На Березняках відкрили новий міні-сквер
До Дня Києва на бульварі Миколайчука (навпроти будинку 7-а) створили затишний міні-сквер.
У новому просторі висадили сакури, клени та катальпи. Також з'явилися гортензії, керії, спіреї, форзиції та петунії.
Для зручності відвідувачів у сквері встановили лави, парклети та перголи. Діти зможуть розважатися на новому ігровому майданчику.
Створення скверу стало можливим завдяки підтримці меценатів.
КВІДО
До Дня Києва на бульварі Миколайчука (навпроти будинку 7-а) створили затишний міні-сквер.
У новому просторі висадили сакури, клени та катальпи. Також з'явилися гортензії, керії, спіреї, форзиції та петунії.
Для зручності відвідувачів у сквері встановили лави, парклети та перголи. Діти зможуть розважатися на новому ігровому майданчику.
Створення скверу стало можливим завдяки підтримці меценатів.
КВІДО
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
63 роки тому, 27 травня 1962 року, відбулося перше публічне виконання пісні “Києве мій”
Пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 роки (соліст Юрій Гуляєв) у супроводі оркестру оперного театру (диригент Захарій Кожарский). Соло на скрипці виконав Абрам Штерн.
За легендою, крилата фраза «Як тебе не любити, Києве мій» з’явилася з волі випадку, коли Дмитро Луценко, наспівуючи мелодію, гуляв по Києву. Його увагу привернула суперечка молодої пари й вигук молодого хлопця в діалозі з примхливою дівчиною: «Як тебе не любити!». Луценко залишалося додати «Мій Київ», і текст пісні знайшов остаточне звучання.
З листопада 2014 року пісня затверджена офіційним гімном міста Київ.
КВІДО
Пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 роки (соліст Юрій Гуляєв) у супроводі оркестру оперного театру (диригент Захарій Кожарский). Соло на скрипці виконав Абрам Штерн.
За легендою, крилата фраза «Як тебе не любити, Києве мій» з’явилася з волі випадку, коли Дмитро Луценко, наспівуючи мелодію, гуляв по Києву. Його увагу привернула суперечка молодої пари й вигук молодого хлопця в діалозі з примхливою дівчиною: «Як тебе не любити!». Луценко залишалося додати «Мій Київ», і текст пісні знайшов остаточне звучання.
З листопада 2014 року пісня затверджена офіційним гімном міста Київ.
КВІДО
8 років тому, 27 травня 2017 року було відкрито першу чергу парку «Наталка»
Парк розташований вздовж берега Дніпра, від гольф центру на Оболонській Набережній до Північного мосту. Загальна площа території парку становить близько 25 га. Назва походить від однойменного урочища, яке довго було дикою територією між житловим масивом «Оболонь» і Дніпром.
Після реконструкції на площі понад 7 га в парку з'явилася вхідна група: повністю переробили сходи, облаштували оглядові майданчики на верхній частині. Також у парку проклали нові комунікації, збудували громадський туалет, в якому обладнали пеленальний столик для немовлят, встановили ліхтарі вуличного освітлення. Вздовж алеї поряд з берегом Дніпра встановили три видові альтанки, облаштували майданчик для стріт-воркауту і поле для міні-футболу. Для нових дерев і клумб зробили автоматичний полив з водозабором з Дніпра. На центральній алеї облаштували бульвар з зонами для паркових скульптур.
Другу чергу було відкрито 13 липня 2018 року.
КВІДО
Парк розташований вздовж берега Дніпра, від гольф центру на Оболонській Набережній до Північного мосту. Загальна площа території парку становить близько 25 га. Назва походить від однойменного урочища, яке довго було дикою територією між житловим масивом «Оболонь» і Дніпром.
Після реконструкції на площі понад 7 га в парку з'явилася вхідна група: повністю переробили сходи, облаштували оглядові майданчики на верхній частині. Також у парку проклали нові комунікації, збудували громадський туалет, в якому обладнали пеленальний столик для немовлят, встановили ліхтарі вуличного освітлення. Вздовж алеї поряд з берегом Дніпра встановили три видові альтанки, облаштували майданчик для стріт-воркауту і поле для міні-футболу. Для нових дерев і клумб зробили автоматичний полив з водозабором з Дніпра. На центральній алеї облаштували бульвар з зонами для паркових скульптур.
Другу чергу було відкрито 13 липня 2018 року.
КВІДО
У Голосіївському районі хочуть знищити ще одну мозаїку
З фасаду школи 220, що у Голосіївському районі столиці, планують збити мозаїчне панно. Про це розповіла дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер.
Причина — мозаїка відшаровується і при будь-якому наступному обстрілі може осипатися.
"А тому вирішено випередити агресора, який і так систематично нищить нашу спадщину, і зруйнувати мозаїку першими", — зазначила активістка.
Це одна із трьох мозаїк Анатолія Воробйова, які збереглися у Києві. Іншу його роботу, на фасаді школи 143 в Оболонському районі, обережно обійшли утепленням, не дивлячись на складну форму. Також зберегли панно на Київському вищому професійному училищі технологій і дизайну — там прибрали радянську символіку.
Активістка закликає врятувати мозаїку у Голосіївському районі та провести реставрацію, аби запобігати будь-якому руйнуванню панно під час обстрілів.
КВІДО
З фасаду школи 220, що у Голосіївському районі столиці, планують збити мозаїчне панно. Про це розповіла дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер.
Причина — мозаїка відшаровується і при будь-якому наступному обстрілі може осипатися.
"А тому вирішено випередити агресора, який і так систематично нищить нашу спадщину, і зруйнувати мозаїку першими", — зазначила активістка.
Це одна із трьох мозаїк Анатолія Воробйова, які збереглися у Києві. Іншу його роботу, на фасаді школи 143 в Оболонському районі, обережно обійшли утепленням, не дивлячись на складну форму. Також зберегли панно на Київському вищому професійному училищі технологій і дизайну — там прибрали радянську символіку.
Активістка закликає врятувати мозаїку у Голосіївському районі та провести реставрацію, аби запобігати будь-якому руйнуванню панно під час обстрілів.
КВІДО
21 рік тому, 28 травня 2004 року, був відкритий памʼятник Владиславу Городецькому
Пам'ятник розташовується в Пасажі на тротуарі поруч із будинком (Хрещатик, 15).
Владислава Городецького вважають одним із засновників і найвизначніших представників школи київського модерну. Архітектор жив і працював в Києві протягом 30 років, став безпосереднім учасником забудови міста, створюючи проєкти багатьох будинків; серед них визначні пам'ятки: будівля теперішнього Національного художнього музею України (1899), караїмська кенаса (1900), Будинок з химерами (1903), Миколаївський костьол (1909) тощо.
Як відомо, знаменитий архітектор був частим відвідувачем кав'ярень Пасажу, тому пам'ятник представлений скульптурною композицією, де він сидить за столиком у вуличному кафе з чашкою в руці та поруч ще один стілець для кожного бажаючого сісти біля архітектора. Пам'ятник виконаний із бронзи.
Автори — скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко і архітектор Володимир Скульський.
КВІДО
Пам'ятник розташовується в Пасажі на тротуарі поруч із будинком (Хрещатик, 15).
Владислава Городецького вважають одним із засновників і найвизначніших представників школи київського модерну. Архітектор жив і працював в Києві протягом 30 років, став безпосереднім учасником забудови міста, створюючи проєкти багатьох будинків; серед них визначні пам'ятки: будівля теперішнього Національного художнього музею України (1899), караїмська кенаса (1900), Будинок з химерами (1903), Миколаївський костьол (1909) тощо.
Як відомо, знаменитий архітектор був частим відвідувачем кав'ярень Пасажу, тому пам'ятник представлений скульптурною композицією, де він сидить за столиком у вуличному кафе з чашкою в руці та поруч ще один стілець для кожного бажаючого сісти біля архітектора. Пам'ятник виконаний із бронзи.
Автори — скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко і архітектор Володимир Скульський.
КВІДО
Один з корпусів інституту ім.Патона
Колишнє єврейське училище для хлопчиків, збудовано коштом мецената Бродського на початку XX-го століття.
Вул. Антоновича, 69.
КВІДО
Колишнє єврейське училище для хлопчиків, збудовано коштом мецената Бродського на початку XX-го століття.
Вул. Антоновича, 69.
КВІДО
Продовольчий магазин для "фольксдойчів" на Великій Житомирській, 40
Листопад 1943 року.
В окупованому Києві продовольчі магазини були тільки для "фольксдойчів". Решта киян купувала продукти на базарах. Знімок зроблено у перші дні по визволенню Києва, але вивіску ще не знято.
Фото - з фондів ЦДКФФАУ.
КВІДО
Листопад 1943 року.
В окупованому Києві продовольчі магазини були тільки для "фольксдойчів". Решта киян купувала продукти на базарах. Знімок зроблено у перші дні по визволенню Києва, але вивіску ще не знято.
Фото - з фондів ЦДКФФАУ.
КВІДО
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора, 27 травня 2025 року, було відкрито Музей Сергія Параджанова
Урочисте відкриття оновленого культурно-освітнього центру, присвяченого видатному режисеру ХХ століття Сергію Параджанову, відбулося в українській столиці на базі Київського Міжнародного університету (КиМУ).
Як зазначила директор музею Сергія Параджанова в КиМУ, голова ГО "Вірменське товариство культурних зв'язків "АОКС-Україна" Олена Оганесян, це не тільки перший музей Параджанова в Україні, але й перший музей, створений на базі університету.
Директор музею була знайома з Параджановим з дитинства і багато років товаришувала з його дружиною Світланою Параджановою.
В експозиції представлено близько 350 експонатів: особисті речі режисера, архівні фотографії, авторські інсталяції, присвячені його творчості. За словами Оганесян, вона роками збирала ці матеріали.
Заклад розташований на першому поверсі Київського міжнародного університету (вул. Львівська, 49) та працює у будні з 10:00 до 17:00.
Вхід – вільний
Відео - ivanchenkova_ele
КВІДО
Урочисте відкриття оновленого культурно-освітнього центру, присвяченого видатному режисеру ХХ століття Сергію Параджанову, відбулося в українській столиці на базі Київського Міжнародного університету (КиМУ).
Як зазначила директор музею Сергія Параджанова в КиМУ, голова ГО "Вірменське товариство культурних зв'язків "АОКС-Україна" Олена Оганесян, це не тільки перший музей Параджанова в Україні, але й перший музей, створений на базі університету.
Директор музею була знайома з Параджановим з дитинства і багато років товаришувала з його дружиною Світланою Параджановою.
В експозиції представлено близько 350 експонатів: особисті речі режисера, архівні фотографії, авторські інсталяції, присвячені його творчості. За словами Оганесян, вона роками збирала ці матеріали.
Заклад розташований на першому поверсі Київського міжнародного університету (вул. Львівська, 49) та працює у будні з 10:00 до 17:00.
Вхід – вільний
Відео - ivanchenkova_ele
КВІДО