#дякувативетеранам❓Як цивільні мають ставитися до військових і ветеранів?

☝️Ми починаємо цикл публікацій з відповіддю на це питання від самих військових і ветеранів.

💬"Мене запрошували в школу, показував дітям протези, розповідав. Діти повинні бачити ветеранів, з протезами, без протезів, зі шрамами, повинні спілкуватися з ними. Діти повинні розуміти, що в країні війна, бо деякі батьки обмежують їх в цій інформації. Покоління наших батьків не бачило ветеранів війни, бо їх в радянському союзі ховали. А зараз ми є і ми не ховаємося".

👉 Так говорить Вадим Мазніченко. У 2014 році він пішов добровольцем на війну. був гранатометником. У вересні 2014-го під час обстрілу втратив ногу і руку.

У 2023 Вадим став учасником національної збірної Invictus Games: Team Ukraine.

#дякуватиВетеранам Як цивільні мають ставитися до військових і ветеранів❓

💬“Приємно, коли люди дякують щиро. Це до речі, видно, коли дякують щиро, а коли ні”, - говорить Дмитро Козак.

З початком повномасштабної війни воював на напрямках Мар’їнка-Авдіївка, отримав поранення.

Цього року Дмитро став одним з учасників національної збірної IInvictus Games: Team Ukraine.

💬“Коли прийшов на Invictus Games, побачив на змаганнях тих сильних хлопців. Їх нічого не може зламати. Те, що вони без кінцівок, з серйозними пораненнями — їх зовсім не зламало. Мені здається, що вони стали ще сильнішими, ще загартованішими. Я бачу, що вони через спорт знайшли друге Я. Вони знайшли себе.

#дякуватиВетеранам ☺️ “Загалом я соромлюся говорити, що я військовий. Мені ніяково. Це дружина скрізь розповідає, що я військовий. Але вона пишається мною. А я сам ніяковію. Не знаю, якою має бути подяка від цивільних, але напевно, ненав’язливою. Щоб не засоромлювати людину”, — говорить Віталій Бородавка.

Віталій з дитинства мріям бути саме спецпризначенцем. Наполегливо йшов до своєї мети. І з початком повномасштабної війни боронив зі своїм підрозділом рідний Харків.

Цього року Віталій став одним з учасників національної збірної Invictus Games: Team Ukraine, а ще мріє створити власний реабілітаційний центр для поранених військових, бо точно знає, що спорт вивільняє від негативних емоцій. І підтримка рідних — найкраща реабілітація.

#ДякуватиВетеранам 🫂“Цивільним варто ставитися до ветеранів, так, як в Америці. Там з повагою ставляться до усіх військових загалом. Значна частина американців проходять службу в своїй армії. Коли вони звільняються, все одно, залишається розуміння, що людина в формі – це той, хто прийшов на заміну. А цивільні розуміють, що людина у формі – це захисник”.

👉 Говорить Максим Зубов, ветеран, який отримав складні поранення ніг у червні 2014 року біля Слов’янська. А у 2023 році представляв Україну у складі збірної Invictus Games: Team Ukraine.

Окрім служби Максим багато років займається питанням увічнення пам’яті загиблих захисників України, створенням безбар’єрного простору. Говорить, що це перевірка наскільки ми готові бути цивілізованим суспільством.

💬“Я зараз здебільшого ходжу у цивільному одязі, бо як колись сказав Олег Сенцов: “Я не хочу все життя бути політв’язнем”. Так само я, не хочу, щоб всі мої життєві досягнення полягали у тому, що я ветеран».

#ДякуватиВетеранам 👉 Я складав присягу, можливо, більше собі, ніж народу України. Йшов на війну не за когось конкретно, а заради того, щоб Україна була вільною. Тепер мені не потрібна увага, як до військового. Не люблю, коли до мене привертають увагу. Я хочу, щоб до захисту країни доклався кожен і дякував собі”.

Володимир Гера — діючий військовослужбовець. Він брав участь у боях на Луганщині у 2014 році і отримав поранення, прикриваючи вихід 80-ї бригади з луганського аеропорту.

💬 Все відбувалося ніби уповільнено. Слоумо, як у фільмах. Та голова ще не встигла впасти на землю, а я вже розумів серйозність поранення. Падав вічність. Якраз у ту вічність все і зрозумів – що робити, що не робити, як жити далі, і, що, напевно, не ходитиму. Я відчував, що осколок влетів в хребет, - пригадує Володимир.

Володимир - один з учасників Invictus Games: Team Ukraine. Нині служить в Академії Сухопутних військ.