Внаслідок нічного обстрілу російської окупаційної армії - поруйновано будинок підприємця Якова Гретера, 1890 року
1882 року у Київському передмісті Шулявщина чех Йосип Криванек та швейцарець Яков Гретер створюють «Київський чавуноливарний і механічний завод». Спочатку тут виробляли парові машини - надалі устаткування для цукрової промисловості.
У березні 1919 року тут було збудовано бронепотяг «Вільна Україна», який з вересня по листопад 1919 р. служив Корпусу Українських Січових Стрільців.
Територія заводу зазнала суттєвих руйнувань - спершу під час Національно-визвольних змагань 1917-22 рр., надалі в часи Другої світової війни.
Від первісної історичної забудови вціліло лише три будівлі. Це інструментальний та механоскладальний цех, а також будинок засновника підприємства - Якова Гретера. Всі три будівлі були включені до Переліку памʼяток Києва.
В ніч з 5 на 6 червня Будинок Гретера було майже повністю зруйновано.
Джерело - Дмитро Перов
КВІДО
1882 року у Київському передмісті Шулявщина чех Йосип Криванек та швейцарець Яков Гретер створюють «Київський чавуноливарний і механічний завод». Спочатку тут виробляли парові машини - надалі устаткування для цукрової промисловості.
У березні 1919 року тут було збудовано бронепотяг «Вільна Україна», який з вересня по листопад 1919 р. служив Корпусу Українських Січових Стрільців.
Територія заводу зазнала суттєвих руйнувань - спершу під час Національно-визвольних змагань 1917-22 рр., надалі в часи Другої світової війни.
Від первісної історичної забудови вціліло лише три будівлі. Це інструментальний та механоскладальний цех, а також будинок засновника підприємства - Якова Гретера. Всі три будівлі були включені до Переліку памʼяток Києва.
В ніч з 5 на 6 червня Будинок Гретера було майже повністю зруйновано.
Джерело - Дмитро Перов
КВІДО
Нова концепція Контрактової площі
Це анонсований данський проект? Напевно, це лише початок. Виглядає, поки що, досить дивно, але можливо це краще ніж просто асфальт біля руїни Гостинного двору.
Фото - ДІАЗ Стародавній Київ
А яка ваша думка?
Діліться у коментарях. Приєднуйтесь до нашого чату - t.me/kvidochat
Це анонсований данський проект? Напевно, це лише початок. Виглядає, поки що, досить дивно, але можливо це краще ніж просто асфальт біля руїни Гостинного двору.
Фото - ДІАЗ Стародавній Київ
А яка ваша думка?
Діліться у коментарях. Приєднуйтесь до нашого чату - t.me/kvidochat
Сквер на вулиці Вадима Гетьмана
Люди зносять квіти, на місце де загинули рятувальники ДСНС.
Під час виконання службових обов'язків загинули вогнеборці — Павло Єзгор, Данило Скадін та Андрій Ременний.
Вони не ховались. Вони йшли туди, де найнебезпечніше. Вони робили свою справу — мужньо, професійно, самовіддано.
Схиляємо голови перед полеглими. Щиро співчуваємо рідним та близьким. 🙏
Люди зносять квіти, на місце де загинули рятувальники ДСНС.
Під час виконання службових обов'язків загинули вогнеборці — Павло Єзгор, Данило Скадін та Андрій Ременний.
Вони не ховались. Вони йшли туди, де найнебезпечніше. Вони робили свою справу — мужньо, професійно, самовіддано.
Схиляємо голови перед полеглими. Щиро співчуваємо рідним та близьким. 🙏
7 червня 1839 року, у Києві сталася велика повінь
Не бувала до цього за силою повінь завдала городянам не тільки величезних матеріальних збитків, а й спричинило людські жертви.
Напередодні, 6 червня, протягом усього дня йшов проливний дощ. Бушувала сильна гроза з громом та блискавками. 7 червня злива продовжилася і навіть посилилася. Як повідомляє путівник Києвом під редакцією Закревського (1858 р.) дощ «о 2 години наповнив водою всі вулиці та канави, що знаходяться по їх обидва боки. З Печерських та Старокиївських гір текла вода з надзвичайною стрімкістю на вулицю Хрещатицьку і піднялася там (від будинку Театрального, другої Київської Гімназії до поштової станції) на 3 аршина, наповнила 18 приватних будинків з обох боків вулиці та нанесла великої кількості землі у двори».
КВІДО
Не бувала до цього за силою повінь завдала городянам не тільки величезних матеріальних збитків, а й спричинило людські жертви.
Напередодні, 6 червня, протягом усього дня йшов проливний дощ. Бушувала сильна гроза з громом та блискавками. 7 червня злива продовжилася і навіть посилилася. Як повідомляє путівник Києвом під редакцією Закревського (1858 р.) дощ «о 2 години наповнив водою всі вулиці та канави, що знаходяться по їх обидва боки. З Печерських та Старокиївських гір текла вода з надзвичайною стрімкістю на вулицю Хрещатицьку і піднялася там (від будинку Театрального, другої Київської Гімназії до поштової станції) на 3 аршина, наповнила 18 приватних будинків з обох боків вулиці та нанесла великої кількості землі у двори».
КВІДО