2 червня 1919 року, народився Юрій Тимошенко
Тимошенко Юрій Трохимович (сценічний псевдонім – Тарапунька) – комік, майстер скетчу, гуморист, кіноактор. Народний артист Української РСР (1960).
Юрій Тимошенко закінчив Київський театральний інститут у 1941 році. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 роки в Ансамблі пісні та танцю Південно-Західного фронту виступав з Березіним в образах-масках кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко), після війни – під псевдонімами міліціонера Тарапуньки (Тимошенко) та монтера Штепселя (Березін).
Спочатку виконували інтермедії парного конферансу, самостійні концертні номери, потім своєрідні естрадні спектаклі. Виступали як сценаристи, режисери та виконавці головних ролей у кінокомедіях: «Штепсель одружує Тарапуньку», «Їхали ми, їхали...» та ін.
Нагороджений чотирма орденами та медалями. Пішов із життя 1 листопада 1986 року в Ужгороді, похований у Києві на Байковому цвинтарі.
КВІДО
Тимошенко Юрій Трохимович (сценічний псевдонім – Тарапунька) – комік, майстер скетчу, гуморист, кіноактор. Народний артист Української РСР (1960).
Юрій Тимошенко закінчив Київський театральний інститут у 1941 році. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 роки в Ансамблі пісні та танцю Південно-Західного фронту виступав з Березіним в образах-масках кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко), після війни – під псевдонімами міліціонера Тарапуньки (Тимошенко) та монтера Штепселя (Березін).
Спочатку виконували інтермедії парного конферансу, самостійні концертні номери, потім своєрідні естрадні спектаклі. Виступали як сценаристи, режисери та виконавці головних ролей у кінокомедіях: «Штепсель одружує Тарапуньку», «Їхали ми, їхали...» та ін.
Нагороджений чотирма орденами та медалями. Пішов із життя 1 листопада 1986 року в Ужгороді, похований у Києві на Байковому цвинтарі.
КВІДО
2 червня 1976 року, сталася аварійна посадка Як-40 на Осокорках
Не багато хто в Києві чув історію про те, що колись на Осокорках “потонув” реактивний пасажирський літак. Хоча насправді не потонув, а успішно сів на воду, причому жоден пасажир не постраждав. Але в той час про диво, що не трапилася катастрофа преса не писала.
Як-40 з бортовим номером СРСР-87541 був випущений 30 липня 1975 року. Невеликий літак призначався для регулярних пасажирських рейсів з Литви в Україну. Належав Литовському управлінню цивільної авіації «Аерофлоту».
Перший політ відбувся лише через рік, саме в цей день – 2 червня 1976 року – відкриттям рейсу Каунас – Київ – Сімферополь.
КВІДО
Не багато хто в Києві чув історію про те, що колись на Осокорках “потонув” реактивний пасажирський літак. Хоча насправді не потонув, а успішно сів на воду, причому жоден пасажир не постраждав. Але в той час про диво, що не трапилася катастрофа преса не писала.
Як-40 з бортовим номером СРСР-87541 був випущений 30 липня 1975 року. Невеликий літак призначався для регулярних пасажирських рейсів з Литви в Україну. Належав Литовському управлінню цивільної авіації «Аерофлоту».
Перший політ відбувся лише через рік, саме в цей день – 2 червня 1976 року – відкриттям рейсу Каунас – Київ – Сімферополь.
КВІДО
2 червня 1982 року, засновано Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва
Театр був створений Постановою Ради Міністрів УРСР у 1982 році під назвою Державний дитячий музичний театр, нині — Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва. Того ж року, у грудні, директором театру було призначено досвідченого організатора театральної справи Івана Васильовича Дорошенка.
Протягом двох років тривала робота з підбору керівних кадрів та творчого складу нового колективу, підготовки до відкриття театру. Генеральні репетиції перших вистав пройшли у 1984 році на сцені Палацу піонерів Залізничного району міста Києва.
1 лютого 1985 року театр відкрився оперою «Зима та Весна». Театр став першим в Україні та другим у світі подібного профілю.
1998 року театр отримав будівлю колишнього робітничого клубу «Харчовик», пам'ятник архітектури, виконаний у стилі конструктивізму 1930-х років по вулиці Межигірській, 2 (Контрактова площа, Поділ).
КВІДО
Театр був створений Постановою Ради Міністрів УРСР у 1982 році під назвою Державний дитячий музичний театр, нині — Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва. Того ж року, у грудні, директором театру було призначено досвідченого організатора театральної справи Івана Васильовича Дорошенка.
Протягом двох років тривала робота з підбору керівних кадрів та творчого складу нового колективу, підготовки до відкриття театру. Генеральні репетиції перших вистав пройшли у 1984 році на сцені Палацу піонерів Залізничного району міста Києва.
1 лютого 1985 року театр відкрився оперою «Зима та Весна». Театр став першим в Україні та другим у світі подібного профілю.
1998 року театр отримав будівлю колишнього робітничого клубу «Харчовик», пам'ятник архітектури, виконаний у стилі конструктивізму 1930-х років по вулиці Межигірській, 2 (Контрактова площа, Поділ).
КВІДО
Трамвайна катастрофа
1928 рік.
Мовою документів: "Трамвайна катастрофа. Карета негайної медичної допомоги, яку розбито під час катастрофи. Вагони, що зазнали катастрофи".
Якщо коротко: вагон без гальм з'їхав Володимирським узвозом, зіштовхнувся з іншим вагоном, що стояв аж на Контрактовій площі. Постраждала автомашина, що була поруч.
Журнал "Глобус" №12, червень 1928 року.
КВІДО
1928 рік.
Мовою документів: "Трамвайна катастрофа. Карета негайної медичної допомоги, яку розбито під час катастрофи. Вагони, що зазнали катастрофи".
Якщо коротко: вагон без гальм з'їхав Володимирським узвозом, зіштовхнувся з іншим вагоном, що стояв аж на Контрактовій площі. Постраждала автомашина, що була поруч.
Журнал "Глобус" №12, червень 1928 року.
КВІДО
Вітражі в актовій залі Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва
Жовтень 2021 року.
Той рідкісний випадок, коли вітражі не знищили при заміні вікон.
Фото - Yulia Melnyk
КВІДО
Жовтень 2021 року.
Той рідкісний випадок, коли вітражі не знищили при заміні вікон.
Фото - Yulia Melnyk
КВІДО
Розливайка "Три сходинки"
У часи свого існування - одна з найкультовіших київських "розливайок" по вул. Свєрдлова (зараз: Прорізній), 22, три сходинки на вході до якої спричинили її неформальну назву: "Трі ступєнькі".
Ці три сходинки, тільки у зворотньому напрямку, на виході, служили простим, але безпомилковим індикатором стану сп'яніння - всі три були різної висоти, отож рух ними вимагав координації та концентрації...або ж регулярного тренування навичок.
Більшість відвідувачів там завжди складала якщо не богемна, то напевно не робітничо-селянська публіка - здебільшого працівники сусідніх редакцій літературних та мистецьких журналів, видавництв, театрів, телебачення та радіо і, звичайно ж Київського університету та президії Академії наук. Багаторічними завсідниками - наприклад, письменник Віктор Нєкрасов, композитор Платон Майборода, кінорежисер Сергій Параджанов, "Дід Панас" Петро Вексляров... на меморіальні дошки не вистачило б ані фасаду, ані стін.
Наталія Іванова
КВІДО
У часи свого існування - одна з найкультовіших київських "розливайок" по вул. Свєрдлова (зараз: Прорізній), 22, три сходинки на вході до якої спричинили її неформальну назву: "Трі ступєнькі".
Ці три сходинки, тільки у зворотньому напрямку, на виході, служили простим, але безпомилковим індикатором стану сп'яніння - всі три були різної висоти, отож рух ними вимагав координації та концентрації...або ж регулярного тренування навичок.
Більшість відвідувачів там завжди складала якщо не богемна, то напевно не робітничо-селянська публіка - здебільшого працівники сусідніх редакцій літературних та мистецьких журналів, видавництв, театрів, телебачення та радіо і, звичайно ж Київського університету та президії Академії наук. Багаторічними завсідниками - наприклад, письменник Віктор Нєкрасов, композитор Платон Майборода, кінорежисер Сергій Параджанов, "Дід Панас" Петро Вексляров... на меморіальні дошки не вистачило б ані фасаду, ані стін.
Наталія Іванова
КВІДО