Зібралися з друзями пограти в настолки. Ось вам цікавий факт про Жадана. Вгадав з першої секунди, хоча й не знав цього факту 😎

Несеться ще одна історія з перекладом Vivat - блогерка в ТікТоці вважає, що книжку "Випробування нареченої" Гелен Хоанг переклали з російської 😐

Наприклад, там є вирази "Лампочки блимали різними квітами" (цвєтамі?). Або "перебудувалася" в значенні "перелаштувалася на іншу смугу руху" (в оригіналі було she could switch lines, а російською "перестроилася").

Ось це відео в ТікТоці, там вже багато коментів.

У Vivat кажуть, що розпрощалися з редакторкою, відповідальною за два провальні проєкти.

Хочеться бути оптимістом і вірити, що таке більше не повториться. Але, як казав Лоґен Дев'ятипалий, потрібно реально дивитися на такі речі.

У нас кричуща проблема з кадрами. Редактори, коректори, перекладачі наразі на вагу золота.

Проблема ця системна та виникла не вчора. Утім, один із чинників – ставлення до тих, хто працює з текстами, як до якихось унтерменшів. Кажу це з власного досвіду, а не з чуток.

Білл Гейтс нещодавно заявив, що ШІ може вирішити проблему дефіциту кадрів (читай – замінити людей) не тільки серед лікарів та вчителів, а й низки інших професій.

Часто, чи пак насамперед, у цій категорії опиняються "текстовики". Мовляв, ШІ сам напише, перекладе та ще й проілюструє. Але зрештою будуть "пекельні борошна".

І це, на жаль, нормалізуватиметься. Бо такий підхід не сприятиме розбудові якісної школи причетних до книговидавництва, газетярства та суміжних професій.

Читаю ж я "Чорноязикого злодія". Кілька глав там присвячені подорожі головних героїв морем на китобійному судні.

Усе, що я знаю про кораблі, особливо китобійні, та про китів, я знаю тільки завдяки Герману Мелвіллу та його роману "Мобі Дік, або Білий кит".

Зізнаюся, це одна з небагатьох книжок, які я не дочитав. Але навіть прочитана половина стала в пригоді. Дуже. Принаймні можу відрізнити грот-щоглу від бізань-щогли без Вікіпедії і словника 🙈

Як казала моя прабабця: знання за плечима не носити )

А які романи просвітили вас?

Якщо ми вже торкнулися теми Папи, то не можу не згадати книгу Дена Брауна "Янголи і демони". Найулюбленіша книжка дружини.

Але я не читав 🙈 і фільмів не дивився. Увесь цей ажіотаж з Деном Брауном пройшов повз мене. Тепер от думаю надолужити.

До речі, вже на початку вересня вийде нова книга про професора Ленґдона. Остання із серії – "Джерело" – була опублікована 2017 року.

У кінотеатрах 24 квітня стартують покази фільму "Очі: Легенда Карпат" – натхненного Україною фентезі, в якому поруч співіснують світи людей і магічних істот.

Американський режисер-дебютант Ісая Саксон, який раніше знімав кліпи для Бйорк і Каньє Веста, за дуже скромного як для фантастичного фільму бюджету в $10 млн спромігся, за визначенням Variety, на справжнє "кіночарівництво".

Суспільне Культура розповідає, як створювалася ця магія кіно, що до неї долучилися такі зірки, як Віллем Дефо, Емілі Вотсон і Фінн Вулфґард із "Дивних див".

Учора замовив "Янголів і демонів", і вчора ж прийшло сповіщення від Нової пошти, що мені прямує посилка.

"Оце так швидкість", – подумав я, будучи на 100% впевненим, що це КСД підсуєтилося. Уже сьогодні зранку посилку доставили в поштомат.

Але майже одразу прийшло сповіщення від КСД у вайбері, що вони тільки відпрвили книжку. І доставлять її завтра.

Але що ж то за перша посилка? Видавництво "Небо" нещодавно казало, що скоро почне розсилати третю частину "Творця заклинань".

"Ура, – подумав я. – Одним із перших отримаю новинку".

Проте раціональна думка хоч і пізно, але наздогнала – у "Неба" передпродаж на книгу до 29 квітня, тому навряд чи вони б так рано щось комусь надсилали.

І тут я напрягся, бо геть не міг зрозуміти, що за книжка мені прийшла. Точно як у новій книзі Віталія Дуленка про книжкову блогерку та загадкову посилку...

По-ходу, це Дуленко мені й прийшов. Я ж передзамовляв 😅

Що ж, я не помилився 😊

Треба якнайшвидше дочитувати "Чорноязикого злодія", бо стільки всього цікавого вже накопичилося. А я ж з 1 травня хотів другу частину Хронік Буресвітла почати 🙈

Це геніальна обкладинка! Сподіваюся, автор отримає за неї премію.

Білоголовий орлан – символ США. Тут він поранений, що натякає на шкоду, завдану країні її новим керівництвом. 1361 – саме стільки днів залишилося до кінця президентського терміну Трампа, який, у теорії, має стати для нього останнім.

Колись я перестану на ніч читати новини. Але не сьогодні.

Чому б у п'ятницю зранку не почитати про "Великого Гетсбі"?

Мені свого часу роман дуже сподобався. Але, якщо в мене зараз запитають про що він, то я й не пригадаю.

Пам'ятаю, власне, Гетсбі, який страждав від нерозділеного кохання. А згодом до спогадів додався Ді Капріо з келихом шампанського, який став мемом.

І все.

Подруга колись казала, що "Великий Гетсбі" – фіґня, а справжній шедевр Фіцджеральда – "Ніч лагідна". Мені, майже 10 років тому, вона взагалі не зайшла. Оця от епоха джазу – геть не моє.

Хоча свого часу я так самого казав про бітників. А зараз я дуже люблю Керуака, Ґінзберґа.

Ось і подумалося мені, що варто, мабуть, періодично повертатися до книг, які нам не сподобалися чи навпаки дуже сподобалися. Бо обставини та досвід дозволяють подивитися на пропоновану історію під іншим кутом.

З хорошого: прийшов Ден Браун. Учора психонув і ще назомовляв на КСД книжок, бо в них зараз -25%. А це дуже приємна знижка, як каже моя подруга.

З поганого: я примудрився застудитися. Лежу з найгіршою у світі температурою (37,7°С) і страждаю 😢

"Шекспірівські пристрасті", "бути чи не бути", "життя – це театр, а люди в ньому актори" і навіть "бідний Йорік": написати про Вільяма Шекспіра без штампів важко.

Попри таку його популярність у культурі, ми навіть не знаємо точної дати народження англійського драматурга: найімовірніше, він народився 23 квітня (помер, до речі, також 23 квітня, проживши 52 роки).

Це було майже п'ять століть тому, але в усьому світі продовжують ставити знайомі сюжети, перевірені роками, з більшим чи меншим простором для інтерпретацій.

Суспільне Культура запитало в режисерів, які ставили тексти Шекспіра, чому його п'єси досі популярні. Також журналісти зібрали понад 10 вистав за Шекспіром, які зараз можна переглянути на київській сцені (й не лише).

Факт )