Якщо кохання постукає у твої двері – не відчиняй одразу. Деяким дітям просто подобається подзвонити у двері і втекти.

подобатись хлопцю, який подобався подрузі...

вдень супер заряджена і активна,
стрибаю з щастя, незважаю на проблеми,
а вночі знов згадую усі теми
і ллю сльози над ними вогненні...

хочеться запам'ятати раз і назавжди: "якби ти і справді була йому потрібна, він би все зробив, аби бути з тобою."

i believe in my heart

раптові компліменти, довгі погляди в очі, короткі миті тактильності, триматися за руки, жарти, щирість...

і все ж я оберу того, того, хто буде дивитися в мої очі, як в безкрає море, хто полюбить мій дзвінкий голос, мою надмірну емоційність, тактильність, хто запам'ятає, що після кави я не прокидаюсь, а навпаки засинаю, хто разом зі мною кайфуватиме під музику і гладитиме котів, хто обере бути РАЗОМ, а не просто одне з одним

жорстока правда життя: в тебе був не поганий день, в тебе були погані 15 хвилин, а потім ти вирішив застрягнути в думках про ці 15 хвилин на весь день.

не можу відпустити і не можу далі йти...

люди, які перші пишуть, а потім одразу виходять з мережі, тож у спілкуванні з якими кожну відповідь на своє повідомлення доводиться ще й чекати, знайте: я ненавиджу вас... (вибачте за грубість, але постійно так робити - це жах)

настрій або проспати весь день, або виплакати всі свої сльози, або пройти кілька кілометрів з музикою на фоні

просто не всім потрібно щось доводити. декого потрібно залишити наодинці з їх жахливими думками не намагаючись їх змінити

наскільки ж одне рандомне, імпульсивно написане питання може все змінити..

нічне спілкування відчувається так по-особливому...

сидіть на балконі, дивитись на хмари,
а потім побачити закохану пару...
поринуть в думки й забутись в омані
бо серце так прагне відчути те саме.

взяти долю у свої руки і написати йому першою, чи все ж чекати поки напише він?

залишся й збери мого серця уламки...

but I miss you...

"ти можеш скільки завгодно не вірити в себе, але в тебе вірю я!"
🥹❤️‍🩹

душа розквітла з настанням літа)