Від початку великої війни, а точніше, задовго до неї, від осені 2021 року, та й узагалі-то від самого початку - від 2014 року, мене не полишає відчуття загального, глобального дежавю.
Ми постійно наступаємо на одні й ті самі граблі, щодня б'ємося головою об стіну, постійно доводимо очевидні речі, які ніхто там (нагорі) не хоче бачити й розуміти, доводимо, щоб потім із гіркотою констатувати, що мали рацію, але вже пізно, потяг пішов, і завтра доведеться доводити знову очевидне, і знову даремно, бо нічого не змінюється, і все йде по колу.
Нескінченний абсурд, який повторюється щодня і щороку. Очевидні, давно перевірені, науково підтверджені та історично підкріплені рішення або взагалі не ухвалюються, або ухвалюються з жахливим запізненням та в урізаному, вихолощеному вигляді.
Так було з «весільними дронами», з фпв-дронами, з нашими «шахедами», з необхідністю розгорнути масову мобілізацію, з оборонними укріпленнями, з переведенням економіки на військові рейки (а віз і нині там)...
Щодня ухвалюють десятки, сотні, тисячі управлінських рішень, які не працюють, або працюють погано, тому що їх ухвалюють люди, які через свій непрофесіоналізм і низький рівень IQ, узагалі не повинні такі рішення ухвалювати.
І тут справа не в прізвищі президента. Цей управлінський глухий кут властивий країні в усіх ланках влади за всіх президентів. Хіба що саме суспільство, через свою самоорганізацію, через волонтерські проєкти, а також бізнес працюють ефективно.
Усе державне (майже все державне) - що в цивільному житті, що в армії працює точно за сюжетом культового фільму «День бабака» - кожен день всі щось роблять, метушаться, а результату - нуль, і кожен день все починається знову, хоч об стінку вбийся, що головний герой і робив.
А якщо щось і змінюється, то точно як в іншому культовому фільмі "Шоу Трумана", коли від головного героя, тобто від нас із вами, нічого не залежить, коли весь світ - обман, а люди в ньому статисти, і всім керує таємна світова закуліса (у фільмі - режисер шоу), яка десь у дорогих київських ресторанах, за келихом коньяку вирішує, кому дати грошей, а кому не дати грошей, кого нагородити, а кого - навпаки.
Але найчастіше ця закуліса нічого не вирішує, нічого не розуміє, не бере на себе відповідальність, і просто тупо мовчить. Ось це найгірше.

Чим розумніший пост, тим менше лайків. Факт. Найбільше лайків (і голосів на виборах) збирають абсолютно тупі, популістські речі, розраховані на рівень АйКю менше 10, і коефіцієнт заповнення кладовищ під час війни - більше 90%. Той, хто ставить лайки і голосує - платить найбільшу ціну. Може, це і є справжня демократія?..

Противник визнає, що українські сили оборони застосовують нову тактику, атакуючи московський регіон не масовими нальотами, коли за раз запускається 400 далекобійних дронів і викидається на вітер 40 і навіть більше мільйонів доларів, а постійними, практично щоденними атаками невеликих груп дронів.
Це призводить до перебоїв у повітряному русі - закриваються московські аеропорти, перенаправляються літаки, запізнюються пасажири, завдаються великі збитки і створюється постійна нервозність. І в якості «приємного бонусу» - нове московське правило відключати мобільний інтернет під час нальоту безпілотників - тепер москвичі не можуть замовити піцу або викликати таксі. Ну, щоб знали, що йде війна.
Все це, звичайно, класно, і треба було робити раніше. А якщо хтось скаже, що це марнотратство, то ні - в московському регіоні безліч важливих військових цілей, нальоти на поскву відтягують половину всієї ППО противника в цей регіон, а зенітні ракети коштують не менше безпілотників.
Якщо кожен день літати на москву, то в кінці-кінців, і дуже скоро, москва стане «чорною дірою», куди не літають літаки, втратить статус одного з центрів бізнесу і політики, а путін позбудеться статусу страшного диктатора, якого всі бояться. Бо якщо страшний диктатор не може захистити навіть свою столицю, то який же він страшний?.. Він смішний.
На відео - броньовані машини навколо кремля для боротьби з дронами.

Сьогодні вночі болотна імперія завдала удару дронами і ракетами по Києву. Страшного удару. Чому по Києву? - Тому що українські сили оборони вже кілька днів б'ють по москві. Це помста.
Російська армія вторглася на Сумщину і намагається захопити Юнаківку, від якої до Сум - рукою подати. Зрозуміло, що це операція - помста за наступ на Курщину. Суми шкода, але чому так відбувається?..
Не плутайте російську агресію - анексію Криму, війну на Донбасі, широкомасштабне вторгнення з операціями наших сил оборони. Ці операції можуть бути успішними і не успішними, але точно - не ми агресор, не ми перші почали.
І коли російська пропаганда трубить на весь світ, що вони руйнують будинки в Сумах або в Києві тільки тому, що ми бомбили москву або провели операцію на Курщині - вони брешуть. Тому що саме вони - агресори. І що б ми не робили - нам бог пробачить. Тому що господь любить тих, хто воює за справедливість.

Пишуть, що цієї ночі знову планується противником масштабна повітряна атака.

У зв'язку з цим згадався британський досвід організації протиповітряної оборони.

Британський корпус спостерігачів ППО (Air Defence Observation Corps) був добровольчою організацією у Великій Британії, що займалася виявленням повітряних цілей під час Другої світової війни.

Ця організація відігравала важливу роль в обороні Великої Британії, допомагаючи в ранньому виявленні та попередженні про наближення ворожих літаків.

У цьому корпусі на добровільних засадах служили до мільйона британців у вільний від роботи час. Це була надзвичайно важлива і престижна робота.

Я впевнений, що десятки тисяч, а може і сотні тисяч українців готові виявляти і збивати чортові шахеди.

Що скажете?

Росія відмовилася від переговорів у Ватикані. Мовляв, не по поняттях православним домовлятися про мир на католицькому майданчику (цитата).

А вбивати православних - по поняттях?.. В ісламському Стамбулі вести перемовини можна було, в Біловезькій пущі з зубрами можна було, а в центрі Риму, колисці цивілізації - не можна?..

Де б не пропонували імперським фашистам переговори - вони відмовляться. Тому що вони сьогодні в силі. Завтра ми їх притиснемо - погодяться на переговори в Покровську, з білим прапором.

Все в цьому світі відносно.

Цікаво, чи є в нашій країні хтось, хто думає наперед? Той, хто аналізує, прогнозує, будує плани, формує стратегію? Чи є у нас візіонер?.. Не фантазер, а серйозний чоловік, вчений, такий як раніше був Горбулін, а тепер замість нього хто?..

У нас ніколи не було візіонера на чолі держави. Кравчук був партократом, який раптом став головним, і це був єдиний його план. Кучма створив олігархів і написав «Україна - не росія», але якою має бути Україна - не уточнив. Ющенко мав візію, але вона була спрямована в минуле. Стратегія Януковича була проста - жити в своє задоволення. Візія Порошенка - світове визнання особисто його як світового політика. Зеленський завжди бачив Україну Зеленського. І ніхто не бачив страшної війни, справжніх планів путіна, проросійської політики Трампа, слабкості західних партнерів. Ніхто не готувався до великої війни.

Сила путіна в тому, що він - візіонер, він давно задумав підкорити Україну і відновити СРСР, і він багато років, крок за кроком йде до своєї мети. Навіть коли не вдався план "Київ за три дні", він не відступив. Він не змінив своїх планів на прохання Трампа. Він знає, що робить, йде вперед, преться як танк. А ми тільки реагуємо на нові загрози або плануємо (вже не плануємо) від початку провальні контрнаступи. Тепер ми хочемо миру і тільки миру, але що, якщо путін не хоче? А він не хоче. Чи є у нас запасний план?..

Доброго ранку на болотах. Дивитися зі звуком

Після масованого удару дронами по москві та московській області путін заговорив про переговори. Будемо продовжувати в тому ж дусі - підніме білий прапор, забереться з материкової України і покине Крим. Тут все просто - нальоти на москву послаблюють особисту владу диктатора і ведуть до загибелі імперії.

Злі язики кажуть, що після успішного нальоту українських дронів на москву цієї ночі по лінії обміну полоненими від кремля надійшла пропозиція не бомбити столиці. Не такі вже вони вони й товстошкірі. Трохи прилетіло - вже побігли плакатися. Подивимося, що буде цієї ночі в Києві

Марія Берлінська знову потрапила в скандал - нібито вона злила росіянам контакти виробників дронів, опублікувавши відому в широких/вузьких колах таблицю контактів, дані для якої подають самі виробники, за бажанням.
Я цю таблицю бачив ще 2022 року, вона є в телефонах і на комп'ютерах у тисяч людей, причетних до безпілотної тематики, і, можна навіть не сумніватися, що ця таблиця є у противника. Причому, давно.
Мій номер телефону теж є в цій таблиці, тільки не під тим прізвищем, не за тією адресою, та й номер не того телефону )) Тому що порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих, і ті, хто не перепродавці "китаю", що мають тільки адресу реєстрації з секретаркою на телефоні, а нормальні розробники і виробники шифруються як можуть.
Реальні виробники не рекламуються в мережі, про їхні розробки мало що відомо широкому загалу і численній армії «експертів», а інформацію про них найчастіше зливають високі штаби й міністерства, які мають звичку робити e-mail-розсилки й гарні презентації із зазначенням усіх реквізитів.
До того ж вимога до виробників зазначати вид діяльності «виробництво літальних апаратів», «компанія аерокосмічної галузі» у відкритих реєстрах узагалі не залишає жодної надії на примарну «секретність».
Я в галузі з 2014 року, керував волонтерськими безпілотними проєктами, очолював дві компанії, які займалися розробкою і виробництвом безпілотників, і жодного разу не бачив, не чув, щоб держава хоч якось забезпечувала секретність, а значить і безпеку.
Навпаки: на всіх етапах - починаючи від реєстрації компанії, відкриття рахунку в банку, подачі комерційної пропозиції до Міноборони, розроблення та затвердження ТУ, проведення випробувань, підготовки контракту, відвантаження продукції, навчання особового складу - на всіх етапах тисячі людей, які не мають жодного доступу до держтаємниці, які не вміють працювати із секретною інформацією, і навіть не перевірені контррозвідкою - тисячі людей дізнаються, що ось така компанія робить ось такі дрони за такою-то адресою.
І ось це - справжня інформаційна катастрофа. У нас немає ні системи «поштових скриньок», яка була в Радянському Союзі, ні системи кодифікації військової продукції, коли виріб (безпілотник) проходить у десятці відомств під кодовим найменуванням без прив'язки до конкретного виробника, - а ця система теж була у пріснопам'ятному Совку, і зараз існує у нашого супротивника (у багатьох країнах є).
Наша контррозвідка не займається такими «дрібницями» як гарантування безпеки розробників і виробників, не перевіряє працівників, не моніторить людей, які намагаються роздобути контакти, адреси, явки.
У нас «вільний ринок», на якому кожен виживає як може.
Виробники змушені розкривати свої дані банкам, податківцям, митникам, міністерським клеркам, усіляким контролюючим, навіть пожежникам, - і це справжні дані, а не з таблички Берлінської.
А коли, зрештою, «прилітає», то виробник лишається сам на сам зі своїм зруйнованим виробництвом і багатомільйонними боргами перед усіма, насамперед перед державою, яка не забезпечила навіть мінімального рівня безпеки.
З іншого боку, у нас ніхто, крім волонтерів, не займається створенням і розвитком горизонтальних зв'язків між розробниками і виробниками.
Приміром, ви розробляєте розвідувальний безпілотник, і вам потрібні на нього засоби зв'язку, оптика, мотори, акумулятори - у кого це купити в Україні? Вам ніхто не допоможе, профільного міністерства немає, координаційного органу немає, «вільний ринок», на якому можна хоч щось дізнатися - хай натяком, за «лівим» телефоном - з таблиці Берлінської.
Люди, які хоч щось намагаються робити, щоб змінити абсурдну ситуацію, що склалася в безпілотній галузі, неминуче потраплятимуть у скандальні ситуації. Тому що ні пересічні громадяни, ні численні «експерти», ні багатомільйонні топ-блогери абсолютно не розуміють, як працює цей «вільний ринок», і чому він взагалі ще працює.
Хайпу багато, толку мало.

Київ, друга ніч - тихо: ні шахедів, ні ракет. Я ж казав: варто тільки долетіти по москви, як вони викинуть білий прапор. Тому що в москві - смерть Кощеєва. Якщо путін не може захистити своє лігво, свою столицю, то цар - не справжній!

Слава нашим безпілотникам!

Ми стоїмо на порозі технологічної революції, якої ще не знало людство. Масштаби якої не з чим порівняти. Якщо появу дронів на полі бою можна порівняти з появою вогнепальної зброї, коли лицарі, лати відійшли в минуле, то нова ера, яка вже близько, зробить найсильніші сучасні армії анахронізмом. Знадобляться зовсім інші, нові армії майбутнього. Майбутнього, в якому одна розумна людина зможе самотужки виграти війну.