Карта Приват - 5168752007956017

Карта Моно - 4441111134356835

Сьогодні відбулася знакова подія - парламент Німеччини обрав з другої спроби канцлером Фрідріха Мерца, великого друга українського народу. Цю подію - обрання безкомпромісного супротивника путіна в Німеччині можна поставити в один ряд з обранням Вінстона Черчилля - безкомпромісного супротивника Гітлера в Британії в 1940 році. Це величезний плюс для нас.
А що ми?.. Завтра - останній день, коли Верховному треба дати відповідь на триденне перемир'я путіна. Вангую - відповіді не буде, але й дозволу бити по Красній площі 9 травня не буде. Не вашим, і не нашим. І в цьому - біда. Тому що це - слабкість. Нагадаю, що говорив Черчілль, коли, здавалося, Британія не вистоїть, і острів піде на дно перед незламною гітлерівською темною силою:
«Не дивлячись на те, що багато старих і славних держав впало або можуть впасти під ярмо Гестапо і всього ненависного апарату нацистської влади, ми не ослабнемо і не здамося. Ми продовжимо битися до кінця. Ми будемо битися у Франції, ми будемо битися на морях і океанах, ми будемо битися з міцнішою впевненістю і міцнішою силою в повітрі, ми відстоїмо наш острів, чого б це не коштувало. Ми будемо битися на пляжах, ми будемо битися на ворожих плацдармах, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо битися в пагорбах; ми ніколи не здамося»...
Як вам такий спіч, Володимире Олександровичу?... Здається, шедевр. Впевнен - шедевр. І, думаю, Мерц зі мною згоден. Москва чекає на ваше рішення.

Кожен раз, коли я пишу про українські дрони і парад 9 травня в москві, розумні коментатори відповідають, що це неможливо, це божевілля, тому що 9 травня в столиці імперії буде перебувати товариш Сі Цзіньпін, голова комуністичного Китаю.
Ну і що?.. Хто цього товариша змушує їхати до москви?.. Може, ми ще й «горіха» злякаємося, піднімемо лапки вгору і здамося?..
Війна - це не тільки трат-та-та на передовій (а сьогодні і взагалі - мало хто стріляє хоча б раз на рік), війна - це на три чверті ресурси і можливості, і на дві третини - піар.
Наліт на москву і супутній пронос у товариша Сі можуть змінити хід історії. Вірю, що Володимир Олександрович це розуміє. Марьяна Безуглая обіцяла.
/На фото - китайські секс-роботи. Скоро и у нас/

Московська імперія ще за часів Івана Грозного вкрала історію Київської Русі - України, привласнила православ'я, а тепер святкує «свою» перемогу над німецьким нацизмом, за яку найбільше заплатили українці.
У роки Другої світової війни Україна втратила 14 млн осіб: близько 10 млн українців загинули, 2,5 млн були вивезені на примусові роботи до Німеччини, до 2 млн покинули свої домівки і втекли від війни.
Україна була окупована на 100%, росія - тільки на 4%. Безжальний каток війни прокотився Україною спочатку на схід, потім на захід. Половина всіх дивізій Вермахту і Червоної армії воювали на українських землях.
В Україні було зруйновано 700 міст і близько 28 тисяч сіл. Матеріальні втрати України за роки війни склали 285 млрд радянських рублів, тоді як втрати всього СРСР оцінювалися в 679 млрд рублів.
До половини чисельності солдатів і офіцерів Червоної армії - 6 млн осіб становили українці. Українцями були 7 командувачів фронтами, 200 генералів. 250 тисяч українців воювали в арміях союзників.
Внесок українців у перемогу над нацизмом був вирішальним, і горе, яке принесла війна Україні, було страшним. То чому ми подарували цю пам'ять і цю високу ціну, яку заплатили наші українські діди - путіну?.. Чому в москві святкують нашу перемогу?
/На фото - підірваний агентами НКВС Хрещатик восени 1941 року, коли німці зайняли місто/

Парад у москві пройшов без українських безпілотників. Прикро. Ні, я розумію, звичайно, що геополітика, Трамп натиснув, путін пригрозив «орешником», китайський товариш Сі приїхав на болота, і всі давно хочуть миру...
Але миру не буде. Ось і виходить так, що коли всі просять путіна зупинитися (і забиратися з України) - він не чує, а коли йому треба провести його чортів парад - його слухають. Це - торжество темної сили, і підтвердження - на жаль! - несуб'єктності України.
Давайте змоделюємо ситуацію, що було б, якби українські сили оборони вдарили сьогодні безпілотниками по москві. Тільки не треба лякати ядерною війною.
По-перше, ніхто з високопоставлених гостей кремлівського тирана не постраждав би - тому що безпілотники летять повільно, їх засікають від самого кордону, і завчасно дають сигнал повітряної тривоги. Путін, Лукашенко, товариш Сі та інші відщепенці, які приїхали до москви, сиділи б у бункері під Кремлем.
Парад би скасували, безпілотники, ймовірно, збили б, не дарма ж вони притягли стільки систем ППО. Можливо, якісь дрони долетіли б і до самої Красної площі, але це й не обов'язково.
Головне - весь світ побачив би справжню силу путіна, який не може навіть провести парад у власній столиці. Трамп би сміявся, товаришу Сі було б ніяково за те, що приїхав до такого слабака, решта гостей роз'їхалися б, не дивлячись один одному в очі. І вся росія, схиблена на війні, побачила б, що цар – не справжній.
Наскільки б ця подія підняла б дух української армії та української нації – важко навіть уявити. Та цього не сталося.

Мені часто кажуть, що я занадто безкомпромісний, гострий і незручний. А яким ще треба бути, коли ти знаєш, що один із найкращих підрозділів безпілотників не отримує БР (бойових розпоряджень) для виїзду на фронт тільки тому, що успіхи цього підрозділу - дивовижні, фантастичні. І їх досягнення псують загальну статистику. Що це, якщо не жахливий абсурд, а гірше за те - злочин проти України під час війни? Ви бачите тут можливості хоча б яких компромісів? Я - ні. Тому - амінь, боротьба триває.

Мені часто кажуть, що я занадто безкомпромісний, гострий і незручний. А яким ще треба бути, коли ти знаєш, що один із найкращих підрозділів безпілотників не отримує БР (бойових розпоряджень) для виїзду на фронт тільки тому, що успіхи цього підрозділу - дивовижні, фантастичні. І їх досягнення псують загальну статистику. Що це, якщо не жахливий абсурд, а гірше за те - злочин проти України під час війни? Ви бачите тут можливості хоча б яких компромісів? Я - ні. Тому - амінь, боротьба триває.

Путін на розтяжці - прийняти умови 30-ти денного перемир'я, забути про окупацію лівобережної України, або вдарити "Орешником", ввести в бій ще більше м'яса і отримати нові санкції. Помітно, що позиція Трампа змінилася, очевидно, що путін тільки маріонетка в руках товариша Сі. Світ вперто рухається до Третьої світової війни, коли Україна стане одним із найбезпечніших місць у світі. Тому що весь інший світ буде жахливим

Старий довбень

Зеленський забив стрілку путіну в Стамбулі. Гарний хід. Можна ще й Трампа покликати. Уявляєте?.. Стоять Зеленський, Трамп і Ердоган посеред Стамбула, чекають на путіна, а той засцав.

Проблема не в тому, що війна, а в тому, що ми живемо так, немов вона ось-ось закінчиться. Ну там, перемир'я, тиск Заходу, обіцянки Трампа, позиція Китаю, падіння цін на нафту (вже зростання), смерть Путіна, розвал Росії...

Ми (суспільство) постійно чекаємо кінця війни. Це природно. Ми напружуємо всі ресурси, закриваємо очі на відверті дурниці, миримося з дурнями, терпимо труднощі, тому що війна.

За 11 років війни вже з'явилося покоління, яке народилося під час війни, і ніколи не бачили миру.

У нас немає, по суті, ні нормальної шкільної освіти, ні якісної системи охорони здоров'я, ні умов для розвитку бізнесу, ні демократичних свобод - тому що війна, яка ось-ось закінчиться, і тоді все буде.

А вона не закінчиться.

Нам треба навчитися жити під час нескінченної війни. Без постійного напруження всіх сил, без бусифікацій і спекуляції навколо війни, без обмежень для бізнесу і свободи слова, на основі громадянського консенсусу і політичного плюралізму.

Війна буде довгою - не можна життя відкладати на потім.

Путін так і не погодився (навіть не відповів) на 30-ти денне припинення вогню. І до Стамбула він, звісно, не полетить. Навіть Гітлер і Сталін не поводилися настільки нахабно. Чим менше зло отримує по зубах, тим воно сильніше. І поки все прогресивне людство тільки лякає путіна санкціями, Трамп підіграє йому, а Сі підтримує, - зло не зупиниться. Уся ця псевдодипломатична риторика - блеф. У цієї історії немає жодного мирного рішення. На жаль.

Уявіть, приїжджають Зеленський і Трамп до Стамбула, і... путін теж приїжджає. Не вірю, але давайте уявимо таку ситуацію. Що далі?

Трамп:

Я, Великий володар благословенної Америки і всієї земної кулі, хочу, щоб ви обоє негайно припинили війну, яку розпочав Байден.

Зеленський:

Ваше бажання, великий володар Овального кабінету, дивним чином збігається з нашими можливостями.

Путін:

Він перший почав. А до нього Порошенко, Майдан, Хрущов і Ленін. Україну вигадали більшовики, тому пропоную поділити її навпіл. Разом з Гренландією і Канадою.

Трамп:

Ні-ні! Американці - цивілізована країна, ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність, тому Канада і Гренландія будуть наші, а вам - Крим.

Зеленський:

Ми вже зробили крок назустріч, наклавши на Порошенка санкції, а Хрущов і Ленін, на жаль, померли... Пропоную Тайвань віддати Китаю в обмін на Крим.

Трамп:

Ні-ні!.. Тайвань - мій. Крим - його. А тобі - договір про копалини.

Путін, перебиваючи:

А реалії на землі?.. Віддайте мені мої нові три області, які я вже записав у свою амбарну книгу!.. А ще Одесу, Харків і Порт-Артур!

Зеленський:

Слава ЗСУ!

Трамп:

Героям слава! А герой тут один, і це я, Великий Трамп. Тому давайте швидко домовляйтеся. Ви ж обоє Володимири, і я між вами загадав бажання, щоб у москві та Києві поставили статуї Великого Трампа. Тож швидко домовляйтеся, що тут складного?

Зеленський:

Треба просто перестати стріляти.

Путін, загинаючи пальці:

Денацифікація, демілітаризація, русифікація, визнання нових територій, зняття санкцій...

Зеленський:

Путін - хуйло!

Путін:

Ось бачите? - Україна нездатна до переговорів! Це штучне утворення! Вони не люди! Пропоную все відібрати і поділити!

Трамп:

Великий Трамп втомився. Я виходжу з переговорного процесу, з НАТО, ООН, з товариства захисту прав тварин, з союзу любителів вишивання хрестиком, і дзвоню товаришу Сі. Він обіцяв поставити мою золоту статую в Пекіні в обмін на Тайвань.

Інтрига швидко закінчилася - ні Трамп, ні путін до Стамбула не поїдуть. Буде один Ердоган )) Все йде за планом, тож заспокойтеся і записуйтеся до ЗСУ.

1939 рік. Якщо Гітлер захопить Варшаву, ми введемо санкції!

1940 рік. Якщо Гітлер візьме Париж, ми подвоїмо санкції!

1941 рік. Якщо Гітлер візьме Київ, ми потроїмо санкції!

Ех, не вміли раніше воювати!.. Нічого не знали про санкції.

Одного разу в далекій-далекій галактиці, в сузір'ї Туреччини на планеті Стамбул проходили мирні переговори між вільною республікою Окрайна (Україна) і могутньою імперією орків путіна з сузір'я москви. Короткий зміст 148-го раунду....

Поки всі чекають результатів переговорів (а вони заздалегідь відомі), ми бачимо, що росія не зупиняє наступ і не припиняє повітряні атаки. Путін діє абсолютно логічно - переговори треба вести з позиції сили, а сила сьогодні на його боці.
Всім відомо, чому сила на боці нашого ворога - тому що він більше, у нього більше ресурсів, більше населення, вони не перетворили оборонні заводи на склади і торгові центри, і зараз нарощують виробництво снарядів, танків, гармат, дронів.
А ми ходимо з простягнутою рукою, і як тільки американська допомога майже припинилася, а людські ресурси мало не вичерпалися (ресурс до 25 років у нас недоторканний - ми його бережемо для путіна), як тут же всі заговорили про переговори.
Чи є у нас козирі, або наша карта остаточно програна, і треба тільки обговорювати умови капітуляції?..
Є і козирі, і можливості. Але для цього треба оголошувати дійсно загальну мобілізацію, переводити економіку на військові рейки (все для фронту, все для перемоги), створювати військово-економічний союз Західних держав (Європи), в якому Україна буде відігравати найважливішу роль.
Є у нас і такі козирі, які можна використовувати прямо в ході переговорів. В першу чергу, посилити позиції України допоможуть щоденні (нічні) прильоти добрих дронів до москви. Ось сьогодні день початку переговорів, до Києва прилетіли шахеди, а до москви - ні. Чому?..
У всіх нас були великі очікування, що наліт українських дронів на москву під час путінського параду покаже всьому світу силу України і слабкість імперії. Але так не вийшло. Бомбили до 7 травня, а після - стоп!
Президент пояснив це тим, що його просив не бомбити москву китайський лідер. Але чому ми повинні робити те, що шкодить нашим інтересам на прохання кого б то не було?.. Чому товариш Сі їде до москви на 9 травня, сидить на трибуні з вбивцею, і ще про щось просить?..
Що б там не просили Трамп чи Сі, наше завдання просте - зберегти незалежну, вільну, цілісну Україну. І для виконання цього завдання всі засоби хороші.
------------------------
Допомогти нашим дроноводам можна через фонд підтримки далеких безпілотних бомбардувань В-52 - https://send.monobank.ua/jar/7fPRBrCKhP?fbclid=IwY2xjawI8syVleHRuA2FlbQIxMAABHYp9fInVt9m3ska7LLJxYvzCjCr1fMZXpxB-OrC9EbgQ8TtoxDxzGFn5vQ_aem_fZjoJLGB3iLfTYy_LzW01w

Я вам скажу непопулярну річ - припинення вогню, зупинка війни, перемир'я, а, тим більше, тривалий мир - невигідні Україні і загрожують самому існуванню української нації.

Перемир'я на 30 днів призведе до падіння бойового духу, до підриву дисципліни, до розгубленості, розброду і хитань, до різкого зниження обсягів волонтерської допомоги, і зниження обсягів державного фінансування армії та оборонної промисловості.

Звичайно, у противника будуть схожі проблеми - будь-яка армія на передовій, в умовах перемир'я розкладається. Відомий історичний факт.

Тільки у ворога армія переважно контрактна, воює за великі гроші, на відміну від нашої, мобілізованої, набраної з кого попало, хто в умовах тимчасового "миру" не стане сидіти за 20 тис. в окопах, піде в СЗЧ, або бухати.

Оборонну промисловість у нас під час перемир'я поставлять на паузу, посадять на голодний пайок - це ми теж проходили після другого "Мінська" з 2015 року.

Противник навпаки, роблячи ставку на захоплення всієї України і підкорення Європи, буде тільки нарощувати обсяги виробництва зброї та військової техніки.

Додайте сюди неминучі внутрішні політичні чвари, які якщо не призведуть до громадянської війни, то сильно послаблять Україну.

У підсумку, максимум через рік, ворог візьме нас беззбройними, роз'єднаними і невпевненими в своїх силах. Тому що знову починати все спочатку буде дуже важко.

У червні 1940 року, після безславної шеститижневої військової кампанії, Франція підписала перемир'я з нацистською Німеччиною. Насправді це була принизлива капітуляція з втратами території, людей, економічного і військового потенціалу. Денацифікація і демілітаризація по-німецьки.
Маловідомий тоді французький генерал Шарль де Голль втік до Великої Британії, де прем'єром нещодавно став непримиренний ворог нацистів Вінстон Черчилль, який замінив Чемберлена, що проводив політику умиротворення агресора.
У той час на Британських островах мало хто вірив у перемогу; залишки британського експедиційного корпусу, кидаючи важке озброєння, евакуювалися з Франції, Гітлер готував десантну операцію «Морський Лев», і незабаром почався повітряний наступ нацистів - операція «Бліц», в ході якої Лондон був сильно зруйнований і загинули десятки тисяч мирних жителів.
Багато британських політиків вважали за необхідне піти на пропозицію Гітлера і укласти мирний договір з нацистською Німеччиною. Черчилль був проти. Ніяких переговорів з ворогом, - сказав він, - британці будуть битися на пляжах, якщо доведеться. Ми ніколи не здамося.
У Британії тоді не було й десятої частини тієї масової підтримки, яку вже отримала Україна. Європа була окупована, Сполучені Штати дотримувалися політики невтручання в європейські справи (прямо як зараз команда Трампа), і Черчилль вирушив у важку і небезпечну поїздку по США, щоб переконати американських політиків і звичайних громадян підтримати англійців.»
На фото - прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль за штурвалом літаючого човна Boeing 314 Clipper по дорозі зі США додому, січень 1942 року.
Через три рокі антигітлерівська коаліція, яку створив Черчилль, переможе в найважчій війні в історії людства.
Ніколи не здавайтеся.