6 червня 1918 року, сталася Звіринецька трагедія
У цей день Київ здригнувся від вибухів на артилерійських складах у Звіринці. Понад два мільйони боєприпасів почали детонувати, знищуючи все навколо. Вибухи зруйнували будинки, вибили шибки по всьому місту, а ченці Троїцького монастиря, який опинився в епіцентрі, загинули.
Гетьман Павло Скоропадський виділив півмільйона карбованців на допомогу постраждалим. Місцеві мешканці евакуювалися у Святошин, Кончу-Заспу й Пущу-Водицю.
Причини трагедії так і не встановили. Серед версій: самозаймання, диверсія Антанти чи підпільна діяльність більшовиків.
Печерська фортеця спочатку була невеликою, збудованою за Івана Мазепи та Петра І. Але через загрозу з боку наполеонівських військ було вирішено розширити оборонні споруди. За часів Миколи І побудували Звіринецьке укріплення, яке в 1893 році стало місцем для складів боєприпасів.
Звіринецька катастрофа стала першим техногенним лихом у Києві, що назавжди змінило обличчя цього району.
КВІДО
У цей день Київ здригнувся від вибухів на артилерійських складах у Звіринці. Понад два мільйони боєприпасів почали детонувати, знищуючи все навколо. Вибухи зруйнували будинки, вибили шибки по всьому місту, а ченці Троїцького монастиря, який опинився в епіцентрі, загинули.
Гетьман Павло Скоропадський виділив півмільйона карбованців на допомогу постраждалим. Місцеві мешканці евакуювалися у Святошин, Кончу-Заспу й Пущу-Водицю.
Причини трагедії так і не встановили. Серед версій: самозаймання, диверсія Антанти чи підпільна діяльність більшовиків.
Печерська фортеця спочатку була невеликою, збудованою за Івана Мазепи та Петра І. Але через загрозу з боку наполеонівських військ було вирішено розширити оборонні споруди. За часів Миколи І побудували Звіринецьке укріплення, яке в 1893 році стало місцем для складів боєприпасів.
Звіринецька катастрофа стала першим техногенним лихом у Києві, що назавжди змінило обличчя цього району.
КВІДО
"Святошин"
Поштова листівка видання 1900-х років.
Автор: К. Дітріх.
Видавництво Карла Дітріха у Києві видрукувало цілу серію листівок із видами київських околиць, зокрема Святошина і Борщагівок.
Попри те, що фото має підпис: "Святошинъ'', на ньому, вірогідно, зображено краєвид сусіднього села Біличі, де мешкала обслуга дачного поселення панства з Києва.
КВІДО
Поштова листівка видання 1900-х років.
Автор: К. Дітріх.
Видавництво Карла Дітріха у Києві видрукувало цілу серію листівок із видами київських околиць, зокрема Святошина і Борщагівок.
Попри те, що фото має підпис: "Святошинъ'', на ньому, вірогідно, зображено краєвид сусіднього села Біличі, де мешкала обслуга дачного поселення панства з Києва.
КВІДО
Під час нальоту рашистів постраждав Меморіальний комплекс «Батьківщина-мати»
Вибуховою хвилею винесло вікно у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
КВІДО
Вибуховою хвилею винесло вікно у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
КВІДО
6 червня 1945 року, народився Олександр Комаровський
Комаровський Олександр Володимирович – заслужений архітектор України, академік Академії архітектури України. Закінчив архітектурний факультет Київського державного художнього інституту (1971 р.). З 1976 р. – член Національної спілки архітекторів України.
Відтоді працював у проєктному інституті «Київпроект».
У 1991–1998 рр. – керівник персональної архітектурної майстерні «О. Комаровський».
Олександр Комаровський створював об’єкти, які тепер вважаються прикрасою Києва. Головним пріоритетом творчої майстерні архітектора стали громадські комплекси та хмарочоси, які увійшли до панорами столиці.
Реалізовані проєкти архітектора в м. Києві:
- готелі «Національний» та «Козацький» (обидва 1981);
- будинок профспілок (1985);
- апаратно-студійний комплекс Національного телебачення (1986–1992);
- мечеть Ар-Рахма (1996–2000);
- 33-поверховий бізнес-центр «Парус» у Печерському районі столиці (2005–2006) та ін.
КВІДО
Комаровський Олександр Володимирович – заслужений архітектор України, академік Академії архітектури України. Закінчив архітектурний факультет Київського державного художнього інституту (1971 р.). З 1976 р. – член Національної спілки архітекторів України.
Відтоді працював у проєктному інституті «Київпроект».
У 1991–1998 рр. – керівник персональної архітектурної майстерні «О. Комаровський».
Олександр Комаровський створював об’єкти, які тепер вважаються прикрасою Києва. Головним пріоритетом творчої майстерні архітектора стали громадські комплекси та хмарочоси, які увійшли до панорами столиці.
Реалізовані проєкти архітектора в м. Києві:
- готелі «Національний» та «Козацький» (обидва 1981);
- будинок профспілок (1985);
- апаратно-студійний комплекс Національного телебачення (1986–1992);
- мечеть Ар-Рахма (1996–2000);
- 33-поверховий бізнес-центр «Парус» у Печерському районі столиці (2005–2006) та ін.
КВІДО
Панно «Перемога»
Інститут онкології та радіології, торцева стіна адміністративно-лабораторного корпусу, панно 9 на 12,7 метра.
Автори: Галина Зубченко і Григорій Пришедько.
Фото - Катерина Кисличко.
КВІДО
Інститут онкології та радіології, торцева стіна адміністративно-лабораторного корпусу, панно 9 на 12,7 метра.
Автори: Галина Зубченко і Григорій Пришедько.
Фото - Катерина Кисличко.
КВІДО
Внаслідок нічного обстрілу російської окупаційної армії - поруйновано будинок підприємця Якова Гретера, 1890 року
1882 року у Київському передмісті Шулявщина чех Йосип Криванек та швейцарець Яков Гретер створюють «Київський чавуноливарний і механічний завод». Спочатку тут виробляли парові машини - надалі устаткування для цукрової промисловості.
У березні 1919 року тут було збудовано бронепотяг «Вільна Україна», який з вересня по листопад 1919 р. служив Корпусу Українських Січових Стрільців.
Територія заводу зазнала суттєвих руйнувань - спершу під час Національно-визвольних змагань 1917-22 рр., надалі в часи Другої світової війни.
Від первісної історичної забудови вціліло лише три будівлі. Це інструментальний та механоскладальний цех, а також будинок засновника підприємства - Якова Гретера. Всі три будівлі були включені до Переліку памʼяток Києва.
В ніч з 5 на 6 червня Будинок Гретера було майже повністю зруйновано.
Джерело - Дмитро Перов
КВІДО
1882 року у Київському передмісті Шулявщина чех Йосип Криванек та швейцарець Яков Гретер створюють «Київський чавуноливарний і механічний завод». Спочатку тут виробляли парові машини - надалі устаткування для цукрової промисловості.
У березні 1919 року тут було збудовано бронепотяг «Вільна Україна», який з вересня по листопад 1919 р. служив Корпусу Українських Січових Стрільців.
Територія заводу зазнала суттєвих руйнувань - спершу під час Національно-визвольних змагань 1917-22 рр., надалі в часи Другої світової війни.
Від первісної історичної забудови вціліло лише три будівлі. Це інструментальний та механоскладальний цех, а також будинок засновника підприємства - Якова Гретера. Всі три будівлі були включені до Переліку памʼяток Києва.
В ніч з 5 на 6 червня Будинок Гретера було майже повністю зруйновано.
Джерело - Дмитро Перов
КВІДО