В пам'ять про Героя Андрія "Гору" Шияна, до дня його народження, дружина Андрія, наша Kseniia Shyian оголосила збір для друзів і побратимів з батальйону Svoboda.Army, в якому він воював.

Друзі, важлива ваша підтримка.
Пам'ятаймо!

Доєднуйтеся, підтримуйте, донатьте:
https://send.monobank.ua/jar/AV8fP5NXKq

Номер картки банки: 4441111124953310

PayPal: shyian.andrii96@gmail.com

Легіон Свободи

Президент України Віктор Ющенко (2005-2010)  із дружиною Катериною у Люксембургу поклали квіти на могилу другого Голови ОУН полковника Андрія Мельника.

Честь!

@nationalizm

Прошу підписати
Петицію про присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевич https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7915

«Мова - конструкт світу. Її основна функція -творити»-Ірина Фаріон

Друзі, прошу вашої підтримки!

Прошу проголосувати за петицію про присвоєння нашому побратиму Сергію Савченку звання "Героя України" (посмертно)!

Посилання на петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/243400

Сергій народився 27 вересня 1980 року. Жив у селі Михайлівка Олександрівської громади Кропивницького району. Був директором сільськогосподарського підприємства, очолював Кропивницьку районну організацію ВО "Свобода".

В громаді відомий не лише як бізнесмен, але і як меценат, який завжди відгукувався на прохання про допомогу.

Сергій Савченко був депутатом Кіровоградської обласної ради попереднього скликання. У 2020 став депутатом Олександрівської селищної ради, очолював фракцію "Свободи".

Захоплювався полюванням і риболовлею.
Вивчав історію рідного краю. Дуже любив зброю і знав, як нею користуватися.

Ще будучи цивільним, з початку війни у 2014 році, допомагав волонтерам у забезпеченні наших воїнів. Ще активніше став допомагати Силам оборони з початком повномасштабного вторгнення. Мав багато подяк і відзнак від військових формувань.

Однак, для відданого націоналіста було нестерпно перебувати в тилу, у той час коли триває війна.

Тому, на початку 2023-го року Сергій Савченко залишив керівництво бізнесом і як доброволець пішов воювати до 4-го батальйону "Сила Свободи" бригади наступу "Рубіж".

У одному зі своїх інтерв'ю Сергій казав:

"Як чоловік, який вже прожив трохи, щось знаю про це життя. Я ще на початку 2022-го ухвалив для себе рішення піти служити. Бо це обов’язок чоловіка – захищати свою землю. Але спочатку я мав іншу роботу, пов’язану з військовою справою, але не з ЗСУ. Прийшов час, і з початком 2023-го вирішив піти служити... Я зі зброєю «на ти» давно, свого часу займався спортом, але тут основне – мотивація. Це найголовніше, що я зрозумів".

Сергій Савченко воював на кількох важких напрямках, таких як Лиманський і Сіверський.

31 січня 2025 року, ворожий FPV-дрон влучив в авто, у якому Сергій їхав разом з побратимами, внаслідок чого його життя обірвалося.

Вдома захисника чекали кохана дружина і двоє діточок.

Нагадую Вам, що на You Tube каналі Ірини Фаріон кожного дня виходять короткі відео.

Влучні слова Ірини Фаріон,що дають силу на боротьбу.

https://youtube.com/shorts/lL48l5x5rWo?si=yjs4N8gCJtaV78wE

«Хто не закорінений у власну культуру неминуче потребує опертя на чужу»- Ірина Фаріон

Ольга Гошовська
«25 років тому. 8 травня 2000 року. Цього дня в центрі Львова, на пр.Тараса Шевченка, спочатку на літньому майданчику кав'ярні "Цісарська кава" БИЛИ, а потім під прикриттям ночі біля входу до обласної прокуратури ВБИВАЛИ народного артиста України, композитора, керівника легендарного ансамблю "Ватра". ІГОР БІЛОЗІР загинув від рук Дмитра Воронова і Юрія Калініна.»

19 липня вбито Ірину Фаріон у Львові за мову та за її національну ідею.

А зараз якісь вузько язикаті захищають «руській мір» у моїй Україні.

Зверніть увагу,що українців хочуть знищити у своїй державі.

Чи захистили Ігоря Білозіра, Ірину Фаріон, Демʼяна Ганула, Артема Мірошниченка?
Їх вбили за те,що вони українці.

А якась алхім зневажає українську мову та поважає путіна і проти неї ніхто не відкриває кримінальні справи,мовчать соціальні мережі у багатьох «українців»… а колись ті,які зараз мовчать про алхім кричали, як шакали на Ірину Фаріон.

Моя Вам ганьба!

Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!

Ірина Фаріон : День пам'яти та примирення. Примирення з ким?
Василь Кук, останній Головнокомандувач УПА:
«Опортуністичний табір нас ненавидить за нашу силу,
ненавидить так, як тільки ненавидіти може
слаба, хвора і злобна людина кожного вільного…
Усі намагання опортуністичного табору спрямовані на те, щоб, коли неможливо нас знищити, то бодай осідлати.
А ми, я того певний, ослами на яких мріють в’їхати в український Єрусалим різної масти опортуністи, не будемо ніколи!».
Не розумію, пощо нині стільки гвалту про закінчення Другої світової війни, коли вона ще досі не закінчилася. Теперішня війна - це наслідок хибного переділу світу 1945 року. Союзники імперії зла своєю угодовською політикою із срср все зробили, щоб війна вибухнула знову. Свідомий ігнор УПА та очорнення українських націоналістів максимально посилили дикого ворога москву, яку щойно тепер кволо визнано агресором. Повний крах так званого примирення - це чинність безчинства ООН, яка покриває своїми діями світового злочинця москву. І нема політичної волі впливових держав це змінити. Їм НЕ ПОТРІБНА сильна і переможна держава в центрі Европи, що ще не отруєна демолібералізмом, космополітизмом і толеранністю до зла.
Війна є знову, бо нема сил протистояти політичному лицемірству та економічному прагматизму, щоб обрати шлях СПРАВЕДЛИВОСТИ.
Пощо брехунам і лицемірам правда?

https://www.youtube.com/watch?v=Ht7xtDx_Hkg
Ірина Фаріон :
Почалася нині масова говорильня про закінчення Другої світової війни 8 травня (пакт про капітуляцію Німеччина підписала 7 травня).
І, звісно, в публічних розмовах особливо телемаратону "Єдиних новин" НЕ ЗВУЧИТЬ наскрізна думка, що єдиною армією, яка не капітулювала перед нацистською Німеччиною і комуністичною москвою, а продовжувала боротьбу до 60-років ХХ століття, - була УПА.
Себто для нас війна НЕ ЗАКІНЧИЛАСЯ!
Розумію, аби визнати феномен УПА, треба хоч на дрібку самому дорівнювати її героїзмові і тій меті, яку вона сповідувала.
Останній Головнокомандувач УПА Василь Кук (1950-1954) вважав, що чин УПА завершено саме в 50-і роки, натомість до кінця 60- років тривало Збройне підпілля ОУН, чого досі наш офіціоз збагнути не здатний. Знаємо, з огляду на відомі архівні матеріяли, що останній бій упівців-оунівців відбувся 14 квітня 1960 року, коли трійця героїв - Петро Пасічний, Олег Цетнарський і Марія Пальчак - дали відсіч пів тисячній зграї московських енкаведистів у Божиківському лісі, що на Тернопільщині. Вижила, попри намагання застрелитися, лише Марія Пальчак, відбувши згодом десятиліття московської каторги. Проте щоразу спливають нові факти ІНДИВІДУАЛЬНОГО опору націоналістів московській орді. Зокрема, влітку 1967 року збройну сутичку в печері прийняв Юрій Михайлецький....
Що надихало наших Героїв на звитягу в умовах повної політичної безвиході?
І чому ми так мало публічно аналізуємо саме цей надгероїчний чин спротиву малознаних, але таких шляхетних особистостей?