Старовинний великий льох
Чудесне підземелля, яке може бути культурно-пізнавальним і туристичним об'єктом у самому серці Києва. А ще це найстаріший діючий льох міста, і один із найстаріших в Україні.
Його збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря, і він ще й досі виконує свою функцію.
Цих світлин інтернет ще не бачив. Пам'ятка архітектури національного значення. Це десятки, а можливо, сумарно, сотні метрів ходів на різній глибині. Тут чудові мікрокліматичні умови, які забезпечує правильне розташування ходів та вентиляційні шахти. Чудова майстерність давніх будівельників робить цей об'єкт унікальним.
Джерело - Україна Інкогніта
КВІДО
Чудесне підземелля, яке може бути культурно-пізнавальним і туристичним об'єктом у самому серці Києва. А ще це найстаріший діючий льох міста, і один із найстаріших в Україні.
Його збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря, і він ще й досі виконує свою функцію.
Цих світлин інтернет ще не бачив. Пам'ятка архітектури національного значення. Це десятки, а можливо, сумарно, сотні метрів ходів на різній глибині. Тут чудові мікрокліматичні умови, які забезпечує правильне розташування ходів та вентиляційні шахти. Чудова майстерність давніх будівельників робить цей об'єкт унікальним.
Джерело - Україна Інкогніта
КВІДО
45 років тому, 23 травня 1980 року, офіційно відкрито Житній ринок
Фасад Житнього прикрасили карбованим алюмінієвим панно «Із варяг у греки». Історична тема повʼязала модерністську будівлю із оточенням Подолу.
Головний архітектор — Ольга Моніна. Вантове перекриття із 98 сталевих вантів в товщиною 6 см розробив Валентин Штолько. Перекриття зробили схожим на провисаючий український рушник, вишитий орнаментом, утворений тонкими ребрами.
Для захисту суцільно заселеного приміщення від сонячних променів зробили на фасадах 256 алюмінієвих пелюсток.
На першому рівні торгували продуктами харчування. На другому і третьому — побутові, господарські і культурні товари. На окремій платформі третього рівня було кафе.
На подвірʼї теж були організовані місця для сезонної торгівлі. Для цього для Житнього розробили індивідуальні павільйони типу «Грибок». Нині вони знищені. Вхід до ринку прикрашала скульптура — також знищена.
КВІДО
Фасад Житнього прикрасили карбованим алюмінієвим панно «Із варяг у греки». Історична тема повʼязала модерністську будівлю із оточенням Подолу.
Головний архітектор — Ольга Моніна. Вантове перекриття із 98 сталевих вантів в товщиною 6 см розробив Валентин Штолько. Перекриття зробили схожим на провисаючий український рушник, вишитий орнаментом, утворений тонкими ребрами.
Для захисту суцільно заселеного приміщення від сонячних променів зробили на фасадах 256 алюмінієвих пелюсток.
На першому рівні торгували продуктами харчування. На другому і третьому — побутові, господарські і культурні товари. На окремій платформі третього рівня було кафе.
На подвірʼї теж були організовані місця для сезонної торгівлі. Для цього для Житнього розробили індивідуальні павільйони типу «Грибок». Нині вони знищені. Вхід до ринку прикрашала скульптура — також знищена.
КВІДО
17 років тому, 23 травня 2008 року, була відкрита станція метро "Червоний Хутір"
"Червоний Хутір" — 46 станція Київського метрополітену, кінцева на Сирецько-Печерській лінії. Назву отримала від розташованого неподалік селища Червоний Хутір.
Архітектори - Т.А.Ціліковська, В.Л.Гнєвища, Ю.А.Кравченко за участю О.В.Бадяєвої, А.П.Юхновського. Інженер-конструктор А.Б.Хавін.
Будівництво розпочато у 2005 році після відкриття станції «Бориспільська». Станція неглибокого закладення колонного типу, третя за рахунком станція Київського метрополітену з бічним розташуванням платформ (після станцій «Дніпро» та «Вирлиця»), платформи прямі.
Платформи станції різної ширини, на платформі за напрямком «із центру» - ряд колон. На станції два касові вестибюлі, з'єднані виходами до підземних переходів.
КВІДО
"Червоний Хутір" — 46 станція Київського метрополітену, кінцева на Сирецько-Печерській лінії. Назву отримала від розташованого неподалік селища Червоний Хутір.
Архітектори - Т.А.Ціліковська, В.Л.Гнєвища, Ю.А.Кравченко за участю О.В.Бадяєвої, А.П.Юхновського. Інженер-конструктор А.Б.Хавін.
Будівництво розпочато у 2005 році після відкриття станції «Бориспільська». Станція неглибокого закладення колонного типу, третя за рахунком станція Київського метрополітену з бічним розташуванням платформ (після станцій «Дніпро» та «Вирлиця»), платформи прямі.
Платформи станції різної ширини, на платформі за напрямком «із центру» - ряд колон. На станції два касові вестибюлі, з'єднані виходами до підземних переходів.
КВІДО
Рік тому, 23 травня 2024 року, була відкрита 43-тя міні-скульптурка проекту “Шукай” – У Ольги під плащем меч!
У Ольги під плащем меч! – сорок третя бронзова міні-скульптурка проекту “Шукай” у Києві, яка розкриває головний секрет пам’ятника княгині Ользі на Михайлівській площі.
Шукати треба бронзову міні-скульптурку княгині Ользі за адресою: вул. Велика Житомирська, 2, фасад Дипломатичної академії України, Михайлівська площа.
Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко.
Меценат скульптури – Дмитро Синенко.
Скульптор – Юрій Білявський.
КВІДО
У Ольги під плащем меч! – сорок третя бронзова міні-скульптурка проекту “Шукай” у Києві, яка розкриває головний секрет пам’ятника княгині Ользі на Михайлівській площі.
Шукати треба бронзову міні-скульптурку княгині Ользі за адресою: вул. Велика Житомирська, 2, фасад Дипломатичної академії України, Михайлівська площа.
Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко.
Меценат скульптури – Дмитро Синенко.
Скульптор – Юрій Білявський.
КВІДО