because the dawn right before the sun rises is the darkest
even in the far future, never forget the you of right now
wherever you are right now, you're just taking a break
don’t give up, you know
don’t get too far away, tomorrow

щоразу, коли я згадую концерт бтс, на моєму обличчі зʼявляється усмішка й дивне усвідомлення, що моя майже десятирічна мрія здійснилася

я мріяла побачити бтс. багато етапів формування моєї особистості пройшло саме з ними. як сюрприз-пісню вони зіграли on, яка вийшла під здачу моїх випускних іспитів зі школи. вони зіграли fake love, яка досі асоціюється з найщасливішим днем у моєму житті. бтс так чи інакше були складовими мого щастя, і бачити їх вживу так само дивно, як усвідомити, що я здійснила те, що так давно хотіла

і про це мій пост. про мрії

ніколи не забувайте мріяти. не думайте, що щось нереально, тому що ви цього зараз не можете. не давайте зневірі оповити вас, не давайте тузі змусити вас сумніватися у собі, тому що the best is yet to come. завжди ідіть до своєї мети. завжди вірте в неї. нехай вона осяює ваш шлях і нагадує, навіщо ви це робите, тому що емоції, коли ваше заповітне стане реальністю, найкращі в житті

я майже не памʼятаю концерт. проте я памʼятаю, як широко посміхалася і кричала, забувши про сором. це була моя мрія — і я прожила її на повну, навіть не розуміючи, що нарешті це роблю

я бажаю, щоб таке траплялося з вами завжди

а про бтс? вони дуже, дуже класні, і, бляха, походу реально живі! і якщо ви сумніваєтеся, чи треба вам на концерт, якщо ви думаєте, що щось не вийде, але ви щиро хочете, то знайте — все буде. я не вірила, поки не повірила, і ось я тут

один пост не вмістить усіх моментів, які трапилися в цей вечір

проте я не можу не показати вам бодай частинку

💜