Комітет з прав людини
348 subscribers
933 photos
73 videos
1 file
603 links
Офіційний телеграм-канал Комітету Верховної Ради України з питань прав людини ➡️ https://kompravlud.rada.gov.ua/
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
До 31 березня 2024 року усі пенсіонери-переселенці, які стали ВПО до 24 лютого 2022 року, мають пройти ідентифікацію. Це допоможе державі упевнитися, що виплату отримує саме та людина, якій її призначено.

Один зі способів ідентифікації – за допомогою відеозв’язку. Заявку на проходження підтвердження особи потрібно подати до 15 березня, щоби працівники Пенсійного фонду України (ПФУ) встигли її опрацювати.

У відео розповідаємо, у який спосіб це можна зробити.

Водночас нагадуємо, що крім відеозв’язку, ідентифікацію можливо пройти:
🔹 у будь-якому відділенні Ощадбанку чи сервісному центрі ПФУ;
🔹 в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/);
🔹 у закордонній дипломатичній установі України із подальшим відправленням пакета документів поштою чи онлайн.
26 лютого 2024 року у форматі відеоконференції відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Верховній Раді України рекомендовано:
проект Закону України про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації, реєстр. № 10132 від 09.10.2023, поданий народним депутатом України Бардіною М.О. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.
У висновках, наданих головним комітетам, рекомендовано:
проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, реєстр. № 11028 від 20.02.2024, поданий народним депутатом України Фроловим П.В. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу;
проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за введення в оману уповноваженого органу для отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або визнання особою без громадянства чи визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту, реєстр. № 11022 від 19.02.2024, поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва: «Якісні законодавчі акти є важливою складовою для формування стереотипу нульової толерантності до дискримінації».

За рішенням ООН щороку 1 березня у світі відзначається День нульової дискримінації. Ключовою його метою є сприяння рівності й розвитку суспільства на основі справедливих законів.

Принцип рівності в Україні закріплено у статтях 21 та 24 Основного Закону, згідно з якими усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Саме тому утиски людини через стать, вік, расу, етнічність, інвалідність, політичні погляди, релігійні переконання, сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність є неприпустимими. Недискримінація - це невід’ємне право людини.

На жаль, маємо констатувати, що прояви дискримінації продовжують відбуватись у нашому суспільстві. Без їх подолання ми не зможемо наблизитись до європейських стандартів захисту прав людини і демократичних цінностей.

Для протидії дискримінації нам потрібно об’єднати зусилля між органами державної влади та громадянським суспільством. Станом на сьогодні в парламенті зареєстровано низку антидискримінаційних законопроектів, які спрямовані на протидію утискам за різними ознаками. Якісні законодавчі акти у відповідній сфері є важливою складовою для формування стереотипу нульової толерантності до дискримінації. Верховна Рада України та Комітет, в межах своїх предметів відання, продовжують працювати над забезпеченням рівності громадян перед законом як важливої умови існування правової держави.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний провів робочу зустріч з делегацією Генерального Директорату Європейської Комісії з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту населення (ECHO).

Під час зустрічі директор ECHO Андреас Папаконстантину презентував роботу Директорату та повідомив про особливості реалізації в Україні програм, які фінансуються Європейським Союзом і стосуються забезпечення постраждалих осіб гуманітарною допомогою.

Висловивши вдячність представникам делегації за допомогу, яку міжнародні партнери надають Україні, Андрій Задорожний поінформував іноземних колег про напрямки діяльності Комітету, закцентувавши увагу на законодавчих ініціативах, спрямованих на покращення стану дотримання прав осіб, які постраждали від збройної агресії проти України. Разом з тим було зазначено, що оскільки перед державою постало багато викликів, пов’язаних, у тому числі, зі зростанням навантаження на Державний бюджет України, законопроекти, які ухвалює парламент, обов’язково мають бути фінансово забезпеченими.

За результатами зустрічі сторони досягли домовленості щодо подальшої співпраці.
12 березня 2024 року у форматі відеоконференції відбулось засідання Комітету з прав людини.
Верховній Раді України рекомендовано проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих адміністративних послуг громадянам України, у тому числі за кордоном, реєстр. № 11017 від 16.02.2024, поданий народним депутатом України Задорожним А.В. та іншими народними депутатами України, включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.
У висновках, наданих головним комітетам, рекомендовано:
проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування" щодо врегулювання деяких питань простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану для внутрішньо переміщених осіб, які втратили роботу або працездатність та перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, або втратили житло, реєстр. № 10333 від 12.12.2023, поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С., за наслідками розгляду у першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, реєстр. № 11006 від 09.02.2024, поданий народним депутатом України Рущишиним Я.І. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні відхилити;
проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу, реєстр. № 11044 від 28.02.2024, поданий народним депутатом України Гришиною Ю.М. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
💻 Ідентифікація пенсіонерів з числа ВПО шляхом відеоконференцзв’язку: топ-5 актуальних питань
​​В Україні з 30 січня 2024 року змінилися правила оформлення спадщини.

Новації спадкування пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.

Основні зміни стосуються визначення місця відкриття спадщини:
👉 За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
👉 Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Також оновлене законодавство встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану:
1️⃣ У період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Зазначене правило застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

2️⃣ Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені вище, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом № 3450-IX, вчинення нотаріальних дій щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо ж місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені вище, відповідні нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в попередньому пункті.

Крім того, встановлюються особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування.
👉 За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
У зв’язку з воєнним станом Ощадбанк для зручності клієнтів продовжив термін дії всіх платіжних карток, у тому числі для внутрішньо переміщених осіб, до 30 вересня 2024 року.

Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився починаючи з лютого 2022 року. Якщо нову картку вже перевипущено, будь ласка, зверніться до відділення Ощадбанку для її отримання у зручний для вас час.

У разі закінчення терміну дії такі картки продовжать повноцінно працювати: ними можна розраховуватись у торговельно-сервісній мережі, знімати готівку в банкоматах тощо.
2 квітня 2024 року у форматі відеоконференції відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Верховній Раді України рекомендовано:
проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав внутрішньо переміщених осіб, реєстр. № 10405, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу;
проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та створення умов функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, реєстр. № 10442, включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Докладніше
9 квітня 2024 року у форматі відеоконференції відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Верховній Раді України рекомендовано:
проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, реєстр. № 11093 від 19.03.2024, поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
проект Закону України про звернення, реєстр. № 11082 від 13.03.2024, поданий Кабінетом міністрів України, включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням необхідності відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту.
У висновку, наданому головному комітету, рекомендовано проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо доступу до правосуддя осіб з інвалідністю, реєстр. № 11132 від 27.03.2024, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Також члени Комітету розглянули щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2023 році.
«Комплексне впровадження принципів, політики й заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових актах парламенту є одним з ключових пріоритетів законодавчої діяльності у контексті євроінтеграції» – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний під час виступу на тематичній сесії «Гендерна рівність в інтеграції до ЄС».

В умовах збройної агресії маніпулятивна риторика проти гендерної рівності та прав людини є частиною російської інформаційної війни проти України. Водночас, незважаючи на наявність певних недоліків і перешкод, Україна крок за кроком впевнено рухається шляхом поступового усунення гендерних розривів, запобігання та протидії будь-якій дискримінації, упровадження практик інклюзивності як основи фундаментальних прав і свобод у контексті євроінтеграції.

Наша держава шукає шляхи до забезпечення гендерної рівності у всіх сферах, створює умови для викорінення стереотипів, пов’язаних із статтю, і це означає, що ми рухаємось у вірному напрямку – зазначив Андрій Задорожний.
Про привілеї для надання житла ВПО, — голова підкомітету з питань тимчасово окупованих територій, відновлення та розвитку деокупованих територій України Сергій Козир.

Організації, які працюють з внутрішньо переміщеними особами, можуть отримувати майно без аукціону за єдиною відсотковою ставкою — 1% від вартості об'єкта за рік.

Впровадження цієї ініціативи допоможе вирішити питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Відео
Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний провів робочу зустріч з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та Начальником ЦУ Цивільно-військового співробітництва ГШ Збройних Сил України.

Під час зустрічі обговорювались практичні аспекти реалізації Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Акцентувалась увага на необхідності вдосконалення законодавства у сфері розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з урахуванням нових викликів, які виникли після введення в Україні правового режиму воєнного стану.

Андрій Задорожний наголосив на важливості забезпечення в умовах війни належного функціонування інституції Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та відкритості Комітету до подальшої співпраці щодо напрацювання відповідних законодавчих ініціатив.
🏠 Припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна — це один із обов’язкових етапів для отримання компенсації за знищене житло.

Відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закону), ☝️право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна в припиняється у зв’язку з його знищенням порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

✍️ Державну реєстрацію припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна необхідно здійснити:
❗️ ПІСЛЯ затвердження уповноваженим органом рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна
❗️і ДО дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифікату, або ж ДО моменту проведення виплати коштів на будівництво.

📑 Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами), визначено, що для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
1️⃣ заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;
2️⃣ документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).

Окрім цього, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності:
➡️ або відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ);
➡️ або витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна), поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 473, як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів...
​​продовження...

дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1185 (далі – акт дистанційного обстеження);
➡️ або поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.

У разі, коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ.

При цьому слід пам’ятати, що державну реєстрацію припинення права власності потрібно проводити у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна, а не у зв’язку з відмовою власника від свого права.

Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна).

❗️Важливо: в разі припинення права власності на знищений будинок право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, не припиняється. Тобто йдеться тільки про майно, що вже не підлягає відновленню.

☝️Пам’ятайте: згідно із Законом власники знищених під час війни об’єктів нерухомого майна звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації припинення права власності.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Перша задача на фронті - це зупинити наступ,- заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Горбенко.

Щоб переламати хід дій на фронті треба сучасні авіабомби та використання F16.

Завдяки F16 і сучасним бомбам та ракетам ми зможемо переламати хід війни і зруйнувати їхні фортифікаційні споруди та перебити їхню логістику.

Телеканал Рада
2 травня 2024 року у форматі відеоконференції відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

За результатами розгляду законопроектів Верховній Раді України рекомендовано:
проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, реєстр. № 11122 від 25.03.2024, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу;
проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту прав і свобод людини і громадянина під час примусового виконання рішень, реєстр. № 10389 від 03.01.2024, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Також під час засідання члени Комітету в рамках здійснення контрольної функції заслухали інформацію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про стан виконання положень Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» та розглянули спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання в 2023 році».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний провів робочу зустріч із Заступником Міністра оборони України Наталією Калмиковою.

В ході зустрічі, у якій також взяли участь Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та Начальник ЦУ Цивільно-військового співробітництва ГШ Збройних Сил України, обговорювались проблемні питання, які виникають під час реалізації положень Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

У даному контексті Андрій Задорожний наголосив на необхідності швидкого реагування держави на нові виклики, які виникли після введення в Україні воєнного стану. Очільник Комітету зазначив, що обов’язковою умовою такого швидкого реагування є скоординованість дій законодавчої та виконавчої гілок влади.

За результатами зустрічі сторони визначили пріоритети на шляху до вдосконалення чинного законодавства у дотичних для Комітету та Міністерства оборони України сферах, зокрема в частині правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із розшуком осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.