Пропаганда, популізм і ура-патріотизм завжди перемагають, поки їх споживачі не стикаються з реальністю.
Більшовики колись переписали історію, зробивши радянську імперію «наймогутнішою»державою в світі, яка все вигадала, іі всюди була першою.
Хто винайшов радіо?.. - Ні, не італієць Марконі, а росіянин Попов. Хто зробив перший літак в світі?.. - Росіянин Можайский, а не брати Райт. Ціолковський став патріархом космічних досліджень, Жуковський - авіації, а Сталін - батьком всіх націй і народів.
Радянські ракети, літаки, автомобілі були найкращими, і взагалі це ми виграли війну. Діди воювали.
Ми це вивчали в шкільних підручниках. Багато хто в це вірив, аж поки не впала Залізна завіса, в холодильниках стало остаточно пусто, і тоді всі раптом полюбили іномарки, посудомийкі, західні телевізори і МакДональдз.
Війна, пропаганда ментально закинули нас в радянську епоху. Ми віримо в те, що в нас найпотужніші ракети, найкращі дрони, чудові полководці, і ми ніколи не віддамо Донбас.
Але в реальності потік добровольців до війська давно закінчився, ми не створили нічого технологічно проривного, нувориші заробляють величезні кошти на війні, в бюджеті діра. А Штати погрожують залишити нас сам на сам з ордою.
І попри все це ми дійсно вміємо воювати, українські дрони не гірші за російські (але й не кращі), ми добре навчилися використовувати цивільні технічні пристрої на війні, ми можемо не тільки втримати Донбас, але й нанести ворогу болючої поразки.
Проте, проблеми накопичуються. В тому числі і технологічні. Одного разу ми вже сміялися над шахедами, потім прогавили появу у ворога дронів на оптоволокні, довго конструювали свої аналоги «ланцетів», коли вже потрібні були «молнії», і досі не вигадали ефективного захисту від КАБів.
Ми молодці. В нас є проста і відносно дешева зброя, яка чудово себе показала на війні. Але ми дійсно не винайшли нічого принципово нового - всі ці дрони, оптоволокно, і ракети давно придумали за нас. Ми дійсно не можемо технологічно конкурувати з Боїнгом, Локхідом, або тим самим Rheinmetall.
Це просто треба визнати, треба тверезо дивитися на наші технічні можливості, і активно залучати потужних західних партнерів, а не глузувати з них. Війна не стоїть на місці, технології розвиваються, і завжди є ризик опинитися в аутсайдерах.
Нам би сісти і задуматися, поміркувати над всім цім, зробити роботу над помилками, запровадити важливі зміни, і стати сильнішими, але навіщо, якщо простіше вірити в те, що в нас все найкраще, якщо можна просто посварити Трампа, Венса, і цього, як його - директора Rheinmetall Паппергера, свято вірити в унікальність української зброї, штучний інтелект, війну дронів, і продовжувати ховатися від мобілізації.
Проте, одного разу фронт може знову опинитися під Києвом, а в холодильниках стане остаточно пусто, як за радянських часів.
Пропаганда, популізм і ура-патріотизм не можуть замінити здоровий глузд, інженерний підхід, і відсутність бійців на фронті.

Далекобійні дрони СБУ знову атакували російський порт «Усть-Луга» на Балтиці, а росіяни знову серед білого дня атакують Україну шахідами.
У мережі багато припущень, дописувачі та експерти намагаються пояснити успіх наших дронових атак на нафтові термінали росіян у Фінській затоці, а також нову тактику ворога, коли ударні дрони атакують вдень.
Я не маю жодної інсайдерської інформації, тому не розкрию жодної військової таємниці, проте спробую дати свої пояснення як технічний фахівець і експерт (справжній) із застосування далекобійних дронів (у минулому, на жаль).
По-перше, вважаю абсолютно фантастичною версію про проліт наших дронів над територією Білорусі, Латвії та Естонії, при цьому допускаю, що дрони могли летіти вздовж державного кордону, з російського боку, на відстані 5-10 км від кордону.
Такий маршрут відносно безпечний від дії російської ППО і дає можливість час від часу коригувати координати за сигналами супутникової навігації, тому що якщо росіяни зі свого боку заглушать супутники, то з іншого боку кордону це зробити складніше, і це дає шанс досить точно пролетіти маршрут і вийти в район цілі.
Якби я запускав свої дрони по цілях в Ленінградській області, я б так і зробив. Підтвердженням правильності моєї версії є повідомлення Естонії, Литви, Латвії та Фінляндії про зальоти дронів на їхню територію - це може бути наслідком повного заглушення сигналу супутникової навігації за умови неналежної роботи інерційної навігаційної системи.
Самі по собі порти «Усть-Лага» і «Приморськ» - смачні цілі. Але є й ще один додатковий бонус, який допоміг СБУ вразити ці порти - атака з боку моря. Справа в тому, що на відміну від твердої землі, в морі досить складно і дорого розташувати системи ППО та станції радіоелектронної боротьби - треба мати багато якихось морехідних барж із зенітними системами та радіоелектронним обладнанням.
Поки що у противника, і у нас, на жаль, це завдання не вирішено, тому наші дрони успішно атакують «жирні» цілі на узбережжі Ленінградської області, в окупованому Криму, на Чорноморському узбережжі росії, а ворог, точно за таким самим алгоритмом, атакує Одесу.
Денні атаки шахідів по Україні переслідують кілька цілей. По-перше, психологічний та економічний ефекти: зупиняються підприємства, люди ховаються в бомбосховищах.
По-друге, денні атаки дають можливість противнику краще оцінювати ефективність таких атак, тому що більше повідомлень про атаки з'являється в соціальних мережах і засобах масової інформації.
По-третє, і на жаль, такі атаки свідчать про те, що ворог не дуже боїться зустрічі з нашими дронами-перехоплювачами, які вдень є більш ефективними.
Загалом можна припустити, на мою думку, що війна далекобійних дронів дедалі більше вирішує завдання психологічного тиску на противника, навіть якщо при цьому горять найважливіші нафтові термінали.
На жаль, внаслідок ліквідації Дейнекою «підрозділу Касьянова» ось уже понад півроку ніхто не бомбить москву. А це б значно посилило позиції України на переговорах.
Ну, а що стосується «несанкціонованого» продажу дронів-перехоплювачів за кордон, то треба знати, хто є реальним власником компаній-продавців. І тоді все стане зрозуміло.

Чотири роки тому в ці дні ми звільняли Київщину.
Військкомат згорів, прокурори, слідчі, поліція кудись поділися. Були тільки ми і вороги, місцеві мешканці і жахливі наслідки війни.
Так і «ходили в дівках» - воювали добровольцями до червня 2022 року.
На відео - Макарів. Шукаємо ворожих «потеряшек» - мінометників, які прикривали відхід основних сил ворога.

Атака домогосподарок з принтерами на Rheinmetall нагадує шельмування хунвейбінами інженерів і професорів за часів так званої «Культурної революції» у Китаї.

Той самий войовничій ура-патріотизм, ті самі «прості оцінки» непростих речей, абсолютне неприйняття професійної дискусії, критики, і знищення опонентів руками натовпу.

Маоїзм в чистому вигляді, бо дрони з кухні нічим не відрізняються від виплавки чавуну в кожній хаті.

Так, саме ми опанували мистецтво сучасної дронової війни. Але казати, що ми винайшли ці технології - вкрай небезпечно.

В підсумку, в решті-решт знову виграють наші доморощені «ведучі конструктори» космічних кораблів, «технологічні гіганти» і «єдинороги», які опанували масштабну збірку дронів з китайських комплектуючих, і які зароблять ще більше в теплій ванні «українського технологічного чуда».

Програє конкуренція, технологічний паритет з ворогом (переваги немає) - тільки тому, що за відсутності критики розуму немає.

Сам Китай давно відмовився від шкідливої політики шапкозакидання, навпаки - зробив ставку на західні технології, сумлінно вчився у західних корпорації, переймав знання, досвід і розвивав виробництво.

Тепер від Китаю залежить наша війна, бо якщо Китай перекриє поставки своїх комплектуючих в Україну, всі наші «технологічні гіганти» просто перестануть існувати, а фронт залишиться без дронів з кухні від домогосподарок з принтерами.

Вчора президент повідомив, що російська сторона вимагає відводу наших військ з Донбасу за два місяці, погрожуючи захопити теріторію Донеччини в будь-якому разі, і навʼязати потім «інші умови миру».

Ну, нічого нового, крім термінів. Імперія і раніше вимагала віддати її Донбас, проте тепер це вже схоже на ультиматум. І можна було б не звертати увагу, бо за два місяці вони Донеччину точно не захоплять, але навряд чи б росія висловила ультиматум без погодження його з американською стороною.

Путіну вигідно зараз закінчити війну «победою», і Трампу вигідно. І це ускладнює продовження боротьби.

А тут ще представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила, що «є певні перешкоди… щодо 20-го пакету санкцій проти росії», і що «немає хороших новин» щодо кредиту для України на 90 млрд євро.

Навряд чи в найближчий місяць, або навіть два, ми ці гроші побачимо. А в червні, як відомо, гроші в бюджеті закінчаться. За ті самі два місяці. І тоді не буде дронів, зарплат військовим, чиновникам, бюджетникам, пенсіонерам, тощо.

Таким чином, Європа починає тиснути на Україну для призупинення війни на умовах росії. Це ще не узгоджена позиція. Це, на щастя, ще не зрада. Але вже і не союзницькі стосунки.

Можна ще згадати і те, що Уряд, Верховна Рада не квапляться розглядати закони МВФ і Світового банку. А це теж - гроші.

Тож, в нас на всі питання і відповіді залишається 2 місяці. І це не першоквітневий жарт.

Європейський концерн Airbus продемонстрував свою концепцію дрона-перехоплювача. І це справді інновація.
Спробую пояснити: звичні нам дрони-перехоплювачі мають обмежений радіус ураження цілей - буквально кілька кілометрів, на скільки вистачає ємності бортової батареї та дальності дії малопотужних радіопередавачів.
Збільшення радіусу дії призведе до різкого зростання вартості одноразового (практично) дрона-перехоплювача, отже, це нерентабельно.
Тому для прикриття великої території від безпілотників доводиться залучати багато мобільних груп, які запускають дрони-перехоплювачі.
Однак найцінніший ресурс - це досвідчені оператори дронів, їх не вистачає, тому шахеди проникають углиб нашої території аж до Львова чи Луцька.
Концепція дрона-перехоплювача Airbus - це повітряна платформа, на якій розміщуються засоби ППО.
Європейці віддають перевагу невеликим, недорогим ракетам малого радіусу дії - і я завжди говорив, що це найкращий варіант, проте, на такому перехоплювачі можна розміщувати й дрони-перехоплювачі, щоб швидко доправити їх у потрібну точку, запустити на шляху шахідів, і це дозволить у десятки разів зменшити необхідну кількість груп ППО, які діють з землі.
Це дуже хороша концепція. Один екіпаж може контролювати сотні квадратних кілометрів, при цьому ціна знищення повітряних цілей залишається невисокою, і навіть буде ще меншою, ніж у нас, тому що не потрібно багато мобільних груп перехоплювачів.
Рік тому я написав для «Дзеркала тижня» статтю, в якій розповів про переваги такої концепції. Зокрема, я писав:
«Для надійного захисту великого міста, такого як Київ, від нальотів шахідів достатньо буде 10 мобільних груп, озброєних багаторазовими дронами-перехоплювачами з радіусом польоту до 30 км. Тобто вся система ППО столиці проти шахідів може включати всього 140 осіб (рота), 30 автомобілів і 30 літаків-перехоплювачів (з урахуванням запасних)».
Наше конструкторське бюро створило подібний перехоплювач і спеціальну катапульту для нього, як у Airbus, і наприкінці літа минулого року ми вийшли на льотні випробування.
На жаль, 2 жовтня 2025 року наш підрозділ, наше конструкторське бюро та виробництво знищили за те, що ми вдало бомбили москву.
Тепер, завдяки негідникам і зрадникам, я працюю комірником на фронті - приймаю та видаю дрони, деякі з яких я розробляв ще в 2014 року.
Посилання на статтю «Дзеркало тижня» - https://zn.ua/ukr/war/jak-zakhistiti-kijiv-vid-shakhediv.html

Американці вперше за півстоліття запустили космічний корабель з астронавтами до Місяця.
Чому це важливо?.. - Це не лише наукові дослідження, престиж, першість у космічній гонці та освоєння ресурсів інших планет.
Це, насамперед, розробка нових технологій, які потім використовуються у цивільній та військовій сферах. Тому коли деякі діячі у нас кажуть, що ми стали технологічно сильнішими за Штати - це неправда. Це та сама неправда, яка не дає нам розвивати власні науку та технології, зате чудово допомагає декому освоювати оборонний бюджет.
А поки американці летять до Місяця, пропоную вам підтримати військових через наш фонд В-52. Це невеличкий фонд, який створювався для підтримки розвитку нових технологій далеких безпілотних ударів, який допомагав нам долати ППО москви.
Тепер, після ліквідації «підрозділу Касьянова», фонд надає пряму адресну допомогу конкретним підрозділам. Це, звичайно, не топові волонтери, які збирають мільйони за добу, але їхня робота не менш важлива для нашої перемоги.
Посилання на фонд В-52 - https://b52.org.ua/category/zbory/?fbclid=IwY2xjawQ7EF1leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFuUHdCQ1BraDFIc1diRjdlc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHt04vIafkfkHA7qtPmE0MgbUaZorLPJGE2SbyxJAqI93k2ILuKzPEBdrufKu_aem_SVHivLBvBj3HyStaYOl_FA

Публічне звернення до пана Дениса Штілермана:
Час від часу над нашими позиціями пролітають дрони FP-1 Штілермана.
Я перебуваю на фронті, а пан Штілерман у цей час дає солодке інтерв’ю Дмитру Гордону. Розповідає, як на другий день вторгнення 2022 року він написав заповіт у Києві, а я в цей час зупиняв ворога під Києвом. Розповідає, як він заробляв великі гроші в москві у 2014 році, а я в цей час перебував під Слов’янськом. У 2022 році я пішов до війська, а пан Штілерман пішов в ухилянти.
Денис Штілерман — «провідний український розробник дронів, крилатих і балістичних ракет, протиракетного щита Європи та українських космічних програм» — улюбленець долі. Два роки тому він отримав усе відразу — гроші, славу, вплив.
Штілерман може запросити на свою прес-конференцію офіцерів Генерального штабу і замовити статтю в будь-якому виданні. Штілерман ходить на засідання Ставки і спілкується безпосередньо з міністрами та самим президентом.
Штілерман отримав від держави за два роки в 1000 разів більше грошей, ніж ми за весь час війни. Але його дрони жодного разу не долітали до москви за всі гроші світу.
Минулого року нас ліквідували тільки за те, що ми успішно бомбили москву, а Штілерман - ні.
І поки Денис Штілерман дає чергове інтерв’ю у своїй теплій ванні, я виконую на фронті обов’язки комірника - приймаю та видаю дрони, деякі з яких я розробляв ще в 2014 році, коли про Штилермана ніхто нічого не чув в Україні.
Я розробник понад 20 типів дронів з 2014 року, маю купу патентів. Наші дрони долітали до Кремля і багато разів бомбили москву. Мені є що сказати.
Тому я вдруге пропоную Денису Штілерману дебати в прямому ефірі. Про дрони, ракети, технології. Бо тепла ванна з Гордоном - надто солодка. І поки ви купаєтеся в грошах, славі, увазі, я важко працюю на фронті.
Ви вдало позбулися конкурентів, які багато разів долали ППО москви, і тепер стверджуєте, що це неможливо. Можливо.
Півроку тому я запропонував вам парі - чиї дрони долетять до центру москви. Але ви вирішили просто знищити конкурентів.
Сьогодні рівно півроку з дня ліквідації нашого добровольчого підрозділу. Вже півроку ми позбавлені можливості займатися своєю справою - ми не конструюємо і не запускаємо безпілотники; наші дрони та катапульти гниють, людей репресують.
Давайте поговоримо про це по-справжньому, як чоловіки. Чесно. Якщо у вас є совість і честь.
-------------
Цю світлину зробили журналісти УП у нашому волонтерському конструкторському бюро безпілотників влітку 2014 року.

Сьогодні ворог вкотре серед білого дня атакував Україну дронами та ракетами. Постраждала житлова забудова. Загинули мирні люди.
Ворог чинить психологічний тиск. Він намагається змусити Україну прийняти «мирні пропозиції» імперії, погодитися на капітуляцію.
Так само в роки Другої світової війни діяли німці, коли атакували Британію. Так само діяли союзники, коли бомбили Німеччину. Так само, але із застосуванням атомних бомб, американці примусили Японію до капітуляції.
Нічого нового.
У той же час, наші безпілотні атаки по москві цієї ночі знову не привели до результату. Було витрачено близько 6-8 млн доларів, але жоден безпілотник не дістався москви.
За останній рік на такі «психологічні» атаки по москві було витрачено близько 400 млн доларів, запущено близько 3000 ударних безпілотників - жоден не перетнув межі столиці болотяної імперії, за винятком «дронів Касьянова».
Немає питань до моїх колег-військових - вони сумлінно виконують накази. Але ніхто не виграв від цих атак, крім виробників дронів. Дронів, які не можуть подолати ППО москви, але їх запускають по москві чомусь знову і знову.
Більше року тому я писав у статті на «Дзеркало тижня»:
«…щоночі, а тепер уже щодня ворожі шахеди бомблять Київ та область, а в москві та Московському регіоні — тихо й спокійно. Цей факт, як не крути, як його не інтерпретуй, — залізобетонне свідчення неефективності… нашої оборонної політики та військової політики взагалі...»
Що змінилося за рік, крім ліквідації підрозділу Касьянова, який реально бомбив москву?.. І хто, коли буде нести за це відповідальність?
Посилання на статтю — https://zn.ua/ukr/war/chomu-ukrajinski-droni-majut-bombiti-moskvu.html?fbclid=IwY2xjawQ81ElleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF5Y29TRjl3YWhqT1Z0OUVkc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHiFCA23i_FUfUgiAlFq5_8em5eRwehYvTZYqCCp37l6rHxOjcCtgsy5L38DU_aem_ceRFYSRwEpT-H9ZSrEJZ0Q

Кащенко та Ширшин публічно, відкрито й відверто розповіли про стан справ у Збройних силах. Насамперед про ставлення до людей.

Журналісти пишуть про штурмові полки. Написав про штурмові полки і Стерненко, що підтверджує чутки про гострий конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

Якби зараз була справжня свобода слова, свобода преси, як до війни, ми б таких історій почули сотні.

І такі історії - це, можливо, найважливіша причина провалу мобілізації. Тому що люди бачать, що мобілізація починається з насильницької бусифікації і закінчується в штурмових полках, які копіюють тактику російських м'ясних штурмів. Тому бояться йти в армію, хай там що головком говорить про «людське ставлення до солдатів».

Не треба плутати причину зі слідством. Спочатку має бути людське ставлення, грамотні, професійні командири, а потім уже бусифікація, якщо інші засоби переконання не діють. У штурмові полки ніхто не хоче йти — це факт. Тому не хочуть повертатися і СЗЧ-шники, якими теж пріоритетно комплектують ці полки.

Насправді в армії дуже багато гідних командирів. Зараз майже всі вони мовчать. Мовчать, поки не сталося чогось страшного, або поки мають можливість воювати.

І Ширшин, і Кащенко вийшли в ефір, тому що їх усунули від реальної бойової роботи. Для командира, офіцера, патріота під час війни усунення від реальної бойової роботи - найстрашніше покарання. Нічого гіршого немає. І вихід у паблік - це крик відчаю.

Так само і мене, людину, яка здійснювала унікальні операції, зокрема бомбила москву, моїх людей - викинули на смітник, як біовідходи, змусили займатися перекладанням папірців, охороною складів, всякою дурнею.

А потім вони дивуються, що ми виходимо в ефір і говоримо правду.

Ви повні ідіоти, друзі.

Людське ставлення — це не миска супу і статут. Це можливість чесно, професійно захищати свою країну. Це якщо й смерть у бою, то не за чиїсь погони й медалі, а за Україну.

Надіслав Андрію Борисовичу Єрмаку запит в друзі.

В нас багато спільного.

Він, як і я, високого зросту, носить такі самі штани 5.11, які вдягнуті на мені, він очікує підозру від НАБУ, завдяки мені, а я очікую підозру від ДБР, завдяки йому.

Ну, і, в решті-решт, Єрмак на фронті, як і я ))

Сподіваюся, ми будемо товаришувати. Може, навіть, будемо разом передивлятися старі радянські фільми, якщо в камері дозволять телевізор.

А поки ми на волі, мені дуже потрібна допомога юриста, захисника військових, колишньго голови офісу і друга президента в відновленні справедливості.

Вже півроку пройшло з моменту ліквідації «підрозділу Касьянова», а я все сподіваюся на справедливість, державницький підхід і ваш здоровий глузд, Андрію Борисовичу.

Давайте зробимо вас разом! ))

Дехто вирішив, що я жартую, але я дійсно написав офіційного листа адвокату Єрмаку з проханням допомогти виправити помилку державного діяча Андрій Єрмак

Як відомо зі старого радянського фільму: «перемогти Дракона може тільки він сам».

Сподіваюся, що Андрій Борисович дивився цей фільм.

Я шукав порозуміння з Єрмаком з березня минулого року, коли нас почали нищити через успішні атаки по москві.

Питання вирішувалося просто - ви не чіпаєте нас, даєте нам можливість воювати, ми не чіпаємо москву, хай їй грець!..

Нехай Штілерман пробує…

Проте, я не достукався; на горі вирішили що простіше ліквідувати підрозділ, знищити конструювання і виробництво безпілотників. Щоб не псували статистику.

Хто виграв в підсумку - ворог. Військо програло. Україна програла. Влада теж.

Можна виправити помилку?.. - Авжеж!

Треба бути розумними.

Бо влада не вічна.

Зеленський каже, що росія хоче нас повністю окуповувати (тоже мені новина), а ракет для Patriot дедалі буде менше через війну з Іраном.
Буданов каже, що на нас чекають непрості стосунки з західними партнерами, бо сильна Україна нікому не потрібна.
До того ж, 90 млрд євро допомоги залишаються заблокованими, кредити МВФ теж під питанням через невиконання умов, і в бюджеті стрімко утворюється діра.
Можна впевнено сказати, що хороших новин немає.
Бо війна - це зброя, гроші і люди.
З людьми теж не все гаразд - проблеми мобілізації перетворилися на трагедії, коли ми платимо людським життям в тилу за погані закони і незаконні практики.
Україна може допомагати партнерам в Перській затоці, може, напевно, навіть розблокувати Ормузьку протоку, але не може вирішити нагальні проблеми вдома - прийняти необхідні закони, зробити мобілізацію більш справедливою, законною і ефективною, закрити небо хоча б від шахедів, побудувати надійну оборону з пріоритетом на збереження особового складу, і прирівняти корупцію під час війни до державної зради.
У нас накопичилося купа домашніх завдань, невирішення яких може дійсно привести країну до катастрофи.
Варто згадати, як приклад, Південний Вʼєтнам, якій пав 30 квітня 1975 року внаслідок того, що Штати «втомилися» підтримувати псевдо демократичний режим, символами якого були корупція, соціальна напруга, і неспроможність запровадити конче потрібні зміни.
Проте, держсекретар США Генрі Кіссінджер отримав тоді Нобелівську премію миру, чого сьогодні прагне і Трамп.
Нічого не нагадує?..
Настали часи, коли недостатньо хизуватися зразковим патріотом, потрібно і необхідно бути мудрим керівником.
Проте серед патріотів мудрих, або, бодай, розумних майже не залишилося. Бо зразковий патріотизм натягнули на себе корупція і вседозволеність. А справжніх патріотів відправили на війну.
Патріотизм став привілеєм влади.
Перспективі погані.
Допомога від Заходу буде зменшуватися, ворог буде тиснути, соціальна напруга може стати критичною, а влада не збирається на це реагувати. Їм і так добре.
Якщо не буде змін - влада збережеться, напевно, але десь в вигнанні. В Празі, або в Парижі. Навряд чи поляки їх приймуть.
Це поганий сценарій. Ми цього не хочемо. Адже так?..
—
На фото - евакуація американських громадян і вʼєтнамських керівників з Південного Вʼєтнаму. Інші тікали вплав.
Ми ж цього не хочемо?..

Все ще сподіваюсь, що пан Штілерман погодиться на дискусію в прямому ефірі, але розумію, що в теплій ванні догідливих журналістів життя значно краще.

Проте є багато про що поговорити.

Куди поділися українські «Нептуни»?.. Чому ця ракета ніколи не згадується в інтервʼю Штілермана, хоча саме вона відправила на дно крейсер «Москва», і вразила багато інших наземних цілей?..

Ця ракета має (або мала) радіолокаційну головку самонаведення і дуже досконалу інерційну систему навігації зі супутникової корекцією, і дійсно може (або могла) літати на наднизьких висотах. «Нептун» довів свою бойову ефективність, але що зараз коється з цим проєктом - невідомо.

Українська балістична ракета «Сапсан» - де вона?.. В травні 2025 року Єрмак заявив The Times про перші бойові застосування «Сапсан». А в червні 2025 року Зеленський повідомив про початок серійного виробництва.

Однак з тих пір, після появи Fire Point в інформаційному просторі ні про «Сапсан», ні про «Нептун», ні про «Паляницю» - теж крилата ракета, про яку казав президент в серпні 2024 року - нічого не чутно. Або майже нічого, бо «нептуни» десь в телеграмі спливали…

Взагалі таке враження після вивчення інтервʼю Штілермана, що українських далекобійних дронів, крилатих і балістичних ракет до 2024 року, коли Fire Point вийшов на збройний ринок, не існувало.

Штілерман постійно каже, що навіть вся документація на радянські (і, напевно, українські ракети - бо вони нащадки радянських систем) була знищена, що вона, нібито, знаходилася тільки у москві, і її ретельно охороняло московське КДБ.

Можете собі уявити?.. - Завод працює в Україні, робить ракети, а креслення і схеми знаходяться у москві?.. Я не можу.

Далі. Що таке «тренування західних радарів» на балістиці Fire Point, про що каже Штілерман?..

Я з вісімдесятих років минулого століття тісно повʼязаний з авіацією і радарами, але що таке «тренування радарів» не знаю, вперше почув в інтервʼю Штілермана. Це якась технічна нісенітниця.

Далі. Чому пан Штілерман вирішив, що його ракети влетять в москву «як діти в школу»?..

Я б взагалі дітей в такому контексті не згадував, бо це не нормально.

Але чому Штілерман так впевнений в своїх ракетах?..

Російські С-300/400/500 непогано перехоплюють балістику. Я сам це бачив в 2022-2023 роках під час проведення своїх бойових операцій.

Далі. Пан Штілерман підтверджує, що вдалих ударів «Фламінго» зовсім не багато, проте ніхто не задає йому питання - а де ж сотні, або вже тисячі виготовлених крилатих ракет Fire Point?..

Або вони не долетіли, або їх не запустили, або їх навіть не виготовили, хотя обіцяли робити по сім штук на добу.

Пан Штілерман заявляє, що «Фламінго» здатна літати на висоті аж 15 метрів, при цьому ця ракета не має звичайного для крилатих ракет радару огинання рельєфу, тому вона просто не бачить, що попереду, і може влетіти в будь яку перешкоду на маршруті.

Пан Штілерман вважає, що це не критичний недолік, але ефективному застосуванню «Фламінго» заважає відсутність цифрових карт висот, які можуть з високою точністю казати ракеті як треба змінювати висоту польоту на маршруті, щоб огинати рельєф і пролітати різні перешкоди на малих висотах.

Це неправда. Цифрові карти достатньої точності - не проблема. Ми використовували такі карти ще в травні 2023 року під час атаки на московський кремль. Похибка наведення була не більше одного метра - ми планували збити путінський штандарт, і зовсім трошки не влучили, що добре помітно на відео.

Питання не в картах. Питання в тому, що за відсутності сигналів супутникової навігації, відсутності бортового радара і накопичуванні похибки інерційної системи наведення, ці карти «Фламінго» нічим не зарадять. Бо якщо ракета не знає точно, де вона знаходиться, то навіщо її точні цифрові карти висот?..

Пан Штілерман стверджує, що на болотах немає сенсу нічого бомбити, крім москви. Я з ним згоден, я з 2022 року кажу і пишу, що «серце Кащея» знаходиться у москві.

Проте, Штілерман також стверджує, що дрони не здатні подолати ППО москви, і крилаті ракети не здатні (Фламінго).

Він розраховує тільки на свою балістику, на свою FP-9, якій поки немає, але яка вдарить по москві «як діти в школу»…

Ок Але навіщо тоді тисячі дронів FP-1 на сотні мільйонів доларів були витрачені в атаках по москві?..

Навіщо взагалі розроблялася «Фламінго», якщо вона не здатна подолати ППО москви, а інші цілі на болотах, зі слів Штілермана, не варті уваги?..

І чому тоді розформували «підрозділ Касьянова», якщо його дрони долали ППО москви?.. Всі це бачили, і навіть самі росіяни це підтверджують.

Може, тому і ліквідували, бо тисячі дронів Штілермана не змогли цього зробити, і це комусь не подобалось?.. А може тому, що це - пряма домовленість з Кремлем?..

Я можу довго віртуально сперечатися зі Штілерманом. Але не впевнений, що читачі підтримують такий формат. Це неправильно, це моя «бульбашка», і це теж та сама «тепла ванна».

Краще публічний диспут. Я завжди готовий. Слово за Штілерманом.

Я, звійсно, не геополітик. Але, нафіга нам та Сирія, коли в нас розносять Донбас?.. Коли країна вагітна революцією через несправедливість, ганебну мобілізацію, корупцію, бізнес на крові, і купу інших проблем. Коли в бюджеті діра, дронів не вистачає, зарплата військових нижче плінтусу, а бариги, які заробляють на війні, готові воювати ще десять років…

Навіщо нам Сирія, в якої немає ані демократії, ані свободи слова, ані прав людини?.. Через гроші?.. Серйозно?.. Чим Сирія краща за росію, Беларусь, КНДР, або Іран?.. Може, і з цими треба налагодити стосунки?.. До чого, і навіщо все це?..

Поясніть.

Зараз почнуть мені закидати заклик до бунту. Не за адресою. Якщо проблеми не вирішувати, то ми дійсно ризикуємо втратити країну. Проте Ормузьку протоку розблокуємо.

Авжеж.

Заради Fire Point - https://opk.com.ua/%d1%80%d0%b0%d0%ba%d0%b5%d1%82%d0%bd%d1%83-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bc%d1%83-%d1%81%d0%b0%d0%bf%d1%81%d0%b0%d0%bd-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b7%d0%b0%d0%bc/

Тільки вчора задавався питанням, де наш «Сапсан»?.. А сьогодні читаю в новинах, що українську державну ракетну програму «Сапсан» можуть «заморозити».

Фактично, мова іде про спробу рейдерського захоплення багаторічної - з 2000 року праці українських ракетників, які дійсно створили сучасний ракетний комплекс, не гіршій за Atacms, або «Іскандер».

Ще в травні минулого року вкотре повідомлялося про успішне застосування «Сапсана», а в червні 2025-го президент заявив про початок серійного виробництва.

І тут раптом - «заморозка». Фактично - ліквідація. Бо «заморозка» під час війни означає відсутність державного замовлення і мобілізацію фахівців.

Безумовно, їх не мобілізують, а «вчасно і вдало» працевлаштовують на підприємствах одного відомого приватного виробника, разом з технологіями, досвідом, конструкторською документацією.

Це не вперше, коли «один відомий приватний виробник» дронів і ракет, користуючись всебічною підтримкою з гори, пожирає конкурентів, або просто нищить їх. Займається мародерством.

Так само був знищений «підрозділ Касьянова» за успішні атаки по москві, тому що «відомий приватний» так і спромігся. Тепер прийшла черга «Сапсана».

Ми живимо в темні часи, коли декільком людям в Україні належить 80% відсотків ринку озброєння, і тому ці люди не зацікавленні ані в перемозі, ані в зупинці війни, ані в конкуренції.

Екзистенціальна війна за саме існування України і української нації перетворилася на божевільний бізнес на крові для декількох осіб без роду і племені, які від фантастичної кількости грошей і відчуття абсолютної влади остаточно втратили розум.

У війні Трампа з цивілізаціями, в яку всі занурилися, є одна маленька, але дуже важлива деталь - в нас за добу гине більше людей, ніж за весь час «війни цивілізації».

Та далека війна - вона як знеболююче для мільйонів наших змучених співвітчизників, які вже не бачать ніяких передумов для повернення в мирне життя.

Якщо хтось десь теж воює і гине, то, нібито ми не одні. Легше переживати свою трагедію.

Ми повинні думати про мир. Бо ризикуємо втратити Україну, навіть якщо переможемо.