Комунальники демонтували ринок у «Ямі» біля Центрального вокзалу
За понад півроку прибрали майже 150 контейнерів, деякі були розміщені в кілька ярусів. За підрахунками, звільнено майже 4 тисячі квадратних метрів простору.
Під час реконструкції автостанції планують звести нову будівлю з зонами очікування, камерами схову, туалетами, фудкортом і магазинами, станцію техобслуговування і мийку.
КВІДО
За понад півроку прибрали майже 150 контейнерів, деякі були розміщені в кілька ярусів. За підрахунками, звільнено майже 4 тисячі квадратних метрів простору.
Під час реконструкції автостанції планують звести нову будівлю з зонами очікування, камерами схову, туалетами, фудкортом і магазинами, станцію техобслуговування і мийку.
КВІДО
Яким побачив Київ у XVII столітті голландський художник
https://kyivpastfuture.com.ua/iakym-pobachyv-kyiv-u-xvii-stolitti-hollandskyj-khudozhnyk/
КВІДО
https://kyivpastfuture.com.ua/iakym-pobachyv-kyiv-u-xvii-stolitti-hollandskyj-khudozhnyk/
КВІДО
Київ від минулого до майбутнього
Яким побачив Київ у XVII столітті голландський художник | КВІДО | Київ від минулого до майбутнього
Київ на малюнках Абрахама ван Вестерфельда.
123 роки тому, 29 травня 1902 року, народився Йосип Каракіс
Йосип Юлійович Каракіс — видатний український архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих. Архітектор світового класу, відомий як майстер короткої епохи українського конструктивізму і активний борець за збереження історичних пам'яток. На думку фахівців, безліч новаторських ідей автора житлових і громадських будівель 30-х років XX століття свіжі і актуальні сьогодні, а задуми архітектора значно випередили свій час. Йосип Каракіс — автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури і ряду типових проєктів. Загалом за його проєктами побудовано більше 4500 шкільних будівель (будівництво продовжується і понині.
Киянин Каракіс був архітектором Національного музею історії України, як і інших не менш відомих у місті будівель: ресторану «Динамо», величезного будинку-«птиці», що тягнеться від станції метро «Арсенальна», вздовж вулиці Івана Мазепи та ще багато інших.
КВІДО
Йосип Юлійович Каракіс — видатний український архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих. Архітектор світового класу, відомий як майстер короткої епохи українського конструктивізму і активний борець за збереження історичних пам'яток. На думку фахівців, безліч новаторських ідей автора житлових і громадських будівель 30-х років XX століття свіжі і актуальні сьогодні, а задуми архітектора значно випередили свій час. Йосип Каракіс — автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури і ряду типових проєктів. Загалом за його проєктами побудовано більше 4500 шкільних будівель (будівництво продовжується і понині.
Киянин Каракіс був архітектором Національного музею історії України, як і інших не менш відомих у місті будівель: ресторану «Динамо», величезного будинку-«птиці», що тягнеться від станції метро «Арсенальна», вздовж вулиці Івана Мазепи та ще багато інших.
КВІДО
60 років тому, 29 травня 1965 року, був урочисто відкритий Палац для дітей та юнацтва
Київський палац дітей та юнацтва — державний позашкільний навчальний заклад у Києві.
Знаходиться за адресою – вул.Мазепи, 13.
Споруда займає площу 12 тисяч м2, має 3 поверхи, витримана в стилі радянського модернізму, призначена для відвідування молоддю різноманітних гуртків під керівництвом понад 300 педагогів і 200 співробітників.
Це сучасний архітектурний ансамбль, в якому втілені найсучасніші задуми архітекторів, застосовані новітні на той час конструкції і матеріали.
Побудований палац за проєктом архітекторів Авраама Мілецького та Едуарда Більського, нагороджених за цю роботу Державною премією СРСР. Участь у проєктуванні брала також Аріадна Лобода.
Художники-монументалісти Ада Рибачук та Володимир Мельниченко оздобили мозаїками інтер’єри Палацу та декоративний басейн, що міститься перед будівлею, використовуючи мотиви українського народного мистецтва.
КВІДО
Київський палац дітей та юнацтва — державний позашкільний навчальний заклад у Києві.
Знаходиться за адресою – вул.Мазепи, 13.
Споруда займає площу 12 тисяч м2, має 3 поверхи, витримана в стилі радянського модернізму, призначена для відвідування молоддю різноманітних гуртків під керівництвом понад 300 педагогів і 200 співробітників.
Це сучасний архітектурний ансамбль, в якому втілені найсучасніші задуми архітекторів, застосовані новітні на той час конструкції і матеріали.
Побудований палац за проєктом архітекторів Авраама Мілецького та Едуарда Більського, нагороджених за цю роботу Державною премією СРСР. Участь у проєктуванні брала також Аріадна Лобода.
Художники-монументалісти Ада Рибачук та Володимир Мельниченко оздобили мозаїками інтер’єри Палацу та декоративний басейн, що міститься перед будівлею, використовуючи мотиви українського народного мистецтва.
КВІДО
Магазин «Меблі» на розі вулиць Обсерваторної і Воровського (нині вул.Бульварно-Кудрявська)
1980-ті роки.
Фото - В.Дубовецький.
КВІДО
1980-ті роки.
Фото - В.Дубовецький.
КВІДО
6 років тому, 29 травня 2019 року, була відкрита 16-та міні-скульптурка проекту “Шукай” – «Золота туфелька Сержа Лифаря»
Серж Лифар – артист балету, балетмейстер, педагог, літератор. Після переїзду до Франції – перший танцівник та балетмейстер «Гранд-Опера».
Знайти нову міні-скульптуру можна на стіні найстарішого київського готелю Premier Palace Hotel Kyiv за адресою бульвар Шевченка / вул. Євгена Чикаленка, 5-7/29.
Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко.
Скульптор – Юрій Білявський.
КВІДО
Серж Лифар – артист балету, балетмейстер, педагог, літератор. Після переїзду до Франції – перший танцівник та балетмейстер «Гранд-Опера».
Знайти нову міні-скульптуру можна на стіні найстарішого київського готелю Premier Palace Hotel Kyiv за адресою бульвар Шевченка / вул. Євгена Чикаленка, 5-7/29.
Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко.
Скульптор – Юрій Білявський.
КВІДО
43 роки тому. 29 травня 1982 року, на Республіканському стадіоні (нині Національний спортивний комплекс «Олімпійський») відбулося барвисте театралізоване дійство, присвячене ювілею Києва
Перед переповненою чашею київського стотисячника як би наживо пройшла вся 1500-річна історія міста. У масовках були задіяні 25 тис. осіб.
З 18-ї години на майданах і в парках столиці почалися народні гуляння, а на Хрещатику вперше провели карнавал. Завершилось свято феєрверком.
Святкування 1500-річчя Києва — урочисті загальнодержавні заходи, що відбулися під егідою ЮНЕСКО в Києві в 1982 році з нагоди 1500-ї річниці від умовної дати заснування міста.
КВІДО
Перед переповненою чашею київського стотисячника як би наживо пройшла вся 1500-річна історія міста. У масовках були задіяні 25 тис. осіб.
З 18-ї години на майданах і в парках столиці почалися народні гуляння, а на Хрещатику вперше провели карнавал. Завершилось свято феєрверком.
Святкування 1500-річчя Києва — урочисті загальнодержавні заходи, що відбулися під егідою ЮНЕСКО в Києві в 1982 році з нагоди 1500-ї річниці від умовної дати заснування міста.
КВІДО
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Самсон 3D
Оригінальна скульптура з колекції Національного художнього музею України, яку можна побачити завдяки 3D-оцифруванню! Відео унікального експоната, що зберігся в NAMU був представлено разом з EMuseum.
Отож, «Самсон, що роздирає пащу лева» – дерев’яна поліхромна скульптура початку ХІХ століття, що стояла в центрі фонтану на київському Подолі. Вода до нього потрапляла з джерел Андріївської та Замкової гір через систему дерев’яних труб. Встановлена в ротонді з колонами, ця скульптура стала знаковим елементом міського простору.
На початку ХХ століття оригінал забрали до музею, а перша бетонна копія разом із ротондою була знищена у 1934 році.
Джерело - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine
КВІДО
Оригінальна скульптура з колекції Національного художнього музею України, яку можна побачити завдяки 3D-оцифруванню! Відео унікального експоната, що зберігся в NAMU був представлено разом з EMuseum.
Отож, «Самсон, що роздирає пащу лева» – дерев’яна поліхромна скульптура початку ХІХ століття, що стояла в центрі фонтану на київському Подолі. Вода до нього потрапляла з джерел Андріївської та Замкової гір через систему дерев’яних труб. Встановлена в ротонді з колонами, ця скульптура стала знаковим елементом міського простору.
На початку ХХ століття оригінал забрали до музею, а перша бетонна копія разом із ротондою була знищена у 1934 році.
Джерело - Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine
КВІДО
Набережна Дніпра біля мосту Метро
1989 - й рік.
Фото - Є.Дерлеменко, з альбому видавництва "Мистецтво".
КВІДО
1989 - й рік.
Фото - Є.Дерлеменко, з альбому видавництва "Мистецтво".
КВІДО
Три легенди київського "Динамо"
Андрій Шевченко, Ігор Бєланов та Олег Блохін відкрили у Львові турне трьох "Золотих м’ячів", яке має охопити 11 українських міст.
Фото - matulkin
КВІДО
Андрій Шевченко, Ігор Бєланов та Олег Блохін відкрили у Львові турне трьох "Золотих м’ячів", яке має охопити 11 українських міст.
Фото - matulkin
КВІДО
132 роки тому, 30 травня 1893 року, відбулась урочиста закладка каналізаційної системи Києва
Закладка каналізаційної системи відбулася на Європейській площі (Царській площі). У глибокий котлован була опущена мідна табличка з пам’ятним написом, поверх якої представники вищої влади Південно-Західного краю власноруч поклали перші цеглини.
Прокладка мережі почалася в березні 1894 го з укладання труб на Ковальської вулиці (нині вулиця Антоновича). У жовтні в експлуатацію було введено Старокиївську самосплавну ділянку, 10 листопада – Подільську, 21 грудня – Либідську ежекторні ділянки.
Таким чином, Київ, перший з міст Російської імперії, отримав в кінці 1894 «шоновскую» або, як тоді говорили, «правильну» систему каналізації. Протяжність мережі становила 3000 км. Вона охоплювала близько 2000 садиб, які були розділені на три каналізаційні райони – самосплавний Старокиївський, головний ежекторний Либідської та ежекторний Подільський.
На фото - закладка насосної станції на полях зрошення.
КВІДО
Закладка каналізаційної системи відбулася на Європейській площі (Царській площі). У глибокий котлован була опущена мідна табличка з пам’ятним написом, поверх якої представники вищої влади Південно-Західного краю власноруч поклали перші цеглини.
Прокладка мережі почалася в березні 1894 го з укладання труб на Ковальської вулиці (нині вулиця Антоновича). У жовтні в експлуатацію було введено Старокиївську самосплавну ділянку, 10 листопада – Подільську, 21 грудня – Либідську ежекторні ділянки.
Таким чином, Київ, перший з міст Російської імперії, отримав в кінці 1894 «шоновскую» або, як тоді говорили, «правильну» систему каналізації. Протяжність мережі становила 3000 км. Вона охоплювала близько 2000 садиб, які були розділені на три каналізаційні райони – самосплавний Старокиївський, головний ежекторний Либідської та ежекторний Подільський.
На фото - закладка насосної станції на полях зрошення.
КВІДО
Контрактову площу прикрасив новий мурал
Яскраву роботу створила художниця Аня Лєна – її малюнок переміг у конкурсі TORV. Це частина проєкту тактичного урбанізму.
КВІДО
ㅤ
Яскраву роботу створила художниця Аня Лєна – її малюнок переміг у конкурсі TORV. Це частина проєкту тактичного урбанізму.
КВІДО
ㅤ