Якість оптики важлива і в фізичному, і в інтелектуальному плані )
"Поки Спіноза жив у ван ден Ендена, він опанував ремесло, що аж ніяк не було безпечним для здоров’я: став полірувальником лінз для окулярів, мікроскопів і телескопів.
Відомий астроном Крістіан Гюйґенс, який мешкав у Гаазі, настільки високо оцінював його оптичне скло, що за життя Спіноза, без сумніву, був знаним у Європі не лише своїми ідеями, а й якістю своєї праці.
Як підкреслює П’єр Франсуа Моро, блискучий сучасний дослідник Спінози, таке ремесло — «це не просто спосіб заробити на життя, це праця на межі теоретичної та прикладної оптики; на той час це була передова технологія, така сама, як інформатика в наші дні».
Мене глибоко зворушує думка про те, що ця людина присвячувала свої дні, зрештою, шліфуванню та поліруванню: лінз — для гостроти зору, і думок — для гостроти розуму. «Адже очима для душі, якими вона бачить і споглядає речі, слугують самі докази», — дуже доречно написав Спіноза-просвітник".
Цитата за #ФредерікомЛенуаром
"Поки Спіноза жив у ван ден Ендена, він опанував ремесло, що аж ніяк не було безпечним для здоров’я: став полірувальником лінз для окулярів, мікроскопів і телескопів.
Відомий астроном Крістіан Гюйґенс, який мешкав у Гаазі, настільки високо оцінював його оптичне скло, що за життя Спіноза, без сумніву, був знаним у Європі не лише своїми ідеями, а й якістю своєї праці.
Як підкреслює П’єр Франсуа Моро, блискучий сучасний дослідник Спінози, таке ремесло — «це не просто спосіб заробити на життя, це праця на межі теоретичної та прикладної оптики; на той час це була передова технологія, така сама, як інформатика в наші дні».
Мене глибоко зворушує думка про те, що ця людина присвячувала свої дні, зрештою, шліфуванню та поліруванню: лінз — для гостроти зору, і думок — для гостроти розуму. «Адже очима для душі, якими вона бачить і споглядає речі, слугують самі докази», — дуже доречно написав Спіноза-просвітник".
Цитата за #ФредерікомЛенуаром
Факт з наукової біографії - одні з перших тез для наукової конференції Дні Науки Філософського факультету у далекому 2003 році присвятив роботі - енцикліці "Rerum Novarum" папи Лева XIII.
Це про нову соціальну доктрину церкви початку кінця 19-початку 20 століття , якщо що)
Це про нову соціальну доктрину церкви початку кінця 19-початку 20 століття , якщо що)
Події тижня: проєкт лінія дронів, конклав, день Європи - YouTube
https://www.youtube.com/watch?v=6vsDaDVXdUE
https://www.youtube.com/watch?v=6vsDaDVXdUE
YouTube
Події тижня: проєкт лінія дронів, конклав, день Європи
Як реалізується ініціатива Президента „Лінія дронів“, і як кардинали обирали наступника Папи Франциска? Про все це і не тільки, в нашому дайджесті Найважливіших подій за 19 тиждень 2025 року!
Зміст:
00:42 - Лінія дронів
06:45 - Ратифікація угоди про копалини…
Зміст:
00:42 - Лінія дронів
06:45 - Ратифікація угоди про копалини…
6- 7 тисяч років тому, в тому числі на території України
"Суспільний устрій трипільських громад за одними
тільки археологічними джерелами зясувати складно
Принаймні більшість дослідників вважає, що найменшою соціальною одиницею у трипільців була мала сім'я
(парна, з дітьми), яка жила в окремому будинку.
Крім
того, на поселенні виділяються групи з кількох будинків,
які на геомагнітних планах чи за результатами розкопок згуртовані дещо відокремлено від інших (5-15 жител).
Мабуть, такі кутки належали великій сім'ї, що обєднувала найближчих родичів.
Вона могла бути основною виробничою одиницею— така собі бригада з рідні. У всякому
разі великі кухонні горщики, у яких готували їжу, мають
обем приблизно 15-20 літрів. Кулішу з такої посудини
вистачить 30-40 людям на один раз поїсти.
Великі сім'ї обеднувалися в общину, яка й жила в окремому поселенні За етнографічними даними такими общинами керували вожді Найімовірніше вождівство було
основною формою тогочасного управління людськими
групами. Захист території, стосунки із сусідами, вибір
місця проживання та періодична його зміна, випас худоби,
пошуки цінної чи дефіцитної сировини й матеріалів іще
багато чого лягало на плечі общини чи, може й племені, що складалося з общин, чисельність якого, за значно
пізнішими етнографічними даними могла становити
5000-8000 осіб.
Про початок майнового розшарування трипільського суспільства побічно свідчать скарби престижних металевих речей прикрас (мідь) та багатих поховань найпізніших могильниках
Але в матеріалах поселень цей процес непростежується. Будинки трипільців майже однакові
за конструкцією і знайденими в них речами.
Якщо така модель соціальної організації годилася для невеликого села в 20-50 хат, то для поселень-гігантів
Черкащиний й Кіровоградщиниа, які налічували по 2000-3000- жител, вона мала бути набагато складнішою.
Організонувати на певній території життя тисяч людей, ведення
ними господарства, планувати вулиці, розміщення будівль, вирішувати внутрішні суперечки й працювати над
взаєминами з іншими племенами (водночас не маючи
археологічних слідів соціальної нерівності) — це, наймовірніше, зразок складної форми вождівства або
прояв анархії як природної форми суспільного самоврядування".
Владислав #Чабанюк "Трипілля Спочатку була глина"
"Суспільний устрій трипільських громад за одними
тільки археологічними джерелами зясувати складно
Принаймні більшість дослідників вважає, що найменшою соціальною одиницею у трипільців була мала сім'я
(парна, з дітьми), яка жила в окремому будинку.
Крім
того, на поселенні виділяються групи з кількох будинків,
які на геомагнітних планах чи за результатами розкопок згуртовані дещо відокремлено від інших (5-15 жител).
Мабуть, такі кутки належали великій сім'ї, що обєднувала найближчих родичів.
Вона могла бути основною виробничою одиницею— така собі бригада з рідні. У всякому
разі великі кухонні горщики, у яких готували їжу, мають
обем приблизно 15-20 літрів. Кулішу з такої посудини
вистачить 30-40 людям на один раз поїсти.
Великі сім'ї обеднувалися в общину, яка й жила в окремому поселенні За етнографічними даними такими общинами керували вожді Найімовірніше вождівство було
основною формою тогочасного управління людськими
групами. Захист території, стосунки із сусідами, вибір
місця проживання та періодична його зміна, випас худоби,
пошуки цінної чи дефіцитної сировини й матеріалів іще
багато чого лягало на плечі общини чи, може й племені, що складалося з общин, чисельність якого, за значно
пізнішими етнографічними даними могла становити
5000-8000 осіб.
Про початок майнового розшарування трипільського суспільства побічно свідчать скарби престижних металевих речей прикрас (мідь) та багатих поховань найпізніших могильниках
Але в матеріалах поселень цей процес непростежується. Будинки трипільців майже однакові
за конструкцією і знайденими в них речами.
Якщо така модель соціальної організації годилася для невеликого села в 20-50 хат, то для поселень-гігантів
Черкащиний й Кіровоградщиниа, які налічували по 2000-3000- жител, вона мала бути набагато складнішою.
Організонувати на певній території життя тисяч людей, ведення
ними господарства, планувати вулиці, розміщення будівль, вирішувати внутрішні суперечки й працювати над
взаєминами з іншими племенами (водночас не маючи
археологічних слідів соціальної нерівності) — це, наймовірніше, зразок складної форми вождівства або
прояв анархії як природної форми суспільного самоврядування".
Владислав #Чабанюк "Трипілля Спочатку була глина"
Я вже достатньо дорослий, щоб пам’ятати, як у нульових роках серед українських політологів побутувала думка, що проблема нашої партійної системи та багатьох інших політичних процесів у країні полягає в тому, що ключові політичні сили недостатньо ідеологічні. А от якби вони були ідеологічними, а не прагматичними, це було б перевагою. Вже тоді це твердження викликало в мене багато запитань. На жаль, як кажуть, остерігайтеся своїх бажань — вони можуть здійснитися.
І ми бачимо, що тепер ситуація прямо протилежна. Зараз ідеологізованими — читай заангажованими та партійними — стали не лише партії чи політики, а й багато медіа, аналітичних центрів, громадських організацій. Вони почали переслідувати виключно партійні інтереси. Часто навіть не усвідомлюючи цього і формально не декларуючи.
Common sense і здоровий глузд стали рідкістю — як і діалог, як і спроба розібратись у фактах поза ідеологіями та заангажованими оцінками. Загалом, навіть факти стали об’єктом віри та ідеології.
Тож дарма в нульових політологи ховали ідеологію — дарма. Тепер вона скрізь, у "пустелі реального".
#Нотаткиукраїнськогополітолога
І ми бачимо, що тепер ситуація прямо протилежна. Зараз ідеологізованими — читай заангажованими та партійними — стали не лише партії чи політики, а й багато медіа, аналітичних центрів, громадських організацій. Вони почали переслідувати виключно партійні інтереси. Часто навіть не усвідомлюючи цього і формально не декларуючи.
Common sense і здоровий глузд стали рідкістю — як і діалог, як і спроба розібратись у фактах поза ідеологіями та заангажованими оцінками. Загалом, навіть факти стали об’єктом віри та ідеології.
Тож дарма в нульових політологи ховали ідеологію — дарма. Тепер вона скрізь, у "пустелі реального".
#Нотаткиукраїнськогополітолога