щоб порівняти один продукт з іншим, наприклад проект, такий як Djinni з Work.ua, в першу чергу ми постараємось зрозуміти фактори вибору, що є у користувача сервісу (користувачів - оскільки їх двоє - є шукач і роботодавець). у роботадавця можуть бути чинниками - швидкість найму, різноманітність вибору (к-сть в бд), якість (якщо є vetting) бд, зручність інтерфейсу, локації найму. розташувавши проекти на площинах, нам буде зручно порівняти їх по названим фактором. результат залежатиме в першу чергу від якості вибору чинників для порівняння.
#agritech #intro #part1
вивчаючи індустрію стало зрозумілим, що знання індустрії не перевірити тестом. можливо хтось вже навчився квантифікувати знання? я - ні. та і не будьмо формалістами там, де треба просто віддати перевагу природньому інтересу, котрий спонукає нас досліджувати навколишній світ. вивчаючи agritech, я не став довго думати над створенням чек-лістів, пройшовши котрі я б зміг собі сказати, що індустрію вивчено. навпаки, я віддав перевагу вивченню індустрії, а не роздумам над тим як це робити. тож хоча я знаю, що я нічого не знаю, натепер я маю поділитися дечим.
можна подивитись на agritech як на три надпроцеси -
вирощування > транспортування > споживання.
поточний статус? ми (людство) навчились масово вирощувати, та непогано доставляти - але в кінці кінців на нашому столі з'являються не завжді ті продукти, котрі несуть нам здоров'я.
з останнього система починає посилати сигнал в зворотній бік:
вирощення < транспортування < споживання
=> приводячи себе до питання, а чи ми/система вирощуємо те, що дійсно потрібно.
(тут резонним буде не забувати, що як попит породжує прпозицію, так і пропозиція - попит. користувачі не просили айфон, вони просили швидших коней, але пропозиція айфонів створила попит на них, котрий посилив пропозицію - створивши позитивний зворотній зв'язок попиту та пропозиції.)
з іншої перспективи, ресурс обмежений. ключовий ресурс наразі у вирощуванні - це земля. і вона не безмежна. не знаю, який стан речей наразі, але уявляю що останні роки придатних земель стало менше - через надмірну експлуатацію в першу чергу.
ключова стаття змінних (операційних) видатків OpEx в агросфері - це люди. але діджиталізація підвищує продуктивність роботи людей, налагоджує взаємодію між ними. по-перше, встановлюється контроль, та електронний репортінг, по-друге - швидкість реакцій та взаємодія.
подивимось і з інших кутів зору на індустрію + технології в ній.
ідеальна система з farm management для фермера могла б проконтрювати вирощування, збір та ще й допомогти з продажем.
на мій погляд farm management системи відрізняються тим, скільки ланок виробничого циклу закривають, та як якісно це роблять. той самий пошук стратегії one-size-fits-all чи концентрації. є система сконцентровані на певній ланці, є ширші.
великі фермерства мають більший дохід, виграють від економіку масштабу. велике господарство швидше диджиталізується, автоматизується, та зменшує власний OpEx. але водночас з цим - маленькі господарства відіграють не меншу роль в боротьбі з голодом, та що також важливо - в зайнятості населення.
вивчаючи індустрію стало зрозумілим, що знання індустрії не перевірити тестом. можливо хтось вже навчився квантифікувати знання? я - ні. та і не будьмо формалістами там, де треба просто віддати перевагу природньому інтересу, котрий спонукає нас досліджувати навколишній світ. вивчаючи agritech, я не став довго думати над створенням чек-лістів, пройшовши котрі я б зміг собі сказати, що індустрію вивчено. навпаки, я віддав перевагу вивченню індустрії, а не роздумам над тим як це робити. тож хоча я знаю, що я нічого не знаю, натепер я маю поділитися дечим.
можна подивитись на agritech як на три надпроцеси -
вирощування > транспортування > споживання.
поточний статус? ми (людство) навчились масово вирощувати, та непогано доставляти - але в кінці кінців на нашому столі з'являються не завжді ті продукти, котрі несуть нам здоров'я.
з останнього система починає посилати сигнал в зворотній бік:
вирощення < транспортування < споживання
=> приводячи себе до питання, а чи ми/система вирощуємо те, що дійсно потрібно.
(тут резонним буде не забувати, що як попит породжує прпозицію, так і пропозиція - попит. користувачі не просили айфон, вони просили швидших коней, але пропозиція айфонів створила попит на них, котрий посилив пропозицію - створивши позитивний зворотній зв'язок попиту та пропозиції.)
з іншої перспективи, ресурс обмежений. ключовий ресурс наразі у вирощуванні - це земля. і вона не безмежна. не знаю, який стан речей наразі, але уявляю що останні роки придатних земель стало менше - через надмірну експлуатацію в першу чергу.
ключова стаття змінних (операційних) видатків OpEx в агросфері - це люди. але діджиталізація підвищує продуктивність роботи людей, налагоджує взаємодію між ними. по-перше, встановлюється контроль, та електронний репортінг, по-друге - швидкість реакцій та взаємодія.
подивимось і з інших кутів зору на індустрію + технології в ній.
ідеальна система з farm management для фермера могла б проконтрювати вирощування, збір та ще й допомогти з продажем.
на мій погляд farm management системи відрізняються тим, скільки ланок виробничого циклу закривають, та як якісно це роблять. той самий пошук стратегії one-size-fits-all чи концентрації. є система сконцентровані на певній ланці, є ширші.
великі фермерства мають більший дохід, виграють від економіку масштабу. велике господарство швидше диджиталізується, автоматизується, та зменшує власний OpEx. але водночас з цим - маленькі господарства відіграють не меншу роль в боротьбі з голодом, та що також важливо - в зайнятості населення.
#agritech #intro #part2
в цей же час, держави здебільшого охочі допомагати тим господарствам що більші, у вигляді пільг, дотацій - тобто великому бізнесу, а не малому. (не знаю чому так, але так).
використання природніх надр, та вплив на довкілля регулюється різними актами, та все це працює не лише в термінах "екологічно vs неекологічно", а в конфлікті знаходиться продуктивність та вигода, необхідність та торгівельні війни (trade wars), та наша війна звичайно, і інше. розуміючи діалектичність цього топіку, власне я, як на 51% оптиміст, та на 49% реаліст, бачу як ми рухаємось до кращої екології та якості продуктів в часі, а не навпаки.
подивившись ще під одним кутом на агросектор, складно не помітити, що IoT є найвпливовішим інструментом для підвищення врожайності, продуктивності та якості в секторі.
якщо дуже механістично побачити сектор як inputs > production > outputs, то precision agriculture - це є дуже контрольований inputs та production, котрий дає найочікуваніший та найякісниший output. і він можливий лише з IoT системам.
тим не менш, шукаються відповіді на ці і інші питання. можливо відповідь у Vertical farming (котрий мені особисто дуже сподобався), чи у Aquaponics, можливо у Agroforestry, чи іншому - як на мене то відповідь на багато проблем є частково в кожному з цих поглядів.
і всі ці складові та чинники потребують software та hardware систем.
мене дуже вразило, як в замкненому просторі, в маленькому домі на колесах, що стоїть десь в центрі міста, вирощується зелень, котра далі потрапляє на місцевий ринок. мінімальна логістика - адже все поруч, контрольоване середовище, котре униможливлює зараження рослин ззвоні, а значить не потребує використання пестицидів та самодостатня система аквапоніка - і все це - без використання землі та природнього світа. цікаво, правда ж?
в цей же час, держави здебільшого охочі допомагати тим господарствам що більші, у вигляді пільг, дотацій - тобто великому бізнесу, а не малому. (не знаю чому так, але так).
використання природніх надр, та вплив на довкілля регулюється різними актами, та все це працює не лише в термінах "екологічно vs неекологічно", а в конфлікті знаходиться продуктивність та вигода, необхідність та торгівельні війни (trade wars), та наша війна звичайно, і інше. розуміючи діалектичність цього топіку, власне я, як на 51% оптиміст, та на 49% реаліст, бачу як ми рухаємось до кращої екології та якості продуктів в часі, а не навпаки.
подивившись ще під одним кутом на агросектор, складно не помітити, що IoT є найвпливовішим інструментом для підвищення врожайності, продуктивності та якості в секторі.
якщо дуже механістично побачити сектор як inputs > production > outputs, то precision agriculture - це є дуже контрольований inputs та production, котрий дає найочікуваніший та найякісниший output. і він можливий лише з IoT системам.
тим не менш, шукаються відповіді на ці і інші питання. можливо відповідь у Vertical farming (котрий мені особисто дуже сподобався), чи у Aquaponics, можливо у Agroforestry, чи іншому - як на мене то відповідь на багато проблем є частково в кожному з цих поглядів.
і всі ці складові та чинники потребують software та hardware систем.
мене дуже вразило, як в замкненому просторі, в маленькому домі на колесах, що стоїть десь в центрі міста, вирощується зелень, котра далі потрапляє на місцевий ринок. мінімальна логістика - адже все поруч, контрольоване середовище, котре униможливлює зараження рослин ззвоні, а значить не потребує використання пестицидів та самодостатня система аквапоніка - і все це - без використання землі та природнього світа. цікаво, правда ж?
проблема не в знаходженні пошукового запита, в котрого гарний обсяг, та по котрому ще ніхто не працює, і не у ідентифікуванні тренда, котрий ще ніхто не експлуатував.
(це ж безглуздо! та веде лише до витрачання коштів без ясної мети.)
проблема в розумінні потреб покупця, котрі спонукають його виконувати певний пошуковий запит.
коли ми шукаємо пошукові запити по параметрам - ми займаємось формою. коли ми шукаємо певний пошуковий запит, тому що наші знання про покупця підказують нам, що такий пошуковий запит обовʼязково має існувати, тому що без нього покупець не може вирішити власну проблему - ми займаємось змістом.
з часом я починаю розуміти, чому певні хороші компанії не досягають хороших результатів - вони просто не знають власних клієнтів.
ps складніше за все мені було працювати з компаніями, котрі мали відверто хибні уявлення про власних клієнтів, але вони такого не хотіли чути. я став просто відмовлятися від роботи з ними.
(це ж безглуздо! та веде лише до витрачання коштів без ясної мети.)
проблема в розумінні потреб покупця, котрі спонукають його виконувати певний пошуковий запит.
коли ми шукаємо пошукові запити по параметрам - ми займаємось формою. коли ми шукаємо певний пошуковий запит, тому що наші знання про покупця підказують нам, що такий пошуковий запит обовʼязково має існувати, тому що без нього покупець не може вирішити власну проблему - ми займаємось змістом.
з часом я починаю розуміти, чому певні хороші компанії не досягають хороших результатів - вони просто не знають власних клієнтів.
ps складніше за все мені було працювати з компаніями, котрі мали відверто хибні уявлення про власних клієнтів, але вони такого не хотіли чути. я став просто відмовлятися від роботи з ними.
Роками наполягаю на тому, щоб в наших командах використовувались точні слова. Розумієте, якщо ваш маркетолог чи пм мислить поняттями «дотиснути до результату», «трошки почекати» та схожим - вашому проекту грець. Sloppy and ambiguous language.
в нас нетривільна задача - маркетування експертизи в rust та go. ви ж знаєте, що go має 7% ринку, та обидві мови входять в десять напопулярніших?
ps якщо маєте поради, як це робити найкраще, або вже мали досвід з цим - пишіть будь ласка в коменти
в вашій компанії написали статтю "BA role and responsibilities" тому що:
a) ahrefs показав, що є такий пошуковий запит
b) інші компанії не просто ж так це написали
с) нашого майбутнього замовника цікавить відповідь на це питання
d) нашому поточному замовнику це корисно знати
e) ми демонструємо, що розуміємось в тому, чим займаємось
f) ваш варіант _____
a) ahrefs показав, що є такий пошуковий запит
b) інші компанії не просто ж так це написали
с) нашого майбутнього замовника цікавить відповідь на це питання
d) нашому поточному замовнику це корисно знати
e) ми демонструємо, що розуміємось в тому, чим займаємось
f) ваш варіант _____
вилетіла з голови назва цієї найвпливовішою компанії в світі… котра в Нідерландах… та котрій постачає оптичні рішення німецька компанія… та без котрої не можливо виробляти мікрочіпи …
а ! нарешті згадав
а ! нарешті згадав
як ви гадаєте, як би до нас звернулися Softserve і DataArt, і ми б обом радили, а потім згідно нашої поради створили б контент, кєйс-стаді, маркетинг, та займались SEO просуванням, що свідчить експертизу кожної компанії наприклад в Intellectual Property (IP) in IT - ми б вели себе етично по відношенню до кожної з них?
з усіх наших завдань, створити контент-стратегію і написати статті - найскладніше.
в тз на створення дашборду було б гарним зазначати рішення, які за допомогою дашборду будуть прийматися.
не складно зібрати показники на одній сторінці дашборду, та які прийняття яких рішень вони будуть сапортити?
занадто багато таблиць, такий самий маркер проблем в управлінні, як і цілковита їх відсутність.
не складно зібрати показники на одній сторінці дашборду, та які прийняття яких рішень вони будуть сапортити?
занадто багато таблиць, такий самий маркер проблем в управлінні, як і цілковита їх відсутність.
для тих, хто вже розпочав таргетувати data engineering,
ми підібрали 29 ненульових запитів з бази semrush, US по патерну hire + tech
увійшли: airflow, cassandra, hdfs, kafka, neo4j, protobuf, dbt, greenplum та інші.
частотність всіх запитів в коментарі.
ми підібрали 29 ненульових запитів з бази semrush, US по патерну hire + tech
увійшли: airflow, cassandra, hdfs, kafka, neo4j, protobuf, dbt, greenplum та інші.
частотність всіх запитів в коментарі.
нажаль, ми навіть не знаємо в якій мірі можна довіряти даним з semrush, ahrefs, адже не знаємо, з яких вони джерел, як вони збираються, які довірчі інтервали.
як найпростіший приклад питання без відповіді,
hire net developers 140
hire net developer 140
це дві множини, що в сукупності дають 280, чи це тотожні множини? напишіть будь ласка, якщо вам відомо достовірно.
як найпростіший приклад питання без відповіді,
hire net developers 140
hire net developer 140
це дві множини, що в сукупності дають 280, чи це тотожні множини? напишіть будь ласка, якщо вам відомо достовірно.
Що якщо ІТ компанія запрошуватиме потенційних клієнтів на demo, як це робить b2b saas?
Фіксую цю думку в статті https://medium.com/@ianchernov/how-to-sell-software-development-services-1ac58bc0f064
Фіксую цю думку в статті https://medium.com/@ianchernov/how-to-sell-software-development-services-1ac58bc0f064
підбили підсумки роботи з копірайтингу з сьомома брендами групи Room 8 Group в кєйсі https://www.kaiiax.group/blog-posts/room-8-groups-journey-to-establishing-distinctive-brand-identities
https://room8group.com/
https://room8studio.com/
https://solidbash.com/
https://dragonslake.com/
https://heroictrailers.com/
https://massiveblack.com/
https://highlightqa.com/
https://room8group.com/
https://room8studio.com/
https://solidbash.com/
https://dragonslake.com/
https://heroictrailers.com/
https://massiveblack.com/
https://highlightqa.com/
www.kaiiax.group
Room 8 Group: Crafting Unique Brand Identities for Game Development Service Lines | Kaiiax Case Study
Discover how Kaiiax helped Room 8 Group in transforming their business by creating compelling brand identities for their game development service lines. Dive into the challenges faced, the strategic approach taken, and the remarkable results achieved through…
В процесі вивчення Embedded та дотичних до неї областей, мені особисто не вистачає ресурсу, котрий став би моїм помічником у структуруванні набутої інформації.
Такий ресурс я формую наразі разом з LLM моделлю - це https://embedded.center. Користуюсь ним сам, і ділюсь з вами.
Найбільш цінним на мій погляд є навігаційна сторінка https://www.embedded.center/posts/welcome, в котрія я формую не занадто великого, але і не занадто наближеного масштабу погляд на ці сфери - щось середнє між пташиним поглядом, та через мікроскоп.
Погляд з висоти - це здебільшого навуково-популярний та розважальний контент.
Погляд через мікроскоп - це сотні і тисячі годин практики, допускання помилок та навчання на них.
Тут я стараюсь сформувати середню відстань до предмету
Як на мене, то з https://embedded.center виходить саме те, що потрібно мені для навігації та прийняття рішень щодо наступних кроків.
Вбачаю принаймі 3 групи людей, котрим стане в нагоді цей навігатор.
1) Хобісти. Вам цікаво. І це супер. Я вірю, що чим більше хобі, тим більше щастя.
2) Розробники софта. Термін Fullstack виник приблизно у 2014 році та означав розробника, що володіє Backend+Frontend. Можливо, з часом Fullstack означатиме інженера, котрий володіє Software + Hardware (who knows!) ?
3) ІТ підприємці. Вам потрібно знати, на що є попит та в чому є зміст технологій. Embedded, IoT, Robotics і інше - цілий новий світ, в котрому ви скоріше за все ще не зайняли територію. З одного боку - комодитизація софтверної розробки впливає на роботу, з іншого - світ швидко змінюється.
Сподіваюсь і вам буде до смаку цей ресурс! Сміливо можна чекати на оновлення раз на тиждень, або навіть частіше. Згодом я сформую сторінку для зворотнього зв’язку.
https://t.me/embeddedcenter
Такий ресурс я формую наразі разом з LLM моделлю - це https://embedded.center. Користуюсь ним сам, і ділюсь з вами.
Найбільш цінним на мій погляд є навігаційна сторінка https://www.embedded.center/posts/welcome, в котрія я формую не занадто великого, але і не занадто наближеного масштабу погляд на ці сфери - щось середнє між пташиним поглядом, та через мікроскоп.
Погляд з висоти - це здебільшого навуково-популярний та розважальний контент.
Погляд через мікроскоп - це сотні і тисячі годин практики, допускання помилок та навчання на них.
Тут я стараюсь сформувати середню відстань до предмету
Як на мене, то з https://embedded.center виходить саме те, що потрібно мені для навігації та прийняття рішень щодо наступних кроків.
Вбачаю принаймі 3 групи людей, котрим стане в нагоді цей навігатор.
1) Хобісти. Вам цікаво. І це супер. Я вірю, що чим більше хобі, тим більше щастя.
2) Розробники софта. Термін Fullstack виник приблизно у 2014 році та означав розробника, що володіє Backend+Frontend. Можливо, з часом Fullstack означатиме інженера, котрий володіє Software + Hardware (who knows!) ?
3) ІТ підприємці. Вам потрібно знати, на що є попит та в чому є зміст технологій. Embedded, IoT, Robotics і інше - цілий новий світ, в котрому ви скоріше за все ще не зайняли територію. З одного боку - комодитизація софтверної розробки впливає на роботу, з іншого - світ швидко змінюється.
Сподіваюсь і вам буде до смаку цей ресурс! Сміливо можна чекати на оновлення раз на тиждень, або навіть частіше. Згодом я сформую сторінку для зворотнього зв’язку.
https://t.me/embeddedcenter
Telegram
Embedded.center
«Безальтернативність переходу до Embedded»
Як визначити, чи контент якісний? Як відрізнити текст, створений ChatGPT, від тексту, написаного людиною? Які типові помилки роблять письменники? Що редактор контенту робить, коли автор не погоджується із запропонованими правками? Що робить контент-редактор для професійного зростання?
Читайте в нашому новому інтервью: https://www.kaiiax.group/blog-posts/inside-the-editors-world-content
Читайте в нашому новому інтервью: https://www.kaiiax.group/blog-posts/inside-the-editors-world-content
www.kaiiax.group
Unveiling the Art of Content Editing: Insights from an Editor's Perspective
Learn more about content editing as our Kaiiax editor shares insights on quality, collaboration with writers, and the role of an editor. Explore tips, challenges, and the value editors bring to content creation.