іноді так важливо просто говорити.
про те, що тебе хвилює, або чого боїшся, через що не можеш спати і про те, що викликає сум.
або просто розказати про свій день. чи була смачною кава, чи встигла ти зібратися, чи йшов сніг.
слова забирають невпевненість і тривогу, яка накопичується всередині, як осад у чайнику.
головне знайти час почистити його.
про те, що тебе хвилює, або чого боїшся, через що не можеш спати і про те, що викликає сум.
або просто розказати про свій день. чи була смачною кава, чи встигла ти зібратися, чи йшов сніг.
слова забирають невпевненість і тривогу, яка накопичується всередині, як осад у чайнику.
головне знайти час почистити його.
👍1
концепція каналу трохи змінюється, але я продовжую публікувати сюди тексти, які торкаються мого серця і можливо вам вони також будуть близькими.
❤11
знайди людину, яка зможе прийняти найсумнішу правду про тебе, яка не змінює тему, коли ти ділишся своїм болем, яка не соромить тебе за те, що тобі погано.
знайди людину, яка розуміє, що всім нам важко, а комусь більше інших і що у визнанні цього факту немає слабкості.
знайди людину, яка хоче бути справжньою, як би це не виглядало і ні відчувалося і хоче того ж від тебе.
знайди людину, яка усвідомлює, що ця життя складне, і так само усвідомлює, що це життя прекрасне і він поважає обидві ці сторони реальності.
знайди людину, яка допоможе тобі відчувати себе як вдома в своєму серці, душі і тілі.
яка черпає радість з твоєї радості.
такі люди є і одного разу ти знайдеш їх
або вони тебе.
знайди людину, яка розуміє, що всім нам важко, а комусь більше інших і що у визнанні цього факту немає слабкості.
знайди людину, яка хоче бути справжньою, як би це не виглядало і ні відчувалося і хоче того ж від тебе.
знайди людину, яка усвідомлює, що ця життя складне, і так само усвідомлює, що це життя прекрасне і він поважає обидві ці сторони реальності.
знайди людину, яка допоможе тобі відчувати себе як вдома в своєму серці, душі і тілі.
яка черпає радість з твоєї радості.
такі люди є і одного разу ти знайдеш їх
або вони тебе.
❤6
не бійся бути справжнім, навіть якщо боїшся, що хтось буде сміятися.
бо в тому, як ти себе розкриваєш і є найбільша сила.
так розкривається палітра Божих фарб.
не ховай їх
особливо через страх
насмілься показти те світло, що Бог подарував тобі.
бо в тому, як ти себе розкриваєш і є найбільша сила.
так розкривається палітра Божих фарб.
не ховай їх
особливо через страх
насмілься показти те світло, що Бог подарував тобі.
❤27👍1🥰1
я захоплююсь людьми, які вміють мріяти.
в їхній голові тисячі галактик, до яких можна доторнутись.
всередині них особливе світло, яке вони іноді привідкривають для особливих людей.
ці люди трохи неземні.
вони бачать щось недоступне для інших.
і в сірому, майже весняному дні можуть побачити, як розквітне сакура через кілька місяців, на небі будуть особливі відтінки блактиного, і сонце буде заливати вулиці.
я вважаю це суперздатністю.
в їхній голові тисячі галактик, до яких можна доторнутись.
всередині них особливе світло, яке вони іноді привідкривають для особливих людей.
ці люди трохи неземні.
вони бачать щось недоступне для інших.
і в сірому, майже весняному дні можуть побачити, як розквітне сакура через кілька місяців, на небі будуть особливі відтінки блактиного, і сонце буде заливати вулиці.
я вважаю це суперздатністю.
❤4🥰3🎉1
світанок здається незвично червоним
а стрічка завалена злими новинами
і кожний дзвінок підливає тривожності
як кожний канал із сумними світлинами
молитви щоразу наповнені розпачем
незвідане завжди здається болючішим.
а спокій на жаль не з’являється з досвідом
не можна ввімкнути його наче музику
до Бога мій плач в ці години мінливості
почуй голос тихий і шепіт в пітьмі.
ми просимо захисту, твоєї милості.
благаєм врятуй нас і зло відведи.
та воля Твоя суверена і правильна
ми тіні і вітер, висока трава.
хай буде ім‘я Твоє завжди прославлене.
я буду казати це поки жива.
а стрічка завалена злими новинами
і кожний дзвінок підливає тривожності
як кожний канал із сумними світлинами
молитви щоразу наповнені розпачем
незвідане завжди здається болючішим.
а спокій на жаль не з’являється з досвідом
не можна ввімкнути його наче музику
до Бога мій плач в ці години мінливості
почуй голос тихий і шепіт в пітьмі.
ми просимо захисту, твоєї милості.
благаєм врятуй нас і зло відведи.
та воля Твоя суверена і правильна
ми тіні і вітер, висока трава.
хай буде ім‘я Твоє завжди прославлене.
я буду казати це поки жива.
❤3🔥1
Forwarded from Література
«А захоплюють мене такі книжки, що їх дочитаєш до кінця — так відразу подумаєш: добре, якщо б цей письменник став твоїм кращим другом і щоб з ним можна було поговорити по телефону, коли захочеш».
© Джером Девід Селінджер
📚 «Ловець у житі»
© Джером Девід Селінджер
📚 «Ловець у житі»
❤4👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Якщо ми не станемо в проломі в молитві, то хто стане?
Якщо ми не будемо просити допомоги і захисту від Господа для нашої країни, то хто буде?
«Серце царя, неначе водний потік у Господніх руках; Господь повертає його, коли забажає.»
Книга Приказок 21:1
І відео з улюбленого фільму, який я передивлялась десятки разів.
Якщо ми не будемо просити допомоги і захисту від Господа для нашої країни, то хто буде?
«Серце царя, неначе водний потік у Господніх руках; Господь повертає його, коли забажає.»
Книга Приказок 21:1
І відео з улюбленого фільму, який я передивлялась десятки разів.
❤2
наш світ перетворився на до і після, це безперечно.
після п’ятої ранку ніхто з українців уже не спав.
Київ плакав від вибухів, люди збирали речі.
«в чому вина України? - якби мені хто сказав.
бомбосховища, паніка, звуки сирен на вулицях.
люди спали в метро, як спогад з минулих століть.
блокпости і солдати, і кожен, як може працює.
Україна поранена, її страшенно болить.
де знайти порятунок? як знати де зараз безпечно?
люди пішки ідуть, і машин не вщухає потік.
ми благаємо Бога про мир, порятунок і техніку.
один день ми відчули по важкості, як цілий рік.
в Україні війна, ці слова не вміщаються в горлі.
скільки злості за те, що ми вперто бороним своє.
зараз ми всі єдині, хоч лиця від сліз уже чорні.
І ми знаємо, що кожна рана колись заживе.
після п’ятої ранку ніхто з українців уже не спав.
Київ плакав від вибухів, люди збирали речі.
«в чому вина України? - якби мені хто сказав.
бомбосховища, паніка, звуки сирен на вулицях.
люди спали в метро, як спогад з минулих століть.
блокпости і солдати, і кожен, як може працює.
Україна поранена, її страшенно болить.
де знайти порятунок? як знати де зараз безпечно?
люди пішки ідуть, і машин не вщухає потік.
ми благаємо Бога про мир, порятунок і техніку.
один день ми відчули по важкості, як цілий рік.
в Україні війна, ці слова не вміщаються в горлі.
скільки злості за те, що ми вперто бороним своє.
зараз ми всі єдині, хоч лиця від сліз уже чорні.
І ми знаємо, що кожна рана колись заживе.
❤15😢8