8 квітня 1941 року, у приміщенні Маріїнського палацу відкрився Центральний державний музей Тараса Шевченка

У 1939 році до 125-річчя від дня народження у Києві в будинку АН УРСР було організовано Республіканську ювілейну Шевченківську виставку.
 
20 вересня 1940 року Рада Народних Комісарів УРСР прийняла ухвалу організувати в Києві на базі Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т.Г.Шевченка, зосередивши тут усі оригінальні матеріали, пов'язані із життям та творчістю Т.Г.Шевченка. Згідно з постановою, всі матеріали з виставки, представлені різними музеями та установами, були закріплені за музеєм. Було зібрано близько 10 000 експонатів. 

Діяльність музею було припинено у зв'язку з початком війни. Тільки найцінніші експонати перед німецькою окупацією вдалося евакуювати до Новосибірська (повернулися в Україну 1944 року). 

24 квітня 1949 року після тривалої перерви було відкрито музей у будівлі, виділеній урядом на бульварі Шевченка, 12.

Гідропарк

1980 рік.

9 квітня 1919 року, у Києві почалося Куренівське повстання

Це була спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом Ільком Струком, що тривала два дні.

Саме у цей день на Куренівці з’явилися озброєні роз’їзди повстанців, на околицях Києва почалися стихійні мітинґи. По місту селяни розносили та розклеювали листівки із закликом до повстання, різали телефонні дроти, здійснили напад на міський банк і телеграф...
 
Куренівське повстання було придушене частинами Червоної армії. Загальна кількість повстанців становила, за радянськими джерелами, 3 тис., український історик С. Білокінь подає цифру «до 500 душ».

У радянських історично-довідкових джерелах ця подія трактувалась як Куренівський заколот.

Вид у бік Березняків

1982 рік.

Веселка над Дніпром

1980-ті роки.

Все життя упаковане в один старенький "Жигуль".

Авто біженця з Донбасу зламалося у Києві, не витримавши навантаження. Людина намагалася забрати з собою все, що могла, включаючи собаку і живих курей...

Відео - @kazansky2017

10 квітня 1947 року, народився Сергій Бабушкін

Бабушкін Сергій В'ячеславович - український архітектор, заслужений архітектор України, професор Міжнародної академії архітектури, головний архітектор Києва (1996—2003). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2003).

З 1984 до 1990 року — начальник інженерного управління Головного управління «Київпроект». З 1993 по 1996 рік – керівник творчої архітектурної майстерні «С. Бабушкін». У 1996-2003 pp. - Головний архітектор Києва, начальник Головного управління містобудування та архітектури Києва. В даний час – творчий керівник ТОВ «Архітектурне бюро «С. Бабушкін» та «Архітектурний союз».

Сергій Бабушкін — автор понад 50 реалізованих архітектурних проектів у Києві, серед яких:
Житловий комплекс "Оболонь";
Торговельний центр «Караван»;
Реконструкція Площі незалежності;
Торговий центр «Глобус» на Майдані незалежності;
Діловий центр "Леонардо";
Торговий центр "Квадрат" на вул. Білоруській;
Бізнес-центр «Парус» та ін.

Три нові піци — три ідеальні приводи зробити у нас замовлення! 🍕

Зустрічайте оновлення меню, де кожен знайде свій улюблений смак:
🍐 Груша-Дорблю — вишукане поєднання соковитої груші, пікантного блакитного сиру та медово-гірчичного соусу. Справжній гастро-кайф!
🥓 Парма — італійська класика з хамоном, в’яленими томатами та ароматом сушеного базиліку на ніжному вершковому соусі.
🌿 Песто — свіжість томатів та насичений соус песто на фірмовій основі.

Постійно діючі акції:
📍- 20% до Дня народження!
📍- Сети зі знижкою!

🏣 вул., Глибочицька, 33-37
☎️ 063-237-16-16 
Сайт 👉 adriano.com.ua

Підписуйтесь на наш канал Adriano Pizza

10 квітня 1915 року, народився Олександр Малиновський

Малиновський Олександр Іванович - український архітектор, член Спілки архітекторів УРСР з 1941 року.

У 1940 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, навчався у Йосипа Каракиса. Після війни працював у Києві в проєктному інституті «Київпроект».

Основні споруди:
- Післявоєнний ансамбль забудови Хрещатику (1949–1956);
- Житловий будинок по вулиці Хрещатик, 25;
- Пасаж у будинку № 15 по вулиці Хрещатик (1946–1955);
- Будинки № 23 і № 27 по вулиці Хрещатик (1951–1954);
- Будинок Укрпрофради (Майдан Незалежності, 2);
- Будинок Київради (Хрещатик, 36, 1952–1957);
- Будинок Річкового училища (вулиця Фрунзе, 9, 1951–1953);
- Аеропорт «Бориспіль»;
- Станція метро «Шулявська» (1963);
- Пам'ятник закатованим у Дарницькому концтаборі (1968).

Помер у Києві 19 серпня 1976 року.

Станція метро Героїв Дніпра

1990-й рік.
Фото - Володимир Фалін.

Володимирський узвіз. Останній день роботи найстарішого київського трамвайного маршруту (на той час — № 16)

10 квітня 1977 року.
Фото - з книги «Трамвай на улицах Киева», Ермак Д.А., 2011.

До Великодня «AWAKE» — новий альбом від Культурних сил, де традиційні українські веснянки переосмислюються крізь досвід війни

У проєкті взяли участь NAZVA, ЩукаРиба, МОВА, Lana Rednich та інші — поєднавши автентичний фольклор і сучасні інтерпретації.

Тут звучить не лише пробудження природи, а й внутрішня стійкість, тривога за близьких і віра в перемогу. Візуальний образ альбому — картина Івана Марчука «Пробудження».

Слухайте альбом вже зараз на всіх стримінгових платформах: https://orcd.co/_awake

Хрещатик

1982 рік.
Фото - Т.М. Шабловський.

На Центральному вокзалі встановили Великодне дерево

Кожен може повісити на інсталяцію власну писанку.

11 квітня 1979 року, в автомобільній катастрофі на 46-му кілометрі траси «Мінськ-Київ» трагічно загинув Леонід Биков

Биков повертався своєю машиною з дачі під Києвом. Попереду нього рухався каток для асфальту, і Биков вирішив його об'їхати. Однак, як тільки він почав здійснювати обгін, йому назустріч вискочила вантажівка. Уникнути зіткнення із зустрічною вантажівкою ГАЗ-53 не вдалося. 

На момент смерті Бикову було лише 50 років.

Леонід Федорович Биков – улюблений усіма кінорежисер, сценарист, актор. Народний артист Української РСР (1974). Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

11 квітня 2019 року, була відкрита 14-та мініскульптурка проекту «Шукай!» – Золоті ворота

Ця скульптура присвячена Золотим воротам – центральній брамі князівського Верхнього міста. Збудовані Ярославом Мудрим в XI ст. Золоті ворота — одна з найдавніших споруд і один з символів міста. Довгий час вони слугували для парадного, церемоніального в'їзду в столицю князів, королів та гетьманів.

Шукати мініскульптурку "Золоті ворота" треба за адресою: вулиця Ярославів Вал, 21/22а.

Авторка проєкту - Юлія Бевзенко.
Скульптор - Марко Галенко.
Фото - Даша Щастя.

Присутні місця

1913 рік.