Енциклопедія
184 subscribers
1.05K photos
1.04K links
Велика українська енциклопедія (ВУЕ) репрезентує сучасну наукову картину світу, знайомить із персоналіями, які вплинули на історичний процес, подає колоритну палітру понять і термінів із різних галузей науки. Портал: vue.gov.ua
Download Telegram
🗓 28 лютого 143 роки із Дня народження Альошина Павла Федотовича — архітектора і педагога, доктора архітектури (з 1946), дійсного члена і віце-президента Академії архітектури УРСР (з 1945).

Альошин — представник пізнього історизму, знавець світової архітектурної спадщини, майстер витончених стилізацій.

Для мистецької манери Альошина характерне творче переосмислення традиційних архітектурних форм і робота в певних історичних стилях. Найближчим його світовідчуттю був російський класицизм у пізній, дещо еклектичній фазі розвитку. У стилістиці неокласицизму з впливом модерну Альошин спорудив 1912 у м. Києві Педагогічний музей, у приміщенні якого 1917–1918 розміщувалася Центральна Рада.

У 1910–1920-х Альошин працював також і в українській національній стилістиці. Захоплення українською архітектурою доби Гетьманщини прип...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Альошин,_Павло_Федотович

#Альошин #архітектор #архітектура #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 14 березня 152 роки із Дня народження Новаківського Олекси Харлампійовича — художника і педагога.

У малярській праці поєднав традиції української формотворчості та модерні здобутки західноєвропейського мистецтва. Пройшов шлях від імпресіонізму до символізму та експресіонізму, володів власним мистецьким стилем. У творчому доробку митця — портрети, пейзажі, натюрморти, жанрові й історичні полотна, алегоричні композиції, твори на сакральну (див. Сакральне) тематику.

Ранній період творчості окреслюється часом навчання у м. Кракові та проживання у с. Могилі (1892–1913). Творам перших років навчання притаманний монохромний колор...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Новаківський,_Олекса_Харлампійович

#Новаківський #художник #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 22 березня 182 роки із Дня народження Лисенка Миколи Віталійовича — композитора, піаніста, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча, засновника національної композиторської школи, основоположника української класичної музики.

Походив із дворянської родини, козацько-старшинського роду. З 5 років навчався музики у приватних учителів. Загальну освіту здобув у пансіонах м. Києва (1852–1855) та 2-й харківській гімназії (1855–1859). Вступив 1859 на природничий факультет Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), наступн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лисенко,_Микола_Віталійович

#Лисенко #композитор #піаніст #диригент #педагог #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
🗓 24 березня 69 років із дня народження Білозіра Ігора Йосиповича — композитора, співака, педагога, диригента, народного артиста України (з 1996).

Народився у сім’ї вчителя і робітниці. У дитинстві виявив музичні здібності. На шкільних заходах співав як соліст та у хорі. У 7-му класі організував ансамбль, з яким грав на весіллях. Перші пісні писав на власні вірші.

1970 закінчив Радехівську школу № 1. Водночас навчався у Радехівській музичній школі (1968–1970; клас акордеона П. Теслюка).

Наприкінці березня 1969 журналістка М. Кінасевич (1945–2018; Україна) зробила перший професійний запис шкільного вокально-інструментального ансамб...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Білозір,_Ігор_Йосипович

#Білозір #композитор #співак #педагог #диригент
🗓 31 березня 339 років із дня народження Йоганна Себастьяна Баха — композитора, диригента, педагога.

Автор понад 1000 творів різних жанрів. Серед вокально-хорових духовних: пасіони, ораторії, меси (зокрема, меса сі мінор або Висока меса), духовні кантати, мотети, магніфікати, чотириголосні обробки протестантських хоралів, духовні пісні та арії. Органна музика композитора включала духовні (хоральні прелюдії, партити та хоральні варіації), світські твори (прелюдії, токати, фантазії, фуги, пасакалія, сонати, концерти). Серед світських — інструментальна музика різн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Бах,_Йоганн_Себастьян

#Бах #музика #композитор #диригент #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 11 квітня 66 років від дня народження Гаврилець Ганни Олексіївни — композиторки, педагогині, музично-громадської діячки, заслуженої діячки мистецтв України (з 2005), членкині-кореспондентки Національної академії мистецтв України (з 2017), лауреатки Національної премії України ім. Т. Шевченка (1999). Сестра композиторки Б. Фроляк.

Народилася у сім’ї залізничників. 1977 закінчила Львівську музичну середню спеціалізовану школу-інтернат імені С. Крушельницької (тепер Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької). Водночас навчалася приватно теоретичних дисциплін і композ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Гаврилець,_Ганна_Олексіївна

#Гаврилець #композитор #педагог #громадськийдіяч #ВУЕ #енциклопедія
🗓 9 травня 114 років від дня народження Добровольського Анатолія Володимировича — архітектора, педагога, доктора архітектури, професора, дійсного члена Академії архітектури СРСР (з 1950), Академії архітектури УРСР (з 1950), Академії мистецтв СРСР (з 1979), віце-президента Академії будівництва та архітектури УРСР (1956–1962), представника радянського ретроспективізму й модернізму.

Займався живописом, досліджував пам’ятки народної архітектури, українське бароко — житло та церкви Київщини і Полтавщини, використання кераміки в архітектурі. У своїх проєктах широко застосовував будівельну декоративну кераміку, у тому числі поліхромну, стилістику модернізованого українського бароко, впроваджував, попри опір середовища, новаторські інженерно-конструк...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Добровольський,_Анатолій_Володимирович

#Добровольський #архітектор #педагог #архітектура #професор #ВУЕ #енциклопедія
🗓 21 травня 76 років від дня народження Буймістера Валерія Григоровича — співака (ліричний баритон), педагога, народного артистр України (з 1994), лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1999).

Володів красивим і виразним голосом. Співак камерного амплуа, тонкий інтерпретатор вокальної музики камерної. Артисту було притаманне справжнє відчуття не тільки композиторського стилю, а й стилю епохи, до якого належали автори, — чи то імпульсивна емоційність німецьких романтиків, чи строга витонченість стриманого стилю класиків, чи емоційний психологізм українських композиторів сучасної доби. Завдяки вродженій музичній інтуїції відчував усі нюанси як літературного, так і муз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Буймістер,_Валерій_Григорович

#Буймістер #співак #баритон #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 11 червня 115 років від дня народження Приймака Бориса Івановича — архітектора, педагога, народного архітектора СРСР (з 1970), представника радянського ретроспективізму, автора низки споруд у м. Києві.

Розробив (у співавторстві): генеральні плани міст Кривого Рогу (1933), Жданова (1934, тепер м. Маріуполь), Тбілісі (1934), Києва (1947, 1966); реалізований проект розпланування і забудови вулиці Хрещатик у м. Києві (1946–1954) зі спорудженням житлових будинків (1950–1951), будівель Міністерства зв’язку та Головпоштамту (1950–1957), готелю «Москва» (1959–1966, тепер «Україна»); реалізовані проекти станцій Київського метрополітену «Завод «Більшовик» (1963, тепер «Шулявська»), «Нивки» (1971), «Жовтнева» (1971, тепер «Берестейська»), «Червона площа» (1976, тепер «Контрактова площа»).

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Приймак,_Борис_Іванович

#Приймак #архітектор #педагог #ВУЕ #енциклопедія
🗓 14 червня 114 років від дня народження Ревуцького Валеріяна Дмитровича — вченого-театрознавця, педагога і театрального критика. Доктора філософії (з мистецтвознавства), професор (1957). Члена НСТДУ (1994). Іноземного дійсного члена (академіка) Національної академії мистецтв України (2001). Члена Об'єднання українських письменників «Слово».

Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Нагороджений Великою золотою медаллю Національної академії мистецтв України 2010.

Друкувати статті почав 1941 у м. Києві (газета «Українське слово»), 1944 у м. Львові (газета «Львівські вісті»), 1946–1947 — у м. Ріміні (Італія) (газети «Життя в таборі», «Батьківщина»). З 1949 почав писати статті (бл. 400) до «Енциклопедії українознавства», де з 1955 був редактором театрал...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Валеріян_Дмитрович

#Ревуцький #театрознавець #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ
🗓 9 липня 78 років від дня народження Арцишевського Романа Антоновича — філософа, педагога, організатор освіти.

Доктор філософських наук (з 1987), професор (з 1988), член-кореспондент Академії педагогічних наук України (тепер Національна академія педагогічних наук України, з 1994), академік Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук (2002), заслужений діяч науки і техніки України (2008).

Працював над проблемами сучасного світогляду і суспільствознавчої освіти, суспільної свідомості й самосвідомості, філософської антропології, методики викладання філософії та соціально-гуманітарних дисциплін, теорії та методики шкільних підручників. Розробив і викладав низку оригінальних філософ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Арцишевський,_Роман_Антонович

#Арцишевський #філософ #педагог #організатор_освіти #енциклопедія #ВУЕ
🗓 4 вересня 200 років від дня народження Антона Брукнера — композитора, органіста, педагога, почесного доктора Віденської консерваторії (з 1891).

Брукнер — один із провідних композиторів пізнього романтизму.

Основа творчого доробку — симфонії та духовна музика.

Робота в жанрах церковної музики на початку творчого шляху стала фундаментом для формування основоположних принципів творчого методу композитора.

Брукнерівській мелодиці притаманне віртуозне трактування хоров...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Брукнер,_Антон

#Брукнер #композитор #органіст #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 22 вересня 85 років із дня народження Костіна Олександра Васильовича — композитора, народного артиста України (з 1996), педагога, професора (з 2011).

Композитор писав твори в усіх музичних жанрах — музично-драматичні (опери, балети, опери-балети, мюзикли), оркестрові (симфонічні), вокально-оркестрові (кантати, ораторії, концерти для різних інструментів соло і оркестру), камерні (камерно-вокальні, камерно-інструментальні), хори, музику для театральних вистав.

Для композиторського стилю Костіна характерне тяжіння до музичного театру, синкретичність, тісний зв’язок музики й літератури. Композитор зверт...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Костін,_Олександр_Васильович

#Костін #композитор #артист #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ
🗓 23 вересня виповнюється 152 роки із Дня народження Крушельницької Соломії Амвросіївни - видатної української оперної співачки.

Народилася у сім’ї священника. Батьки походили з давніх шляхетських родів. З 1878 мешкала в с. Білій (тепер Тернопільського району Тернопільської області). Початкову освіту отримала приватно. Змалку виявила музичні здібності. Першою вчителькою співу та гри на фортепіано була Є. Барвінська (1854–1913; тепер Україна).

1893 закінчила Львівську консерваторію при Галицькому музичному товаристві (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка), клас вокалу В. Висоцького (1835, Польща — 1907, тепер Україна), клас фортепіано В. Вшелячинського (1847–1896; тепер Україна). Удосконалювала вокальну майстерність приватно: 1893–1895 у м. Мілані у професора Ф. Креспі (близько 1866–1937; тепер Італія) та 1895...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Крушельницька,_Соломія_Амвросіївна

#ВУЕ #Енциклопедія #співачка #педагог #опера
🗓 25 вересня виповнюється 92 роки із дня народження видатного українського співака та національної легенди Анатолія Борисовича Солов'яненка.

Солов’яненко, Анатолій Борисович (25.09.1932, м. Сталіно, тепер м. Донецьк, Україна — 29.07.1999, смт Козин Обухівського району Київської області, Україна) — співак (лірико-драматичний тенор), соліст (1962–1992) Київського академічного театру опери та балету імені Т. Шевченка (тепер Національна опера України імені Тараса Шевченка), заслужений артист УРСР (з 1967), народний артист УРСР (з 1969), народний артист СРСР (з 1975), лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (з 1997), Герой України (2008, посмертно). Батько А. А. Солов’яненка.

Народився в шахтарській сім’ї. Вокальні здібності виявив у дитинстві, захоплююч...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Солов'яненко,_Анатолій_Борисович

#ВУЕ #Енциклопедія #співак #тенор #педагог
🗓 30 вересня 128 років із дня народження Барнича Ярослава Васильовича — композитора, диригента, скрипаля, педагога, громадського діяча.

Початкову музичну освіту здобув у Коломийській гімназії (1906–1914). 1914 добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців (УСС). Разом із М. Гайворонським організував смичковий квартет УСС.

Був диригентом театру «Українська Бесіда» (до 1914 — театр «Руської Бесіди») у м. Львові (1916–1919 та 1921–1924); диригент «Українського Народного театру імені Тобілевича» у м. Коломия (1919–1921).

1921 працював у мандрівній трупі «Українська театральна дружина» В. Коссака (міста Коломия, Чортків, Збараж), а також у Театрі Б. Овчарського (м. Львів).

1924 закінчив Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка (тепер — Львівська національна муз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барнич,_Ярослав_Васильович

#Барнич #композитор #диригент #скрипаль #педагог #громадськийдіяч #ВУЕ #енциклопедія