Як людина військова, я не маю права публічно обговорювати і критикувати рішення командирів і військово-політичного керівництва. Я можу тільки накази виконувати, а рішення вітати :)

Тому я не коментуватиму чутки про звільнення Сухаревського з посади командувача Сил безпілотних систем (СБС), тим паче, що Генштаб кілька годин тому чітко роз'яснив - «чутки невірні, Сухаревський залишається на своїй посаді, але будь-які варіанти можливі» (тут ще один кумедний смайлик - :) )

Я про СБС і державну політику в галузі дронів. Понад рік тому, коли навіть на Банковій усім стало очевидно, що війна дронів - це наше все, президент урочисто створив Сили безпілотних систем (які за фактом уже були), і призначив популярного бойового командира командувачем. Одночасно звільнили Залужного і призначили Сирського. Нова військова команда зробила кілька прекрасних фотографій разом із Верховним.

Напевно, і це видається розумним, командувача безпілотників треба було обирати з-поміж самих безпілотчиків, який уже, як то кажуть, «у темі», але і призначення Сухаревського, і створення СБС у військовому середовищі сприйняли позитивно. Нарешті з'явилася структура, з'явився командир, і тепер усе буде набагато краще, ніж було раніше.

Але не тут-то було - спочатку Сухаревський просто не міг працювати, бо його «функціонал» не затверджували кілька місяців поспіль. Потім виявилося, що СБС - це далеко не всі безпілотні сили, і з'явився ще кращий прездинтський проєкт - «Лінія дронів». Розумієте? Президент у нас один, а президентських проєктів - хоч греблю гати, і вони конкурують один з одним. І якщо сьогодні ти командувач, це не означає, що завтра не з'явиться командувач, який командуватиме тобою.

Коротше, Сухаревський програв у цій підкилимній битві титанів, це трапилося не сьогодні, не вчора, а багато місяців тому, коли нагорі перестали згадувати СБС і називати цей проєкт «президентським».

Тепер у нас два ЕсБееСи, як дві дитини в сім'ї, одна з яких улюблена, а інша - нелюбима. Від такої нечесної любові сім'я не стає міцнішою.

Запитують, на що ми збираємо гроші через фонд В-52?..
Третина зібраних коштів йде на поточні потреби безпілотчиків - ремонт автомобілів, зимові та літні шини, комп'ютери, принтери, офісний папір, паливо, спорядження.
Решта грошей йде на фінансування цільових проєктів.
1 890 000 грн ми витратили на розробку та виготовлення наземної частини комплексу БпАК. Туди входить автомобіль для транспортування, катапульта, пульти, обладнання для підготовки БПЛА до запуску, тара та стелажі для транспортування БпЛА та бойових частин, ремонтний набір тощо.
Комплекс переданий на баланс військової частини та вже застосовується підрозділом БПЛА.
1 500 000 грн ми з вами зібрали на розробку дрону великої дальності - на 500 км. Він пройшов випробування, пішов у виробництво та вже застосовується проти ворогів.
1 200 000 грн ми зараз збираємо на комплекс радіоелектронної розвідки (мобільний антенний комплекс) для захисту екіпажів БпЛА.
На 800 000 грн вже відбулася закупка антен, комплектуючих та засобів для транспортування. Залишилось дозбирати ще трішки. Антени вже тестуються «в полях». На дрони - https://send.monobank.ua/jar/7fPRBrCKhP?fbclid=IwY2xjawI8syVleHRuA2FlbQIxMAABHYp9fInVt9m3ska7LLJxYvzCjCr1fMZXpxB-OrC9EbgQ8TtoxDxzGFn5vQ_aem_fZjoJLGB3iLfTYy_LzW01w

Усі реквізити - https://www.facebook.com/share/p/1BQyLXzAGM/

Всі ці потуги Трампа, Віткоффа, Келлога та інших «друзів» України зупинити війну, вигадавши якусь «магічну» формулу «миру», щось там віддати, щось продати, щось купити, в когось відняти, викопати всі корисні копалини і змусити Європу зняти з Росії санкції - все це жваво нагадує мені сюжет відомої байки Крилова, де Осел, Козел, Мавпа і Ведмідь задумали створити музичний квартет, але нічого не виходило, тому що не музиканти, і тоді вони стали пересідати з місця на місце. Мораль така:
«А вы, друзья, как ни садитесь, Всё в музыканты не годитесь» (рос)
Ну, не можна знайти «формулу миру», коли агресор продовжує захоплювати території, вбиває людей і відмовляється визнавати Міжнародне право. У цієї історії є тільки військове рішення - зупинити силу може тільки сила.

64 роки тому, 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін уперше в історії Землі здійснив космічний політ.
У нас тепер не прийнято про це говорити, і навіть президент сьогодні про це нічого не скаже. Але цей факт - безумовне досягнення українського народу, тому що щонайменше половина інженерів і конструкторів тоді були з України.
Сьогодні нас заманюють західною допомогою, західними ракетами, західними технологіями, а колись, ще 30 років тому, ми були не слабкіші за Францію чи Англію, у нас усе це було своє. Де тепер це все - ракети, літаки, танки, автомобілі? Просрали, продали, розкурочили на метал.
Хто винен, совок?.. - Ні, наші улюблені «вожді», для яких вигода більша, ніж національні інтереси.

Глава Мінстратегпрому Герман Сметанін розповів про успіхи свого відомства. Виявляється, виробництво дальніх ударних дронів (українських шахедів) торік збільшилося в 22 рази порівняно з 2023 роком.
На жаль, міністр не назвав фактичні цифри, але якщо згадати, що, будучи наприкінці 2023 року міністром, Олександр Камишин обіцяв 1 тис. далекобійних дронів і 10 тис. середньої дальності, то виходить, що «у 22 рази» - це 11 тис. українських «шахедів» у 2024 році. Ділимо 11 тис. на 22 - отримуємо «секретну» інформацію, що у 2023 році дронів deep strike було вироблено лише 500, що не відповідає дійсності, бо одна лише компанія-виробник виготовила у 2023 році 300 штук наших «шахедів», а таких активних компаній на ринку тоді було принаймні чотири.
Цього року Сметанін обіцяє 30 тис. далекобійних дронів deep strike. Це по 2500 штук на місяць, або 83 штуки на добу. Начебто непогано, і більше, ніж сьогодні роблять «шахедів» росіяни, але які це дрони? Ось, дивіться, їхні дрони майже щоночі бомблять Київ, а ми дуже рідко долітаємо до москви. Можливо, це не ті дрони?..
Також Сметанін заявив, що Україна створила чергову «ракету-дрон» (так вони там називають дрони з реактивними двигунами - вони ж «крилаті ракети за загальноприйнятою класифікацією) під назвою “Барс”. До цього вже були «Паляниця», «Пекло», «Рута», і ось ще «Барс»... Чесно кажучи, нічого, крім істеричного сміху, поява цього зоопарку ракет не викликає.
Наш противник має менше крилатих ракет, і вони розроблялися десятиліттями ще в Радянському Союзі, у Штатах - їх кілька моделей, і над ними працюють величезні збройові корпорації; на весь Євросоюз - одна крилата ракета, та й та спільного виробництва. А в нас у кожному гаражі свої крилаті ракети робляться...
Так не буває.

Безумовно, атака на Суми - це, в першу чергу, напад на мирне населення. Але я про інше.

З червня 2024 року наш підрозділ активно працює на Сумському напрямку (в тому числі). Ніколи не їздим колонами. Максимум - 3 машини, максимум 10 осіб. Ніяких зупинок в одному місці надовго, ніяких таборів, ніякого розслаблення. На війні як на війні.

Першими виїжджає група розвідки, вивчає місцевість, потім - група РЕР розвідки - моніторить небо, після чого невеликими загонами по одній-дві-три машини заходить підрозділ. Працює швидко, і відразу ж відходить - по одній-дві-три машини, щонайменше за 100 км, ніяких скупчень, шикувань, стоянок, перерв на каву-брейк. Останніми відходять розвідка і РЕРівці, прикриваючи підрозділ до самого ППД.

Тому ми досі живі.

Коли у нас хваляться мільйонами дронів на рік, зростанням ВВП через зростання оборонки, збільшенням виробництва зброї, військової техніки, боєприпасів у 8, 10, 22 рази, то завжди хочеться запитати - а де у нас такі заводи?.. Ні, зрозуміло, що вони секретні, і я не про геолокацію - я запитую, чи є вони взагалі?.. Такі, як на відео - а це всього-на-всього один завод зі складання бомбардувальників В-17 у роки Другої світової війни...