🥳 130 років із дня народження Дмитра Чижевського – вченого-енциклопедиста, культуролога-славіста, історика філософії, літературознавця, релігієзнавця, лінгвіста, дослідника історії української літератури, випускника #Університет1834.

Цікаві факти про вченого:
🔍 Нащадок старовинного шляхетського роду. Батько – артилерійський офіцер, мати – дворянка
🔍 Виховувався на ідеалах просвітництва. У родині панував культ науки, живопису та літератури
🔍 Входив до складу Центральної Ради і Малої Ради
🔍 Захистив дві докторські дисертації
🔍 Брав участь у створенні в Німеччині Вільної Української Академії наук та відновленні Українського Вільного Університету
🔍 Був запрошений до Гарвардського університету на посаду професора
🔍 Тільки зі славістики опублікував понад 900 праць
🔍 Головною темою, яка об’єднує всі наукові студії Дмитра Івановича і якій він присвятив все своє життя, є дослідження духовної історії слов’ян
🔍 Вченому належать перші серйозні, методологічно обґрунтовані праці з історії української філософії
🔍 Засновано премію імені Дмитра Івановича Чижевського при НАН України
🔍 В Олександрії є унікальний музей – Будинок Дмитра Чижевського. Це єдиний центр на території України, присвячений Чижевському

#КНУвипускники #Університет190

🥳 195 років із дня народження Степана Носа – етнографа, історика, фольклориста та літератора, лікаря, громадського діяча, випускника #Університет1834.

Цікаві факти про вченого:
🔍 Походив із давнього козацького роду,
🔍 Під час навчання розпочав збирання зразків традиційної народної культури
🔍 Винайняв будинок у Чергнігові, який став осередком, де збиралися національно свідомі діячі культури та назвав його «Курінь». Побут осередку відтворював козацькі звичаї, манеру вдягатися, зовнішність та національні поведінкові стереотипи українців, а дух його діяльності відбивав патріотичні настрої членів осередку. «Курінь» сприяв відродженню інтересу до народної культури і національних надбань, надзвичайно істотною культурною ініціативою стало створення в ньому бібліотеки та продаж книг, присвячених українській тематиці.
🔍 Автор перших медичних книг, виданих українською мовою, зокрема «Про хвороби й як їм запомогти»

#КНУвипускники #Університет190

🥳 105 років із дня народження Леоніда Махновця – літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа, випускника #Університет1834.

Цікаві факти про вченого:
🔍 Співавтор багатотомного видання «Історія української літератури», укладач біографічного словника «Українські письменники»
🔍 Перекладач і коментатор «Слова о полку Ігоревім»
🔍 Понад тридцять років працював над випуском «Літопису Руського», окрасою якого стали детальні покажчики (іменно-особовий, географічно-археологічно-етнографічний), генеалогічні таблиці та карти
🔍 На основі архівних документів автор подав невідомі раніше факти до життя та творчості українського поета і філософа Григорія Сковороди. Однак негативні висловлювання про царицю Катерину ІІ спричинили звинувачення в «буржуазному націоналізмі» та інших гріхах.
🔍 Був запрошений на роботу до Гарвардського університету (США)

#КНУвипускники #Університет190

👍 Винахідник, технологічний розробник та співзасновник компанії "Releaf PAPER & BAGS", випускник #ТвійКНУ Валентин Фречка став першим українцем, який потрапив до фіналу однієї з найпрестижніших премій у світі – European Inventor Award

Він розробив технологію переробки опалого листя на еко-папір та створив компанію Releaf Paper, яка отримує листя від міських рад і використовує ці потенційні відходи для виробництва біологічно розкладної та придатної для вторинної переробки паперової продукції. Технологія є економічно ефективним способом управління органічними відходами та сприяє їхньому зменшенню. Releaf Paper може виробляти одну тонну целюлози з 2.3 тонни опалого листя. Для вироблення такої кількості целюлози потрібно було б вирубати 17 дерев

Валентина обрали з-поміж 550 кандидатів, і визначили одним із трьох фіналістів Премії для молодих винахідників віком до 30 років. Переможців European Inventor Award та Премії для молодих винахідників 2024 року буде оголошено під час церемонії, яка транслюватиметься в прямому ефірі з Мальти 9 липня.

Тримаємо кулачки ✊

#КНУвипускники

📍 Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були повернуті до України, відтепер можна побачити у Скарбниці Національного музею історії України.

10 довгих років судів та блискучої роботи українських та іноземних юристів, музейників та дипломатів знадобилися, щоб культура, історична справедливість і співпраця все-таки перемогли.

#Університет1834 гордий тим, що Україну усі роки боротьби представляли його співробітники та випускники! Це видатна перемога! 😌 Наші найщиріші вітання і вдячність:
🔽професорові кафедри міжнародного приватного права ННІ міжнародних відносин Анатолію Довгерту
🔽випускникові ННІ права Андрію Карнаухову
🔽випускникам ННІ міжнародних відносин Андрію Пилипенку й Олені Гладюк.

Відсьогодні в Києві, у Скарбниці Національного музею історії України, відкрили виставку «Скарби Криму. Повернення», до якої увійшли виборені артефакти.
Символічно, що і до підготовки експозиції залучені #КНУвипускники – над створенням виставки працювала Марина Луцик, випускниця Історичного факультету, завідувачка сектору міжнародних відносин Скарбниці НМІУ 😎

Експозиція діятиме у Скарбниці Національного музею історії України до деокупації Криму. Після чого експонати повернуться до звільненого Криму.

Адреса Скарбниці: вулиця Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври). 
Щодня, окрім понеділка, з 10:00 до 18:00, каса до 17:00.

#МиПереможемо
#ВсеБудеУкраїна

🥸 Раз на чотири роки European Mathematical Society присуджує 10 премій молодим математикам (віком до 35 років) на знак визнання виняткового внеску в математику.

У 2020 році таку премію отримала випускниця мехмату Марина Вязовська, а 15 липня 2024 року лауреатом EMS став випускник #ТвійМехМат Данило Радченко, нині науковий співробітник французького CNRS при Лабораторії Поля Пенлеве Університету Лілля.

Журі присудило йому нагороду «за побудову оптимальних сферичних планів і його основоположний внесок у нову область інтерполяції Фур’є, а також за фундаментальний внесок у теорію полілогарифмів».

💐 Щиро вітаємо Данила з високим визнанням! Горді за його успіх!

ℹ️ Газета "Київський університет" спілкувалася з Данилом ще 2016 року, щойно було опубліковано їхній з Мариною Вязовською розв’язок для пакування куль. В інтерв’ю говорили про ставлення до математиків в Європі, їхні інтереси й фільми про них, а також про те, які ще розмірності бентежать молодих математиків.

#КНУвипускники

🇦🇶 Українські дослідники Антарктики, серед яких #КНУвипускники, створили першу масштабну україномовну енциклопедію про крижаний континент та участь у його вивченні

Книга називається “Антарктика: шість нарисів для тих, хто хоче знати більше”

🐧 У виданні зібрано більшість інформації, яка наразі відома людству про Антарктику: географію, геологію, рослинний і тваринний світи. Окремі розділи присвячені історії відкриття та дослідження континенту, захисту його дивовижної природи. Звісно, є багато цікавого про нашу станцію “Академік Вернадський” та роботу українців в Антарктиці.

↗️ Джерело

🥳 145 років із дня народження Олександра Астряба – педагога-реформатора, вченого, засновника школи з методики викладання математики, професора, автора підручників, навчальних і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики, випускника #Університет1834

Цікаві факти про вченого:
🔍 Інтерес до питань реформування викладання шкільної математики привів до організації навчального процесу першого в Україні комерційного жіночого училища нового типу
🔍 Найважливішою інновацією у викладанні математики стало запровадження розробленого ним пропедевтичного (вступного підготовчого) курсу наочної геометрії
🔍 Значний науковий вплив справила на молодого педагога участь у роботі Київського фізико-математичного товариства, що існувало при Університеті, це привело до створення у 1909 р. одного з перших в країні підручників „Наглядна геометрія”, що витримав 13 перевидань, був перекладений польською, німецькою, татарською, болгарською, єврейською мовами
🔍 Створив першу в Україні кафедру методики математики
🔍 Розробляв основи методики викладання початкового і систематичного курсів арифметики, геометрії, тригонометрії, що базувалися на підвищенні теоретичного рівня викладання й водночас на зв’язку теорії з практикою. В результаті було створено низку як авторських, так і колективних посібників з методики викладання математичних дисциплін у семирічній, середній і політехнічній школах
🔍 Автор праці з історії математичної освіти і розвитку методико-математичної думки в Україні

#КНУвипускники #Університет190