Караваєв Володимир Опанасович #видатні_медики_КНУ
Один з найбільш визначних медиків XIX століття. Він був засновником та першим деканом медичного факультету університету Святого Володимира, створив клініки, в яких були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках — добре обладнані операційні. 18 лютого 1847 року у клініці Київського університету була проведена друга в Російській Імперії операція з використанням ефірного наркозу. Караваєва вважають засновником цілого ряду галузей медицини, він зробив суттєвий внесок та розширив можливості лікування різних хвороб.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам
Один з найбільш визначних медиків XIX століття. Він був засновником та першим деканом медичного факультету університету Святого Володимира, створив клініки, в яких були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках — добре обладнані операційні. 18 лютого 1847 року у клініці Київського університету була проведена друга в Російській Імперії операція з використанням ефірного наркозу. Караваєва вважають засновником цілого ряду галузей медицини, він зробив суттєвий внесок та розширив можливості лікування різних хвороб.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам
Богаєвський Овксентій Трохимович #видатні_медики_КНУ
Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира. Працював земським лікарем та організував і очолив фельдшер-акушерську школу. Був ініціатором відкриття жіночої гімназії в Кременчуці. У 1885 вперше в Україні виконав вдалу гастростомію при раку стравоходу, 1888 – резекцію шлунка. Одним із перших виконав операцію Талька при черевній водянці. Вивчав захворювання підшлункової залози, опрацьовував проблеми воєнно-польової хірургії. Сприяв розвиткові хірургії на периферії, створив школу земських лікарів. Був членом міжнародних медичних конгресів. 18 березня 1911 року рада професорів Київського університету присвоїло йому ступінь доктора медицини без захисту дисертації. Богаєвський зробив значний внесок у розвиток хірургії та медичну науку.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам
Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира. Працював земським лікарем та організував і очолив фельдшер-акушерську школу. Був ініціатором відкриття жіночої гімназії в Кременчуці. У 1885 вперше в Україні виконав вдалу гастростомію при раку стравоходу, 1888 – резекцію шлунка. Одним із перших виконав операцію Талька при черевній водянці. Вивчав захворювання підшлункової залози, опрацьовував проблеми воєнно-польової хірургії. Сприяв розвиткові хірургії на периферії, створив школу земських лікарів. Був членом міжнародних медичних конгресів. 18 березня 1911 року рада професорів Київського університету присвоїло йому ступінь доктора медицини без захисту дисертації. Богаєвський зробив значний внесок у розвиток хірургії та медичну науку.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам
Яновський Феофіл Гаврилович #видатні_медики_КНУ
Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира був одним із організаторів першого в країні студентського “Наукового клінічного товариства студентів медиків м. Києва”. Український терапевт, науковець, громадський діяч, основоположник вітчизняної фтизіатрії, один із засновників відомої Київської терапевтичної школи, перший в історії української медицини академік-клініцист. Він очолював різні терапевтичні кафедри Київського університету. Серед наукових праць, що належать перу Феофіла Гавриловича, простежується цикл досліджень, присвячених розробці питань бактеріології, пульмонології, мікробіології, патологічної анатомії, нефрології, клінічної інфектології, клінічної фармакології, санаторно-курортної справи. Та найбільшим був безцінний внесок у фтизіатрію, зокрема в діагностику захворювань органів дихання
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ
#Дякуємо_медикам
Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира був одним із організаторів першого в країні студентського “Наукового клінічного товариства студентів медиків м. Києва”. Український терапевт, науковець, громадський діяч, основоположник вітчизняної фтизіатрії, один із засновників відомої Київської терапевтичної школи, перший в історії української медицини академік-клініцист. Він очолював різні терапевтичні кафедри Київського університету. Серед наукових праць, що належать перу Феофіла Гавриловича, простежується цикл досліджень, присвячених розробці питань бактеріології, пульмонології, мікробіології, патологічної анатомії, нефрології, клінічної інфектології, клінічної фармакології, санаторно-курортної справи. Та найбільшим був безцінний внесок у фтизіатрію, зокрема в діагностику захворювань органів дихання
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ
#Дякуємо_медикам
Стражеско Микола Дмитрович #видатні_медики_КНУ
Стражеско увійшов в історію світової медицини як видатний науковець і клініцист. Після закінчення медичного факультету Київського університету (1899) його зарахували ординатором на кафедру внутрішньої патології. Захистив докторську дисертацію з фізіології травлення. Був професором кафедри приватної патології і терапії Київських жіночих курсів, потім він очолив кафедру пропедевтичної терапії, згодом кафедру факультетської терапії у Київському медичному інституті. За його ініціативи було створено спеціалізований науковий центр клінічно-терапевтичного профілю (Український інститут клінічної медицини). Вчений створив в Україні клінічну школу патофізіологічного напряму, яку було визнано не лише вітчизняною, а й світовою медициною. Вперше в СРСР під його керівництвом видано гематологічний атлас і посібник з клінічної гематології.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам
Стражеско увійшов в історію світової медицини як видатний науковець і клініцист. Після закінчення медичного факультету Київського університету (1899) його зарахували ординатором на кафедру внутрішньої патології. Захистив докторську дисертацію з фізіології травлення. Був професором кафедри приватної патології і терапії Київських жіночих курсів, потім він очолив кафедру пропедевтичної терапії, згодом кафедру факультетської терапії у Київському медичному інституті. За його ініціативи було створено спеціалізований науковий центр клінічно-терапевтичного профілю (Український інститут клінічної медицини). Вчений створив в Україні клінічну школу патофізіологічного напряму, яку було визнано не лише вітчизняною, а й світовою медициною. Вперше в СРСР під його керівництвом видано гематологічний атлас і посібник з клінічної гематології.
#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам