поліцейським, я все ж і похвалив БЕБ. Відмітив, що при зміні керівництва відбулись і істотні зміни в роботі, пішов прогрес по великих справах. Наприклад, по ігорці, айбокс банку, укрнафті. Також пішли зрушення в кейсах, за якими ми безуспішно три роки смикали НАБУ: це справа Фірташа і Регіональній Газовій Компанії.

Коротше, резюмуючи мій спіч – заперечувати прогрес БЕБ неможливо, він відбувається, просто все ще істотно загальмований попередніми помилками керівництва. Але трансформація запустилася і потроху набирає обертів. Наразі ми чекаємо від БЕБ новий адекватний регламент конкурсної процедури, яка дозволить набирати не чиновників з податкової, а реальних професіоналів. РГК має принципову позицію щодо цього регламенту і повернеться до співпраці з БЕБ тільки за умови його затвердження.

Сподіваюсь за рік відповідати на цьому ж Форумі на питання щодо блискавичної еволюції роботи БЕБ, не в останню чергу, завдяки роботі РГК. Працюємо далі.

“Is this the end of the beginning?
Or the beginning of the end?
Losing control or are you winning?
Is your life real or just pretend?” - співав Ozzy в останньому альбомі Black Sabbath.

“Prepare your anus” - казали евоки у Зоряних Війнах

Президент США Байден зідзвонився з лідерами Німеччини, Франції та Британії й обговорив ситуацію в росії.

Короткий зміст розмови був переданий через графічне зображення.

Мій коментар був сильно розлогішим. Я пояснював, що ми, як Рада громадського контролю, бачимо певні зміни на краще, а череда факапів є інерцією поганих рішень попереднього керівництва. В першу чергу кадрових.

Тобто історії накшталт «Мультіплексу» чудять набрані Мельником аси, яких поки що немає можливості звільнити, оскільки процедура переатестації (одна з вимог МВФ) ще не затверджена.

Тому до переатестації такі історії можуть траплятися. Ми зі свого боку, як Рада громадського контролю БЕБ відкриті до звернень громадян щоб виконувати свою функцію громадського контролю.
Скринька для звернень: rgk.beb@gmail.com

Я звичайно сподіваюсь, що електронний реєстр зброї і оте все запрацює.
Поки виглядає як в кіно.
Ніша слави так би мовити.

Це мабуть найсмішніше ниття Гіркіна, яке я слухав останнім часом.

Гіркін: Центральна влада виявилась повністю не готова до таких подій як марш Пригожина.
Ведучій: А як був готовий до таких сценаріїв ваш Клуб рассержених патріотів, який був створений як опозиційний двіж бо влада робить все не так.
Гіркін: Ну понімаєтє, ми не могли понять що коїться і як воно буде, та й не було організаційної спроможності, ну от ми нічого і не зробили.
The end.

Хочеться запитать: так а різниця в чому?

https://t.me/strelkovii/5995

«ГЕРОЇ ВМИРАЮТЬ»

Це назва нової пісні нашої подруги, парамедикині й співачки Стасік.
Сьогодні її премʼєра.

Адже герої вмирають. Це сувора правда. Цієї конкретної людини, або іншої, більше не існує, на її місці буде лише чорна порожнеча. Тому ми завжди маємо тримати на умі, що герої вмирають за нас. На нас тепер лежить обовʼязок жити достойно і боротися з ворогом так, як вони боролися заради нас.

«Я хочу докричатися до кожного українця і, найголовніше, до жителів кожної іншої країни. Бо герої помирають і за них», — каже Стасік. Тому пісня субтитрована 21 мовою. Сміливо поширюйте її зі всіма своїми друзями у всіх доступних соцмережах.

Слухайте, дивіться й поширюйте: https://youtu.be/JTUxJNb4LBg

Там ще є три банки на 79,5 мільйони. Всі 79,5 збирались на потреби 47.
Дуже цікавить чи створила бригада нову банку і що буде з тими майже 80 мільйонами.
Прикра ситуація.

І про стрілецьку майстерність