🗓 4 листопада 105 років із Дня народження Бабишкіна Олега Кіндратовича — літературознавця, літературного критика, мистецтвознавця, доктора філологічних наук (з 1963), професора (з 1965).

Бабишкін — фахівець у галузі літератури кінця 19–20 ст., кіно 20 ст., автор численних рецензій, кінознавчих книг. Перша опублікована праця — «Ольга Кобилянська. Стенограма публічної лекції» (1950), останні видання —«Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис» (1989); «Шевченкова слава: до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» 1989). Захистив дисертації: на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук — «Повість “Земля” О. Кобилянської (у зв’язку з еволюцією творчості письменниці в 90-х роках минулого століття)» (1949); на здобуття наукового ступеня доктора філологічн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабишкін,_Олег_Кіндратович

#Бабишкін #літературознавець #мистецтвознавець #професор #докторнаук #енциклопедія #ВУЕ

🗓 25 січня 88 років від Дня народження Бублика Бориса Миколайовича — вченого, кібернетика, доктора фізико-математичних наук (з 1971), професора (з 1971), член-кореспондента НАН України (з 1979).

Сфера наукових інтересів — обчислювально-аналітичні методи дослідження спектральних задач для рівнянь математичної фізики, механіки, теорії пружності. Дослідження коливань та стійкості пружних пластин і оболонок з урахуванням зосередженого впливу підкріплюючих ребер жорсткості, а також оболонок, наповнених рідиною, здійснено вперше й опубліковано в центральних наукових журналах (1960–1965). Його прикладні дослідження пов’язані з моделюванням просторового руху літальних апаратів, локацією рухомих об’єктів (зокрема пеленгацією та класифікацією підводних цілей), оптимізацією динаміки пучків елементарн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бублик,_Борис_Миколайович

#Бублик #вчений #кібернетик #докторнаук #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 5 лютого 90 років від дня народження Арканової Валентини Федорівни, української оперної співачки (лірико-колоратурне сопрано), педагога, народної артистки України (1934–2013)

Вирізнялася віртуозною технікою, акторською майстерністю, глибоким розкриттям образів. Гастролювала з оперним та концертним репертуаром у Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Чехії, Румунії, США, Монголії, Японії, Індії, Китаї, республіках колишнього СРСР. Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), княгині Ольги III ступеня (2008); грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Лауреат премій ім. Л. Вітошинського (Україна — Австрія), ім. О. С. Мас...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Арканова,_Валентина_Федорівна

#опера #співачка #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 30 березня 132 роки із дня народження Стефан Банаха — математика, члена Польської академії наук і мистецтв (з 1924), професора Університету імені Яна Казимира (з 1924, тепер Львівський національний університет імені Івана Франка) та Львівської політехніки (з 1924, тепер Національний університет «Львівська політехніка»). Один із засновників Львівської математичної школи і творців сучасного функціонального аналізу.

Банах створив теорію лінійних нормованих просторів; лінійний простір, який отримав назву банахів простір.

Основні результати його наукових праць стали класичними та увійшли у підручники й монографії з функціонального аналізу. 1929 опубліковано його перші підручники для вищих і середніх шкіл, серед них — «Rachunek rόżniczkowy i całkowy» (Lwόw, 1929, t. 1). Автор і співавтор 10 шкільних підруч...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Банах,_Стефан

#Банах #математик #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 3 травня 94 роки від дня народження Борисова Георгія Павловича — ученого-матеріалознавця, фахівця у галузі механіки металів і сплавів, доктора технічних наук (з 1984), професора (з 1985), члена-кореспондента НАН України (з 1995).

Народився в сім’ї службовців. 1950 закінчив Київський індустріальний технікум. Працював майстром у ремісничому училищі м. Бердичева, проходив військову службу на Балтійському флоті.

1958 закінчив Київський політехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), отримав кваліфікацію інженера-металурга за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних та кольор...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Борисов,_Георгій_Павлович

#Борисов #професор #матеріалознавець #ВУЕ #енциклопедія

🗓 9 травня 114 років від дня народження Добровольського Анатолія Володимировича — архітектора, педагога, доктора архітектури, професора, дійсного члена Академії архітектури СРСР (з 1950), Академії архітектури УРСР (з 1950), Академії мистецтв СРСР (з 1979), віце-президента Академії будівництва та архітектури УРСР (1956–1962), представника радянського ретроспективізму й модернізму.

Займався живописом, досліджував пам’ятки народної архітектури, українське бароко — житло та церкви Київщини і Полтавщини, використання кераміки в архітектурі. У своїх проєктах широко застосовував будівельну декоративну кераміку, у тому числі поліхромну, стилістику модернізованого українського бароко, впроваджував, попри опір середовища, новаторські інженерно-конструк...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Добровольський,_Анатолій_Володимирович

#Добровольський #архітектор #педагог #архітектура #професор #ВУЕ #енциклопедія

🗓 14 червня 114 років від дня народження Ревуцького Валеріяна Дмитровича — вченого-театрознавця, педагога і театрального критика. Доктора філософії (з мистецтвознавства), професор (1957). Члена НСТДУ (1994). Іноземного дійсного члена (академіка) Національної академії мистецтв України (2001). Члена Об'єднання українських письменників «Слово».

Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Нагороджений Великою золотою медаллю Національної академії мистецтв України 2010.

Друкувати статті почав 1941 у м. Києві (газета «Українське слово»), 1944 у м. Львові (газета «Львівські вісті»), 1946–1947 — у м. Ріміні (Італія) (газети «Життя в таборі», «Батьківщина»). З 1949 почав писати статті (бл. 400) до «Енциклопедії українознавства», де з 1955 був редактором театрал...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ревуцький,_Валеріян_Дмитрович

#Ревуцький #театрознавець #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 25 червня 77 років із дня народження Бєляєва Олександра Євгеновича — фізика, доктора фізико-математичних наук (з 1991), професора (з 1999), почесного доктора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2008), академіка НАН України (з 2018). Члена Українського та Американського фізичних товариств, Міжнародного товариства оптичних інженерів, Міжнародного товариства матеріалознавців.

1974–1987 вивчав фізичні процеси у класичних багатодолинних напівпровідниках, пов’язані зі структурою їхніх ізоенергетичних поверхонь та деформаційними потенціалами. 1987–1997 дослідження розширив на напівмагнітні та вузькощілинні напівпровідники. Для перших встановив вплив магнітної компоненти на енергетичний спектр твердих розчинів, дослідив ефек...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бєляєв,_Олександр_Євгенович

#Бєляєв #фізик #докторнаук #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 15 липня 87 років від дня народження Анатичука Лук’яна Івановича — вченого у галузі термоелектрики та технології матеріалів, доктора фізико-математичних наук (з 1974), професора (з 1976), академік НАН України (з 1992), почесного професора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича й Уханьського університету (Китай), почесного академіка Міжнародної академії холоду.

Автор узагальненої теорії термоелектрики та теорії надійності термоелектричних приладів, новітнього термоелектричного матеріалознавства, комп’ютерного проектування термоелектричних матеріалів, приладів і систем. Під його керівництвом створено близько 400 термоелектричних виробів різного призначення, деякі з них — для косм...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Анатичук,_Лук’ян_Іванович

#Анатичук #термоелектрика #фізика #професор #академік #енциклопедія #ВУЕ

🗓 21 липня 93 роки від дня народження Долінського Анатолія Андрійовича — ученого у галузі теплоенергетики, теплофізики, тепломасообміну, доктора технічних наук (з 1972), професора (з 1980), академіка НАН України (з 1988), почесного професора Київського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», з 1994).

Заклав наукову основу для вдосконалення процесів розпилювального обезводнення, інтенсифікації та оптимізації теплотехнологічних параметрів, створення нових енергоощадних технологій та високоефективного устаткування для концентрації і сушіння конкретних груп матеріалів.

Розвинув концепцію та методологічні принципи аналітичного та експериментального дослід...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Долінський,_Анатолій_Андрійович

#Долінський #професор #учений #теплоенергетика #теплофізика #тепломасообмін #КПІ #енциклопедія #ВУЕ

🗓 3 вересня 145 років від дня народження Астряба Олександра Матвійовича — методиста-математика, професора, заслуженого діяча науки УРСР (з 1944).

Закінчив Київський університет (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З 1904 викладав математику й методику математики у гімназіях і закладах вищої освіти. У 1930–1957 працював у Київському державному педагогічному інстит...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Астряб,_Олександр_Матвійович

#Астряб #методист #математик #професор #енциклопедія #ВУЕ

🗓 22 вересня 85 років із дня народження Костіна Олександра Васильовича — композитора, народного артиста України (з 1996), педагога, професора (з 2011).

Композитор писав твори в усіх музичних жанрах — музично-драматичні (опери, балети, опери-балети, мюзикли), оркестрові (симфонічні), вокально-оркестрові (кантати, ораторії, концерти для різних інструментів соло і оркестру), камерні (камерно-вокальні, камерно-інструментальні), хори, музику для театральних вистав.

Для композиторського стилю Костіна характерне тяжіння до музичного театру, синкретичність, тісний зв’язок музики й літератури. Композитор зверт...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Костін,_Олександр_Васильович

#Костін #композитор #артист #педагог #професор #енциклопедія #ВУЕ