Лавров принизив Трампа, озвучивши імперську відповідь на мирний план американського президента: міжнародне визнання анексії Криму та окупації чотирьох областей України, зняття санкцій і повернення всіх заморожених активів, відмова України від НАТО, ну і, найсвятіше, - денацифікація і демілітаризація плюс російська мова і російська культура.

Нічого несподіваного. Війна триває і буде довгою.

Одночасно путін оголосив «перемир'я» на свій імперський «День перемоги» - боїться, що по москві під час параду прилетить. Ось тут і треба бити. Ніяких «перемир'їв». Війна так війна.

Пєсков каже, що "Київ насилу може гарантувати дотримання перемир'я в дні 80-річчя Перемоги, оскільки повністю не контролює всі підрозділи". І він має рацію.

По-перше, ми на перемир'я путіна не погодилися. По-друге, вдарити по Красній площі 9 травня свята справа. По-третє, а не пішов би він накуй?... Ну, чисто теоретично?.. Або практично?

Віце-президент США Венс каже, що необхідно за будь-яку ціну досягти миру в Україні, тому що гинуть люди, погіршується демографічна ситуація, і вся ця історія може закінчитися ядерною війною.
Венс не вірить, що Україна може перемогти, але лякає світ атомною бомбою. І тут незрозуміло - хто буде натискати на червону кнопку ядерного апокаліпсису? - Україна могла б, для самозахисту, але у нас немає атомної зброї. Росії зараз це ні до чого - адже вони і так наступають; це в 2022-2023 роках вони налякалися так, що погрожували «відповісти ядеркою».
Щось у Венса не в порядку з логікою: чи то Україна дійсно може повернути війну у зворотному напрямку, і тоді Кремль знову буде шантажувати бомбою, щоб ми зупинилися, чи то Україна вже створює свою ядерну зброю. В останнє припущення не вірю, а ось у поразці імперії не сумніваюся.
Але поки що, поки ми відступаємо (тимчасово), наш ворог і наші американські «друзі» намагаються вкрасти наречену.

Наші американські друзі лякають нас, а заодно Європу і весь цивілізований світ, швидким крахом української оборони, якщо тільки Україна не погодиться на умови Трампа-путіна. Ну, це, звісно, дешевий шантаж, але давайте спробуємо подивитися на війну під більш раціональним кутом зору.
По-перше, у 2022 році, всупереч усім прогнозам, ми не здалися і фронт не посипався, хоча ворог дійшов до Києва, і в тій давній уже історії найменше було заслуги американців та інших наших союзників.
Весняну перемогу 2022 року під Києвом забезпечили не Бредлі, не Абрамси, не Леопарди, не 155-мм гаубиці країн НАТО, не американська розвідка, і не старлинки. І навіть не наші високі прославлені воєначальники, обласкані офісом президента. Перемогу зробили українські солдати і добровольці.
Потім був Харківський наступ, який, як і "Київська оборонна операція" (так тепер пишуть у підручниках, хоча це не зовсім точно, якщо не вважати "операцією" панічно підірвані мости де треба і не треба), був успішним знову не завдяки союзникам, а скоріше дякуючи противнику, який розтягнув сили, розраховуючи на бліцкриг.
В операції зі звільнення правого берега і Херсона вже активно використовували Хаймарси, гаубиці 777, старлінків було багато і американська розвідка на нас працювала. Але знову таки перемогу забезпечили українські солдати, і прорахунки російського командування.
Потім в імперії взялися за розум, проаналізували помилки, розстріляли (звільнили) недбайливих командирів, накопичили сили, провели часткову мобілізацію, збудували лінію Суровікіна, використовували вагнерівців як паливо для м'ясних штурмів, взяли Сєвєродонецьк, Лисичанськ, взяли в облогу Бахмут і звели нанівець весь цей грандіозний спектакль під назвою «Великий контрнаступ», про який говорили з кожної праски. Хоча саме тоді в нас було вдосталь західної техніки, боєприпасів, грошей, підтримки.
Але вийшов кривавий пшик.
Потім Конгрес заморозив допомогу Україні, потім раптом нагорі нарешті усвідомили, що наша оборона тримається на дронах, потім чомусь вирішили, що Авдіївка - це чергова фортеця Бахмут, а оборонні лінії за нею не потрібні. Потім раптом виявилося, що мобілізацію провалено, людей бракує, дронів бракує, Байден програв, Трамп мудак, і все настільки погано, що тепер ніхто й слова не говорить про нашу перемогу, а тільки про умови поразки.
То хто ж нам доктор?.. П'ятдесят відсотків наших невдач і втрат - це не тому, що американці не допомагали, а тому що самі - дурні. І чим уся ця історія закінчиться врешті-решт поки що абсолютно невідомо. Якщо дурнів стане менше, то ми запросто можемо повернутися в славний 2022 рік, перемоги якого так бездумно і криваво просрали. Зате пропіарилися.

Ми надто багато очікуємо від Трампа і від наших європейських союзників - зброї, техніки, грошей, зусиль із завершення країни, проте надто мало робимо самі. Така політика розбещує, роззброює, і робить нас слабкими.

Що ми можемо і повинні зробити?

1. Влада має почати розмовляти з людьми. Не «комунікувати» за допомогою відосиків, інтерв'ю та пресконференцій, а розмовляти, чути і слухати. Люди повинні, мають право знати, куди ми йдемо, що буде з країною завтра, а можновладці мають розуміти, чи мають вони підтримку, мандат на їхні політичні рішення.

2. Нам потрібне оновлення влади, у владу мають прийти професіонали (зокрема - у сфері дронів і робототехніки), досвідчені військові командири мають оновити штаби. Риба, як відомо, гниє з голови, і механізм модернізації влади за відсутності можливості проведення демократичних виборів - має бути. І це не така вже й фантастика - так це працює в процвітаючому комуністичному Китаї вже багато років без жодних виборів.

3) Нам треба вирішити, яких цілей ми хочемо досягти у війні, які перед нами стоять завдання. Ні, я не кажу про «справедливий мир», про «гарантії безпеки», про входження в НАТО і звільнення окупованих територій, а про практично досяжні цілі та конкретні завдання. Вирішувати такі питання, що визначають майбутнє країни, повинні не тільки 5-6 ефективних менеджерів з офісу президента; має бути суспільний діалог, люди повинні розуміти, за що вони вмирають.

4. Війна має стати справедливою, однаковою для всіх. Мобілізація має бути справді загальною, для всіх, незалежно від віку і соціального статусу. Мобілізаційний вік необхідно знизити до 20 років, а не заохочувати йти в армію тих, кому за 60 років. Мобілізація має бути за жеребом серед усіх вікових груп і незалежно від професії - якщо жереб вкаже на людину, яка необхідна в критично важливих галузях економіки або державного управління - тоді її можна буде забронювати за фактом, а не заздалегідь.

5. У зовнішній політиці нам так чи інакше доведеться переорієнтуватися на тісну співпрацю з Європою, а не зі США. Європейцям, які не мають зараз боєздатних армій, варто запропонувати концепцію української європейської армії, яка не тільки захищає їхні дупи просто зараз, а й допомагає Німеччині, Франції, Британії, Польщі (та іншим) будувати ефективні сучасні збройні сили. Ми можемо не тільки воювати (з їхньою підтримкою), а й передавати їм досвід, створювати разом із ними, в їх країнах аналоги наших успішних бригад і безпілотних підрозділів. Таким чином ми можемо підготувати у себе в тилу ще одну «українську» європейську армію з німецькими, французькими, британськими солдатами.

6 Економіка має бути переведена на військові рейки. Стихійний ОПК годиться для взрощування ініціативи, але не підходить для багаторічної затяжної війни. Держава має не тільки давати гроші, а й планувати розвиток виробничих потужностей, знаходити ресурси, забезпечувати безпеку критично важливих виробництв. Велику роль у розвитку ОПК можуть зіграти наші західні партнери, однак досі українська держава не змогла їм показати привабливих перспектив.

7. Окреме болюче питання - дрони. Усім уже давно зрозуміло, що наша війна - це війна дронів і роботів, але ми й сьогодні не маємо жодної зрозумілої державної політики в цьому питанні, не маємо стратегії розвитку галузі, не маємо розуміння, в що сьогоднішня війна трансформується завтра, що треба робити сьогодні, щоб завтра не відстати від нашого супротивника.

Щодо війни дронів я напишу окремо - занадто велика, складна тема. Одне безперечно - треба розбомбити путінський військовий парад 9 травня в москві.

Я вже два роки ніяк не можу звернути увагу президента на свої пропозиції щодо підвищення ефективності застосування дронів. За два роки навіть Подоляку стало зрозуміло, що я маю рацію. Але президент скликає РНБО не з проблем дронів, які не долітають до москви, хоча треба атакувати Червону площу 9 травня, а для того, щоб накласти санкції на Арестовича, який нічого не розуміє в дронах, і просто пиздить. Ну, і де справедливість?.. Де мудрість? У чому користь для України?..

Ну ось і все: адміністрація Трампа відмовляється бути посередником між росією та Україною, протиріччя між сторонами непереборні, війна буде довгою, і вони вмивають руки. Нобелівська премія миру Трампу не світить.
А нам треба проводити загальну мобілізацію, знижувати призовний вік, переводити економіку на військові рейки, працювати по 10-12 годин на день з одним вихідним на тиждень, робити ще більше зброї, вдень і вночі будувати фортифікації, вигнати дурнів з високих кабінетів, менше піаритися, говорити правду, і не красти!..
А головне - розбомбити цей чортів парад.
/Кадр із фільму «Залізний лицар» - коли вони дізналися, що Трамп їх кинув/

У рашці істерика (у виконанні Медведєва і Захарової) напередодні параду 9 травня, і українських ударних безпілотників, які можуть його зіпсувати. Або покращити. Сьогодні, до речі, два роки, як українські дрони вдарили по кремлю. Можемо повторити.

На початку серпня 1945 року Гаррі Трумен, "галантерейник із Міссурі", який раптово став президентом США після смерті Рузвельта, віддав наказ скинути атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі.

Загинуло понад 120 тисяч японців, у шоці від жахливої зброї Японія капітулювала. 400 тисяч американських солдатів залишилися в живих і повернулися додому.

Трумен виявився тим самим "чорним лебедем", який змінив хід історії для сотень тисяч своїх співгромадян. Подивимося, чи зможе Зеленський віддати наказ бомбити москву.

Трамп нарешті визнав, що «хороший хлопець» путін хоче захопити всю Україну. Путін хоче, а Трамп не дає, так каже президент Сполучених Штатів, який сам прагне захопити Гренландію, Канаду і Панаму. А голова КНР Сі Цзіньпін зазіхає на Тайвань і стратегічно важливі безлюдні острови в Тихому океані (для початку).
Зрозуміло, що в оточенні сильних світу цього, які не приховують своїх загарбницьких прагнень і використовують силу як інструмент міжнародної політики, Україні дуже некомфортно.
Марно вести мирні переговори і сподіватися на допомогу світової спільноти - у світі, що сповідує культ сили, єдиним аргументом може бути тільки сила.
Розвиток технологій подарував Україні шанс. Адже якби не дрони, ми могли б програти цю війну ще в минулому або позаминулому році, коли, оговтавшись після провалу бліцкригу, росія мобілізувалася і обрушилася на нас з новою силою, а Конгрес США призупинив військову допомогу.
Якби не дрони, наше становище сьогодні було б набагато гіршим. Використовуючи значну чисельну та вогневу перевагу, ворог вже міг би дійти до Дніпра, але дрони нівелюють вчорашню силу бронетехніки та артилерії, а з м'ясних штурмів роблять гниле м'ясо.
Сьогодні головна інтрига дронової війни - путінський парад у москві. Путін стягнув до імперської столиці всі системи ППО, з центральної Росії, Далекого Сходу і Білорусі. Алкоголік Медведєв погрожує ядерним ударом по Києву, якщо до москви прилетить. Путін спокушає триденним перемир'ям, а на Банкову тиснуть і Штати, і Китай. Їм дуже важливо, щоб російський диктатор і військовий злочинець «не втратив обличчя», «не вдарив обличчям у бруд», тому що путін - важлива деталь у формуванні триполярного світу, в якому території, люди і ресурси розділені між США, Китаєм і росією.
Якщо ми погодимося на новий поділ світу, поступимося тиску і не чіпатимемо москву, нам, можливо, дозволять деякий час існувати на землях Галичини, але не довго. Якщо підемо до кінця, то, можливо, поставимо на місце не тільки путіна, але і товариша Сі. У сьогоднішньому світі поважають тільки силу.
Нам потрібні 9 травня чорні лебеді з залізними яйцями над москвою. Це наш шанс.

За третій рік війни в Україні стало на 40% більше мільйонерів, повідомляє податкова служба. 17 тисяч українських мільйонерів задекларували сукупно 253,6 млрд грн доходу. Це цікавий «кейс», як розбагатіти під час війни, який заслуговує на увагу кращих професорів Гарварда і Оксфорда.
Ми з вами теж стали мільйонерами - через фонд В-52 і прямими донатами на цільові закупівлі зібрали для наших безпілотників понад 25 млн грн за рік.
Сума мізерна в порівнянні зі зборами найбільших волонтерських фондів, але для нас дуже важлива ваша підтримка - адже це безпілотні літаки, катапульти, станції радіоелектронної розвідки, обладнання для дальнього радіозв'язку, оснащення центру управління, автомобілі, ремонт автомобілів, додаткове паливо і багато іншого, що необхідно на війні.
Завдяки вашій підтримці ворог втратив понад 150 млн доларів. Непоганий фінансовий результат для Гарварда і Оксфорда.
Несіть свої гроші, панове мільйонери )) - https://send.monobank.ua/jar/7fPRBrCKhP?fbclid=IwY2xjawI8syVleHRuA2FlbQIxMAABHYp9fInVt9m3ska7LLJxYvzCjCr1fMZXpxB-OrC9EbgQ8TtoxDxzGFn5vQ_aem_fZjoJLGB3iLfTYy_LzW01w

Карта Приват - 5168752007956017

Карта Моно - 4441111134356835

Сьогодні відбулася знакова подія - парламент Німеччини обрав з другої спроби канцлером Фрідріха Мерца, великого друга українського народу. Цю подію - обрання безкомпромісного супротивника путіна в Німеччині можна поставити в один ряд з обранням Вінстона Черчилля - безкомпромісного супротивника Гітлера в Британії в 1940 році. Це величезний плюс для нас.
А що ми?.. Завтра - останній день, коли Верховному треба дати відповідь на триденне перемир'я путіна. Вангую - відповіді не буде, але й дозволу бити по Красній площі 9 травня не буде. Не вашим, і не нашим. І в цьому - біда. Тому що це - слабкість. Нагадаю, що говорив Черчілль, коли, здавалося, Британія не вистоїть, і острів піде на дно перед незламною гітлерівською темною силою:
«Не дивлячись на те, що багато старих і славних держав впало або можуть впасти під ярмо Гестапо і всього ненависного апарату нацистської влади, ми не ослабнемо і не здамося. Ми продовжимо битися до кінця. Ми будемо битися у Франції, ми будемо битися на морях і океанах, ми будемо битися з міцнішою впевненістю і міцнішою силою в повітрі, ми відстоїмо наш острів, чого б це не коштувало. Ми будемо битися на пляжах, ми будемо битися на ворожих плацдармах, ми будемо битися в полях і на вулицях, ми будемо битися в пагорбах; ми ніколи не здамося»...
Як вам такий спіч, Володимире Олександровичу?... Здається, шедевр. Впевнен - шедевр. І, думаю, Мерц зі мною згоден. Москва чекає на ваше рішення.

Кожен раз, коли я пишу про українські дрони і парад 9 травня в москві, розумні коментатори відповідають, що це неможливо, це божевілля, тому що 9 травня в столиці імперії буде перебувати товариш Сі Цзіньпін, голова комуністичного Китаю.
Ну і що?.. Хто цього товариша змушує їхати до москви?.. Може, ми ще й «горіха» злякаємося, піднімемо лапки вгору і здамося?..
Війна - це не тільки трат-та-та на передовій (а сьогодні і взагалі - мало хто стріляє хоча б раз на рік), війна - це на три чверті ресурси і можливості, і на дві третини - піар.
Наліт на москву і супутній пронос у товариша Сі можуть змінити хід історії. Вірю, що Володимир Олександрович це розуміє. Марьяна Безуглая обіцяла.
/На фото - китайські секс-роботи. Скоро и у нас/

Московська імперія ще за часів Івана Грозного вкрала історію Київської Русі - України, привласнила православ'я, а тепер святкує «свою» перемогу над німецьким нацизмом, за яку найбільше заплатили українці.
У роки Другої світової війни Україна втратила 14 млн осіб: близько 10 млн українців загинули, 2,5 млн були вивезені на примусові роботи до Німеччини, до 2 млн покинули свої домівки і втекли від війни.
Україна була окупована на 100%, росія - тільки на 4%. Безжальний каток війни прокотився Україною спочатку на схід, потім на захід. Половина всіх дивізій Вермахту і Червоної армії воювали на українських землях.
В Україні було зруйновано 700 міст і близько 28 тисяч сіл. Матеріальні втрати України за роки війни склали 285 млрд радянських рублів, тоді як втрати всього СРСР оцінювалися в 679 млрд рублів.
До половини чисельності солдатів і офіцерів Червоної армії - 6 млн осіб становили українці. Українцями були 7 командувачів фронтами, 200 генералів. 250 тисяч українців воювали в арміях союзників.
Внесок українців у перемогу над нацизмом був вирішальним, і горе, яке принесла війна Україні, було страшним. То чому ми подарували цю пам'ять і цю високу ціну, яку заплатили наші українські діди - путіну?.. Чому в москві святкують нашу перемогу?
/На фото - підірваний агентами НКВС Хрещатик восени 1941 року, коли німці зайняли місто/

Парад у москві пройшов без українських безпілотників. Прикро. Ні, я розумію, звичайно, що геополітика, Трамп натиснув, путін пригрозив «орешником», китайський товариш Сі приїхав на болота, і всі давно хочуть миру...
Але миру не буде. Ось і виходить так, що коли всі просять путіна зупинитися (і забиратися з України) - він не чує, а коли йому треба провести його чортів парад - його слухають. Це - торжество темної сили, і підтвердження - на жаль! - несуб'єктності України.
Давайте змоделюємо ситуацію, що було б, якби українські сили оборони вдарили сьогодні безпілотниками по москві. Тільки не треба лякати ядерною війною.
По-перше, ніхто з високопоставлених гостей кремлівського тирана не постраждав би - тому що безпілотники летять повільно, їх засікають від самого кордону, і завчасно дають сигнал повітряної тривоги. Путін, Лукашенко, товариш Сі та інші відщепенці, які приїхали до москви, сиділи б у бункері під Кремлем.
Парад би скасували, безпілотники, ймовірно, збили б, не дарма ж вони притягли стільки систем ППО. Можливо, якісь дрони долетіли б і до самої Красної площі, але це й не обов'язково.
Головне - весь світ побачив би справжню силу путіна, який не може навіть провести парад у власній столиці. Трамп би сміявся, товаришу Сі було б ніяково за те, що приїхав до такого слабака, решта гостей роз'їхалися б, не дивлячись один одному в очі. І вся росія, схиблена на війні, побачила б, що цар – не справжній.
Наскільки б ця подія підняла б дух української армії та української нації – важко навіть уявити. Та цього не сталося.

Мені часто кажуть, що я занадто безкомпромісний, гострий і незручний. А яким ще треба бути, коли ти знаєш, що один із найкращих підрозділів безпілотників не отримує БР (бойових розпоряджень) для виїзду на фронт тільки тому, що успіхи цього підрозділу - дивовижні, фантастичні. І їх досягнення псують загальну статистику. Що це, якщо не жахливий абсурд, а гірше за те - злочин проти України під час війни? Ви бачите тут можливості хоча б яких компромісів? Я - ні. Тому - амінь, боротьба триває.

Мені часто кажуть, що я занадто безкомпромісний, гострий і незручний. А яким ще треба бути, коли ти знаєш, що один із найкращих підрозділів безпілотників не отримує БР (бойових розпоряджень) для виїзду на фронт тільки тому, що успіхи цього підрозділу - дивовижні, фантастичні. І їх досягнення псують загальну статистику. Що це, якщо не жахливий абсурд, а гірше за те - злочин проти України під час війни? Ви бачите тут можливості хоча б яких компромісів? Я - ні. Тому - амінь, боротьба триває.

Путін на розтяжці - прийняти умови 30-ти денного перемир'я, забути про окупацію лівобережної України, або вдарити "Орешником", ввести в бій ще більше м'яса і отримати нові санкції. Помітно, що позиція Трампа змінилася, очевидно, що путін тільки маріонетка в руках товариша Сі. Світ вперто рухається до Третьої світової війни, коли Україна стане одним із найбезпечніших місць у світі. Тому що весь інший світ буде жахливим