Москва готова до певних поступок щодо України й шукатиме баланс інтересів, — Лавров.

Підписатись на iPress

Підсумки тижня. План Трампа: росія отримує все. Головне з огляду Філліпса О’Брайена:

Що ж, це був тиждень, коли адміністрація Трампа нарешті оприлюднила конкретні деталі свого "мирного" плану для росії та України. Він виявився цілком очікуваним, якщо не сказати гірше, і дає путіну практично все, на що він може сподіватися, а Україні – практично нічого.

Поступки, які були зроблені путіну, були надзвичайними, численними і фактичними. росія отримує багато чого вона не має зараз і на що вона не має права. Загалом, путін зберігає все, що здобув, і отримує можливість контролювати Україну в майбутньому.

Коли Трампа особисто попросили описати, що Україна отримала в результаті угоди, він заявив, що головне, що вони отримали, – це національне виживання (зручно ігноруючи той факт, що українське національне виживання – це не те, що було забезпечено США, а те, що було забезпечено українським опором). Конкретно Трамп сказав, що путін "припинить загарбання цілої країни (України)", що було "досить великою поступкою".

росія не може захопити всю Україну, тож це не поступка.

Подивіться, наскільки перекручено: держави, на які після воєн накладалися військові обмеження, як, наприклад, Німеччина після Першої світової війни, зазвичай зазнавали катастрофічних втрат. Вкрай рідко можна побачити такі обмеження, і той факт, що вони навіть обговорюються як такі, що можуть бути застосовані до України, показує, наскільки нелогічною є вся ця дискусія.

Всі основні "поступки", які нібито робляться Україні, – це просто речі, які Україна вже забезпечила без зусиль Трампа: національне виживання, створення власної армії та контроль над своєю територією.

Звісно, це свідчить про те, наскільки сильно росія досі контролює не лише Трампа, а й більшість ЗМІ щодо розуміння війни. Вони все ще вірять у те, що росія є великою державою, яка здатна визначати долю України. Що ми все ще перебуваємо в цьому стані, коли російський рефлексивний контроль над розумінням війни багатьма людьми залишається незмінним.

Я можу лише благати людей не піддаватися на цей глибоко згубний наратив. Україна є незалежною, суверенною державою, яка забезпечила свою незалежність шляхом рішучої та наполегливої боротьби за неї. Тому надання Україні прав будь-якої незалежної, суверенної держави не є "поступкою". Це наш обов'язок.

Так, Трамп і Зеленський зустрілися у Римі, і протягом кількох хвилин Трамп фактично не атакував і не принижував Зеленського. Фотографії, на яких вони сидять наодинці, були досить вражаючими.

Після зустрічі Трамп зробив те, що він регулярно робить з моменту свого обрання: він висловив деяке роздратування путіним за те, що той нібито не робить того, чого хоче Трамп, і знову пригрозив росії справді жорсткими, супер-пупер санкціями. Це був екстраординарний спалах з боку Трампа – не через погрози на адресу росії.

Звісно, люди оминули перші 80 % твіту і зосередилися на останніх кількох реченнях про те, що путін "зневажив" Трампа (ага), так, ніби це був якийсь переломний момент у війні.

Реальність така, що це майже напевно останнє з безперервного циклу висловлень Трампа роздратуванням путіним і бездіяльності. І доки не буде введено нових санкцій проти росії, пресі краще ставитися до цих погроз зі скептицизмом, на який вони заслуговують, а не з широко розплющеними очима невинності.

Стів Віткофф повернувся до Москви два дні тому на приватну, дуже дружню зустріч з путіним і членами його найближчого оточення. На цій зустрічі не було жодних погроз, лише рукостискання, поплескування по спині та посмішки.

Більше того, Віткофф був наодинці з перекладачем – вірна ознака того, що Трамп особисто керує змістом цих обговорень і намагається усунути будь-яке джерело, яке може перешкодити їм або навіть витоку інформації про те, що обговорюється. Тут немає жодних публічних заяв, жодних погроз, просто добрі друзі укладають угоду, яка, на їхню думку, відповідає їхнім інтересам (а у фінансовому плані це майже напевно так і є).