Енциклопедія
179 subscribers
977 photos
967 links
Велика українська енциклопедія (ВУЕ) репрезентує сучасну наукову картину світу, знайомить із персоналіями, які вплинули на історичний процес, подає колоритну палітру понять і термінів із різних галузей науки. Портал: vue.gov.ua
Download Telegram
🗓 16 вересня виповнюється 84 роки Бакаю Олександру Степановичу — фізик-теоретик, фахівець із фізики реакторів четвертого покоління. Доктор фізико-математичних наук (з 1972), професор (з 1987), академік НАН України (з 2009).

Закінчив 1961 Харківський державний університет (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Відтоді працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут»: від 1976 — завідувач лабораторії теоретичної фізики, від 1981 — завідувач відділу теоретичної фізики; одночасно професор Харківського (1977–99) та Бєлгородського (Російська Федерація, 1994–98) університетів.

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бакай,_Олександр_Степанович

#ВУЕ#Енциклопедія#Фізик#Доктор_наук
🗓 13 лютого 120 років із дня народження Анатолія Петровича Александрова (1903–1994), фізика, фахівця із атомної енергетики та ядерної фізики, академіка (з 1953) АН СРСР, члена багатьох іноземних академій.

Народився в родині судді. 1910 поступив до підготовчого класу 1-го Київського реального училища, яке закінчив 1919. З 1916 під час навчання в училищі брав активну участь у роботі загальноміського фізико-хімічного гуртка. 1919–1920 учасник Громадянської війни в Росії 1917–1922 на боці білої армії.

Працював асистентом у Київському гірничому інституті (1920–1930). У 1920–1922 — електромонтер, електротехнік у Київському фізико-хімічному товаристві при головному політико-просвітньому комітеті Народного комісаріату освіти УСРР. Був учите...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Александров,_Анатолій_Петрович

#академік #фізик #атомнаенергетика #ВУЕ #енциклопедія
🗓 14 березня 145 років із Дня народження Альберта Айнштайна — фізика, громадського діяча-гуманіста.

У дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (1905) запропонував новий теоретичний метод визначення радіусу молекул та сталої Авогадро. Дисертацію Айнштайна вважають однією з його найфундаментальніших праць (опубліковано 1906). Її результати досі застосовують, зокрема в будівництві (рух частинок піску у цементних розчинах), екології (рух частинок аерозолю в хмарах) тощо. Результати дисертації розвинені в його роботах з броунівського руху, для опису якого основн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Айнштайн,_Альберт

#Айнштайн #фізик #енциклопедія #ВУЕ
Юхновський Ігор Рафаїлович — громадський і політичний діяч, фізик-теоретик, академік НАН України (з 1982), Герой України (з 2005), народний депутат України І–IV скликань (1990–2006) Верховної Ради України, перший віцепрем'єр в українському уряді (1992–1993), перший очільник Українського інституту національної пам’яті (2006–2010). Кандидат в президенти на виборах 1991. Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 2008).

1969 у м. Львові Юхновський створив наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фіз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Юхновський,_Ігор_Рафаїлович

#Юхновський #фізик #академік #ГромадськийДіяч #ПолітичнийДіяч #енциклопедія #ВУЕ
🗓 30 березня 130 років із дня народження Барабашова Миколи Павловича — астронома, астрофізика, планетолога, доктора фізико-математичних наук (з 1936), академіка АН УРСР (з 1948), заслуженого діяча науки УРСР (з 1941). Засновник харківської школи планетології.

Автор близько 600 наукових праць, а також науково-популярних книг. Наукові праці вченого присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфер Венери та Юпітера, Сонця, змінних та нових зір, спостереження метеорних потоків та комет.

У 1918 встановив однакову яскравість місячних «морів» при фазі Ф=1 (незалежно від їхнього положення на диску Місяця) — саме в цей момент яскравість досягає свого максимального значення. Це дало підстави для висновку: поверхня Місяця сформована переваж...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барабашов,_Микола_Павлович

#Барабашов #Харків #астроном #астрофізик #планетолог #докторнаук #фізик #математик #енциклопедія #ВУЕ
🗓 25 червня 77 років із дня народження Бєляєва Олександра Євгеновича — фізика, доктора фізико-математичних наук (з 1991), професора (з 1999), почесного доктора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2008), академіка НАН України (з 2018). Члена Українського та Американського фізичних товариств, Міжнародного товариства оптичних інженерів, Міжнародного товариства матеріалознавців.

1974–1987 вивчав фізичні процеси у класичних багатодолинних напівпровідниках, пов’язані зі структурою їхніх ізоенергетичних поверхонь та деформаційними потенціалами. 1987–1997 дослідження розширив на напівмагнітні та вузькощілинні напівпровідники. Для перших встановив вплив магнітної компоненти на енергетичний спектр твердих розчинів, дослідив ефек...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бєляєв,_Олександр_Євгенович

#Бєляєв #фізик #докторнаук #професор #енциклопедія #ВУЕ