У місті Риччоне муніципалітет придбав віллу Беніто Муссоліні за 1,2 млн євро, щоб зберегти її як історичний і культурний об’єкт. Про це повідомляє видання Bild. Як зазначено в офіційній заяві, цей об’єкт і символ ідентичності курортного міст перейде у власність громадян.
Міська влада підкреслює, що придбання має стратегічне значення для збереження історичної пам’яті. Об’єкт уже використовувався як виставковий простір, а в майбутньому його функції планують розширити. Будівля була зведена ще у 1890 році й лише у 1934-му стала літньою резиденцією Муссоліні.
Мер Даніела Анджеліні назвала купівлю «рішенням з далекоглядною перспективою» і наголосила:
«Риччоне не витісняє своє складне минуле, а критично осмислює його через культуру».
За її словами, це також дозволить уникнути переходу будівлі до приватних власників із сумнівними намірами. У муніципалітеті планують розмістити в будівлі історичні архіви та продовжити культурні ініціативи. Раніше там вже проходили фотовиставки та публічні заходи, що привертали увагу туристів.
Назву «Вілла Муссоліні» вирішили не змінювати, адже вона вже стала частиною історичної ідентичності місця. Водночас акцент робитимуть на освітньому та критичному осмисленні минулого.
Що думаєте з приводу цього, напишіть в коментарях?
#новина
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7🕊4😁1
«Усе проходить, все минає і покривається пилом забуття, але змагання народу за свою самостійність мусять вічно жити в пам'яти цього народу. Зокрема, повинно бути оточене авреолом слави змагання горстки відданих патріотів, що серед моря байдужности і зневіри знайшли в собі силу і відвагу боронити рідний край у найскрутніший час, у найтяжчу годину».
© Борис Монкевич
#цитата
👍5
Напис "Ченці - криваві вороги трудящих" вивішено на фасаді Михайлівського Золотоверхнього Собору у місті Київ
Київ, 1930-ті роки
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Київ, 1930-ті роки
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
👍6🤬3
Сьогодні, 17 квітня 1882 року, народився В'ячеслав Липинський — видатний український історик, політичний мислитель та ідеолог українського консерватизму. Він з’явився на світ у селі Затуринці у родині Казимира та Клари Липинських. Рід Липинських належав до знатної шляхти та походив з регіону Мазовія. За даними українського історика В'ячеслава Сенютовича-Бережана, українська гілка Липинських бере початок від Яна-Ігнатія Липинського, який придбав маєток на Поділлі.
Початкову освіту В’ячеслав Липинський здобув у Житомирському ліцеї, згодом навчався у Луцьку та Києві. Саме під час навчання в Києві він остаточно сформувався як прихильник української ідентичності. У 1901 році на з’їзді польських гімназіальних осередків у Києві Липинський запропонував об’єднання не за релігійним чи національним, а за територіальним принципом. Його пропозицію не підтримали, після чого він разом з однодумцями залишив з’їзд. Ця подія стала переломним моментом — відтоді Липинський остаточно приєднався до українського політичного табору.
Після закінчення гімназії у 1902 році він проходив військову службу в Ризькому драгунському полку, що стояв у Кременці. Однак військова комісія згодом визнала його непридатним до служби через проблеми з легенями та серцем — Липинський хворів на туберкульоз, з яким прожив усе життя.
Навесні 1903 року він вступив до Ягеллонського університету у Кракові, де вивчав агрономію, а також слухав лекції з історії та української літератури, зокрема професора Богдан Лепкий. У 1906 році Липинський одружився з Казимірою Шумінською і виїхав до Женеви для вивчення соціології. Проте через погіршення здоров’я змушений був повернутися до Кракова, де завершив навчання у 1908 році.
У 1909 році він познайомився з істориком Дмитром Дорошенко, який залишив про нього дуже позитивні спогади. З початком Першої світової війни Липинський був мобілізований і брав участь у Східно-Прусській кампанії армії генерала Самсонова, де був поранений. Через погіршення здоров’я його перевели до резервної кінноти у Дубно, а згодом до Полтави, де він зустрів початок Українських визвольних змагань.
У 1917–1918 роках Липинський активно займався українізацією військових частин на Полтавщині та став співзасновником Української демократично-хліборобської партії. Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського він був призначений послом Української Держави у Відні. На цій посаді перебував до драматичних подій, пов’язаних із розстрілом полковника Петро Болбочан.
Після завершення дипломатичної служби Липинський переїхав до Райхенау, де розгорнув активну наукову та політичну діяльність. У 1926 році він перебрався до Берліна, де працював в Українському науковому інституті, створеному за підтримки Павла Скоропадського. Через погіршення здоров’я він згодом переїхав до австрійського курорту Бадег, де вже не писав великих праць, а зосередився на публіцистиці.
26 квітня 1931 року В’ячеслав Липинський пережив серцевий напад. Його перевезли до санаторію «Вінервальд», де він помер 14 червня 1931 року. Згідно з його волею було здійснено посмертний прокол серця. Пізніше його перепоховали у рідних Затуринцях, у родинному маєтку Липинських, де він спочиває й сьогодні.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Початкову освіту В’ячеслав Липинський здобув у Житомирському ліцеї, згодом навчався у Луцьку та Києві. Саме під час навчання в Києві він остаточно сформувався як прихильник української ідентичності. У 1901 році на з’їзді польських гімназіальних осередків у Києві Липинський запропонував об’єднання не за релігійним чи національним, а за територіальним принципом. Його пропозицію не підтримали, після чого він разом з однодумцями залишив з’їзд. Ця подія стала переломним моментом — відтоді Липинський остаточно приєднався до українського політичного табору.
Після закінчення гімназії у 1902 році він проходив військову службу в Ризькому драгунському полку, що стояв у Кременці. Однак військова комісія згодом визнала його непридатним до служби через проблеми з легенями та серцем — Липинський хворів на туберкульоз, з яким прожив усе життя.
Навесні 1903 року він вступив до Ягеллонського університету у Кракові, де вивчав агрономію, а також слухав лекції з історії та української літератури, зокрема професора Богдан Лепкий. У 1906 році Липинський одружився з Казимірою Шумінською і виїхав до Женеви для вивчення соціології. Проте через погіршення здоров’я змушений був повернутися до Кракова, де завершив навчання у 1908 році.
У 1909 році він познайомився з істориком Дмитром Дорошенко, який залишив про нього дуже позитивні спогади. З початком Першої світової війни Липинський був мобілізований і брав участь у Східно-Прусській кампанії армії генерала Самсонова, де був поранений. Через погіршення здоров’я його перевели до резервної кінноти у Дубно, а згодом до Полтави, де він зустрів початок Українських визвольних змагань.
У 1917–1918 роках Липинський активно займався українізацією військових частин на Полтавщині та став співзасновником Української демократично-хліборобської партії. Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського він був призначений послом Української Держави у Відні. На цій посаді перебував до драматичних подій, пов’язаних із розстрілом полковника Петро Болбочан.
Після завершення дипломатичної служби Липинський переїхав до Райхенау, де розгорнув активну наукову та політичну діяльність. У 1926 році він перебрався до Берліна, де працював в Українському науковому інституті, створеному за підтримки Павла Скоропадського. Через погіршення здоров’я він згодом переїхав до австрійського курорту Бадег, де вже не писав великих праць, а зосередився на публіцистиці.
26 квітня 1931 року В’ячеслав Липинський пережив серцевий напад. Його перевезли до санаторію «Вінервальд», де він помер 14 червня 1931 року. Згідно з його волею було здійснено посмертний прокол серця. Пізніше його перепоховали у рідних Затуринцях, у родинному маєтку Липинських, де він спочиває й сьогодні.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
👍4❤🔥2
Дипломатичний паспорт В'ячеслава Липинського як представника Австро-Угорщини
#документ
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
#документ
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
👍5❤🔥2
В'ячеслав Липинський з матір'ю на сходах родинного маєтку
Затуринці, 1905 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Затуринці, 1905 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥6👍2
В'ячеслав Липинський на весіллі Ванди і Бруно Змієвських
Затуринці, 1914 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Затуринці, 1914 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥6❤1
Могила В'ячеслава Липинського
Затуринці, 1931 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Затуринці, 1931 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥7👍2😭2
Всім доброго дня!
У мене є сумна новина, на превеликий жаль у мене вичерпались сили на писання і тому, наша постійна рубрика по суботах трохи призупиняється на певний час
Але, будуть продовжуватися інші рубрики стабільно, тому, не переживайте(і не відписуйтесь)
У мене є сумна новина, на превеликий жаль у мене вичерпались сили на писання і тому, наша постійна рубрика по суботах трохи призупиняється на певний час
Але, будуть продовжуватися інші рубрики стабільно, тому, не переживайте
👍4❤🔥3❤2
Сьогодні, 18 квітня 1659 року, розпочалася Конотопська битва — одна з найвизначніших перемог українського війська XVII століття. Бій відбувся під містом Конотоп між військами Гетьманщини на чолі з гетьманом Іваном Виговським та московською армією князя Олексія Трубецького, яку підтримували значні сили царських воєвод. Союзниками Виговського виступили кримські татари на чолі з ханом Мехмед IV Ґерай.
Передумовою битви стало загострення українсько-московських відносин після укладення Гадяцького договору, який передбачав входження Гетьманщини до федерації з Річчю Посполитою на правах окремої держави. Москва не визнала цього договору і розпочала військове вторгнення на територію Гетьманщини. На початку 1659 року велика московська армія рушила на Лівобережжя та взяла в облогу Конотоп, який обороняв полковник Григорій Гуляницький разом із козацьким гарнізоном. Оборона міста тривала кілька місяців і дала можливість Виговському зібрати сили та підготувати контрнаступ.
Вирішальні події розгорнулися наприкінці червня 1659 року поблизу річки Соснівка. Виговський застосував складну тактичну комбінацію: частина козацького війська навмисно відступила, виманюючи московську кінноту в болотисту місцевість. Коли значна частина московського війська втратила лад, по ній вдарили основні сили козаків і кримська кіннота. У результаті московська армія опинилася в оточенні та була майже повністю розгромлена.
Втрати московського війська були величезними — загинули тисячі воїнів, серед них чимало знатних воєвод і князів. Значна частина кінноти була знищена або потрапила в полон. Поразка стала важким ударом для військової сили Московського царства та тимчасово зупинила його просування в Україну.
Перемога під Конотопом продемонструвала високий рівень військового мистецтва козацького командування, ефективність союзницької дипломатії та боєздатність війська Гетьманщини. Однак внутрішні конфлікти серед козацької старшини, виступи опозиції проти Виговського та активна московська пропаганда не дозволили повністю використати результати цієї перемоги. Уже невдовзі політична ситуація змінилася, і гетьман був змушений зректися влади.
Попри це, Конотопська битва увійшла в історію як одна з найяскравіших перемог української зброї XVII століття, символ стратегічного таланту українських полководців і боротьби Гетьманщини за збереження власної державності.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Передумовою битви стало загострення українсько-московських відносин після укладення Гадяцького договору, який передбачав входження Гетьманщини до федерації з Річчю Посполитою на правах окремої держави. Москва не визнала цього договору і розпочала військове вторгнення на територію Гетьманщини. На початку 1659 року велика московська армія рушила на Лівобережжя та взяла в облогу Конотоп, який обороняв полковник Григорій Гуляницький разом із козацьким гарнізоном. Оборона міста тривала кілька місяців і дала можливість Виговському зібрати сили та підготувати контрнаступ.
Вирішальні події розгорнулися наприкінці червня 1659 року поблизу річки Соснівка. Виговський застосував складну тактичну комбінацію: частина козацького війська навмисно відступила, виманюючи московську кінноту в болотисту місцевість. Коли значна частина московського війська втратила лад, по ній вдарили основні сили козаків і кримська кіннота. У результаті московська армія опинилася в оточенні та була майже повністю розгромлена.
Втрати московського війська були величезними — загинули тисячі воїнів, серед них чимало знатних воєвод і князів. Значна частина кінноти була знищена або потрапила в полон. Поразка стала важким ударом для військової сили Московського царства та тимчасово зупинила його просування в Україну.
Перемога під Конотопом продемонструвала високий рівень військового мистецтва козацького командування, ефективність союзницької дипломатії та боєздатність війська Гетьманщини. Однак внутрішні конфлікти серед козацької старшини, виступи опозиції проти Виговського та активна московська пропаганда не дозволили повністю використати результати цієї перемоги. Уже невдовзі політична ситуація змінилася, і гетьман був змушений зректися влади.
Попри це, Конотопська битва увійшла в історію як одна з найяскравіших перемог української зброї XVII століття, символ стратегічного таланту українських полководців і боротьби Гетьманщини за збереження власної державності.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥3🔥2
Вірш Миколи Лебединського, присвячено битви під Конотопом
Джерело : Літопис Червоної Калини 07 - 08, 1938 року
#вірші
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Джерело : Літопис Червоної Калини 07 - 08, 1938 року
#вірші
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥3
Ювілейна монета Національного Банку України, яка була випущена в честь 350-річчя Конотопської битви
#монета
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
#монета
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥7
Реконструкція битви під Конотопом під час святкування 350-річчя Конотопської битви
Конотоп, 2009 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Конотоп, 2009 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥3👍3
Уривок з заяви МЗС росії щодо святкування 350-річчя Битви під Конотопом яке святкувалось у 2009 році
«Вызывает просто недоумение и сожаление то, с каким упорством, достойным лучшего применения, некоторые силы на Украине пытаются сегодня выискать в общей, действительно сложной, местами противоречивой российско-украинской истории события и персонажи, примечательные лишь тем, что они как-то были направлены против Москвы, против России, против русских. Во имя этого иногда поднимаются на щит имена и деяния, которых в других условиях можно было бы и постесняться»
#документ
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
«Вызывает просто недоумение и сожаление то, с каким упорством, достойным лучшего применения, некоторые силы на Украине пытаются сегодня выискать в общей, действительно сложной, местами противоречивой российско-украинской истории события и персонажи, примечательные лишь тем, что они как-то были направлены против Москвы, против России, против русских. Во имя этого иногда поднимаются на щит имена и деяния, которых в других условиях можно было бы и постесняться»
#документ
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥6
Сьогодні, 19 квітня 1775 року, розпочалася Війна за незалежність США — збройний конфлікт між тринадцятьма британськими колоніями у Північній Америці та Великою Британією, який завершився утворенням нової незалежної держави — Сполучені Штати Америки.
Перші бої війни відбулися 19 квітня 1775 року біля міст Лексінгтон і Конкорд. Британське командування направило війська, щоб захопити склади зброї колоністів і заарештувати лідерів спротиву. Проте американські загони ополчення — так звані «мінітмени» — зустріли британців збройним опором. Сутички біля Лексінгтона і Конкорда стали першими пострілами війни, які пізніше назвали «пострілом, що почув увесь світ».
Причини війни накопичувалися протягом попередніх років. Британський уряд запроваджував нові податки та обмеження для колоній, зокрема після Семирічної війни, намагаючись компенсувати фінансові витрати. Це викликало невдоволення колоністів, які вимагали представництва у британському парламенті. Гаслом протестів стало «немає податків без представництва». Одним із символів протистояння стало Бостонське чаювання, коли колоністи викинули вантаж чаю у гавані Бостона на знак протесту проти податкової політики.
Після початку бойових дій конфлікт швидко переріс у масштабну війну. На чолі Континентальної армії став Джордж Вашингтон. Важливими етапами війни стали битви під Саратогом (1777), яка переконала Франція підтримати колоністів, та під Йорктауном (1781), де британська армія капітулювала.
4 липня 1776 року Континентальний конгрес ухвалив Декларацію незалежності США, підготовлену за участі Томаса Джефферсона, що проголосила створення нової держави. Остаточно війна завершилася у 1783 році підписанням Паризького мирного договіру, за яким Велика Британія визнала незалежність Сполучених Штатів.
Війна за незалежність США стала однією з найважливіших подій XVIII століття. Вона започаткувала створення демократичної республіки та значно вплинула на подальші визвольні рухи у світі.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Перші бої війни відбулися 19 квітня 1775 року біля міст Лексінгтон і Конкорд. Британське командування направило війська, щоб захопити склади зброї колоністів і заарештувати лідерів спротиву. Проте американські загони ополчення — так звані «мінітмени» — зустріли британців збройним опором. Сутички біля Лексінгтона і Конкорда стали першими пострілами війни, які пізніше назвали «пострілом, що почув увесь світ».
Причини війни накопичувалися протягом попередніх років. Британський уряд запроваджував нові податки та обмеження для колоній, зокрема після Семирічної війни, намагаючись компенсувати фінансові витрати. Це викликало невдоволення колоністів, які вимагали представництва у британському парламенті. Гаслом протестів стало «немає податків без представництва». Одним із символів протистояння стало Бостонське чаювання, коли колоністи викинули вантаж чаю у гавані Бостона на знак протесту проти податкової політики.
Після початку бойових дій конфлікт швидко переріс у масштабну війну. На чолі Континентальної армії став Джордж Вашингтон. Важливими етапами війни стали битви під Саратогом (1777), яка переконала Франція підтримати колоністів, та під Йорктауном (1781), де британська армія капітулювала.
4 липня 1776 року Континентальний конгрес ухвалив Декларацію незалежності США, підготовлену за участі Томаса Джефферсона, що проголосила створення нової держави. Остаточно війна завершилася у 1783 році підписанням Паризького мирного договіру, за яким Велика Британія визнала незалежність Сполучених Штатів.
Війна за незалежність США стала однією з найважливіших подій XVIII століття. Вона започаткувала створення демократичної республіки та значно вплинула на подальші визвольні рухи у світі.
#історична_дата
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥5👍4
Емануель Лойце (1816 - 1861)
Джордж Вашингтон перепливає річку Делавер
1851 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Джордж Вашингтон перепливає річку Делавер
1851 рік
#фотографія
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤🔥7
Джон Трамбулл (1756 - 1843)
Смерть генерала Монтгомері в атаці на Квебек
1786 рік
#картина
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Смерть генерала Монтгомері в атаці на Квебек
1786 рік
#картина
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
❤4👍3❤🔥2
Йоганнес Адам Сімон Оертал (1823 - 1909)
Сержант Вільям Яспер піднімає прапор біля форту Салліван.
1858 рік
#картина
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
Сержант Вільям Яспер піднімає прапор біля форту Салліван.
1858 рік
#картина
📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово
👍8
Кого б підтримали в ході війни за незалежність в США?
Anonymous Poll
35%
Тринадцять колоній 🇺🇸
30%
Індіанців
47%
Британців 🇬🇧
Папка ΙΧΘΥΣ об'єднує православні та уніатські канали, де віряни знаходять духовну підтримку. Тут публікують тлумачення Євангелія, житія святих, новини церков та молитовні роздуми. Особливий акцент робиться на заклику до покаяння, адже, згідно з Євангелієм від Матвія: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне»..
—
Додати папку...
—
З приводу вступу писати @ClawnPirse...
—
Додати папку...
—
З приводу вступу писати @ClawnPirse...
❤4❤🔥1👍1