Майбутній бульвар Лесі Українки й майбутній Богунівський ліцей
1910-ті роки.
Трамвай, популярний в той час засіб пересування, виглядає в наш час як рудимент минулого. Дерев в той час там не було зовсім.
КВІДО
1910-ті роки.
Трамвай, популярний в той час засіб пересування, виглядає в наш час як рудимент минулого. Дерев в той час там не було зовсім.
КВІДО
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
У самому серці Києва стоїть Свята брама, під склепіннями якої проходили паломники й князі, воїни й ченці, батьки й діти
Над брамою височіє храм, освячений на честь Святої Трійці. Височіє вже понад тисячу років, переживши навали, пожежі та імперії.
Кажуть, якщо тричі пройти під цією брамою, можна отримати прощення та очиститись. Тож сьогодні, коли весь християнський світ відзначає Трійцю, ми молимося про те саме, що й тисячу років тому: про мир, справедливість та захист.
Нехай цього дня кожен, хто пройде під Святою брамою, отримає спокій і впевненість. Нехай Свята Трійця укріпить серце і дасть силу вистояти так, як вистояла ця брама й крізь віки та темряву приведе до світла.
Зі святом Трійці!
Відео та текст - Національний заповідник Києво-Печерська лавра
КВІДО
Над брамою височіє храм, освячений на честь Святої Трійці. Височіє вже понад тисячу років, переживши навали, пожежі та імперії.
Кажуть, якщо тричі пройти під цією брамою, можна отримати прощення та очиститись. Тож сьогодні, коли весь християнський світ відзначає Трійцю, ми молимося про те саме, що й тисячу років тому: про мир, справедливість та захист.
Нехай цього дня кожен, хто пройде під Святою брамою, отримає спокій і впевненість. Нехай Свята Трійця укріпить серце і дасть силу вистояти так, як вистояла ця брама й крізь віки та темряву приведе до світла.
Зі святом Трійці!
Відео та текст - Національний заповідник Києво-Печерська лавра
КВІДО
У Києві представили інсталяцію "Black Cloud" для Burning Man
У Києві можна побачити мистецьку інсталяцію "Black Cloud" ("Чорна хмара") українського художника Олексія Сая, створену для всесвітньо відомого фестивалю Burning Man. Ця робота, що символізує виклики та небезпеки, експонується на Софіївській площі.
"Black Cloud" — це величезна грозова хмара вагою сім тонн, що досягає 15 метрів у висоту та 30 метрів у довжину. Вона складається з 45 менших "хмаринок", на виготовлення яких знадобилося 4 кілометри чорного оксфорду. Форма інсталяції стилізована під дитячий малюнок грозової хмари.
Візуальний ефект "хмари" посилюється імітацією спалахів блискавки та гуркоту грому. За задумом автора, це має "закликати світ бути готовим до викликів та небезпеки", підкреслюючи актуальні глобальні проблеми.
Інсталяцію можна побачити на Софіївській площі 8 та 9 червня. Після цього вона вирушить на фестиваль Burning Man, що відбудеться цього року з 24 серпня по 1 вересня.
Фото - Іміра Борухова, DTF Magazine.
КВІДО
У Києві можна побачити мистецьку інсталяцію "Black Cloud" ("Чорна хмара") українського художника Олексія Сая, створену для всесвітньо відомого фестивалю Burning Man. Ця робота, що символізує виклики та небезпеки, експонується на Софіївській площі.
"Black Cloud" — це величезна грозова хмара вагою сім тонн, що досягає 15 метрів у висоту та 30 метрів у довжину. Вона складається з 45 менших "хмаринок", на виготовлення яких знадобилося 4 кілометри чорного оксфорду. Форма інсталяції стилізована під дитячий малюнок грозової хмари.
Візуальний ефект "хмари" посилюється імітацією спалахів блискавки та гуркоту грому. За задумом автора, це має "закликати світ бути готовим до викликів та небезпеки", підкреслюючи актуальні глобальні проблеми.
Інсталяцію можна побачити на Софіївській площі 8 та 9 червня. Після цього вона вирушить на фестиваль Burning Man, що відбудеться цього року з 24 серпня по 1 вересня.
Фото - Іміра Борухова, DTF Magazine.
КВІДО
8 червня 2013 року, на Трухановому острові була відкрита паркова скульптура на честь шведських уболівальників
Шведські уболівальники проживали на острові під час проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
Для визначення монумента влада міста провела відкритий конкурс. Серед 18 проектів-фіналістів журі обрало проект молодих київських авторів Федора Баландіна і Костянтина Скритуцького, що є стилізованими цифрами «1» і «2» на постаменті у вигляді футбольного м'яча. На думку авторів скульптури, число «12» символізує не лише рік проведення чемпіонату, а й усіх уболівальників, адже часто їх називають «дванадцятим гравцем».
Окрім паркової скульптури на острові встановили фігури футбольних бутс із написами «Ibrа» та «Sheva», на честь футболістів Златана Ібрагімовича та Андрія Шевченка.
На відкритті були присутні посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен, голова КМДА Олександр Попов, ініціатор україно-шведського фестивалю "Rock'n'Sich" Олег Скрипка та представники Асоціації вболівальників Швеції.
КВІДО
Шведські уболівальники проживали на острові під час проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
Для визначення монумента влада міста провела відкритий конкурс. Серед 18 проектів-фіналістів журі обрало проект молодих київських авторів Федора Баландіна і Костянтина Скритуцького, що є стилізованими цифрами «1» і «2» на постаменті у вигляді футбольного м'яча. На думку авторів скульптури, число «12» символізує не лише рік проведення чемпіонату, а й усіх уболівальників, адже часто їх називають «дванадцятим гравцем».
Окрім паркової скульптури на острові встановили фігури футбольних бутс із написами «Ibrа» та «Sheva», на честь футболістів Златана Ібрагімовича та Андрія Шевченка.
На відкритті були присутні посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен, голова КМДА Олександр Попов, ініціатор україно-шведського фестивалю "Rock'n'Sich" Олег Скрипка та представники Асоціації вболівальників Швеції.
КВІДО
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Веселка після грози!
На Трійцю! Через все небо! Все буде добре, Україно!
Відео - Щоденник Києва у світлинах Галини Лапіної
КВІДО
На Трійцю! Через все небо! Все буде добре, Україно!
Відео - Щоденник Києва у світлинах Галини Лапіної
КВІДО
Тролейбус Škoda 9Tr на Хрещатику
1963 рік.
Біля відомого магазину "Ноти".
Фото - Вольфганг Шрейнер.
КВІДО
1963 рік.
Біля відомого магазину "Ноти".
Фото - Вольфганг Шрейнер.
КВІДО
9 червня 1920 року, був зруйнований Ланцюговий міст
Миколаївський ланцюговий міст — перший капітальний міст через Дніпро у Києві, що існував у 1853—1920 роках.
Міст, за наказом генерала Е. Ридза-Сміглого міст був підірваний відступаючими польськими військами. Відновити його за старим проектом не вдалося.
На фото - зруйнований Ланцюговий міст в Києві, перша половина 1920-х років.
КВІДО
Миколаївський ланцюговий міст — перший капітальний міст через Дніпро у Києві, що існував у 1853—1920 роках.
Міст, за наказом генерала Е. Ридза-Сміглого міст був підірваний відступаючими польськими військами. Відновити його за старим проектом не вдалося.
На фото - зруйнований Ланцюговий міст в Києві, перша половина 1920-х років.
КВІДО
Заморожений у часі: довгобуд біля метро «Лівобережна»
Адмінбудівля на вулиці Митрополита Андрія Шептицького, 2 — один із найбільших недобудованих об’єктів Києва, що стоїть майже пів століття.
Проєкт почали у 1980-х роках для розміщення Державного комітету з матеріально-технічного постачання УРСР. Будівництво йшло повільно, а після Чорнобильської катастрофи у 1986 році роботи практично зупинили.
У середині 1990-х добудову поновили: провели облицювання, скління, встановили віконні рами. Після цього об’єкт знову заморозили. Плани щодо використання будівлі змінювалися: тут хотіли розмістити Міністерство економіки, фінансів, Палац правосуддя, урядові офіси, Адміністрацію Президента, а згодом — Національну поліцію. Жоден із проєктів так і не був реалізований.
Нині будівля — це понад 31 тисяча квадратних метрів незавершеного об’єкта, що поступово руйнується від впливу погоди.
Джерело - ТиКиїв
КВІДО
Адмінбудівля на вулиці Митрополита Андрія Шептицького, 2 — один із найбільших недобудованих об’єктів Києва, що стоїть майже пів століття.
Проєкт почали у 1980-х роках для розміщення Державного комітету з матеріально-технічного постачання УРСР. Будівництво йшло повільно, а після Чорнобильської катастрофи у 1986 році роботи практично зупинили.
У середині 1990-х добудову поновили: провели облицювання, скління, встановили віконні рами. Після цього об’єкт знову заморозили. Плани щодо використання будівлі змінювалися: тут хотіли розмістити Міністерство економіки, фінансів, Палац правосуддя, урядові офіси, Адміністрацію Президента, а згодом — Національну поліцію. Жоден із проєктів так і не був реалізований.
Нині будівля — це понад 31 тисяча квадратних метрів незавершеного об’єкта, що поступово руйнується від впливу погоди.
Джерело - ТиКиїв
КВІДО