До 135-річчя з дня смерті Миколи Костомарова

Для українського відродження та національної історичної науки XIX ст. однією зі знакових постатей був видатний учений, письменник і громадський діяч Микола Іванович Костомаров.
Людина непересічної долі, величезної культури й освіченості, історик, археолог, фольклорист, етнограф, поет і прозаїк. Він був одним з перших істориків в Російській імперії, хто спробував концептуально обґрунтувати право українського народу не тільки на свою особливу історію, а й на окрему етнічність.
У 1864 р. Рада університету Св. Володимира присвоїла М. І. Костомарову науковий ступінь доктора російської історії, а у 1884 р. він став почесним членом Київського університету Св. Володимира.

Більше дивіться у відео від Андрія Чуткого,
доктора історичних наук, доцента кафедри давньої та нової історії України історичного факультету #КНУ.

#карантинКНУ #ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ

До 130-річчя від дня народження Миколи Зерова
Микола Костьович Зеров – визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер "неокласиків", майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
А також випускник Імператорського університету св. Володимира (1912 р.), професор кафедри української літератури #КНУ .
Більше про видатного діяча у відео від Юрія Ковалів , доктора філологічних наук, професора Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка - офіційна.
#ТвійКНУ #карантинКНУ #БіографіїВідКНУ #ІсторичніПерсоналії #карантинзкористю #навчаюсьвдома

Сьогодні, 7 травня, день народження видатного англійського філософа-емпірика Девіда Г’юма . Велич філософа найповніше розкривається у його першому і найсистемнішому творі "Трактат про людську природу", який з'явився, коли автору було всього 29 років. За визнанням біографа Альберта Ейнштейна, саме Девід Г'юм був тим філософом, чиї міркування допомогли Ейнштейну найбільше.

Більше про видатного мислителя у відео від Тараса Кононенка, доктора філософських наук, завідувача кафедри історії філософії філософського факультету #КНУ.

#ТвійКНУ #карантинКНУ #БіографіїВідКНУ #ІсторичніПерсоналії #карантинзкористю #навчаюсьвдома

Сьогодні 100-річчя з дня народження першої голови Конгресу Українських Націоналістів та членкині ОУН Ярослави Стецько.

14 травня 1920 року народилася видатна українська націоналістка Анна Музика (Слава Стецько).
У 1938 вступила до ОУН. 5 липня 1941 гестапівці заарештували близько 300 членів ОУН. До 1943 року Анна переховувалась у Львові. Там у її валізі німці знайшли заборонену літературу, і дівчина потрапила до в'язниці. Невдовзі після звільнення, в 1944 році керівництво ОУН наказало їй залишити Україну. Так вона опинилася у Відні. У 1945 році Анна організовувала викрадення пораненого Ярослава Стецько з більшовицького полону в Чехії. У 1946 Ярослав Стецько та Анна Музика одружуються і вона бере собі ім’я Слава Стецько. З 1968 — керівник сектора зовнішньої політики Проводу ОУН.
Більше про видатну діячку у відео від Тараса Пшеничного, доктора історичних наук, заступника декана з науково – педагогічної та навчальної роботи історичного факультету #КНУ.
#ТвійКНУ #ІсторичніПерсоналії

Караваєв Володимир Опанасович #видатні_медики_КНУ

Один з найбільш визначних медиків XIX століття. Він був засновником та першим деканом медичного факультету університету Святого Володимира, створив клініки, в яких були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках — добре обладнані операційні. 18 лютого 1847 року у клініці Київського університету була проведена друга в Російській Імперії операція з використанням ефірного наркозу. Караваєва вважають засновником цілого ряду галузей медицини, він зробив суттєвий внесок та розширив можливості лікування різних хвороб.

#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам

Богаєвський Овксентій Трохимович #видатні_медики_КНУ

Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира. Працював земським лікарем та організував і очолив фельдшер-акушерську школу. Був ініціатором відкриття жіночої гімназії в Кременчуці. У 1885 вперше в Україні виконав вдалу гастростомію при раку стравоходу, 1888 – резекцію шлунка. Одним із перших виконав операцію Талька при черевній водянці. Вивчав захворювання підшлункової залози, опрацьовував проблеми воєнно-польової хірургії. Сприяв розвиткові хірургії на периферії, створив школу земських лікарів. Був членом міжнародних медичних конгресів. 18 березня 1911 року рада професорів Київського університету присвоїло йому ступінь доктора медицини без захисту дисертації. Богаєвський зробив значний внесок у розвиток хірургії та медичну науку.

#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам

Яновський Феофіл Гаврилович #видатні_медики_КНУ

Видатний випускник медичного факультету університету Святого Володимира був одним із організаторів першого в країні студентського “Наукового клінічного товариства студентів медиків м. Києва”. Український терапевт, науковець, громадський діяч, основоположник вітчизняної фтизіатрії, один із засновників відомої Київської терапевтичної школи, перший в історії української медицини академік-клініцист. Він очолював різні терапевтичні кафедри Київського університету. Серед наукових праць, що належать перу Феофіла Гавриловича, простежується цикл досліджень, присвячених розробці питань бактеріології, пульмонології, мікробіології, патологічної анатомії, нефрології, клінічної інфектології, клінічної фармакології, санаторно-курортної справи. Та найбільшим був безцінний внесок у фтизіатрію, зокрема в діагностику захворювань органів дихання

#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ
#Дякуємо_медикам

Стражеско Микола Дмитрович #видатні_медики_КНУ

Стражеско увійшов в історію світової медицини як видатний науковець і клініцист. Після закінчення медичного факультету Київського університету (1899) його зарахували ординатором на кафедру внутрішньої патології. Захистив докторську дисертацію з фізіології травлення. Був професором кафедри приватної патології і терапії Київських жіночих курсів, потім він очолив кафедру пропедевтичної терапії, згодом кафедру факультетської терапії у Київському медичному інституті. За його ініціативи було створено спеціалізований науковий центр клінічно-терапевтичного профілю (Український інститут клінічної медицини). Вчений створив в Україні клінічну школу патофізіологічного напряму, яку було визнано не лише вітчизняною, а й світовою медициною. Вперше в СРСР під його керівництвом видано гематологічний атлас і посібник з клінічної гематології.

#ІсторичніПерсоналії #БіографіїВідКНУ #Дякуємо_медикам