Київська духовна академія
2.51K subscribers
9.82K photos
283 videos
5 files
3.54K links
Офіційний телеграм-канал найстарішого вищого навчального духовного закладу, заснованого у 1615 році

📧kdaiskievua@gmail.com
🌐http://kdais.kiev.ua
Download Telegram
#Словоректора
ПРОПОВІДЬ АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У НЕДІЛЮ ПРО СТРАШНИЙ СУД

Страшний Суд. Саме це словосполучення вселяє в нас трепет та жах. Здавалося б, у самій природі людини закладено бажання уникнути такого суду, ухилитися від нього. Але Церква інакше дивиться на цю подію. Для нас, віруючих, страшний суд є частиною нашої віри. Сам Господь наш Іісус Христос, як ми чули сьогодні в євангельському читанні (Мф. 25:31-46), обіцяє нам прийти у славі для суду над живими та мертвими. Невипадково церковна традиція нагадує віруючим про страшний суд саме зараз, напередодні Великого Посту. Синаксарій цього дня каже, що якщо попередні два підготовчі тижні «про митаря і фарисея» та «про блудного сина» відкривали нам людинолюбство Боже, то нинішня «неділя про страшний суд» і майбутній «Спогад Адамова вигнання» вказує на дві фундаментальні події людської історії: втрату раю та кінець світу.

Читати повністю
#Словоректора
ПРОПОВІДЬ АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У ПРОЩЕНУ НЕДІЛЮ, СПОГАД ВИГНАННЯ АДАМА З РАЮ

При роздумах про рай, часто виникає питання: чому Всемилостивий Господь, знаючи про те, що станеться гріхопадіння, все ж таки створив перших людей? Бог є Любов, – каже святий апостол і євангеліст Іоанн (1 Ін. 4:8), і найвищим виявом Його благості та любові якраз і є дарування життя всьому існуючому, незважаючи на те, що деякі творіння згодом відвернуться від свого Творця. Преподобний Іоанн Дамаскін з цього приводу зауважує, що, говорячи про Бога, ми відразу припускаємо, що Він добрий, адже якщо Він не добрий, то Він і не Бог. А що може бути більш доброго, ніж дарування життя іншому? Так само, як і немає нічого більш злого, ніж відібрання життя. Бог дарує життя Адаму та Єві, навіть знаючи, що вони колись впадуть, втратять райську насолоду, а також знаючи про наслідки, на які прирікаються їхні нащадки після вигнання прабатьків з раю. Але саме існування — це благо, яке найвище всього.

Читати повністю
#Словоректора
СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА ПІСЛЯ ЧИТАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ КАНОНУ ПРП. АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

Сьогодні Православна Церква вступила на поприще Великого Посту. Проте всі ми розуміємо, що на нас чекають випробування та спокуси. Господь говорить Своїм учням: «коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмурі обличчя, щоб на людях показатися такими, що постяться» (Мф. 6, 16), але будьте такими, щоб лице ваше виглядало природньо.

У перший день Великого Посту, слухаючи великий покаяний канон прп. Андрія Критського, згадаємо дорогі отці, браття і сестри, що перше повчання, яке дано нам у Євангелії щодо праведного посту, — це не бути лицеміром. І нехай Господь і наші близькі допоможуть нам уникати цієї величезної спокуси, щоб не почули ми ті жахливі слова, які Господь говорить до лицемірів. Ми ж з вами, дай Бог, уникнувши цього, досягнемо очищення тілесного і душевного, щоб у чистоті тіла та духу зустріти воскресіння Господа нашого Іісуса Христа.

Докладніше
#Словоректора
📿СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА ПІСЛЯ ЧИТАННЯ ДРУГОЇ ЧАСТИНИ КАНОНУ ПРП. АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

Сьогодні ми прочитали другу частину покаянного канону прп. Андрія Критського. Автор наводить приголомшливий за своєю величчю опис історії роду людського від створення світу аж до новозавітних часів. Кількість грішників, людей, які впали в різні пристрасті та гріхи, які згадуються в цьому каноні, може вразити нашу уяву. На жаль, насправді історія людського роду — це історія гріхопадінь, а не історія праведності. І як би Господь не спрямовував нас, люди завжди прагнули в той бік, де більше насолоди та гріха. На думку прп. Андрія, на кожен скоєний гріх обов’язково знайдуться наслідувачі. Він ніби каже, що наша душа наслідує не праведників Старого та Нового Завіту, а беззаконні діяння грішних людей.

Читати повністю
#Словоректора
☦️СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА ПІСЛЯ ЧИТАННЯ ТРЕТЬОЇ ЧАСТИНИ КАНОНУ ПРП. АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

Ось уже третій день поспіль, дорогі отці, браття та сестри, ми слухаємо Великий покаяний канон прп. Андрія Критського. У цьому каноні, який читається в перші дні Великого посту, нам постійно нагадується про те, як ми повинні жити, щоб звершувати наш подвиг християнина. Ми чули в цьому каноні і про піст, і про необхідність молитви, і про чесноти. Але хотілося б звернути увагу на ще одну дуже важливу деталь. У цьому каноні неодноразово йдеться про смерть. Не просто про смерть, як про вмирання. Всі ми люди вмираємо, і все, що існує, теж вмирає. Кожна жива істота навколо нас — смертна. Але не про таку смерть йдеться в каноні. Напевно, найвідоміша його частина — кондак «Душе моя, душе моя» також говорить про смерть. Але не просто про смерть, а про так звану пам’ять смертну. Про поняття, яке міцно увійшло до духовної православної літератури.

Читати повністю
#Словоректора
СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА ПІСЛЯ ЧИТАННЯ ЧЕТВЕРТОЇ ЧАСТИНИ КАНОНУ ПРП. АНДРІЯ КРИТСЬКОГО

На цьому першому тижні Великого посту, дорогі брати і сестри, прозвучала завершальна частина Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Головним у всьому каноні звучить заклик до покаяння. Преподобний Іоанн Ліствичник у своєму відомому творі «Ліствиця» дає визначення цього слова: «Покаяння — це завіт із Богом про виправлення життя». Саме слово «покаяння» означає виправлення розуму. Але в чому власне людина має покаятися? Напевно, багатьом доводилося спілкуватися з людьми нецерковними або малоцерковними, які могли б ставити таке запитання. Це питання дуже важливе у своїй відповіді. Задаючи таке питання, людина спочатку припускає, що вона не розуміє, в чому їй каятися. І для того, щоб покаятися, їй треба побачити себе збоку. Ми всі пам’ятаємо притчу Господа про блудного сина, яка прочитується за богослужінням в один із підготовчих тижнів до Великого посту.

Читати повністю
#Словоректора
СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ'Я

У першу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Торжество Православ’я. Це святкування встановлено у зв’язку з перемогою іконошанувальників та засудженням іконоборчої єресі у ІХ столітті. Напевно, кожен православний бодай раз у житті стикався з неприйняттям іконошанування. Критика шанування ікон — явище давнє, і, головне, різноманітне. Проте, іконоборчі суперечки VIII-IX століть були зосередженням низки інших богословських суперечок, передусім, христологічних. Зрештою, самі суперечки про ікони переросли в масштабну дискусію, що носить фундаментальне віровчальне значення практично з усіх аспектів церковного віровчення.

Читати повністю
#Словоректора
ПРОПОВІДЬ АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У НЕДІЛЮ ХРЕСТОПОКЛОННУ

Несіння хреста — спосіб, шлях. Головне в ньому — слідування за Христом. Вже апостол Павло говорить про інше розп’яття себе — заради Христа: «ті, котрі Христові, плоть свою розп’яли з пристрастями й похотями» (Гал 5:24). Отже, боротьба із пристрастями, те, що прийнято називати аскезою, — є різновидом несення хреста. Апостол Іоанн Богослов наставляє: «Не любите світу, ні того, що у світі» (1Ін.2: 15), бо «весь світ лежить у злі» (1 Ін.5: 19). «Світ, — визначає прп. Ісаак Сірін, — є ім’я збірне, що обіймає собою те, що називається пристрастями». Таким чином, світ — це царство тих, хто служить пристрастям та дияволові, і протистоїть Богу. Вирватися з цього можна через духовну війну (пор. Еф. 6:12), в якій хрест і його несення є нашою головною зброєю, що дозволяє нам через товщу гріха, пристрастей, слабкостей, сили та ненависті світу прорватися до Бога.

Читати повністю
#Словоректора
🌿ПРОПОВІДЬ АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У СВЯТО ВХОДУ ГОСПОДНЬОГО ДО ЄРУСАЛИМУ

Наступного дня після воскресіння Лазаря відбувся урочистий Вхід Господа до Єрусалиму. Саме цю подію ми сьогодні згадуємо. Цього дня Христа, Який прийде на смерть заради спасіння людини, народ зустрічав як ніколи раніше: з пальмовими гілками, вигуками і постилав перед Ним свій одяг. Ця дія Христова має глибоке богословське значення. Сам вхід Господній до Єрусалиму був пророкований старозавітним пророком Захарією, який казав: «ось твій цар гряде до тебе, праведний і рятуючий, лагідний, що сидить на ослиці і на молодому ослі» (Зах. 9:9). За звичаєм того часу юдеї на релігійні свята входили до Святого Міста пішки. Однак у Старому Завіті в Книгах Царств зустрічаються розповіді про те, що в деякі моменти саме царі Ізраїлеві в’їжджали до Єрусалиму — і перед ними тріумфуючий народ стелив одяг.

Читати повністю на сайті

🔗 Дивитись відео
#Словоректора
СЛОВО АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА У ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК

Також у богослужбових піснеспівах Великого Понеділка згадується історія Іосифа прекрасного, улюбленого сина патріарха Якова, якого через заздрість рідні брати продали в рабство до Єгипту. Але саме там Іосиф Божественним піклуванням був піднесений до високого становища. Цю історію Церква розглядає як прообраз (про просвітницьке значення Старого Заповіту, наприклад, сказано у св. Апостола Павла: «Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей» Євр.10:1). Бо Христа старійшини іудейські через заздрість і ненависть віддають на смерть, заплативши за Нього ціну раба.

Отже, всі віруючі з Великого Понеділка повинні проходити з Господом Іісусом ці події останніх днів Його земного життя: «Як же співходити? — запитує свт. Феофан Затворник і відповідає, — Роздумом, співчуттям. Іди думкою слідом за стражденним Господом…».

Читати повністю на сайті