​​Це чи не найрозумніша книжка написана українським автором. Придбайте негайно й читайте щодня бодай кілька сторінок.

Біблія, Автодидактика Курінського і підручник сержанта інженерних військ маюь бути головними вашими книжками нині.

"Український філософ, музикант, поет, письменник, поліглот, засновник Постпсихології Валерій Олександрович Курінський
"Українська постпсихологічна автодидактика"
#Постпсихологія #Автодидактика #Курінський #ПостПсихология #Куринский #Самонавчання #Самобучение
Але що змінюється, коли ми, звільнившись від старих своїх упереджень і страхів, починаємо займатися тими ж мовами за постпсихологічною методикою? Може, нас обдаровують «чарівними паличками», замовляннями або якимись суперпідручниками (бо, мовляв, у старих, в отих, що на полиці і в які зазираю, приміряючись до нового навчального предмета, ієрогліфіка видається такою страхаючою...)? Ні, автодидактика не відкидає старих підручників і не реформує шкіл, перефарбовуючи їхні стіни та зносячи дахи... Ми реформуємо стосунки із собою, школою, часовими витратами, з такими «простими» явищами, як любов та етика, чесність у собі та багато інших речей... Словом, підручники можна лишати старі — нехай поганенькі, нехай навіть із помилками чи недоглядами (або просто з нальотом несучасності). Головне, щоби він подобався мені в цей момент, захоплював, як новий знайомий, додавав певності й радості, як помічник, як друг. Підручник має для мене стати на цей час сакральною книгою. Але шана, звісно, не має зводитися до того, що ти сумлінно «визубрюєш» усе написане в цій книжці! Не запам’ятати — а просто трішки розібратися в темі, зробити до неї перший підхід, шанобливий, уважний, захоплений... І, не чекаючи, поки призвичаїшся до цього підручника й ентузіазм спаде, переходиш до іншого, аналогічного.
Кількох місяців таких занять, скажімо, за п’ятьма підручниками з обов’язковим їхнім чергуванням та усним виконанням усього матеріалу вистачить, щоб оволодіти іноземною мовою на рівні третього курсу університету. Але в жодному разі не можна себе підганяти під певний «календарний план» навчання мові. Будь-яке силування, спроби одразу досягти великих результатів, «стрибки на випередження» і т.д. тільки гальмують навчальний процес. Усе, що потрібно для грамотної та насправді швидкої роботи, — це послідовне й точне виконання тих правил алгоритмізації, про які ми ведемо мову."

​​Оксана Корчинська
В цей день три роки тому , саме в цей час намагалася додзвонитися і привітати з Днем народження одного з найхоробріших воїнів нашоі війни Андрей Маслов «Футболіста». За добу до цього ми з ним в он-лайні кричали від радощів, бо Андрій в Бахмуті проводив матч пам’яті свого командира і нашого побратима «Мая» Владимир Майборода . Я набирала знову і знову телефон мого улюбленця . Потім плакала і молилася за нашого Мая , бо це був 40-й день його загибелі, біль неймовірний . Знову набирала Андрія , вже розуміючи , що йде бій. Я була переконена , що Маслов наш майбутній головнокомандувач , що попереду в нього навчання , офіцерські звання , бої за Україну та проти радянщини в армії. Бо Андрій доброволець , він надзвичайний , він все зможе , бо він не просто воїн , він громадянин України з Великої літери... Але ворог мав інші плани.... через годину мене набрали побратими , Андрій Маслов «Футболіст» і наш побратим поранений ще в Іловайських та Авдіівських боях В’ячеслав Куцмай «Цинк» загинули в цьому бою , на південному териконі під Торецьком.......

Коли вам здається , що у вас немає сил , знайдіть їх, будь-ласка , в ім’я цих Героїв ми далі боремося за нашу Україну 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

​​​​22-го травня у Києві, на Михайлівській площі, збираються трансгендери.

Вони кажуть, що будуть “відстоювати свої права” та “боротися проти дискримінації”. І хоч подібні лозунги вже встигли приїстися вітчизняному обивателю, проте в Україні багато хто не усвідомлює про що йдеться на ділі.

Для більшості так званий “транс-марш” - це чергове збіговисько фріків та столичних модників, до якого не варто ставитися надто серйозно. Насправді варто. Чому? Запитайте у канадців.

Наприклад, у мешканця міста Суррей Роба Хугланда, якому загрожує 5 років в’язниці за те, що він намагався відмовити свою 14-річну дочку змінювати стать. Так, дитина, яка ходить у 7-мий клас, вирішила, що їй набридло бути дівчинкою та висловила бажання змінити стать. Батько, природньо, занепокоївся потенційними наслідками подібної забаганки. Тепер він ризикує загриміти до в’язниці.

Абсурд? Ні, найближчий наслідок “транс-маршів”.
Надзвичайно популярним сьогодні є канадський блогер Джордан Пітерсон. Знаєте, завдяки чому він здобув популярність? Тому що мав сміливість називати чорне чорним, а біле - білим, а також чоловіка чоловіком, а жінку - жінкою. Говорити таке сьогодні у Канаді - це справжній подвиг, за який вас цькуватимуть медіа, а суспільство піддасть обструкції.

Сюжет з антиутопії? Ні, безпосередній наслідок “боротьби за права” трансгендерів.
Тому що вони боряться не за права, а за привілеї. Їхні “права” - це ваші обов’язки. Обов’язки називати чоловіче жіночим, спостерігати, як ваші діти калічать себе під впливом божевільної лівацької пропаганди та сісти до в’язниці у випадку наявності власної думки.

Якщо вас не вабить перспектива отримати диктатуру психічно хворих лівоекстремістів у найближчому майбутньому, то наберіться сміливості та прийдіть 22-го травня на Михайлівську площу, щоб захистити власне право жити у світі здорових та красивих людей, а не існувати в тоталітарному океані серед божевільного барвистого планктону.

@tradition_and_order

Оксана Корчинська

#Гордість_України

Пишаюся нашим морським піхотинцем Кирилл Потрас . Важке поранення з ампутацією ноги , реабілітація , півроку як на протезі , здає нормативи морпіхів, з честю несе прапор частини 👍💪👏
Слава нашим воїнам ! Слава Україні 🇺🇦!!!