🗓 29 грудня 128 років із дня народження Андрієнка-Нечитайла, Михайла (Мішеля) Федоровича — живописець, художник театру, мистецтвознавець, письменник.
Середню освіту здобув у м. Херсоні, де 1910–1912 брав участь у виставках Товариства аматорів мистецтва. Навчався 1912–1917 у петербурзькій рисувальній школі при Товаристві заохочення мистецтв, директором якої був М. Реріх, та на юридичному факультеті Петроградського університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Вчителями Андрієнка-Нечитайла були також А. Рилов, І. Білібін.
1918–1919 — художник Камерного театру К. Миклашевського в м. Одесі (оформив вистав...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Андрієнко-Нечитайло,_Михайло_(Мішель)_Федорович
#живописець #художник #мистецтвознавець #письменник #ВУЕ #енциклопедія
Середню освіту здобув у м. Херсоні, де 1910–1912 брав участь у виставках Товариства аматорів мистецтва. Навчався 1912–1917 у петербурзькій рисувальній школі при Товаристві заохочення мистецтв, директором якої був М. Реріх, та на юридичному факультеті Петроградського університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Вчителями Андрієнка-Нечитайла були також А. Рилов, І. Білібін.
1918–1919 — художник Камерного театру К. Миклашевського в м. Одесі (оформив вистав...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Андрієнко-Нечитайло,_Михайло_(Мішель)_Федорович
#живописець #художник #мистецтвознавець #письменник #ВУЕ #енциклопедія
🗓27 серпня 167 років із Дня народження Івана Яковича Франка ― письменника, публіциста, перекладача, критика, мово- й літературознавця, етнолога і фольклориста, філософа, історика, мистецтвознавця, культуролога, соціолога, економіста, громадсько-політичного діяча, доктора філософії (з 1893), дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (з 1899), почесного доктора Харківського університету (з 1906).
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 24 жовтня 159 років із Дня народження Біляшівського Миколи Федотовича — археолога, історика, етнографа, мистецтвознавеця, культурно-громадського та музейного діяча, почесного члена Української AM (1918), академіка АН УРСР (з 1919), дійсного члена Історичного товариства Нестора Літописця (з 1887), Одеського товариства історії і старожитностей (з 1890), Московського археологічного товариства (з 1891), Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії (з 1892), Наукового товариства імені Шевченка у Львові (з 1909).
Досліджував пам’ятки кам’яного, мідного та бронзового віків, Давньої Русі та пізнього середньовіччя, традиційно-побутову культуру та професійне мистецтво України 15–20 ст. Автор близько 400 наукових праць і публікацій з археології, етнографії, мистецтв...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біляшівський,_Микола_Федотович_(Л._Герус)
#археолог #історик #етнограф #мистецтвознавець #енциклопедія #ВУЕ
Досліджував пам’ятки кам’яного, мідного та бронзового віків, Давньої Русі та пізнього середньовіччя, традиційно-побутову культуру та професійне мистецтво України 15–20 ст. Автор близько 400 наукових праць і публікацій з археології, етнографії, мистецтв...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біляшівський,_Микола_Федотович_(Л._Герус)
#археолог #історик #етнограф #мистецтвознавець #енциклопедія #ВУЕ
🗓 4 листопада 105 років із Дня народження Бабишкіна Олега Кіндратовича — літературознавця, літературного критика, мистецтвознавця, доктора філологічних наук (з 1963), професора (з 1965).
Бабишкін — фахівець у галузі літератури кінця 19–20 ст., кіно 20 ст., автор численних рецензій, кінознавчих книг. Перша опублікована праця — «Ольга Кобилянська. Стенограма публічної лекції» (1950), останні видання —«Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис» (1989); «Шевченкова слава: до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» 1989). Захистив дисертації: на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук — «Повість “Земля” О. Кобилянської (у зв’язку з еволюцією творчості письменниці в 90-х роках минулого століття)» (1949); на здобуття наукового ступеня доктора філологічн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабишкін,_Олег_Кіндратович
#Бабишкін #літературознавець #мистецтвознавець #професор #докторнаук #енциклопедія #ВУЕ
Бабишкін — фахівець у галузі літератури кінця 19–20 ст., кіно 20 ст., автор численних рецензій, кінознавчих книг. Перша опублікована праця — «Ольга Кобилянська. Стенограма публічної лекції» (1950), останні видання —«Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис» (1989); «Шевченкова слава: до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» 1989). Захистив дисертації: на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук — «Повість “Земля” О. Кобилянської (у зв’язку з еволюцією творчості письменниці в 90-х роках минулого століття)» (1949); на здобуття наукового ступеня доктора філологічн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабишкін,_Олег_Кіндратович
#Бабишкін #літературознавець #мистецтвознавець #професор #докторнаук #енциклопедія #ВУЕ
🗓 19 листопада 84 роки із Дня народження Абаджяна Гаррія Артушевича — музиканта (фаготиста), мистецтвознавця, викладача, заслуженого діяча мистецтв України (з 1993), народного артиста України (з 2010), кандидата мистецтвознавства (з 1982).
Закінчив 1968 Харківський інститут мистецтв (тепер — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), клас К. Білоцерківського. З 1979 — його викладач, з 1983 — професор і завідувач кафедри духових та ударних інструментів і оперно-симфонічного диригування, з 2005 — проректор з навчальної роботи.
1969–1983 — в оркестрі Харківського академ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Абаджян,_Гаррій_Артушевич
#Абаджян #музикант #фагот #мистецтвознавець #викладач #енциклопедія #ВУЕ
Закінчив 1968 Харківський інститут мистецтв (тепер — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), клас К. Білоцерківського. З 1979 — його викладач, з 1983 — професор і завідувач кафедри духових та ударних інструментів і оперно-симфонічного диригування, з 2005 — проректор з навчальної роботи.
1969–1983 — в оркестрі Харківського академ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Абаджян,_Гаррій_Артушевич
#Абаджян #музикант #фагот #мистецтвознавець #викладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 12 січня 151 рік від Дня народження Кричевського Василя Григоровича — архітектора, художника, мистецтвознавця, педагога, представника українського модерну, заслуженого діяча мистецтв УРСР (з 1940), почесного дійсного члена Української вільної академії наук у США (з 1945), автора низки споруд в Україні.
Мистецька творчість В. Кричевського різноманітна й універсальна: архітектор, художник-графік, живописець, сценограф, художник кіно, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, дослідник українського народного мистецтва, колекціонер, музеєзнавець, педагог. Найвизначнішим його досягненням вважають будинок губернського земства у Полтаві як шедевр українського модерну, що кардинально вплинув на розвиток цього стилю у підросійській Україні та Галичині. На відміну від зарубіжних колег, В. Кричевському не довел...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кричевський,_Василь_Григорович
#Кричевський #архітектор #художник #мистецтвознавець #педагог #енциклопедія #ВУЕ
Мистецька творчість В. Кричевського різноманітна й універсальна: архітектор, художник-графік, живописець, сценограф, художник кіно, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, дослідник українського народного мистецтва, колекціонер, музеєзнавець, педагог. Найвизначнішим його досягненням вважають будинок губернського земства у Полтаві як шедевр українського модерну, що кардинально вплинув на розвиток цього стилю у підросійській Україні та Галичині. На відміну від зарубіжних колег, В. Кричевському не довел...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кричевський,_Василь_Григорович
#Кричевський #архітектор #художник #мистецтвознавець #педагог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 20 лютого 135 років із Дня народження Ревуцького Лева Миколайовича — українського композитора, піаніста, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1889–1977).
Творчий стиль Ревуцького позначений синтезом європейської музики доби модерну з інтонаційно-гармонічним національним мисленням. Симфонічні, інструментальні, вокально-хорові твори композитора, в основі яких свідомо закладено логіку самобутньо-етнічної константи, розвивали естетичні традиції й інновації загальноєвропейської художньої культури на національному ґрунті. Сам Ревуцький визначав це як синтезування «доби європеїзації» з «добою українізації». Увійшов до когорти українських митц...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Лев_Миколайович
#Ревуцький #композитор #піаніст #педагог #мистецтвознавець #ВУЕ #енциклопедія
Творчий стиль Ревуцького позначений синтезом європейської музики доби модерну з інтонаційно-гармонічним національним мисленням. Симфонічні, інструментальні, вокально-хорові твори композитора, в основі яких свідомо закладено логіку самобутньо-етнічної константи, розвивали естетичні традиції й інновації загальноєвропейської художньої культури на національному ґрунті. Сам Ревуцький визначав це як синтезування «доби європеїзації» з «добою українізації». Увійшов до когорти українських митц...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Лев_Миколайович
#Ревуцький #композитор #піаніст #педагог #мистецтвознавець #ВУЕ #енциклопедія
🗓 16 квітня 98 років від дня народження Возницького Бориса Григоровича — мистецтвознавця, музейного діяча; лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1990); академіка (2002), члена-кореспондента Української академії мистецтв (2006; тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), Героя України (2005).
Наукову діяльність розпочав із дослідження творчості Й. Кондзелевича. Упродовж багатьох років займався вивченням спадщини І. Г. Пінзеля, ім’я якого повернув із забуття в культурний простір.
Автор мистецтвознавчих публікацій, вступних статей до каталогів виставок, співавтор текстів путівників.
1962–1970-ті — керував експедиціями працівників галереї по Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях із метою порятунку пам’яток від знищ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Возницький,_Борис_Григорович
#Возницький #ГеройУкраїни #мистецтвознавець #музейнийдіяч #ВУЕ #енциклопедія
Наукову діяльність розпочав із дослідження творчості Й. Кондзелевича. Упродовж багатьох років займався вивченням спадщини І. Г. Пінзеля, ім’я якого повернув із забуття в культурний простір.
Автор мистецтвознавчих публікацій, вступних статей до каталогів виставок, співавтор текстів путівників.
1962–1970-ті — керував експедиціями працівників галереї по Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях із метою порятунку пам’яток від знищ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Возницький,_Борис_Григорович
#Возницький #ГеройУкраїни #мистецтвознавець #музейнийдіяч #ВУЕ #енциклопедія