39 років тому, 27 квітня 1986 року, через добу після аварії на Чорнобильській АЕС в Києві зіграли Динамо і Спартак
У дні самої катастрофи вище керівництво СРСР вважало за краще приховати факт аварії, недооцінивши всю серйозність події. У довколишніх населених пунктах тривала звичайне життя.
Так і в Києві (по прямій – 94 км від Чорнобиля) на наступний день після трагедії не було ніякої паніки і на принципове протистояння всього радянського футболу «Динамо» – «Спартак» на Республіканському стадіоні (тепер НСК «Олімпійський») був аншлаг – 82 000 уболівальників.
КВІДО
У дні самої катастрофи вище керівництво СРСР вважало за краще приховати факт аварії, недооцінивши всю серйозність події. У довколишніх населених пунктах тривала звичайне життя.
Так і в Києві (по прямій – 94 км від Чорнобиля) на наступний день після трагедії не було ніякої паніки і на принципове протистояння всього радянського футболу «Динамо» – «Спартак» на Республіканському стадіоні (тепер НСК «Олімпійський») був аншлаг – 82 000 уболівальників.
КВІДО
Після суспільного розголосу на вул. Великій Житомирській, 40/1 повернули на місце раніше демонтовану акцентну перемичку вікна
Минулого тижня у Будинку Пантелеймона Кравцова, 1912 року, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення було пошкоджено елементи оздоблення фасаду. Зокрема, демонтовано перемичку т.зв. «вікна-терми». Дозволу на проведення такого виду робіт за цією адресою не надавалося, проектна документація - не погоджувалася. В результаті демонтажу - був розширений віконний проєм, що змінило вигляд одного з елементів фасаду. Останній - є предметом охорони памʼятки.
Днями перемичку повернули на місце разом з елементом оригінальної деревʼяної рами та частково збереженим засклінням. Тепер, оптимально було б ще й відреставрувати це історичне вікно не змінюючи його на пластик.
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
Минулого тижня у Будинку Пантелеймона Кравцова, 1912 року, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення було пошкоджено елементи оздоблення фасаду. Зокрема, демонтовано перемичку т.зв. «вікна-терми». Дозволу на проведення такого виду робіт за цією адресою не надавалося, проектна документація - не погоджувалася. В результаті демонтажу - був розширений віконний проєм, що змінило вигляд одного з елементів фасаду. Останній - є предметом охорони памʼятки.
Днями перемичку повернули на місце разом з елементом оригінальної деревʼяної рами та частково збереженим засклінням. Тепер, оптимально було б ще й відреставрувати це історичне вікно не змінюючи його на пластик.
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
Улюблений Поділ
Праворуч стильний дім, вирішений у дусі раціонального модерну. Його адреса: вулиця Костянтинівська, 1. На жаль, нині огидно пофарбований у рожевий з білим, тоді як архітектор задумував жовтий фасад київської цегли і мерехтливу плитку синьої поливи у карнизах і поясках. Нині навіть ефектну плитку навіщось приховали фарбою...
Перехожі часто звертають увагу на кругле вікно і фантазують про шикарне нестандартне помешкання. Однак це технічна кімната, у якій напевно міг мешкати двірник. Деякий час у 2010-х тут була майстерня художників, проте відсутність комунікацій унеможливила використання житла з таким цікавим віконним дизайном.
Фото - anton_cherkio
КВІДО
Праворуч стильний дім, вирішений у дусі раціонального модерну. Його адреса: вулиця Костянтинівська, 1. На жаль, нині огидно пофарбований у рожевий з білим, тоді як архітектор задумував жовтий фасад київської цегли і мерехтливу плитку синьої поливи у карнизах і поясках. Нині навіть ефектну плитку навіщось приховали фарбою...
Перехожі часто звертають увагу на кругле вікно і фантазують про шикарне нестандартне помешкання. Однак це технічна кімната, у якій напевно міг мешкати двірник. Деякий час у 2010-х тут була майстерня художників, проте відсутність комунікацій унеможливила використання житла з таким цікавим віконним дизайном.
Фото - anton_cherkio
КВІДО
393 роки тому, 28 квітня 1632 року, київську метрополію очолив Петро Могила
Київський митрополит з титулом «Екзарх Константинопольського трону" Петро Могила очолював київську метрополію з 1632 року по 1647 рік.
Завдяки працям Могили відновилося православне життя у стародавніх київських храмах, включаючи Софійський собор. За його участю було засновано найбільший в Україні центр освіти – Могилянська академія.
У 1869-1960 pоках, у Києві на Печерську була вулиця, названа ім'ям київського митрополита Петро-Могилянська. У цій місцевості в XVII столітті знаходилася його садиба. 1960 року перейменована на вулицю Олександра Копиленка.
КВІДО
Київський митрополит з титулом «Екзарх Константинопольського трону" Петро Могила очолював київську метрополію з 1632 року по 1647 рік.
Завдяки працям Могили відновилося православне життя у стародавніх київських храмах, включаючи Софійський собор. За його участю було засновано найбільший в Україні центр освіти – Могилянська академія.
У 1869-1960 pоках, у Києві на Печерську була вулиця, названа ім'ям київського митрополита Петро-Могилянська. У цій місцевості в XVII столітті знаходилася його садиба. 1960 року перейменована на вулицю Олександра Копиленка.
КВІДО