🗓 29 вересня День пам’яті жертв Бабиного Яру — урочище в м. Києві, місце масового вбивства євреїв м. Києва у вересні 1941, а також розстрілів ромів, радянських військовополонених і учасників українського підпілля у 1941–1943. Один із символів «Голокосту від куль» на окупованій Німеччиною території СРСР.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Національний_історико-меморіальний_заповідник_«Бабин_Яр»
https://vue.gov.ua/Голокост
#ВУЕ #Енциклопедія #БабинЯр #Голокост
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Національний_історико-меморіальний_заповідник_«Бабин_Яр»
https://vue.gov.ua/Голокост
#ВУЕ #Енциклопедія #БабинЯр #Голокост
🗓 29 вересня 159 років із дня народження Грушевського Михайла Сергійовича (29.09.1866, м. Холм, тепер Люблінського воєводства, Польща — 24.11.1934, м. Кисловодськ, тепер Ставропольського краю, Росія; похований у м. Києві, тепер Україна) — історика, літературознавця, письменника, публіциста, громадського і державного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918), дійсного члена (з 1893) та голови (1897–1913) Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), член-кореспондента Академії знань у Кракові (з 1895), члена Чеської АН (з 1914), академіка Всеукраїнської академії наук (ВУАН, з 1923) та АН СРСР (з 1929), почесного члена низки вітчизняних і закордонних академій та наукових товариств. Брат О. Грушевського, батько К. Грушевської.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Грушевський,_Михайло_Сергійович
#Грушевський #історик #літературознавець #письменник #публіцист #державнийдіяч #УНР #ВУЕ #Енциклопедія
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Грушевський,_Михайло_Сергійович
#Грушевський #історик #літературознавець #письменник #публіцист #державнийдіяч #УНР #ВУЕ #Енциклопедія
🗓 30 вересня відзначають Всеукраїнський день бібліотек.
Історія бібліотек почалася з перших зусиль організації колекцій документів. Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма ― глиняних табличок у клинописній писемності, виявлених у Шумері (2600 до н. е.). Приватні та особисті бібліотеки, що містили рукописні книги, з’явилися в Греції Давній у 5 ст. до н. е. Від 3 ст. до н. е. діяла Александрійська бібліотека.
У середньовіччі головними осередками зберігання книг були монастирські бібліотеки. У бібліотеках діяли майстерні з переписування рукописів (скрипторії).
У Давній Русі найдавнішими були бібліотеки Софійського собору та Києво-Печерської лавр...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бібліотека
#Бібліотека #ВУЕ #енциклопедія
Історія бібліотек почалася з перших зусиль організації колекцій документів. Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма ― глиняних табличок у клинописній писемності, виявлених у Шумері (2600 до н. е.). Приватні та особисті бібліотеки, що містили рукописні книги, з’явилися в Греції Давній у 5 ст. до н. е. Від 3 ст. до н. е. діяла Александрійська бібліотека.
У середньовіччі головними осередками зберігання книг були монастирські бібліотеки. У бібліотеках діяли майстерні з переписування рукописів (скрипторії).
У Давній Русі найдавнішими були бібліотеки Софійського собору та Києво-Печерської лавр...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бібліотека
#Бібліотека #ВУЕ #енциклопедія
🗓 30 вересня 129 років із дня народження Бойчука Тимофія Львовича (27.09.1896, с. Романівка, тепер Теребовлянського району Тернопільської області, Україна — точна дата смерті невідома, 03.1922, м. Київ, тепер Україна) — іконописця-реставратора, живописця, маляра-монументаліста, графіка, ілюстратора. Брат і учень М. Бойчука.
Творчість Т. Бойчука — оригінальне явище в українському мистецтві. За настановами М. Бойчука ґрунтовно вивчав твори проторенесансу, давньоукраїнського іконопису та народного мистецтва, сформувався як самобутній митець бойчуківського спрямування (див. Бойчукізм). Малював темперою на дерев’яних поверхнях. Для його робіт характерні гранична стилізація форм, лінійно-площинна умовність композиційних схем та виваж...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бойчук,_Тимофій_Львович
#Бойчук #іконописець #реставратор #живописець #монументаліст #графік #ілюстратор #ВУЕ #Енциклопедія
Творчість Т. Бойчука — оригінальне явище в українському мистецтві. За настановами М. Бойчука ґрунтовно вивчав твори проторенесансу, давньоукраїнського іконопису та народного мистецтва, сформувався як самобутній митець бойчуківського спрямування (див. Бойчукізм). Малював темперою на дерев’яних поверхнях. Для його робіт характерні гранична стилізація форм, лінійно-площинна умовність композиційних схем та виваж...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бойчук,_Тимофій_Львович
#Бойчук #іконописець #реставратор #живописець #монументаліст #графік #ілюстратор #ВУЕ #Енциклопедія
🗓 30 вересня 99 років із дня народження Бабенко Надії Несторівни (30.09.1926, с. Вересоч, тепер Чернігівського району Чернігівської області, Україна — 26.12.2009, м. Решетилівка Полтавської області, Україна) — художниці декоративного мистецтва в галузі килимарства та вишивки. Заслуженого майстра народної творчості України (1976), члена Національної спілки художників України (1979) та Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992).
Мисткиня була постійною учасницею обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Найвизначніші персональні виставки: «Золота осінь» з нагоди 70-річчя в Національному експоцентрі «Український дім» (Київ, 1996), виставки творів династії Бабенків в Національному художньому музеї (Київ, 2000) та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені М. Ярошенка...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабенко,_Надія_Несторівна
#Бабенко #художниця #килимарство #вишивка #ВУЕ #Енциклопедія
Мисткиня була постійною учасницею обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Найвизначніші персональні виставки: «Золота осінь» з нагоди 70-річчя в Національному експоцентрі «Український дім» (Київ, 1996), виставки творів династії Бабенків в Національному художньому музеї (Київ, 2000) та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені М. Ярошенка...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабенко,_Надія_Несторівна
#Бабенко #художниця #килимарство #вишивка #ВУЕ #Енциклопедія
🗓 30 вересня 39 років із дня народження Бережнюка Максима Павловича (30.09.1986, м. Рівне, тепер Україна) — музиканта-віртуоза, виконавця на традиційних духових музичних інструментах, співака, фольклориста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2023).
Опанував понад 50 видів духових інструментів України та інших країн світу, серед яких: сімейство сопілок (піколо, сопрано, альт, тенор, бас), телинка, кавал, поліський інструмент — дудка-викрутка, дримба, флейта Пана, дуда, сурма, окарина (зозулька), флояра, флейта, кларнет, денцівка, дводенцівка, трембіта, ріжок, варган, бансура, цинк, вірменський дудук, турецький ней тощо. Грає також на немузичних інструментах, зокрема на пластиковій пляшці.
Для його виконання музики характерні віртуозність, імпровізаційність, артистизм, висока музична культу...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бережнюк,_Максим_Павлович
#Бережнюк #музикант #віртуоз #співак #фольклорист #ВУЕ #Енциклопедія
Опанував понад 50 видів духових інструментів України та інших країн світу, серед яких: сімейство сопілок (піколо, сопрано, альт, тенор, бас), телинка, кавал, поліський інструмент — дудка-викрутка, дримба, флейта Пана, дуда, сурма, окарина (зозулька), флояра, флейта, кларнет, денцівка, дводенцівка, трембіта, ріжок, варган, бансура, цинк, вірменський дудук, турецький ней тощо. Грає також на немузичних інструментах, зокрема на пластиковій пляшці.
Для його виконання музики характерні віртуозність, імпровізаційність, артистизм, висока музична культу...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бережнюк,_Максим_Павлович
#Бережнюк #музикант #віртуоз #співак #фольклорист #ВУЕ #Енциклопедія
🗓 1 жовтня святкують День захисників і захисниць України — державне свято України, впроваджене на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу. Започатковано 14.10.2014. Відзначається на християнське свято Покрова Пресвятої Богородиці.
Від 2023 святкування перенесено на 1 жовтня (у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви — на григоріанський календар).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/День_захисників_і_захисниць_України
#Україна #захисник #захисниця #енциклопедія #ВУЕ
Від 2023 святкування перенесено на 1 жовтня (у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви — на григоріанський календар).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/День_захисників_і_захисниць_України
#Україна #захисник #захисниця #енциклопедія #ВУЕ
🗓 1 жовтня святкують День українського козацтва — державне свято України, впроваджене на вшанування традицій, звитяг, історичного значення козацтва в утвердженні української державності та його внеску в сучасний процес державотворення. Святкування Дня українського козацтва започатковано від 1999. Збігається зі святом Покрова Пресвятої Богородиці (козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога; звідси інша назва свята — «Козацька Покрова»).
Від 2023 святкування перенесено на 01.10 — у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви — на григоріанський календар (для нерухомих свят).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/День_українського_козацтва
#Україна #козак #козацтво #Богородиця #енциклопедія #ВУЕ
Від 2023 святкування перенесено на 01.10 — у зв’язку з переходом помісної Православної церкви України на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви — на григоріанський календар (для нерухомих свят).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/День_українського_козацтва
#Україна #козак #козацтво #Богородиця #енциклопедія #ВУЕ