Європейський концерн Airbus продемонстрував свою концепцію дрона-перехоплювача. І це справді інновація.
Спробую пояснити: звичні нам дрони-перехоплювачі мають обмежений радіус ураження цілей - буквально кілька кілометрів, на скільки вистачає ємності бортової батареї та дальності дії малопотужних радіопередавачів.
Збільшення радіусу дії призведе до різкого зростання вартості одноразового (практично) дрона-перехоплювача, отже, це нерентабельно.
Тому для прикриття великої території від безпілотників доводиться залучати багато мобільних груп, які запускають дрони-перехоплювачі.
Однак найцінніший ресурс - це досвідчені оператори дронів, їх не вистачає, тому шахеди проникають углиб нашої території аж до Львова чи Луцька.
Концепція дрона-перехоплювача Airbus - це повітряна платформа, на якій розміщуються засоби ППО.
Європейці віддають перевагу невеликим, недорогим ракетам малого радіусу дії - і я завжди говорив, що це найкращий варіант, проте, на такому перехоплювачі можна розміщувати й дрони-перехоплювачі, щоб швидко доправити їх у потрібну точку, запустити на шляху шахідів, і це дозволить у десятки разів зменшити необхідну кількість груп ППО, які діють з землі.
Це дуже хороша концепція. Один екіпаж може контролювати сотні квадратних кілометрів, при цьому ціна знищення повітряних цілей залишається невисокою, і навіть буде ще меншою, ніж у нас, тому що не потрібно багато мобільних груп перехоплювачів.
Рік тому я написав для «Дзеркала тижня» статтю, в якій розповів про переваги такої концепції. Зокрема, я писав:
«Для надійного захисту великого міста, такого як Київ, від нальотів шахідів достатньо буде 10 мобільних груп, озброєних багаторазовими дронами-перехоплювачами з радіусом польоту до 30 км. Тобто вся система ППО столиці проти шахідів може включати всього 140 осіб (рота), 30 автомобілів і 30 літаків-перехоплювачів (з урахуванням запасних)».
Наше конструкторське бюро створило подібний перехоплювач і спеціальну катапульту для нього, як у Airbus, і наприкінці літа минулого року ми вийшли на льотні випробування.
На жаль, 2 жовтня 2025 року наш підрозділ, наше конструкторське бюро та виробництво знищили за те, що ми вдало бомбили москву.
Тепер, завдяки негідникам і зрадникам, я працюю комірником на фронті - приймаю та видаю дрони, деякі з яких я розробляв ще в 2014 року.
Посилання на статтю «Дзеркало тижня» - https://zn.ua/ukr/war/jak-zakhistiti-kijiv-vid-shakhediv.html

Американці вперше за півстоліття запустили космічний корабель з астронавтами до Місяця.
Чому це важливо?.. - Це не лише наукові дослідження, престиж, першість у космічній гонці та освоєння ресурсів інших планет.
Це, насамперед, розробка нових технологій, які потім використовуються у цивільній та військовій сферах. Тому коли деякі діячі у нас кажуть, що ми стали технологічно сильнішими за Штати - це неправда. Це та сама неправда, яка не дає нам розвивати власні науку та технології, зате чудово допомагає декому освоювати оборонний бюджет.
А поки американці летять до Місяця, пропоную вам підтримати військових через наш фонд В-52. Це невеличкий фонд, який створювався для підтримки розвитку нових технологій далеких безпілотних ударів, який допомагав нам долати ППО москви.
Тепер, після ліквідації «підрозділу Касьянова», фонд надає пряму адресну допомогу конкретним підрозділам. Це, звичайно, не топові волонтери, які збирають мільйони за добу, але їхня робота не менш важлива для нашої перемоги.
Посилання на фонд В-52 - https://b52.org.ua/category/zbory/?fbclid=IwY2xjawQ7EF1leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFuUHdCQ1BraDFIc1diRjdlc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHt04vIafkfkHA7qtPmE0MgbUaZorLPJGE2SbyxJAqI93k2ILuKzPEBdrufKu_aem_SVHivLBvBj3HyStaYOl_FA

Публічне звернення до пана Дениса Штілермана:
Час від часу над нашими позиціями пролітають дрони FP-1 Штілермана.
Я перебуваю на фронті, а пан Штілерман у цей час дає солодке інтерв’ю Дмитру Гордону. Розповідає, як на другий день вторгнення 2022 року він написав заповіт у Києві, а я в цей час зупиняв ворога під Києвом. Розповідає, як він заробляв великі гроші в москві у 2014 році, а я в цей час перебував під Слов’янськом. У 2022 році я пішов до війська, а пан Штілерман пішов в ухилянти.
Денис Штілерман — «провідний український розробник дронів, крилатих і балістичних ракет, протиракетного щита Європи та українських космічних програм» — улюбленець долі. Два роки тому він отримав усе відразу — гроші, славу, вплив.
Штілерман може запросити на свою прес-конференцію офіцерів Генерального штабу і замовити статтю в будь-якому виданні. Штілерман ходить на засідання Ставки і спілкується безпосередньо з міністрами та самим президентом.
Штілерман отримав від держави за два роки в 1000 разів більше грошей, ніж ми за весь час війни. Але його дрони жодного разу не долітали до москви за всі гроші світу.
Минулого року нас ліквідували тільки за те, що ми успішно бомбили москву, а Штілерман - ні.
І поки Денис Штілерман дає чергове інтерв’ю у своїй теплій ванні, я виконую на фронті обов’язки комірника - приймаю та видаю дрони, деякі з яких я розробляв ще в 2014 році, коли про Штилермана ніхто нічого не чув в Україні.
Я розробник понад 20 типів дронів з 2014 року, маю купу патентів. Наші дрони долітали до Кремля і багато разів бомбили москву. Мені є що сказати.
Тому я вдруге пропоную Денису Штілерману дебати в прямому ефірі. Про дрони, ракети, технології. Бо тепла ванна з Гордоном - надто солодка. І поки ви купаєтеся в грошах, славі, увазі, я важко працюю на фронті.
Ви вдало позбулися конкурентів, які багато разів долали ППО москви, і тепер стверджуєте, що це неможливо. Можливо.
Півроку тому я запропонував вам парі - чиї дрони долетять до центру москви. Але ви вирішили просто знищити конкурентів.
Сьогодні рівно півроку з дня ліквідації нашого добровольчого підрозділу. Вже півроку ми позбавлені можливості займатися своєю справою - ми не конструюємо і не запускаємо безпілотники; наші дрони та катапульти гниють, людей репресують.
Давайте поговоримо про це по-справжньому, як чоловіки. Чесно. Якщо у вас є совість і честь.
-------------
Цю світлину зробили журналісти УП у нашому волонтерському конструкторському бюро безпілотників влітку 2014 року.

Сьогодні ворог вкотре серед білого дня атакував Україну дронами та ракетами. Постраждала житлова забудова. Загинули мирні люди.
Ворог чинить психологічний тиск. Він намагається змусити Україну прийняти «мирні пропозиції» імперії, погодитися на капітуляцію.
Так само в роки Другої світової війни діяли німці, коли атакували Британію. Так само діяли союзники, коли бомбили Німеччину. Так само, але із застосуванням атомних бомб, американці примусили Японію до капітуляції.
Нічого нового.
У той же час, наші безпілотні атаки по москві цієї ночі знову не привели до результату. Було витрачено близько 6-8 млн доларів, але жоден безпілотник не дістався москви.
За останній рік на такі «психологічні» атаки по москві було витрачено близько 400 млн доларів, запущено близько 3000 ударних безпілотників - жоден не перетнув межі столиці болотяної імперії, за винятком «дронів Касьянова».
Немає питань до моїх колег-військових - вони сумлінно виконують накази. Але ніхто не виграв від цих атак, крім виробників дронів. Дронів, які не можуть подолати ППО москви, але їх запускають по москві чомусь знову і знову.
Більше року тому я писав у статті на «Дзеркало тижня»:
«…щоночі, а тепер уже щодня ворожі шахеди бомблять Київ та область, а в москві та Московському регіоні — тихо й спокійно. Цей факт, як не крути, як його не інтерпретуй, — залізобетонне свідчення неефективності… нашої оборонної політики та військової політики взагалі...»
Що змінилося за рік, крім ліквідації підрозділу Касьянова, який реально бомбив москву?.. І хто, коли буде нести за це відповідальність?
Посилання на статтю — https://zn.ua/ukr/war/chomu-ukrajinski-droni-majut-bombiti-moskvu.html?fbclid=IwY2xjawQ81ElleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF5Y29TRjl3YWhqT1Z0OUVkc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHiFCA23i_FUfUgiAlFq5_8em5eRwehYvTZYqCCp37l6rHxOjcCtgsy5L38DU_aem_ceRFYSRwEpT-H9ZSrEJZ0Q

Кащенко та Ширшин публічно, відкрито й відверто розповіли про стан справ у Збройних силах. Насамперед про ставлення до людей.

Журналісти пишуть про штурмові полки. Написав про штурмові полки і Стерненко, що підтверджує чутки про гострий конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

Якби зараз була справжня свобода слова, свобода преси, як до війни, ми б таких історій почули сотні.

І такі історії - це, можливо, найважливіша причина провалу мобілізації. Тому що люди бачать, що мобілізація починається з насильницької бусифікації і закінчується в штурмових полках, які копіюють тактику російських м'ясних штурмів. Тому бояться йти в армію, хай там що головком говорить про «людське ставлення до солдатів».

Не треба плутати причину зі слідством. Спочатку має бути людське ставлення, грамотні, професійні командири, а потім уже бусифікація, якщо інші засоби переконання не діють. У штурмові полки ніхто не хоче йти — це факт. Тому не хочуть повертатися і СЗЧ-шники, якими теж пріоритетно комплектують ці полки.

Насправді в армії дуже багато гідних командирів. Зараз майже всі вони мовчать. Мовчать, поки не сталося чогось страшного, або поки мають можливість воювати.

І Ширшин, і Кащенко вийшли в ефір, тому що їх усунули від реальної бойової роботи. Для командира, офіцера, патріота під час війни усунення від реальної бойової роботи - найстрашніше покарання. Нічого гіршого немає. І вихід у паблік - це крик відчаю.

Так само і мене, людину, яка здійснювала унікальні операції, зокрема бомбила москву, моїх людей - викинули на смітник, як біовідходи, змусили займатися перекладанням папірців, охороною складів, всякою дурнею.

А потім вони дивуються, що ми виходимо в ефір і говоримо правду.

Ви повні ідіоти, друзі.

Людське ставлення — це не миска супу і статут. Це можливість чесно, професійно захищати свою країну. Це якщо й смерть у бою, то не за чиїсь погони й медалі, а за Україну.

Надіслав Андрію Борисовичу Єрмаку запит в друзі.

В нас багато спільного.

Він, як і я, високого зросту, носить такі самі штани 5.11, які вдягнуті на мені, він очікує підозру від НАБУ, завдяки мені, а я очікую підозру від ДБР, завдяки йому.

Ну, і, в решті-решт, Єрмак на фронті, як і я ))

Сподіваюся, ми будемо товаришувати. Може, навіть, будемо разом передивлятися старі радянські фільми, якщо в камері дозволять телевізор.

А поки ми на волі, мені дуже потрібна допомога юриста, захисника військових, колишньго голови офісу і друга президента в відновленні справедливості.

Вже півроку пройшло з моменту ліквідації «підрозділу Касьянова», а я все сподіваюся на справедливість, державницький підхід і ваш здоровий глузд, Андрію Борисовичу.

Давайте зробимо вас разом! ))

Дехто вирішив, що я жартую, але я дійсно написав офіційного листа адвокату Єрмаку з проханням допомогти виправити помилку державного діяча Андрій Єрмак

Як відомо зі старого радянського фільму: «перемогти Дракона може тільки він сам».

Сподіваюся, що Андрій Борисович дивився цей фільм.

Я шукав порозуміння з Єрмаком з березня минулого року, коли нас почали нищити через успішні атаки по москві.

Питання вирішувалося просто - ви не чіпаєте нас, даєте нам можливість воювати, ми не чіпаємо москву, хай їй грець!..

Нехай Штілерман пробує…

Проте, я не достукався; на горі вирішили що простіше ліквідувати підрозділ, знищити конструювання і виробництво безпілотників. Щоб не псували статистику.

Хто виграв в підсумку - ворог. Військо програло. Україна програла. Влада теж.

Можна виправити помилку?.. - Авжеж!

Треба бути розумними.

Бо влада не вічна.

Зеленський каже, що росія хоче нас повністю окуповувати (тоже мені новина), а ракет для Patriot дедалі буде менше через війну з Іраном.
Буданов каже, що на нас чекають непрості стосунки з західними партнерами, бо сильна Україна нікому не потрібна.
До того ж, 90 млрд євро допомоги залишаються заблокованими, кредити МВФ теж під питанням через невиконання умов, і в бюджеті стрімко утворюється діра.
Можна впевнено сказати, що хороших новин немає.
Бо війна - це зброя, гроші і люди.
З людьми теж не все гаразд - проблеми мобілізації перетворилися на трагедії, коли ми платимо людським життям в тилу за погані закони і незаконні практики.
Україна може допомагати партнерам в Перській затоці, може, напевно, навіть розблокувати Ормузьку протоку, але не може вирішити нагальні проблеми вдома - прийняти необхідні закони, зробити мобілізацію більш справедливою, законною і ефективною, закрити небо хоча б від шахедів, побудувати надійну оборону з пріоритетом на збереження особового складу, і прирівняти корупцію під час війни до державної зради.
У нас накопичилося купа домашніх завдань, невирішення яких може дійсно привести країну до катастрофи.
Варто згадати, як приклад, Південний Вʼєтнам, якій пав 30 квітня 1975 року внаслідок того, що Штати «втомилися» підтримувати псевдо демократичний режим, символами якого були корупція, соціальна напруга, і неспроможність запровадити конче потрібні зміни.
Проте, держсекретар США Генрі Кіссінджер отримав тоді Нобелівську премію миру, чого сьогодні прагне і Трамп.
Нічого не нагадує?..
Настали часи, коли недостатньо хизуватися зразковим патріотом, потрібно і необхідно бути мудрим керівником.
Проте серед патріотів мудрих, або, бодай, розумних майже не залишилося. Бо зразковий патріотизм натягнули на себе корупція і вседозволеність. А справжніх патріотів відправили на війну.
Патріотизм став привілеєм влади.
Перспективі погані.
Допомога від Заходу буде зменшуватися, ворог буде тиснути, соціальна напруга може стати критичною, а влада не збирається на це реагувати. Їм і так добре.
Якщо не буде змін - влада збережеться, напевно, але десь в вигнанні. В Празі, або в Парижі. Навряд чи поляки їх приймуть.
Це поганий сценарій. Ми цього не хочемо. Адже так?..
—
На фото - евакуація американських громадян і вʼєтнамських керівників з Південного Вʼєтнаму. Інші тікали вплав.
Ми ж цього не хочемо?..

Все ще сподіваюсь, що пан Штілерман погодиться на дискусію в прямому ефірі, але розумію, що в теплій ванні догідливих журналістів життя значно краще.

Проте є багато про що поговорити.

Куди поділися українські «Нептуни»?.. Чому ця ракета ніколи не згадується в інтервʼю Штілермана, хоча саме вона відправила на дно крейсер «Москва», і вразила багато інших наземних цілей?..

Ця ракета має (або мала) радіолокаційну головку самонаведення і дуже досконалу інерційну систему навігації зі супутникової корекцією, і дійсно може (або могла) літати на наднизьких висотах. «Нептун» довів свою бойову ефективність, але що зараз коється з цим проєктом - невідомо.

Українська балістична ракета «Сапсан» - де вона?.. В травні 2025 року Єрмак заявив The Times про перші бойові застосування «Сапсан». А в червні 2025 року Зеленський повідомив про початок серійного виробництва.

Однак з тих пір, після появи Fire Point в інформаційному просторі ні про «Сапсан», ні про «Нептун», ні про «Паляницю» - теж крилата ракета, про яку казав президент в серпні 2024 року - нічого не чутно. Або майже нічого, бо «нептуни» десь в телеграмі спливали…

Взагалі таке враження після вивчення інтервʼю Штілермана, що українських далекобійних дронів, крилатих і балістичних ракет до 2024 року, коли Fire Point вийшов на збройний ринок, не існувало.

Штілерман постійно каже, що навіть вся документація на радянські (і, напевно, українські ракети - бо вони нащадки радянських систем) була знищена, що вона, нібито, знаходилася тільки у москві, і її ретельно охороняло московське КДБ.

Можете собі уявити?.. - Завод працює в Україні, робить ракети, а креслення і схеми знаходяться у москві?.. Я не можу.

Далі. Що таке «тренування західних радарів» на балістиці Fire Point, про що каже Штілерман?..

Я з вісімдесятих років минулого століття тісно повʼязаний з авіацією і радарами, але що таке «тренування радарів» не знаю, вперше почув в інтервʼю Штілермана. Це якась технічна нісенітниця.

Далі. Чому пан Штілерман вирішив, що його ракети влетять в москву «як діти в школу»?..

Я б взагалі дітей в такому контексті не згадував, бо це не нормально.

Але чому Штілерман так впевнений в своїх ракетах?..

Російські С-300/400/500 непогано перехоплюють балістику. Я сам це бачив в 2022-2023 роках під час проведення своїх бойових операцій.

Далі. Пан Штілерман підтверджує, що вдалих ударів «Фламінго» зовсім не багато, проте ніхто не задає йому питання - а де ж сотні, або вже тисячі виготовлених крилатих ракет Fire Point?..

Або вони не долетіли, або їх не запустили, або їх навіть не виготовили, хотя обіцяли робити по сім штук на добу.

Пан Штілерман заявляє, що «Фламінго» здатна літати на висоті аж 15 метрів, при цьому ця ракета не має звичайного для крилатих ракет радару огинання рельєфу, тому вона просто не бачить, що попереду, і може влетіти в будь яку перешкоду на маршруті.

Пан Штілерман вважає, що це не критичний недолік, але ефективному застосуванню «Фламінго» заважає відсутність цифрових карт висот, які можуть з високою точністю казати ракеті як треба змінювати висоту польоту на маршруті, щоб огинати рельєф і пролітати різні перешкоди на малих висотах.

Це неправда. Цифрові карти достатньої точності - не проблема. Ми використовували такі карти ще в травні 2023 року під час атаки на московський кремль. Похибка наведення була не більше одного метра - ми планували збити путінський штандарт, і зовсім трошки не влучили, що добре помітно на відео.

Питання не в картах. Питання в тому, що за відсутності сигналів супутникової навігації, відсутності бортового радара і накопичуванні похибки інерційної системи наведення, ці карти «Фламінго» нічим не зарадять. Бо якщо ракета не знає точно, де вона знаходиться, то навіщо її точні цифрові карти висот?..

Пан Штілерман стверджує, що на болотах немає сенсу нічого бомбити, крім москви. Я з ним згоден, я з 2022 року кажу і пишу, що «серце Кащея» знаходиться у москві.

Проте, Штілерман також стверджує, що дрони не здатні подолати ППО москви, і крилаті ракети не здатні (Фламінго).

Він розраховує тільки на свою балістику, на свою FP-9, якій поки немає, але яка вдарить по москві «як діти в школу»…

Ок Але навіщо тоді тисячі дронів FP-1 на сотні мільйонів доларів були витрачені в атаках по москві?..

Навіщо взагалі розроблялася «Фламінго», якщо вона не здатна подолати ППО москви, а інші цілі на болотах, зі слів Штілермана, не варті уваги?..

І чому тоді розформували «підрозділ Касьянова», якщо його дрони долали ППО москви?.. Всі це бачили, і навіть самі росіяни це підтверджують.

Може, тому і ліквідували, бо тисячі дронів Штілермана не змогли цього зробити, і це комусь не подобалось?.. А може тому, що це - пряма домовленість з Кремлем?..

Я можу довго віртуально сперечатися зі Штілерманом. Але не впевнений, що читачі підтримують такий формат. Це неправильно, це моя «бульбашка», і це теж та сама «тепла ванна».

Краще публічний диспут. Я завжди готовий. Слово за Штілерманом.

Я, звійсно, не геополітик. Але, нафіга нам та Сирія, коли в нас розносять Донбас?.. Коли країна вагітна революцією через несправедливість, ганебну мобілізацію, корупцію, бізнес на крові, і купу інших проблем. Коли в бюджеті діра, дронів не вистачає, зарплата військових нижче плінтусу, а бариги, які заробляють на війні, готові воювати ще десять років…

Навіщо нам Сирія, в якої немає ані демократії, ані свободи слова, ані прав людини?.. Через гроші?.. Серйозно?.. Чим Сирія краща за росію, Беларусь, КНДР, або Іран?.. Може, і з цими треба налагодити стосунки?.. До чого, і навіщо все це?..

Поясніть.

Зараз почнуть мені закидати заклик до бунту. Не за адресою. Якщо проблеми не вирішувати, то ми дійсно ризикуємо втратити країну. Проте Ормузьку протоку розблокуємо.

Авжеж.

Заради Fire Point - https://opk.com.ua/%d1%80%d0%b0%d0%ba%d0%b5%d1%82%d0%bd%d1%83-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bc%d1%83-%d1%81%d0%b0%d0%bf%d1%81%d0%b0%d0%bd-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b7%d0%b0%d0%bc/

Тільки вчора задавався питанням, де наш «Сапсан»?.. А сьогодні читаю в новинах, що українську державну ракетну програму «Сапсан» можуть «заморозити».

Фактично, мова іде про спробу рейдерського захоплення багаторічної - з 2000 року праці українських ракетників, які дійсно створили сучасний ракетний комплекс, не гіршій за Atacms, або «Іскандер».

Ще в травні минулого року вкотре повідомлялося про успішне застосування «Сапсана», а в червні 2025-го президент заявив про початок серійного виробництва.

І тут раптом - «заморозка». Фактично - ліквідація. Бо «заморозка» під час війни означає відсутність державного замовлення і мобілізацію фахівців.

Безумовно, їх не мобілізують, а «вчасно і вдало» працевлаштовують на підприємствах одного відомого приватного виробника, разом з технологіями, досвідом, конструкторською документацією.

Це не вперше, коли «один відомий приватний виробник» дронів і ракет, користуючись всебічною підтримкою з гори, пожирає конкурентів, або просто нищить їх. Займається мародерством.

Так само був знищений «підрозділ Касьянова» за успішні атаки по москві, тому що «відомий приватний» так і спромігся. Тепер прийшла черга «Сапсана».

Ми живимо в темні часи, коли декільком людям в Україні належить 80% відсотків ринку озброєння, і тому ці люди не зацікавленні ані в перемозі, ані в зупинці війни, ані в конкуренції.

Екзистенціальна війна за саме існування України і української нації перетворилася на божевільний бізнес на крові для декількох осіб без роду і племені, які від фантастичної кількости грошей і відчуття абсолютної влади остаточно втратили розум.

У війні Трампа з цивілізаціями, в яку всі занурилися, є одна маленька, але дуже важлива деталь - в нас за добу гине більше людей, ніж за весь час «війни цивілізації».

Та далека війна - вона як знеболююче для мільйонів наших змучених співвітчизників, які вже не бачать ніяких передумов для повернення в мирне життя.

Якщо хтось десь теж воює і гине, то, нібито ми не одні. Легше переживати свою трагедію.

Ми повинні думати про мир. Бо ризикуємо втратити Україну, навіть якщо переможемо.

Олександр Роднянський-молодший, син відомого українського продюсера Олександра Роднянського, український економіст, який з 2020 по 2024 рік працював радником президента України Володимира Зеленського, написав цікаву статтю в The Wall Street Journal.
Європа закриває очі на тривожні сигнали з України, - пише він, - Якщо так триватиме й надалі, у майбутньому проблемою для Європи стане не тільки Росія, а й Україна.
Європейці намагаються не помічати деградацію демократичних інститутів в Україні, порушення прав і свобод, аби ми й надалі продовжували воювати за Європу, щоб виграти для них час.
Україну розглядають не як дружню державу, яку потрібно врятувати, а як буфер, що стримує агресію.
Якщо така стратегія збережеться, на кордонах Європи може опинитися озброєна до зубів, глибоко травмована війною, політично нестабільна країна, яка буде антиросійською, але не ліберальною, не відрізнятиметься ефективним управлінням і не зможе бути інтегрована в Європу.
І знаєте, Роднянський має рацію. Наша «антиросія» дедалі більше стає схожою на росію.
Тільки за останні 3–4 місяці стався величезний відкат назад у дотриманні прав людини та збереженні свободи слова, навіть «опозиційні ЗМІ» дедалі більше нагадують «єдиний телемарафон», багато відомих, публічних людей стали непублічними або тому, що їх залякали, або тому, що просто ніхто більше не публікує інтерв’ю з ними чи їхні статті.
Я можу назвати три десятки журналістів, два десятки опозиційних ЗМІ, блогерів, які ось уже кілька місяців не беруть у мене інтерв’ю, навіть на технічні теми, не публікують мої блоги, не замовляють у мене статті, хоча раніше робили це постійно.
У приватних розмовах журналісти визнають, що є така команда зверху, темники, блоки. Є список людей, який постійно поповнюється, яких небажано згадувати в ЗМІ, навіть опозиційних.
В опозиційних ЗМІ працюють ті самі військовозобов'язані, або військовозобов'язаними є їхні родичі, і прагнення вижити під час такої страшної війни призводить до ліквідації свободи слова.
Усі пам’ятають, як «журналіста» Сергія Іванова розбронювали на меморіальному кладовищі і він вирушив на фронт?.. Багато хто радів відновленню справедливості, але в цю гру можна грати удвох.
Варто визнати, що ми вже давно не живемо в умовах демократії, свободи слова, свободи ЗМІ, дотримання прав людини. Це правда.
Визнання правди - перший крок до виправлення ситуації, якщо ми не хочемо опинитися в АнтиУкраїні.

а світлині - ми з моїм сином Максимом їдемо полювати на «Іскандери» у Бєлгородській області. Серпень 2022 року. Їдемо на своїх автомобілях, веземо виготовлені нами ударні дрони, і жодної бюрократії. Все заради перемоги.
Тепер за це нас хочуть посадити.
ДБР розслідує справу проти мене, вірогідно проти мого сина і інших військовослужбовців підрозділу ДК-8 deep strike 10 мобільного загону Держприкордонслужби (ДПСУ).
Інкримінують частину 5 статті 191, та частину 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Нібито ми змушували військовослужбовців працювати на моєму підприємстві задля отримання прибутку, і перевищували владу. А ще нібито перевищували ціни, хоча контракт погоджував та підписував особисто тодішній голова ДПСУ генерал Дейнеко.
Суворі статті, в умовах воєнного стану від 7 до 12 років.
Нагадаю, півроку тому підрозділ був розформований наказом Дейнеко, який сам тепер знаходиться під слідством НАБУ.
Ліквідували нас нібито за «відсутність результативності», хоча саме ми нанесли удар по московському Кремлю 3 травня 2023 року, бомбили ворожі аеродроми і нафтобази, зупиняли завод «Кремній Ел».
14 березня 2025 року ми знову - за наказом командування нанесли удар по центру москви, після чого нас почали знищувати, не давати працювати по москві, відміняти бойові розпорядження Генерального штабу.
Хто замовив ліквідацію бойового підрозділу, який єдиний за останні два роки успішно атакував москву? - Або конкуренти - великий приватний бізнес, тісно повʼязаний з владою, або це замовлення самого Путіна, який після вдалого удару по його резиденції в Кремлі назвав нас «особистими ворогами».
Намагаючись запобігти знищенню, я звертався в Міноборони, Генеральний штаб, просив про допомогу Павла Палісу, і навіть Марʼяну Безуглу.
Я вийшов у публічну площину, щоб привернути увагу президента, депутатів, суспільства. Але все було марно.
2-го 2025 року була підписана директива про розформування нашого підрозділу.
Постраждали не тільки ми - військові, добровольці; були покарані також два генерали, які віддавали нам накази бомбити москву.
Фактично ворог руками зрадників усунув загрозу для російської столиці.
Військовослужбовців розформованого підрозділу ДК-8 тягали на допити, погрожували «відправити на нуль», «стерти в табірний пил», і вже 14 жовтня 2025 року, менше ніж за два тижні після розформування, працею підлеглих Дейнеко зі служби Внутрішньої безпеки ДПСУ зʼявилась колективна заява десяти військовослужбовців, по якій в той же день завели кримінальну справу.
Зверніть увагу - спочатку ліквідували підрозділ, а потім «знайшли кримінал», а не навпаки.
Вся ця «кримінальна справа» - цілковита неправда. Наші вороги просто не розуміють, як можна щось робити, і не красти, а навпаки - вкладати всі свої зусилля, можливості все, що в тебе є, в захист України.
Тепер вони шукають способи репресувати мою родину, знищити все, що залишилося - технології, розробки, виробничі потужності.
Вони лізуть, навіть, в події 2022 року - початку 2023 року, коли ми без участі держави робили літаки, на своїх автівках їздили воювати, самі купували собі паливо і все інше, що потрібно на війні.
Тоді в бр-ках так і писали: виїзд на бойову операцію на власних автомобілях, з собою автомати, патрони і 50 кг вибухівки - і задача знищити ворожий дивізіон С-300 під Брянськом. Зрозуміло, що це робилося безпілотниками, але…
Тоді на початку війни всі дивилися скрізь пальці на папери, підписи, оформлення документів, а зараз ті, хто на початку вторгнення втік, і ні дня не воював, нищить тих, хто одразу взяв до рук зброю.
Нас знищили півроку тому. Весь цей час дрони не бомблять москву. І якщо ліквідація нашого підрозділу зроблена не за замовленням Путіна, то кому це вигідно?..
На складах гниють наші дрони і катапульти, військові займаються зовсім не тими справами, де вони мають фах, і можуть бути корисні для держави, з мене зробили комірника, і погрожують відправити у вʼязницю всю мою родину.
Десятки звернень до президента, голови Верховної ради, профільного комітету, міністрів, депутатів не допомогли.
Що коїться в країні, якщо ліквідують бойові підрозділи, з

Напередодні Великодня американці повернулися з прогулянки до Місяця, і тим самим підтвердили своє космічне і технологічне лідерство на планеті.

Можна скільки завгодно вихвалятися нашим «технологічним проривом», очікувати на черги за нашими дронами і ракетами - цього не буде.

Нам потрібно навпаки - становитися в чергу за американськими технологіями, а ще треба домовлятися з Трампом, бо іншого президента в Америці зараз немає.

І яким би не був божевільним Трамп, ще більше божевілля вважати, що ми зможемо протриматися без Штатів.

Америка - це технології, гроші, військова сила і політичний вплив. Ні одна європейська країна не може зрівнятися зі США. І навіть весь континент не може.

Колись Штати вже врятували Європу в Першу світову, і особливо в Другу світову війну. І вони, безумовно, врятують нас зараз. Якщо ми самі цього захочемо.

Але поки що я бачу тільки бажання нашої «еліти» зберігтися у владі, затягнути час, виторгувати кращі умови, гарантії для свого післявоєнного політичного життя.

Я не бачу бажання прийняти американську допомогу і зупинити війну.

Умови погані?.. - Інших не буде. Щоб вони були кращими, треба зараз стояти на кордонах девʼяносто першого року, штурмувати Крим, брати Белгород, або хоча б не віддавати Суджу.

Треба або становитися сильнішими і навʼязувати ворогу свою волю, а американцям свої умови, або погоджуватися на умови Трампа.

Бо якщо ти не можеш подорожувати до Місяця, або не можеш сам, своїми силами стримати просування ворога, то ти - слабший. Це - «реаліті політик», цинічна річ.

Все інше - балаканина.

Мій попередній пост про прогулянку американців до Місяця викликав жваву дискусію.

Дехто навіть сказав, що Касьянов розвернувся на сто вісімдесят градусів і пропонує здати території в обмін на ненадійний «мир».

А невже це Касьянов веде перемовини?.. Невже це я потискаю руку росіянам, випрошую у американців петріоти, у європейців гроші, зброю, обладнання?..

Невже це я не приймаю потрібні закони, не проводжу реформи, не бачу проблем мобілізації і займаюся популістською роздачею грошей?..

На жаль, щоб не пропонував Касьянов, це аж ніяк не впливає на ситуацію.

Я, до речі, пропонував, кричав, вмовляв готуватися до війни, і з перших хвилин вторгнення взяв до рук зброю. Я постійно казав, писав про війну дронів і роботів з 2014 року - але ніхто не слухав, поки ця війна не прийшла в наш дім, і не стала великою можливістю для збагачення еліти.

На жаль, нас не слухають, нам дозволено тільки воювати і вмирати.

Показовий ура-патріотизм і глянцевий націоналізм стали кайданами пропаганди, за якою ми часто не бачимо правди. Або не хочемо бачити.

Тому що ситуація на разі така:

Європа хоче, щоб ми за неї ще трохи повоювали, послабили росію, дали їм час на переозброєння, але не хоче, щоб війна призвела до повного руйнування України, гуманітарної катастрофи, і потоку біженців.

Трамп хоче якнайскорішого завершення нашої війни. Десь до серпня, бажано раніше. У нього є на це внутрішньополітичні причини. Взагалі Америці Трампа не дуже цікаві європейські питання. Але в глобальному протистоянні з росією і Китаєм вони кинути нас не можуть.

Путін хоче призупинити війну, тому що її продовження веде до зростання проблем в економіці і суспільстві. Путін хоче дорого продати таку зупинку, отримати взамін відміну санкцій і вигідні угоди зі США. Він хоче, щоб російська імперія знову стала геополітичним гравцем, постійно погрожуючи Європі, і торгуючись між Штатами і Китаєм.

Я не експерт з геополітики, для цього треба бути моделлю, або ходити в костюмі з кросівками на важливі міжнародні зустрічі. Але я так бачу.

Я бачу, що зараз Штати, Європа і росія будуть тиснути на Україну. Вже тиснуть, і президент про це казав, примушуючи до миру на умовах путіна.

Умови відомі - віддати Донецьку область, яка потрібна путіну як «перемога», і тоді американці обіцяють захищати те, що залишиться від України так само як Тайвань.

Зауважимо, що путін не наполягає на Херсонській і Запорізькій областях, які він теж включив до складу імперії, тому що ці території неможливо швидко відібрати з військової точки зору, в нього ледве вистачає ресурсів для тиску на Донеччині.

Путін розуміє, що політика це мистецтво можливого, і подальшу експансію він готовий відкласти, зафіксувавши проміжну «перемогу».

Такий зовнішній розклад. І знаходячись в повній залежності від західної допомоги, не вирішуючи внутрішніх проблем, ми не маємо вибору.

Або маємо - але для цього треба радикально змінити наше ставлення до війни, а держави - до нас.

Бо держава, яка полює на своїх громадян, аби змусити їх захищати Донбас, в той час, коли еліти заробляють величезні кошти на війні і більше всього думають про своє збереження при владі - така держава не може успішно воювати.

Сьогодні не зовнішній ворог, а внутрішня криза - найбільша загроза існуванню України.

До речі, так було завжди, во всі часи - ніхто не міг перемогти українців крім них самих.

Внутрішні чвари, популізм, невігластво, космічна жадібність, жахлива жага до влади згубили незалежну Україну сто років тому. І загрожують країні зараз.

Астановитесь!

Зателефонував старий (старинний) друг, ну, типу на Паску, з яким ми знайомі ще з 2014 року, з Дебальцево.

Людина відома, публічна, проте я не скажу, хто це, і плювати на те, що мій телефон вже вісім місяців прослуховується.

Як патріот і доброволець, якій зараз знаходиться за межами України, він був прямолінійним, прямим і непохитним - зрадників віддати під суд військового трибуналу; і взагалі достатньо одного бойового батальйону для відновлення законності і справедливості.

Я не погодився. Не тільки тому, що я сам на фронті, і мій син на фронті, і вся моя родина в заручниках у ДБР і Генпрокуратури, а тому що ми й так вже настільки занурилися у беззаконня, що кожен зайвий рух у цьому боці, навіть кожне необережне слово ще більше руйнує українську державу.

Можливо, якщо інші, мирні, добрі засоби виявляться неефективними , марними і помилковими, і нам прийдеться вчиняти так, як потрібно вчиняти, як того потребує совість і честь, я зміню свою думку.

Тоді це буде останній бій. Той самий, який я призначив собі давно, задовго до вторгнення, повʼязавши на голові умовне зобовʼязання камікадзе (хатімакі) у лютому 2022 року.

Але я цього не хочу.