Korova, Moloko та hen-korm: навіщо Ентоні Берджес вигадав власний сленґ для «Механічного апельсина»
⠀
Розповідаємо навіщо Ентоні Берджесу у «Механічному апельсині» знадобився надсат та взагалі що це таке.
⠀
Що таке надсат
⠀
Надсат — це арго (штучна мова), яку не тільки письменник, а й лінгвіст Берджес придумав спеціально для свого роману «Механічний апельсин». Це суміш російського сленгу та англійської мови. Навіть сама назва це транслітерація російського суфіксу -надцать на англійську манеру. Таке закінчення в російській мають числа від 11 до 19, в англійській це -teen від 13 до 19 у числівниках. Крім того, англійське «teens» означає «підлітки». Останні якраз є головними героями роману: банда тінейджерів, яка тероризує місто спілкується надсатом.
⠀
Чому саме російська
⠀
Існує декілька версій. Щоб не використовувати місцевий сленґ, який швидко вийде з моди, Берджес вирішив створити свій, універсальний, в якого немає шансу застаріти. А якраз перед написанням твору письменник повернувся з СРСР, де був занурений в російську мову і ставав свідком російського хуліганства, яке нічим не відрізнялось від англійського.
⠀
Друга ж версія — контекст Карибської кризи, відносин між Радянським Союзом та США, які лякали цивілізований світ заграванням з ядерною зброєю. Тож надсат з вуст жорстоких і злих підлітків — алюзія на страшний і жахливий СРСР, як епіцентр агресії, зокрема й для Англії 1960-х. Хоча сам Берджес заперечував, що це натяк на зловісний вплив комуністичної супердержави, а в автобіографії писав, що російські слова просто вписувались краще за, наприклад, французькі чи італійські.
⠀
Навіщо надсат «Механічному апельсинові»
⠀
По-перше, підлітки в романі роблять все, що суперечить загальноприйнятим нормам і не говорять суто англійською, тож батькам їх не зрозуміти. Таким чином Берджес показує як банда самоідентифікується та самостверджується в нудному світі дорослих.
⠀
По-друге, як зазначав сам автор, прочитавши 15 сторінок, де на кожній по приблизно 12 незнайомих слів, ви зрештою звикнете, й самі на собі відчуєте дію маніпуляцій ззовні, про яку йдеться в романі.
⠀
Перекладачам нелегко стилізувати надсат при адаптації до різних мов, але роман переведений зокрема й українською. Мова, до речі, вийшла за межі «Механічного апельсину» — у 2016 році британський співак Девід Бові випустив пісню Girl Loves Me, де використав надсат Ентоні Берджеса.
⠀
Розповідаємо навіщо Ентоні Берджесу у «Механічному апельсині» знадобився надсат та взагалі що це таке.
⠀
Що таке надсат
⠀
Надсат — це арго (штучна мова), яку не тільки письменник, а й лінгвіст Берджес придумав спеціально для свого роману «Механічний апельсин». Це суміш російського сленгу та англійської мови. Навіть сама назва це транслітерація російського суфіксу -надцать на англійську манеру. Таке закінчення в російській мають числа від 11 до 19, в англійській це -teen від 13 до 19 у числівниках. Крім того, англійське «teens» означає «підлітки». Останні якраз є головними героями роману: банда тінейджерів, яка тероризує місто спілкується надсатом.
⠀
Чому саме російська
⠀
Існує декілька версій. Щоб не використовувати місцевий сленґ, який швидко вийде з моди, Берджес вирішив створити свій, універсальний, в якого немає шансу застаріти. А якраз перед написанням твору письменник повернувся з СРСР, де був занурений в російську мову і ставав свідком російського хуліганства, яке нічим не відрізнялось від англійського.
⠀
Друга ж версія — контекст Карибської кризи, відносин між Радянським Союзом та США, які лякали цивілізований світ заграванням з ядерною зброєю. Тож надсат з вуст жорстоких і злих підлітків — алюзія на страшний і жахливий СРСР, як епіцентр агресії, зокрема й для Англії 1960-х. Хоча сам Берджес заперечував, що це натяк на зловісний вплив комуністичної супердержави, а в автобіографії писав, що російські слова просто вписувались краще за, наприклад, французькі чи італійські.
⠀
Навіщо надсат «Механічному апельсинові»
⠀
По-перше, підлітки в романі роблять все, що суперечить загальноприйнятим нормам і не говорять суто англійською, тож батькам їх не зрозуміти. Таким чином Берджес показує як банда самоідентифікується та самостверджується в нудному світі дорослих.
⠀
По-друге, як зазначав сам автор, прочитавши 15 сторінок, де на кожній по приблизно 12 незнайомих слів, ви зрештою звикнете, й самі на собі відчуєте дію маніпуляцій ззовні, про яку йдеться в романі.
⠀
Перекладачам нелегко стилізувати надсат при адаптації до різних мов, але роман переведений зокрема й українською. Мова, до речі, вийшла за межі «Механічного апельсину» — у 2016 році британський співак Девід Бові випустив пісню Girl Loves Me, де використав надсат Ентоні Берджеса.
Війна, християнство і СНІД: п’ять прикладів помилок з книжки «Диванні експерти»
Нещодавно видавництво «Наш Формат» випустило книжку професора Тома Ніколса «Диванні експерти». Розповідаємо про книгу, яка пояснює, як же так сталось, що необмежений доступ до інформації почав робити нас тупішими.
📌 У 2013 році молода жінка, пославшись на зайнятість з дитиною, твітнула «не можу знайти хімічні та фізичні властивості газу зарин, будь ласка, допоможіть». В коментарях дехто на ім'я Ден Кашета виправив жінку, що зарин — не газ і що слово потрібно писати з великої букви. А у відповідь отримав таке: «Так [лайка] зарин — це газ, ти бездарний [лайка]. Зарин — це рідина і може випаровуватися… тож заткни свою [лайка] пельку». На цьому розмова студентки, майбутньої лікарки та «розумника», а якщо конкретніше, то експерта із зарину та питань хімічної зброї, директора консалтингової фірми з безпеки в Лондоні Дена Кашети скінчилась.
Цю ситуацію автор наводить у книжці, як класичний приклад того, що цінність фаховості помирає, а люди, які помиляється, замість того, щоб змиритись з власною помилкою ще завзятіше кидаються захищати свою думку. Більше того, застосовують образи, а інші це охоче підримують. Але як і коли мати рівні права означає сприймати думку кожної людини з будь-яких питань як рівноцінну думці будь-кого іншого. Адже, як пише Том Ніколс це повна нісенітниця. Не може оцінка ризиків використання ядерної зброї студентом та викладачем з 20-літнім досвідом вважатись рівнозначною.
📌 Президент Південної Африки Табо Мбекі ухопився за сумнівну ідею, що причиною СНІДу був не ВІЛ, а інші чинники, на кшталт поганого харчування, та відмовився від допомоги, що коштувало понад 300 тисяч утрачених життів.
📌 У 2014 році брак знань не зупинив респондентів The Washington Post, котрих запитували, чи варто Сполученим Штатам втручатись у збройний конфлікт після нападу Росії на Україну. Опитувані з ентузіазмом сприймали ідею втручання, але коли їх просили показати на мапі, де знаходиться Україна помилялись в середньому на 3000 кілометрів. Тож коли йдеться про питання життя і смерті, то стає не так смішно, що диванні експерти відкидають експертні думки та мають за честь їх осміяти.
📌 Якщо вам набридне читати новини, то зверніть увагу на Івлін Во, яка перебуває в списку «100 найкращих письменниць усіх часів», який опублікував у 2016 році журнал Time. Щоправда, Івлін Во чоловік, та кого це хвилює.
📌 В газеті The New York Times опублікували статтю, де написали, що на Великдень віряни святкують вознесіння Ісуса Христа на небеса. Помітили помилку? Бо серед мільярдів християн по всьому світу її мало хто знайшов.
Але хто в цьому винен? Одразу всі починають нарікати на інтернет, він зробив можливим розповсюдження фейків, але автор розширює межі винуватців. Сюди входить навіть американське «гелікоптерне виховання», коли батьки так опікуються своїми завжди правими дітьми, наче кружляють над ним гвинтокрилом. Обирають для своєї дитини коледж в залежності від зручностей в гуртожитку, а керівництво вишів розцінює абітурієнтів як грошовий мішок. Нарцисизм та упередженість людей та журналісти, які вирішили, що їхньою основною задачею є розважання аудиторії.
Як боротись з тим, що фаховість вмирає? Чи потрібно взагалі з цим боротись? Спойлер — потрібно. Від невігластва є вакцина. Бути скромнішими, менш цинічним, прискіпливіше слідкувати за новинами та читати. Так само як зі щепленням, допоможе у відродженні фаховості — суспільний імунітет.
Замовити книжку можна тут.
Нещодавно видавництво «Наш Формат» випустило книжку професора Тома Ніколса «Диванні експерти». Розповідаємо про книгу, яка пояснює, як же так сталось, що необмежений доступ до інформації почав робити нас тупішими.
📌 У 2013 році молода жінка, пославшись на зайнятість з дитиною, твітнула «не можу знайти хімічні та фізичні властивості газу зарин, будь ласка, допоможіть». В коментарях дехто на ім'я Ден Кашета виправив жінку, що зарин — не газ і що слово потрібно писати з великої букви. А у відповідь отримав таке: «Так [лайка] зарин — це газ, ти бездарний [лайка]. Зарин — це рідина і може випаровуватися… тож заткни свою [лайка] пельку». На цьому розмова студентки, майбутньої лікарки та «розумника», а якщо конкретніше, то експерта із зарину та питань хімічної зброї, директора консалтингової фірми з безпеки в Лондоні Дена Кашети скінчилась.
Цю ситуацію автор наводить у книжці, як класичний приклад того, що цінність фаховості помирає, а люди, які помиляється, замість того, щоб змиритись з власною помилкою ще завзятіше кидаються захищати свою думку. Більше того, застосовують образи, а інші це охоче підримують. Але як і коли мати рівні права означає сприймати думку кожної людини з будь-яких питань як рівноцінну думці будь-кого іншого. Адже, як пише Том Ніколс це повна нісенітниця. Не може оцінка ризиків використання ядерної зброї студентом та викладачем з 20-літнім досвідом вважатись рівнозначною.
📌 Президент Південної Африки Табо Мбекі ухопився за сумнівну ідею, що причиною СНІДу був не ВІЛ, а інші чинники, на кшталт поганого харчування, та відмовився від допомоги, що коштувало понад 300 тисяч утрачених життів.
📌 У 2014 році брак знань не зупинив респондентів The Washington Post, котрих запитували, чи варто Сполученим Штатам втручатись у збройний конфлікт після нападу Росії на Україну. Опитувані з ентузіазмом сприймали ідею втручання, але коли їх просили показати на мапі, де знаходиться Україна помилялись в середньому на 3000 кілометрів. Тож коли йдеться про питання життя і смерті, то стає не так смішно, що диванні експерти відкидають експертні думки та мають за честь їх осміяти.
📌 Якщо вам набридне читати новини, то зверніть увагу на Івлін Во, яка перебуває в списку «100 найкращих письменниць усіх часів», який опублікував у 2016 році журнал Time. Щоправда, Івлін Во чоловік, та кого це хвилює.
📌 В газеті The New York Times опублікували статтю, де написали, що на Великдень віряни святкують вознесіння Ісуса Христа на небеса. Помітили помилку? Бо серед мільярдів християн по всьому світу її мало хто знайшов.
Але хто в цьому винен? Одразу всі починають нарікати на інтернет, він зробив можливим розповсюдження фейків, але автор розширює межі винуватців. Сюди входить навіть американське «гелікоптерне виховання», коли батьки так опікуються своїми завжди правими дітьми, наче кружляють над ним гвинтокрилом. Обирають для своєї дитини коледж в залежності від зручностей в гуртожитку, а керівництво вишів розцінює абітурієнтів як грошовий мішок. Нарцисизм та упередженість людей та журналісти, які вирішили, що їхньою основною задачею є розважання аудиторії.
Як боротись з тим, що фаховість вмирає? Чи потрібно взагалі з цим боротись? Спойлер — потрібно. Від невігластва є вакцина. Бути скромнішими, менш цинічним, прискіпливіше слідкувати за новинами та читати. Так само як зі щепленням, допоможе у відродженні фаховості — суспільний імунітет.
Замовити книжку можна тут.
Ідеальне вбивство та вплив на Супермена: що треба знати про найвідоміший роман Агати Кристі
В цей день рівно 80 років тому у Лондоні вийшов друком роман Агати Крісті «10 маленьких негренят» (Ten Little Niggers), через політкоректність за рік назву змінили на «І не лишилось жодного», яка й стала найпоширенішою серед англомовних читачів. Проте світ встигнув запам'ятати оригінальну назву. Тому, коли роман почали перевидавати, фанати не розібравшись подумали, що це новий твір улюбленої письменниці. Він також друкувався під назвою «Десятеро індіанців».
⠀
Зібрали для вас 10 фактів, які потрібно знати про роман і його особливість.
⠀
📌 Роман є найвідомішим та найпопулярнішим твором Агати Кристі, продано понад сто мільйонів екземплярів книги, що є одним з кращих світових показників.
⠀
📌 Роман вважається твором про «ідеальне вбивство», а сюжет надихнув на створення численних книг у подібному жанрі та створення психологічних трилерів.
⠀
📌 Спочатку Крісті планувала, що негренят буде 12, але зупинилась на десятьох.
⠀
📌 Це перша з декількох книг Крісті, заснована на дитячих пісеньках.
⠀
📌 «І не лишилось жодного» — найбільш пародований роман Крісті, починаючи від коміксів про Супермена, закінчуючи першим епізодом девятого сезону мультсеріалу «Гріфінів».
⠀
📌 У 2005 році вийшла комп'ютерна гра, заснована на сюжеті, яка відкрила серію квестів по романам Крісті. Гра суттєво відрізнялась від подій в оригіналі, але мала пасхалку, знайшовши яку можна було отримати фінальну частину, таку як у книжці.
⠀
📌 До речі стосовно кінцівок, то в однойменній п'єсі, яку Крісті написала у 1943 року авторка сама змінила фінал.
⠀
📌 Фільм «Десять негренят» став першим радянським трилером (1987 рік), до цього з подібним жанром публіка СРСР не зіштовхувалась. Після екранізації нібито деяких членів знімальної групи і акторів, які виконали головні ролі, спідкали фатальні наслідки, які пов'язують з романом у зв'язку зі схожістю певних обставин.
⠀
📌 Чергова телевізійна адаптація роману вийшла у 2015 році до 125-річчя від дня народження Агати Крісті. Міні-серіал отримав схвальні відгуки від фанатів та похвалу від біографа письменниці Лори Томпсон.
⠀
📌 Роман входить у «100 найкращих детективів усіх часів».
В цей день рівно 80 років тому у Лондоні вийшов друком роман Агати Крісті «10 маленьких негренят» (Ten Little Niggers), через політкоректність за рік назву змінили на «І не лишилось жодного», яка й стала найпоширенішою серед англомовних читачів. Проте світ встигнув запам'ятати оригінальну назву. Тому, коли роман почали перевидавати, фанати не розібравшись подумали, що це новий твір улюбленої письменниці. Він також друкувався під назвою «Десятеро індіанців».
⠀
Зібрали для вас 10 фактів, які потрібно знати про роман і його особливість.
⠀
📌 Роман є найвідомішим та найпопулярнішим твором Агати Кристі, продано понад сто мільйонів екземплярів книги, що є одним з кращих світових показників.
⠀
📌 Роман вважається твором про «ідеальне вбивство», а сюжет надихнув на створення численних книг у подібному жанрі та створення психологічних трилерів.
⠀
📌 Спочатку Крісті планувала, що негренят буде 12, але зупинилась на десятьох.
⠀
📌 Це перша з декількох книг Крісті, заснована на дитячих пісеньках.
⠀
📌 «І не лишилось жодного» — найбільш пародований роман Крісті, починаючи від коміксів про Супермена, закінчуючи першим епізодом девятого сезону мультсеріалу «Гріфінів».
⠀
📌 У 2005 році вийшла комп'ютерна гра, заснована на сюжеті, яка відкрила серію квестів по романам Крісті. Гра суттєво відрізнялась від подій в оригіналі, але мала пасхалку, знайшовши яку можна було отримати фінальну частину, таку як у книжці.
⠀
📌 До речі стосовно кінцівок, то в однойменній п'єсі, яку Крісті написала у 1943 року авторка сама змінила фінал.
⠀
📌 Фільм «Десять негренят» став першим радянським трилером (1987 рік), до цього з подібним жанром публіка СРСР не зіштовхувалась. Після екранізації нібито деяких членів знімальної групи і акторів, які виконали головні ролі, спідкали фатальні наслідки, які пов'язують з романом у зв'язку зі схожістю певних обставин.
⠀
📌 Чергова телевізійна адаптація роману вийшла у 2015 році до 125-річчя від дня народження Агати Крісті. Міні-серіал отримав схвальні відгуки від фанатів та похвалу від біографа письменниці Лори Томпсон.
⠀
📌 Роман входить у «100 найкращих детективів усіх часів».
Від Coca Cola до Adidas: п'ять причин прочитати книжку батька реклами
Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» випустило книжку Девіда Оґілві «Про рекламу». Розповідаємо, чому варто її прочитати.
Автор — легенда рекламної справи
Цю книжку написав Девід Оґілві. За версією журналу Time, це найавторитетніший спеціаліст з реклами. Він працював з сотнями всесвітньо відомих компаній. Серед них — Adidas, American Express, Coca-Cola, Ford, Gillette, Kodak, Shell, The New York Times, Vodafone. Девід заснував компанії Ogilvy&Mather, Ogilvy PR. Його називають «батьком реклами».
Зануритися у ретро-світ реклами
Нескладно здогадатися, що найпродуктивніші роки роботи батька реклами були кілька десятків років тому. Зокрема, перше видання книжки «Про рекламу» вийшло у 1985 році. Так, автор найбільше розповідає про рекламу 1950-х, 1960-х та 1970-х років.
Через те, що книжка стара, деякі приклади та поради можуть здатися не актуальними, особливо у сучасному світі, де рекламне оголошення можна доставити конкретній людині, якій це точно буде цікаво. Але все одно цікаво подивитися, як працювала і виглядала реклама середини ХХ століття і що про неї думали сучасники.
Багато прикладів реклами
Не дивлячись на те, що реклама у книжці застаріла, більшість з неї не перестає бути класною. Автор не лише показує приклад, а й пояснює, який результат вона принесла, чому кампанія стала успішною або провальною.
Також Оґілві показує дійсно революційну рекламу, яка змінила сферу. Наприклад, тривалий час думка про те, що жінки можуть пити алкоголь, як чоловіки, ображала американських пуритан настільки, що жінок не зображували в рекламі алкогольних напоїв. Він першим порушив це табу.
Корисні поради
Автор ділиться масою порад, які корисні навіть сьогодні. Наприклад, вивчайте сферу, товари з якої рекламуєте. Подумайте як треба позиціонувати свій продукт. Створіть імідж бренду. Зробіть героєм продукт. Завжди використовуйте заголовки і підписи під фото. Якщо робите рекламу про французький продукт — зробіть заголовок французькою. Якщо рекламуєте торт — покажіть вже підсумковий результат, а не інгредієнти. Реклама, яка виглядає як редакційний текст — заходить найкраще.
У книжці дуже багато дійсно цінних порад, які можуть бути цікаві не лише творцям реклами, а й її споживачам.
Дізнатися про комуністичну рекламу
На жаль, про це написано вкрай мало, але дійсно цікаво. Оґілві розповідає про рекламу в різних країнах світу і навіть говорить про комуністичну. Однак він зазначає, що у самому СРСР реклами майже не існувало, тому він зосереджений на інших країнах радянського блоку.
Наприклад, найкращу рекламу комуністичного світу виробляла Угорщина. А у Польщі тамтешніх креативних талантів відсіяли і замінили бюрократами. У Китай на телебаченні рекламувалися переважно промислові товари на кшталт електричних моторів.
Замовити книжку можна тут.
Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» випустило книжку Девіда Оґілві «Про рекламу». Розповідаємо, чому варто її прочитати.
Автор — легенда рекламної справи
Цю книжку написав Девід Оґілві. За версією журналу Time, це найавторитетніший спеціаліст з реклами. Він працював з сотнями всесвітньо відомих компаній. Серед них — Adidas, American Express, Coca-Cola, Ford, Gillette, Kodak, Shell, The New York Times, Vodafone. Девід заснував компанії Ogilvy&Mather, Ogilvy PR. Його називають «батьком реклами».
Зануритися у ретро-світ реклами
Нескладно здогадатися, що найпродуктивніші роки роботи батька реклами були кілька десятків років тому. Зокрема, перше видання книжки «Про рекламу» вийшло у 1985 році. Так, автор найбільше розповідає про рекламу 1950-х, 1960-х та 1970-х років.
Через те, що книжка стара, деякі приклади та поради можуть здатися не актуальними, особливо у сучасному світі, де рекламне оголошення можна доставити конкретній людині, якій це точно буде цікаво. Але все одно цікаво подивитися, як працювала і виглядала реклама середини ХХ століття і що про неї думали сучасники.
Багато прикладів реклами
Не дивлячись на те, що реклама у книжці застаріла, більшість з неї не перестає бути класною. Автор не лише показує приклад, а й пояснює, який результат вона принесла, чому кампанія стала успішною або провальною.
Також Оґілві показує дійсно революційну рекламу, яка змінила сферу. Наприклад, тривалий час думка про те, що жінки можуть пити алкоголь, як чоловіки, ображала американських пуритан настільки, що жінок не зображували в рекламі алкогольних напоїв. Він першим порушив це табу.
Корисні поради
Автор ділиться масою порад, які корисні навіть сьогодні. Наприклад, вивчайте сферу, товари з якої рекламуєте. Подумайте як треба позиціонувати свій продукт. Створіть імідж бренду. Зробіть героєм продукт. Завжди використовуйте заголовки і підписи під фото. Якщо робите рекламу про французький продукт — зробіть заголовок французькою. Якщо рекламуєте торт — покажіть вже підсумковий результат, а не інгредієнти. Реклама, яка виглядає як редакційний текст — заходить найкраще.
У книжці дуже багато дійсно цінних порад, які можуть бути цікаві не лише творцям реклами, а й її споживачам.
Дізнатися про комуністичну рекламу
На жаль, про це написано вкрай мало, але дійсно цікаво. Оґілві розповідає про рекламу в різних країнах світу і навіть говорить про комуністичну. Однак він зазначає, що у самому СРСР реклами майже не існувало, тому він зосереджений на інших країнах радянського блоку.
Наприклад, найкращу рекламу комуністичного світу виробляла Угорщина. А у Польщі тамтешніх креативних талантів відсіяли і замінили бюрократами. У Китай на телебаченні рекламувалися переважно промислові товари на кшталт електричних моторів.
Замовити книжку можна тут.
Багато війни і психологічний трилер: чотири книжки, що радить Джордж Мартін
Розповідаємо про книжки, які любить один з найпопулярніших письменників сучасності, автор циклу «Пісня льоду й полум'я», за яким знятий серіал «Гра Престолів».
«Дівчина у потягу», Пола Гоукінз
Історія про жінку на ім'я Рейчел. Вона щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, жінка постійно бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Їй подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж власне. Але одного разу вона помічає, що жінки вже немає. Цей психологічний трилер є дебютним у доробку авторки.
За словами Джорджа Мартіна, це сильна історія, з чудовим почуттям часу і простору. «Вона не відпускала мене до кінця», — каже автор «Гри престолів».
«Айвенго», Вальтер Скотт
Це історія мужнього лицаря позбавленого Спадщини і прекрасної леді Ровени, жорстокого тамплієра Бріана де Буагільбера і веселого вільного стрілка Робіна Гуда. Книга вважається своєрідним еталоном історичного роману.
Як каже Мартін, «Пісня льоду і вогню» черпає багато з традиції історичної белетристики, яка також впливає на фентезі. «Сер Вальтер Скотт здається важким для багатьох сучасних читачів, я розумію, але, повірте, багато цікавого можна знайти в «Айвенго» та інших його романах», — говорить він.
«Білий загін», Артур Конан-Дойл
Автор «Шерлока Голмса» відомий усьому світові як неперевершений майстер детективного жанру. Але саме «Білий загін» він вважав своїм найкращим твором. Це історичний роман про Столітню війну. Більше того, час роботи над цією книгою Конан-Дойл називав найщасливішим періодом в житті. У романі є і щирий смуток, і тонкий гумор. Він став справжнім гімном лицарства з відвагою, вірністю боргу та патріотизму.
«Я не тільки фентезі рекомендую своїм читачам. Я завжди був переконаний, що епічне фентезі та історична проза є сестрами по крові, і це я повторював у багатьох інтерв'ю. І підтвердженням цього є «Білий загін» Конан-Дойля. Це хороший шанс переконатися, що він писав ще щось крім пригод Шерлока Голмса», — каже Джордж Мартін.
«Мертвий слід», Ерік Ларсон
Це захоплююча розповідь американського журналіста і автора популярних історичних книг про одну з найтрагічніших подій Першої світової війни — загибель «Лузітанії», розкішного океанського лайнера, що здійснював свій 201-й рейс з Нью-Йорка до Ліверпуля у квітні 1915-го року. Корабель був торпедований німецькою субмариною U-20 і затонув за 18 хвилин в 19 км від берегів Ірландії. Загинуло 1198 людей з 1959 на борту.
За словами Мартіна, Ларсон — журналіст, який пише книги нон-фікшн, що читається як чудовий художній роман.
Розповідаємо про книжки, які любить один з найпопулярніших письменників сучасності, автор циклу «Пісня льоду й полум'я», за яким знятий серіал «Гра Престолів».
«Дівчина у потягу», Пола Гоукінз
Історія про жінку на ім'я Рейчел. Вона щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, жінка постійно бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Їй подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж власне. Але одного разу вона помічає, що жінки вже немає. Цей психологічний трилер є дебютним у доробку авторки.
За словами Джорджа Мартіна, це сильна історія, з чудовим почуттям часу і простору. «Вона не відпускала мене до кінця», — каже автор «Гри престолів».
«Айвенго», Вальтер Скотт
Це історія мужнього лицаря позбавленого Спадщини і прекрасної леді Ровени, жорстокого тамплієра Бріана де Буагільбера і веселого вільного стрілка Робіна Гуда. Книга вважається своєрідним еталоном історичного роману.
Як каже Мартін, «Пісня льоду і вогню» черпає багато з традиції історичної белетристики, яка також впливає на фентезі. «Сер Вальтер Скотт здається важким для багатьох сучасних читачів, я розумію, але, повірте, багато цікавого можна знайти в «Айвенго» та інших його романах», — говорить він.
«Білий загін», Артур Конан-Дойл
Автор «Шерлока Голмса» відомий усьому світові як неперевершений майстер детективного жанру. Але саме «Білий загін» він вважав своїм найкращим твором. Це історичний роман про Столітню війну. Більше того, час роботи над цією книгою Конан-Дойл називав найщасливішим періодом в житті. У романі є і щирий смуток, і тонкий гумор. Він став справжнім гімном лицарства з відвагою, вірністю боргу та патріотизму.
«Я не тільки фентезі рекомендую своїм читачам. Я завжди був переконаний, що епічне фентезі та історична проза є сестрами по крові, і це я повторював у багатьох інтерв'ю. І підтвердженням цього є «Білий загін» Конан-Дойля. Це хороший шанс переконатися, що він писав ще щось крім пригод Шерлока Голмса», — каже Джордж Мартін.
«Мертвий слід», Ерік Ларсон
Це захоплююча розповідь американського журналіста і автора популярних історичних книг про одну з найтрагічніших подій Першої світової війни — загибель «Лузітанії», розкішного океанського лайнера, що здійснював свій 201-й рейс з Нью-Йорка до Ліверпуля у квітні 1915-го року. Корабель був торпедований німецькою субмариною U-20 і затонув за 18 хвилин в 19 км від берегів Ірландії. Загинуло 1198 людей з 1959 на борту.
За словами Мартіна, Ларсон — журналіст, який пише книги нон-фікшн, що читається як чудовий художній роман.
«Стівен Кінг рекомендує»: як обрати книжку для читання
Зібрали для вас п`ять правил та методів, які допоможуть визначитись, що читати далі.
⠀
Метод рекомендацій Кінга
⠀
Варто в описі фільму з'явитися напису «рекомендує Стівен Кінг» і для більшості глядачів це знак, що горрор достойний уваги. Підпишіться на улюблених авторів, які часто радять, що читати або розказують, що читають самі, можливо це вже було не в одному інтерв‘ю, сюди рахуються й ті книжки, які надихали письменників на написання власних. Спитайте рекомендацій у друзів та знайомих, з якими у вас співпадають смаки.
⠀
Метод Goodreaders
⠀
Існує безліч додатків, де ви можете ввести жанри чи вподобані книжки, а на цій основі вам видасть десятки рекомендацій. Там же можна переглянути рейтинги по жанрам, найбільш популярним і тд книжкам.
⠀
Ніколи не вибачайтесь за свій смак у книжках. Якщо вам подобається фентезі, чи комікси, а для когось це не серйозні жанри — не слухайте. Читати любовні романи не чоловіча справа? Маячня. Не обмежуйте себе «правильними» книжками. Універсальних немає, є ваші.
⠀
Правило п'яти пальців
⠀
Придуманий для дітей, щоб визначати чи зарано читати ту чи іншу книжку. Дитина відкриває сторінку і з кожним незнайомим словом загинає палець, якщо загнуто всі на одній руці, то така література поки не на часі.
Так само можно зробити й дорослому, якщо ви відкрили анотацію, критику або опис — з кожним разом, як вам щось не сподобалось загніть палець. Якщо жодного — беріть до уваги.
⠀
Метод насіння чіа
⠀
Ми просто знаємо, що воно корисне. Все. Тому можливо саме на часі обрати ту книгу, яка вам стане у пригоді? Наприклад, ви постійно прострочуєте дедлайни, то може потрібно щось про тайм-менеджмент, продаєте кондитерські вироби — почитайте художню книгу про шоколад, давно не були в театрі, бо не маєте часу чи змоги — візьміть книжку про мистецтво.
⠀
Правила з трьох ведмедів
⠀
Пам'ятаєте, як одна дівчинка у дитячій англійській казці натрапила на хатинку в лісі? Зайшла в неї і почала обирати, яке ліжко їй більше до вподоби, з якої тарілки зручніше їсти та якою ложкою це виходить краще і зупинялась на тому, що підходило найкраще. Спробуйте аналогічну методологію з книжкою (в бібліотеці, вдома, у книгарні). Візьміть її в руки, оцініть розмір, шрифт, запах сторінок, анотацію, ілюстрації, перший рядок, першу главу і ваша обов'язково до вас відгукнеться.
Зібрали для вас п`ять правил та методів, які допоможуть визначитись, що читати далі.
⠀
Метод рекомендацій Кінга
⠀
Варто в описі фільму з'явитися напису «рекомендує Стівен Кінг» і для більшості глядачів це знак, що горрор достойний уваги. Підпишіться на улюблених авторів, які часто радять, що читати або розказують, що читають самі, можливо це вже було не в одному інтерв‘ю, сюди рахуються й ті книжки, які надихали письменників на написання власних. Спитайте рекомендацій у друзів та знайомих, з якими у вас співпадають смаки.
⠀
Метод Goodreaders
⠀
Існує безліч додатків, де ви можете ввести жанри чи вподобані книжки, а на цій основі вам видасть десятки рекомендацій. Там же можна переглянути рейтинги по жанрам, найбільш популярним і тд книжкам.
⠀
Ніколи не вибачайтесь за свій смак у книжках. Якщо вам подобається фентезі, чи комікси, а для когось це не серйозні жанри — не слухайте. Читати любовні романи не чоловіча справа? Маячня. Не обмежуйте себе «правильними» книжками. Універсальних немає, є ваші.
⠀
Правило п'яти пальців
⠀
Придуманий для дітей, щоб визначати чи зарано читати ту чи іншу книжку. Дитина відкриває сторінку і з кожним незнайомим словом загинає палець, якщо загнуто всі на одній руці, то така література поки не на часі.
Так само можно зробити й дорослому, якщо ви відкрили анотацію, критику або опис — з кожним разом, як вам щось не сподобалось загніть палець. Якщо жодного — беріть до уваги.
⠀
Метод насіння чіа
⠀
Ми просто знаємо, що воно корисне. Все. Тому можливо саме на часі обрати ту книгу, яка вам стане у пригоді? Наприклад, ви постійно прострочуєте дедлайни, то може потрібно щось про тайм-менеджмент, продаєте кондитерські вироби — почитайте художню книгу про шоколад, давно не були в театрі, бо не маєте часу чи змоги — візьміть книжку про мистецтво.
⠀
Правила з трьох ведмедів
⠀
Пам'ятаєте, як одна дівчинка у дитячій англійській казці натрапила на хатинку в лісі? Зайшла в неї і почала обирати, яке ліжко їй більше до вподоби, з якої тарілки зручніше їсти та якою ложкою це виходить краще і зупинялась на тому, що підходило найкраще. Спробуйте аналогічну методологію з книжкою (в бібліотеці, вдома, у книгарні). Візьміть її в руки, оцініть розмір, шрифт, запах сторінок, анотацію, ілюстрації, перший рядок, першу главу і ваша обов'язково до вас відгукнеться.
10 обкладинок після яких хочеш прочитати книгу
В обкладинки є лише вісім секунд, щоб переконати читача купити книгу. Зібрали десять, для яких це не проблема.
В обкладинки є лише вісім секунд, щоб переконати читача купити книгу. Зібрали десять, для яких це не проблема.
Як Ґрета Тунберґ стала головною еко-активісткою, яка лякає весь світ: про що книжка 16-річної школярки
У США вийшла книжка No One Is Too Small to Make a Difference («Ніхто не занадто малий, щоб зробити різницю»). Це збірка промов і виступів Ґрети Тунберґ за період з вересня 2018-го по квітень 2019 року. Вона показує розвиток і перетворення школярки на одну з найголовніших еко-активісток сучасності. Розповідаємо, що треба знати про цю книжку.
Швидке перетворення Тунберґ
Ґрета лише за один рік стала зіркою, про яку говорить весь світ. Ще минулої осені вона збирала перший страйк, закликавши школярів виходити на вулиці з пікетами на підтримку боротьби зі зміною клімату. А зараз вона потравляє на обкладинку Time, фотографується з Ді Капріо та Шварцнеґґером.
Ґрета зрозуміла, що десятки років всім чхати на доводи і факти від вчених, ніхто їх не слухає. Адже почути люди можуть тільки відомих поп-зірок, які лякають. Саме цим вона і почала займатися.
Від фактів — до страшилок
Найбільшої популярності та критики дівчина отримала у вересні, коли виступила на засіданні ООН. Тоді їй закидали начебто вона просто лякає і давить на емоції, замість того, щоб розмовляти раціонально.
Але саме її книжка показує, чому вона зараз так говорить. Спочатку Ґрета намагалася достукатися до раціоналізму дорослих. Говорила, чому саме їй, маленькій дівчинці треба про це казати. Наводила цифри і статистику, але жодної реакції не було. Так, вона зрозуміла, що вчені зі всього світу регулярно показують наукові дані, але нікому це не цікаво. Тоді Тунберґ змінила тактику і почала переходити на емоційні спічі. «Ви вкрали моє дитинство», «Наш дім горить», «Я хочу, щоб ви панікували» — це все фрази, які налаштовані на те, щоб про проблему зміни клімату почали говорити вголос.
У США вийшла книжка No One Is Too Small to Make a Difference («Ніхто не занадто малий, щоб зробити різницю»). Це збірка промов і виступів Ґрети Тунберґ за період з вересня 2018-го по квітень 2019 року. Вона показує розвиток і перетворення школярки на одну з найголовніших еко-активісток сучасності. Розповідаємо, що треба знати про цю книжку.
Швидке перетворення Тунберґ
Ґрета лише за один рік стала зіркою, про яку говорить весь світ. Ще минулої осені вона збирала перший страйк, закликавши школярів виходити на вулиці з пікетами на підтримку боротьби зі зміною клімату. А зараз вона потравляє на обкладинку Time, фотографується з Ді Капріо та Шварцнеґґером.
Ґрета зрозуміла, що десятки років всім чхати на доводи і факти від вчених, ніхто їх не слухає. Адже почути люди можуть тільки відомих поп-зірок, які лякають. Саме цим вона і почала займатися.
Від фактів — до страшилок
Найбільшої популярності та критики дівчина отримала у вересні, коли виступила на засіданні ООН. Тоді їй закидали начебто вона просто лякає і давить на емоції, замість того, щоб розмовляти раціонально.
Але саме її книжка показує, чому вона зараз так говорить. Спочатку Ґрета намагалася достукатися до раціоналізму дорослих. Говорила, чому саме їй, маленькій дівчинці треба про це казати. Наводила цифри і статистику, але жодної реакції не було. Так, вона зрозуміла, що вчені зі всього світу регулярно показують наукові дані, але нікому це не цікаво. Тоді Тунберґ змінила тактику і почала переходити на емоційні спічі. «Ви вкрали моє дитинство», «Наш дім горить», «Я хочу, щоб ви панікували» — це все фрази, які налаштовані на те, щоб про проблему зміни клімату почали говорити вголос.
Як відкрити власну справу і працювати на себе: сім крутих цитат з книжки про малий бізнес
Видавництво Наш формат видало книгу Майкла Ґербера «Працювати на себе. Як не прогоріти в малому бізнесі», яка входить до 25 найвпливовіших бізнес-книг про управління за версією журналу Time. А серед читачів породжує справжні війни, одні у захваті, інші ж, навпаки, критикують.
⠀
За статистикою до кінця першого року щонайменше 40% бізнесу закривається, через 5 років 80% стають банкрутами. Автор розказує, чому так трапляється, чи можна цьому запобігти та як. Майкл Ґербер відповідає на найважливіші питання про принципи ведення бізнесу у форматі діалогу з реальною власницею пекарні Сарою, яка застрягла і працює не на свій бізнес, а у ньому (ім’я справжньої героїні звісно змінено).
⠀
Зібрали для вас сім цитат із книги:
⠀
📌 Якщо ваш бізнес має змінитися, — щоб постійно процвітати — ви мусите змінитися першим.
⠀
📌 Навіть найгірший план кращий за його відсутність.
⠀
📌 Ви не мусите наймати на роботу найкращих адвокатів або найкращих лікарів. Ви маєте створити найкращу систему, завдяки якій хороші адвокати й хороші лікарі покажуть досконалі результати.
⠀
📌 Форма трикутника сприяє меншому показнику продажів, ніж форма кола; а форма півмісяця забезпечує надзвичайні продажі.
⠀
📌 Запитайте групу власників малого бізнесу, скільки можливих продажів у них було вчора, і я можу впевнено сказати, що 99% із них не знатимуть відповідей.
⠀
📌 Як змусити своїх працівників робити те, що я хочу? Саме це запитання я найчастіше чую від власників малого бізнесу. Моя відповідь завжди однакова. Ніяк! Ви взагалі не зможете змусити їх робити що-небудь. Якщо ви хочете, щоб завдання було виконано, маєте створити умови, за яких виконання цього завдання буде важливішим, ніж його невиконання.
⠀
📌 Коли ви щось чуєте, ви його забуваєте. Коли ви щось бачите, ви його пам'ятаєте. Коли ви починаєте працювати, ви розумієте.
Замовити книжку можна тут.
Видавництво Наш формат видало книгу Майкла Ґербера «Працювати на себе. Як не прогоріти в малому бізнесі», яка входить до 25 найвпливовіших бізнес-книг про управління за версією журналу Time. А серед читачів породжує справжні війни, одні у захваті, інші ж, навпаки, критикують.
⠀
За статистикою до кінця першого року щонайменше 40% бізнесу закривається, через 5 років 80% стають банкрутами. Автор розказує, чому так трапляється, чи можна цьому запобігти та як. Майкл Ґербер відповідає на найважливіші питання про принципи ведення бізнесу у форматі діалогу з реальною власницею пекарні Сарою, яка застрягла і працює не на свій бізнес, а у ньому (ім’я справжньої героїні звісно змінено).
⠀
Зібрали для вас сім цитат із книги:
⠀
📌 Якщо ваш бізнес має змінитися, — щоб постійно процвітати — ви мусите змінитися першим.
⠀
📌 Навіть найгірший план кращий за його відсутність.
⠀
📌 Ви не мусите наймати на роботу найкращих адвокатів або найкращих лікарів. Ви маєте створити найкращу систему, завдяки якій хороші адвокати й хороші лікарі покажуть досконалі результати.
⠀
📌 Форма трикутника сприяє меншому показнику продажів, ніж форма кола; а форма півмісяця забезпечує надзвичайні продажі.
⠀
📌 Запитайте групу власників малого бізнесу, скільки можливих продажів у них було вчора, і я можу впевнено сказати, що 99% із них не знатимуть відповідей.
⠀
📌 Як змусити своїх працівників робити те, що я хочу? Саме це запитання я найчастіше чую від власників малого бізнесу. Моя відповідь завжди однакова. Ніяк! Ви взагалі не зможете змусити їх робити що-небудь. Якщо ви хочете, щоб завдання було виконано, маєте створити умови, за яких виконання цього завдання буде важливішим, ніж його невиконання.
⠀
📌 Коли ви щось чуєте, ви його забуваєте. Коли ви щось бачите, ви його пам'ятаєте. Коли ви починаєте працювати, ви розумієте.
Замовити книжку можна тут.
Протиставлення бідних і багатих: що треба знати про роман Ернеста Гемінґвея «Мати і не мати»
Нещодавно «Видавництво Старого Лева» видало черговий роман одного з найвизначніших американських письменників в історії Ернеста Гемінґвея «Мати і не мати». Розповідаємо, що варто про нього знати.
Про що роман
«Мати і не мати» розповідає історію рибалки Гаррі Морґана. Це чесна людина, але йому треба годувати родину. Тому він вимушений поступитися власними принципами і стати контрабандистом.
Це приводить його до серйозних проблем і викликів. Чоловіку доводиться ризикувати власним життям, щоб порушувати закон. Але це єдиний варіант для Гаррі заробити.
Америка після Великої депресії
Роман Гемінґвея реалістичний. Він добре показує США, які переживали наслідки «Великої депресії». Ця потужна економічна криза найбільше вдарила по простим людям, які залишилися без роботи і не знали, як годувати власні сім'ї. Тому багато з них бралися до незаконної діяльності і часто ризикували не тільки свободою, а й власним життям.
Пропаганда лівої ідеології
Так, автор дійсно показує реалії того часу, коли людям було важко жити і знайти роботу, але він аж надто топорно і прямо показує не лише це, а й життя багатіїв.
Взагалі у центрі роману — протиставлення бідних і багатих. Перші повинні помирати за копійки, тоді як інші безтурботно насолоджуються своїм життям. Крізь авторські рядки так і читається — так не може бути, що одні багаті, а інші — бідні. Але так бути може і так є в усьому світі. Було завжди і буде завжди, що одні бідні, а інші — багаті. Добре, що сьогодні набагато більше можливостей пробитися і гарно жити, ніж у 1937 році, коли Гемінґвей опублікував цей роман.
Цікава історія та мова
Ернест Гемінґвей один з найкращих оповідачів в історії. Його цікаво читати — він правильно і якісно веде оповідання, додає порівняння і протиставлення. Круті монологи і мова персонажів додають роману краси і роблять його максимально реалістичним.
Екранізація
Роман тричі екранізували — у 1944, 1950 і 1958 роках. Найвідоміша стрічка — перша. Її зняв Говард Гоукс, вона добре була сприйнята критиками і публікою, а сценаристом став Вільям Фолкнер, з яким у Гемінґгвея були давні суперечки. Але обом письменникам необхідні були гроші, тому вони погодилися на це. Дуже іронічно, враховуючи основну сюжетну лінію роману, коли головний герой робив те, що йому не подобалося, бо потрібні були гроші.
Замовити книжку можна тут.
Нещодавно «Видавництво Старого Лева» видало черговий роман одного з найвизначніших американських письменників в історії Ернеста Гемінґвея «Мати і не мати». Розповідаємо, що варто про нього знати.
Про що роман
«Мати і не мати» розповідає історію рибалки Гаррі Морґана. Це чесна людина, але йому треба годувати родину. Тому він вимушений поступитися власними принципами і стати контрабандистом.
Це приводить його до серйозних проблем і викликів. Чоловіку доводиться ризикувати власним життям, щоб порушувати закон. Але це єдиний варіант для Гаррі заробити.
Америка після Великої депресії
Роман Гемінґвея реалістичний. Він добре показує США, які переживали наслідки «Великої депресії». Ця потужна економічна криза найбільше вдарила по простим людям, які залишилися без роботи і не знали, як годувати власні сім'ї. Тому багато з них бралися до незаконної діяльності і часто ризикували не тільки свободою, а й власним життям.
Пропаганда лівої ідеології
Так, автор дійсно показує реалії того часу, коли людям було важко жити і знайти роботу, але він аж надто топорно і прямо показує не лише це, а й життя багатіїв.
Взагалі у центрі роману — протиставлення бідних і багатих. Перші повинні помирати за копійки, тоді як інші безтурботно насолоджуються своїм життям. Крізь авторські рядки так і читається — так не може бути, що одні багаті, а інші — бідні. Але так бути може і так є в усьому світі. Було завжди і буде завжди, що одні бідні, а інші — багаті. Добре, що сьогодні набагато більше можливостей пробитися і гарно жити, ніж у 1937 році, коли Гемінґвей опублікував цей роман.
Цікава історія та мова
Ернест Гемінґвей один з найкращих оповідачів в історії. Його цікаво читати — він правильно і якісно веде оповідання, додає порівняння і протиставлення. Круті монологи і мова персонажів додають роману краси і роблять його максимально реалістичним.
Екранізація
Роман тричі екранізували — у 1944, 1950 і 1958 роках. Найвідоміша стрічка — перша. Її зняв Говард Гоукс, вона добре була сприйнята критиками і публікою, а сценаристом став Вільям Фолкнер, з яким у Гемінґгвея були давні суперечки. Але обом письменникам необхідні були гроші, тому вони погодилися на це. Дуже іронічно, враховуючи основну сюжетну лінію роману, коли головний герой робив те, що йому не подобалося, бо потрібні були гроші.
Замовити книжку можна тут.
Як Ґодзілла вчить любити природу та що таке еко-горрор
⠀
Ми звикли, що якщо жахи, то це мають бути надприродні загрози: привиди, монстри, полтергейст. В еко-горрорах нічого цього немає, але читачу не менш страшно, адже зіштовхнутись доведеться з вороже налаштованою природою. Розказуємо, що таке еко-горрори та чому читати їх корисно.
⠀
📌 Еко-горрор — піджанр горрору, де джерелом жаху служать природні катастрофи, незвичайні та згубні погодні явища.
⠀
📌 Корінням еко-горрор сягає 1960-70-х років, коли вийшла книга Рейчел Карсон «Мовчазна весна», де авторка зібрала людські історії та факти руйнівного впливу пестицидів.
⠀
📌 Публікація призвела до створення Агентства з охорони навколишнього середовища в США, назавжди змінила ставлення до ролі людини у природі, сприяла розвитку екологічних рухів по всьому світові, а в літературі започаткувала екологічну фантастику.
⠀
📌 Еко-горрор є унікальним тим, що ілюструє та досліджує наслідки забруднення навколишнього середовища, перенаселення та інших цивілізаційних загроз для Землі у нетиповому контексті. Мало хто візьметься за читання досліджень зміни клімату чи вмісту діоксиду вуглецю у атмосфері, чи про загрозливе забруднення океану та нестачу їжі. Таке читання нелегке і приємним його не назвеш.
⠀
📌 Але, якщо тема адаптована до роману, це позбавляє нас всепоглинаючого страху та навпаки мотивує переглянути свої звички та поведінку. Наприклад, розповсюдження атомної зброї несе глобальні проблеми, про які ми, насправді, не так часто замислюємось, а от якщо її результатом стане велетенська мутанта рептилія, яка пробиває собі шлях через Токіо, знищуючи все на своєму шляху? Це той самий терор атомної зброї, але у вигляді Ґодзілли його набагато легше засвоїти.
⠀
📌 Незалежно від того, якими є дієві персонажі у еко-горрорі, зрозуміло одне — коли земля страждає, страждаємо і ми. І від того, що ми робимо сьогодні — залежить наше післязавтра.
⠀
Ми звикли, що якщо жахи, то це мають бути надприродні загрози: привиди, монстри, полтергейст. В еко-горрорах нічого цього немає, але читачу не менш страшно, адже зіштовхнутись доведеться з вороже налаштованою природою. Розказуємо, що таке еко-горрори та чому читати їх корисно.
⠀
📌 Еко-горрор — піджанр горрору, де джерелом жаху служать природні катастрофи, незвичайні та згубні погодні явища.
⠀
📌 Корінням еко-горрор сягає 1960-70-х років, коли вийшла книга Рейчел Карсон «Мовчазна весна», де авторка зібрала людські історії та факти руйнівного впливу пестицидів.
⠀
📌 Публікація призвела до створення Агентства з охорони навколишнього середовища в США, назавжди змінила ставлення до ролі людини у природі, сприяла розвитку екологічних рухів по всьому світові, а в літературі започаткувала екологічну фантастику.
⠀
📌 Еко-горрор є унікальним тим, що ілюструє та досліджує наслідки забруднення навколишнього середовища, перенаселення та інших цивілізаційних загроз для Землі у нетиповому контексті. Мало хто візьметься за читання досліджень зміни клімату чи вмісту діоксиду вуглецю у атмосфері, чи про загрозливе забруднення океану та нестачу їжі. Таке читання нелегке і приємним його не назвеш.
⠀
📌 Але, якщо тема адаптована до роману, це позбавляє нас всепоглинаючого страху та навпаки мотивує переглянути свої звички та поведінку. Наприклад, розповсюдження атомної зброї несе глобальні проблеми, про які ми, насправді, не так часто замислюємось, а от якщо її результатом стане велетенська мутанта рептилія, яка пробиває собі шлях через Токіо, знищуючи все на своєму шляху? Це той самий терор атомної зброї, але у вигляді Ґодзілли його набагато легше засвоїти.
⠀
📌 Незалежно від того, якими є дієві персонажі у еко-горрорі, зрозуміло одне — коли земля страждає, страждаємо і ми. І від того, що ми робимо сьогодні — залежить наше післязавтра.
