🗓️ 19 січня 1861 р. народився в родині доктора медицини. 1886 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету.
Класичній філології навчався у Ю. Кулаковського. Як пансіонер-науковець наприкінці 1880-х рр. досліджував класичну мистецьку спадщину в європейських музеях і бібліотеках, слухав лекції в Сорбонні.
Від 1886 р. і до кінця життя обіймав кафедру історії й теорії мистецтва Київського університету.
У 1910-х рр. читав лекції з історії мистецтва на Вищих жіночих курсах.
Учнями Павлуцького вважали себе Дмитро Володимирович Антонович (1877–1945 рр.), Ф. Ернст, С. Гіляров.
Як науковець мав першість в Україні у таких напрямах: запровадження компаративного методу в мистецтвознавчі дослідження; формування теоретичних та історичних засновків українського пам’яткознавства; впровадження поняття «українське бароко»; комплекс..
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павлуцький,_Григорій_Григорович
#ВУЕ #Павлуцький_Григорій #Персоналія
Класичній філології навчався у Ю. Кулаковського. Як пансіонер-науковець наприкінці 1880-х рр. досліджував класичну мистецьку спадщину в європейських музеях і бібліотеках, слухав лекції в Сорбонні.
Від 1886 р. і до кінця життя обіймав кафедру історії й теорії мистецтва Київського університету.
У 1910-х рр. читав лекції з історії мистецтва на Вищих жіночих курсах.
Учнями Павлуцького вважали себе Дмитро Володимирович Антонович (1877–1945 рр.), Ф. Ернст, С. Гіляров.
Як науковець мав першість в Україні у таких напрямах: запровадження компаративного методу в мистецтвознавчі дослідження; формування теоретичних та історичних засновків українського пам’яткознавства; впровадження поняття «українське бароко»; комплекс..
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павлуцький,_Григорій_Григорович
#ВУЕ #Павлуцький_Григорій #Персоналія
22 січня 1561 р. у м. Лондоні народився Френсіс Бекон.
Походив з аристократичної родини. Батько, сер Ніколас Бекон, обіймав високу державну посаду лорда-хранителя Великої королівської печатки. У дитинстві виявив виняткову обдарованість. 1573–1576 рр. навчався у Триніті-коледжі Кембриджського університету.
1577–1578 рр. перебував у почті англійського посла
в м. Парижі (Франція).
Після смерті батька (1579 р.) повернувся до Англії.
1579–1582 рр. продовжив навчання в юридичній корпорації «Грейз-Інн» («Gray’s Inn»), поглиблено вивчав юриспруденцію та філософію, вів успішну юридичну практику в м. Лондоні.
1581 р. уперше увійшов до Палати громад Сполученого Королівства як депутат від Корнволла.
1584–1617 рр. — член Палати лордів, радник королеви Єлизавети І.
Швидке політичне піднесення до вищих державних посад пов’язують зі сходженням на престол Якова І Стюарта...
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бекон,_Френсіс
#ВУЕ #Бекон_Френсіс #Персоналія
Походив з аристократичної родини. Батько, сер Ніколас Бекон, обіймав високу державну посаду лорда-хранителя Великої королівської печатки. У дитинстві виявив виняткову обдарованість. 1573–1576 рр. навчався у Триніті-коледжі Кембриджського університету.
1577–1578 рр. перебував у почті англійського посла
в м. Парижі (Франція).
Після смерті батька (1579 р.) повернувся до Англії.
1579–1582 рр. продовжив навчання в юридичній корпорації «Грейз-Інн» («Gray’s Inn»), поглиблено вивчав юриспруденцію та філософію, вів успішну юридичну практику в м. Лондоні.
1581 р. уперше увійшов до Палати громад Сполученого Королівства як депутат від Корнволла.
1584–1617 рр. — член Палати лордів, радник королеви Єлизавети І.
Швидке політичне піднесення до вищих державних посад пов’язують зі сходженням на престол Якова І Стюарта...
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бекон,_Френсіс
#ВУЕ #Бекон_Френсіс #Персоналія
🗓️ 25 січня 1883 р. у шляхетній польській родині народився Іван Олександрович Багенський.
1902 р. після навчання в Олександрівській гімназії у
м. Керчі вступив на фізико-математичний факультет Імператорського Варшавського університету (тепер Варшавський університет). 1904 р. полишив навчання
в університеті і 1905 р. став студентом архітектурного факультету Львівської вищої політехнічної школи (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), який закінчив у 1910 р.
1909–1914 рр. був головним архітектором у будівельній конторі підприємця В. Дембінського (1880–1945 рр.).
1913 р. виїздив на двомісячні курси до м. Рима, де вивчав архітектуру і мистецтво італійського Відродження. Другий дипломний екзамен склав 1915 р. (отримав диплом інженера-архітектора з відзнакою).
1915–1918 рр. працював старшим помічником і...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Багенський,_Іван_Олександрович
#ВУЕ #Багенський_Іван #Персоналія
1902 р. після навчання в Олександрівській гімназії у
м. Керчі вступив на фізико-математичний факультет Імператорського Варшавського університету (тепер Варшавський університет). 1904 р. полишив навчання
в університеті і 1905 р. став студентом архітектурного факультету Львівської вищої політехнічної школи (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), який закінчив у 1910 р.
1909–1914 рр. був головним архітектором у будівельній конторі підприємця В. Дембінського (1880–1945 рр.).
1913 р. виїздив на двомісячні курси до м. Рима, де вивчав архітектуру і мистецтво італійського Відродження. Другий дипломний екзамен склав 1915 р. (отримав диплом інженера-архітектора з відзнакою).
1915–1918 рр. працював старшим помічником і...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Багенський,_Іван_Олександрович
#ВУЕ #Багенський_Іван #Персоналія
🗓️ 27 січня 1934 р. у м. Парижі народився Раймон Будон.
Навчався у м. Парижі в ліцеях Кондорсе, Людовіка Великого, 1954–1958 рр. — у Вищій нормальній школі. Його науковим керівником був Р. Арон. 1958 р. Будон отримав диплом філософа.
1958–1960 рр. служив у Департаменті психологічних досліджень французької армії (CEPRA). За рекомендацією Р. Арона отримав річну стипендію Фонду Форда для навчання в Колумбійському університеті. За сприяння П. Ф. Лазарсфельда від 1962 р. працював у Національному центрі наукових досліджень. 1964–1967 рр. викладав в Університеті Бордо, 1967–2002 рр. — у Сорбонні. 1964–1965 рр. стажувався в Гарвардському університеті.
1967 р. захистив докторську дисертацію.
1969–1972 рр. — директор Центру соціологічних досліджень.
1971 р. заснував Групу досліджень методів соціологічного аналізу...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Будон,_Раймон
#ВУЕ #Будон_Раймон #Персоналія
Навчався у м. Парижі в ліцеях Кондорсе, Людовіка Великого, 1954–1958 рр. — у Вищій нормальній школі. Його науковим керівником був Р. Арон. 1958 р. Будон отримав диплом філософа.
1958–1960 рр. служив у Департаменті психологічних досліджень французької армії (CEPRA). За рекомендацією Р. Арона отримав річну стипендію Фонду Форда для навчання в Колумбійському університеті. За сприяння П. Ф. Лазарсфельда від 1962 р. працював у Національному центрі наукових досліджень. 1964–1967 рр. викладав в Університеті Бордо, 1967–2002 рр. — у Сорбонні. 1964–1965 рр. стажувався в Гарвардському університеті.
1967 р. захистив докторську дисертацію.
1969–1972 рр. — директор Центру соціологічних досліджень.
1971 р. заснував Групу досліджень методів соціологічного аналізу...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Будон,_Раймон
#ВУЕ #Будон_Раймон #Персоналія
Сьогодні, 27-го січня відзначаємо 100-річчя від дня народження Павла Васильовича Копніна.
Народився у сім'ї залізничника.
У 1939 р. вступив на філософський факультет Московського інституту філософії, літератури та історії.
У 1941–1943 рр. — учасник Другої світової війни.
У зв’язку з розформуванням МІФЛІ філософську освіту завершив 1944 р. у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова. У 1945 р. вступив до аспірантури Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна. У 1947 р. захистив кандидатську дисертацію з теми «Боротьба матеріалізму та ідеалізму в розвитку вчення про сутність судження».
Цього ж року розпочав роботу на кафедрі філософії новоствореної Академії суспільних наук при ЦК ВКП (б).
У 1947–1955 рр. — доцент, завідувач кафедри філософії Томського державного університету
ім. В. В. Куйбишева. Засновник томської філософської школи логіки й мет...
Переходьте за покликанням та читайте більше : https://vue.gov.ua/Копнін,_Павло_Васильович
#ВУЕ #Павло_Копнін #Персоналія
Народився у сім'ї залізничника.
У 1939 р. вступив на філософський факультет Московського інституту філософії, літератури та історії.
У 1941–1943 рр. — учасник Другої світової війни.
У зв’язку з розформуванням МІФЛІ філософську освіту завершив 1944 р. у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова. У 1945 р. вступив до аспірантури Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна. У 1947 р. захистив кандидатську дисертацію з теми «Боротьба матеріалізму та ідеалізму в розвитку вчення про сутність судження».
Цього ж року розпочав роботу на кафедрі філософії новоствореної Академії суспільних наук при ЦК ВКП (б).
У 1947–1955 рр. — доцент, завідувач кафедри філософії Томського державного університету
ім. В. В. Куйбишева. Засновник томської філософської школи логіки й мет...
Переходьте за покликанням та читайте більше : https://vue.gov.ua/Копнін,_Павло_Васильович
#ВУЕ #Павло_Копнін #Персоналія
🗓️ 31 січня 1858 р. у небагатій родині народився первісток Андре, мусив рано залишити навчання й заробляти на прожиття. З 1871 р. працював службовцем у редакції довідника «Боттен» у видавничій фірмі «Фірмен — Дідо», згодом з 1877 р.— у газовій компанії.
Цікавився театром, але 1878 р. не витримав іспитів до консерваторії. Відслужив 4 роки в армії. 1883 р. грав у аматорському театрі «Галльський гурток».
1887–1894 рр. заснував і очолював Вільний театр, 1897–1906 рр. — театр Антуана, 1906–1914 рр. — директор театру «Одеон», усі — в м. Парижі.
Мистецтвознавці вважають Антуана винахідником сучасної мізансцени. Був прихильником натуралістичного театру, у своїх постановках використовував нові теорії письменника Е. Золя...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Антуан,_Андре
#ВУЕ #Андре_Антуан #Персоналія
Цікавився театром, але 1878 р. не витримав іспитів до консерваторії. Відслужив 4 роки в армії. 1883 р. грав у аматорському театрі «Галльський гурток».
1887–1894 рр. заснував і очолював Вільний театр, 1897–1906 рр. — театр Антуана, 1906–1914 рр. — директор театру «Одеон», усі — в м. Парижі.
Мистецтвознавці вважають Антуана винахідником сучасної мізансцени. Був прихильником натуралістичного театру, у своїх постановках використовував нові теорії письменника Е. Золя...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Антуан,_Андре
#ВУЕ #Андре_Антуан #Персоналія
🗓️ 4 лютого 1856 р. у німецькій родині народився Едуард-Фердинанд Петрович Брадтман.
1878 р. закінчив Санкт-Петербурзьку (Імператорську) Академію мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна). 1886 р. отримав звання класного художника 3-го ступеня.
З другої половини 1880-х рр. працював у м. Києві, де брав участь під керівництвом архітектора Г. Шлейфера у проекті розпланування і забудови садиби професора Ф. Мерінга. Долучився до проектування павільйонів Всеросійської сільськогосподарської та промислової виставки у м. Києві 1897 р. Був архітектором Київського кредитного товариства, техніком Приказу громадської опіки, займався оцінкою нерухомості.
1898–1917 рр. та 1919–1920 рр. працював одним із трьох міських архітекторів Києва, контролював забудову Подолу та Пло...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Брадтман,_Едуард-Фердинанд_Петрович
#ВУЕ #Брадтман #Персоналія
1878 р. закінчив Санкт-Петербурзьку (Імператорську) Академію мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна). 1886 р. отримав звання класного художника 3-го ступеня.
З другої половини 1880-х рр. працював у м. Києві, де брав участь під керівництвом архітектора Г. Шлейфера у проекті розпланування і забудови садиби професора Ф. Мерінга. Долучився до проектування павільйонів Всеросійської сільськогосподарської та промислової виставки у м. Києві 1897 р. Був архітектором Київського кредитного товариства, техніком Приказу громадської опіки, займався оцінкою нерухомості.
1898–1917 рр. та 1919–1920 рр. працював одним із трьох міських архітекторів Києва, контролював забудову Подолу та Пло...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Брадтман,_Едуард-Фердинанд_Петрович
#ВУЕ #Брадтман #Персоналія
🗓️ 5 лютого 1921 р. народився Віктор Володимирович Бабенцов.
1938–1939 рр. навчався в Дніпропетровському державному художньому училищі (тепер Комунальний заклад «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради»).
Служив у Пролетарській дивізії у м. Москві (1939–1941 рр.). Учасник Другої світової війни, завершив бойовий шлях старшим сержантом у Німеччині. На фронті робив багато замальовок.
1952 р. закінчив Київський державний художній інститут (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), клас К. Трохименка, В. Костецького (1905–1968 рр.; тепер Україна).
З 1951 р. брав участь у всесоюзних і республіканських виставках, а також виставках за кордоном: в Японії (1974–1076 рр.), Фінляндії (1977 р.), Болгарії (1984 р.).
Член Національної спілки художників України (з 1956 р.)...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабенцов,_Віктор_Володимирович
#ВУЕ #Віктор_Бабенцов #Персоналія
1938–1939 рр. навчався в Дніпропетровському державному художньому училищі (тепер Комунальний заклад «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради»).
Служив у Пролетарській дивізії у м. Москві (1939–1941 рр.). Учасник Другої світової війни, завершив бойовий шлях старшим сержантом у Німеччині. На фронті робив багато замальовок.
1952 р. закінчив Київський державний художній інститут (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), клас К. Трохименка, В. Костецького (1905–1968 рр.; тепер Україна).
З 1951 р. брав участь у всесоюзних і республіканських виставках, а також виставках за кордоном: в Японії (1974–1076 рр.), Фінляндії (1977 р.), Болгарії (1984 р.).
Член Національної спілки художників України (з 1956 р.)...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабенцов,_Віктор_Володимирович
#ВУЕ #Віктор_Бабенцов #Персоналія
🗓️ 8 лютого 1822 р. у сім’ї начальника канцелярії військового міністра народився Опанас Васильович Маркович.
1836 р. закінчив Пирятинське 4-класне міське училище, 1842 р. — Другу Київську гімназію при Київському університеті Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1842–1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті цього університету.
За приналежність до Кирило-Мефодіївського товариства 1847 р. заарештований у м. Переяславі. Утримували у Київському централі. Після закінчення слідства засланий до м. Орел (РФ) під нагляд губернатора, де виконував обов’язки помічника правителя канцелярії губернатора.
1851 р. повернувся із заслання; з червня працював коректором газети «Чернігівські губернські відомості».
Член літературно-етнографічного гуртка при цьому виданні, до якого входили...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Маркович_(Маркевич),_Опанас_Васильович
#ВУЕ #Опанас_Маркович #Персоналія
1836 р. закінчив Пирятинське 4-класне міське училище, 1842 р. — Другу Київську гімназію при Київському університеті Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1842–1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті цього університету.
За приналежність до Кирило-Мефодіївського товариства 1847 р. заарештований у м. Переяславі. Утримували у Київському централі. Після закінчення слідства засланий до м. Орел (РФ) під нагляд губернатора, де виконував обов’язки помічника правителя канцелярії губернатора.
1851 р. повернувся із заслання; з червня працював коректором газети «Чернігівські губернські відомості».
Член літературно-етнографічного гуртка при цьому виданні, до якого входили...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Маркович_(Маркевич),_Опанас_Васильович
#ВУЕ #Опанас_Маркович #Персоналія
🗓️ 23 лютого 1927 р. народився Роберт Ніллі Белла.
Закінчив у 1950 р. Гарвардський університет за спеціальністю соціальна антропологія. 1955 р. отримав ступінь PhD з соціології та далекосхідних мов (докторська дисертація присвячена релігії в добу Токугава). Вів дослідження в галузі сходознавства, ісламознавства, історії та соціології релігії, володів кількома мовами (японською, китайською, арабською, французькою, німецькою). Серед його наукових консультантів був Т. Парсонс.
З 1957 р. викладав у Гарварді, з 1967 р. і до кінця життя — професор соціології в Каліфорнійському університеті в Берклі. Упродовж 1967–1997 рр. — також професор соціології в Школі публічної політики імені Дж. Р. Форда.
Автор резонансної статті «Громадянська релігія в Америці» («Civil Religion in America»; 1967 р.), що принесла йому міжнародну відомість...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Белла,_Роберт_Ніллі
#ВУЕ #Белла_Роберт #персоналія
Закінчив у 1950 р. Гарвардський університет за спеціальністю соціальна антропологія. 1955 р. отримав ступінь PhD з соціології та далекосхідних мов (докторська дисертація присвячена релігії в добу Токугава). Вів дослідження в галузі сходознавства, ісламознавства, історії та соціології релігії, володів кількома мовами (японською, китайською, арабською, французькою, німецькою). Серед його наукових консультантів був Т. Парсонс.
З 1957 р. викладав у Гарварді, з 1967 р. і до кінця життя — професор соціології в Каліфорнійському університеті в Берклі. Упродовж 1967–1997 рр. — також професор соціології в Школі публічної політики імені Дж. Р. Форда.
Автор резонансної статті «Громадянська релігія в Америці» («Civil Religion in America»; 1967 р.), що принесла йому міжнародну відомість...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Белла,_Роберт_Ніллі
#ВУЕ #Белла_Роберт #персоналія
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Сіна́н, Ходжа́ Міма́р Ага́ (тур. Sinân Âğâ, Hoca Mimar; варіант повного імені — Абульменнан оглу Сінанеддін Юсуф; 15.04.1489, передмістя Агірнас м. Кайсері, Туреччина — 17.07.1588, м. Стамбул, Туреччина) — архітектор, інженер, провідний представник так званого великого османського стилю, автор понад 470 творів архітектури.
Його твори є пам’ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Стамбула історичні райони (тепер Туреччина); Мехмед Паші Соколовича міст у м. Вишеграді (тепер Боснія і Герцеговина); Селіміє мечеть та її соціальний комплекс у м. Едірне (тепер Туреччина).
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Сінан,_Ходжа_Мімар_Ага
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналія_ВУЕ #ВУЕ_Архітектура
Сіна́н, Ходжа́ Міма́р Ага́ (тур. Sinân Âğâ, Hoca Mimar; варіант повного імені — Абульменнан оглу Сінанеддін Юсуф; 15.04.1489, передмістя Агірнас м. Кайсері, Туреччина — 17.07.1588, м. Стамбул, Туреччина) — архітектор, інженер, провідний представник так званого великого османського стилю, автор понад 470 творів архітектури.
Його твори є пам’ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Стамбула історичні райони (тепер Туреччина); Мехмед Паші Соколовича міст у м. Вишеграді (тепер Боснія і Герцеговина); Селіміє мечеть та її соціальний комплекс у м. Едірне (тепер Туреччина).
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Сінан,_Ходжа_Мімар_Ага
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналія_ВУЕ #ВУЕ_Архітектура
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Го́пкало, Вади́м Іва́нович (26.02.1917, м. Полтава, тепер Україна — 26.10.1995, м. Київ, Україна) — архітектор, заслужений архітектор УРСР (з 1982), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1985), автор низки споруд у м.Києві.
Основні реалізовані проєкти у м. Києві (всі — у співавторстві): річковий вокзал (1957–1961);
перший у місті 18-поверховий житловий будинок на вулиці Богдана Хмельницького (1965–1971);
Київська філія Центрального музею В. Леніна (тепер Національний центр «Український дім») (1982; автори удостоєні Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка 1985); готель «Турист» 91980–1984);
перший мікрорайон житлового масиву «Троєщина» (1982–1995).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Гопкало,_Вадим_Іванович
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналія_ВУЕ #Архітектура_ВУЕ #Гопкало_Вадим
Го́пкало, Вади́м Іва́нович (26.02.1917, м. Полтава, тепер Україна — 26.10.1995, м. Київ, Україна) — архітектор, заслужений архітектор УРСР (з 1982), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1985), автор низки споруд у м.Києві.
Основні реалізовані проєкти у м. Києві (всі — у співавторстві): річковий вокзал (1957–1961);
перший у місті 18-поверховий житловий будинок на вулиці Богдана Хмельницького (1965–1971);
Київська філія Центрального музею В. Леніна (тепер Національний центр «Український дім») (1982; автори удостоєні Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка 1985); готель «Турист» 91980–1984);
перший мікрорайон житлового масиву «Троєщина» (1982–1995).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Гопкало,_Вадим_Іванович
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналія_ВУЕ #Архітектура_ВУЕ #Гопкало_Вадим
🗓 23 вересня 1884 р. народився Ярема Яким Якимович — філософ, психолог, педагог, літературознавець, мовознавець, доктор філософії (з 1922), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1940).
Закінчив 1903 р. гімназію у м. Перемишлі. Навчався 1903–1908 рр. на філософському факультеті Львівського університету (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка) та Ґрацькому університеті імені Карла і Франца. 1908 р. склав державний екзамен на вчителя середньої школи.
Працював у державних гімназіях з українською мовою викладання в містах Самборі (1909–1910 рр.), Тернополі
(1910–1914 рр.); викладав німецьку мову, пропедевтику філософії (психологію та логіку).
У 1914 р. мобілізований до Збройних сил Австро-Угорщини. 1915 р. в боях під м. Перемишлем потрапив у російський полон...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ярема,_Яким_Якимович
#ВУЕ #Яким_Якимович #Персоналія
Закінчив 1903 р. гімназію у м. Перемишлі. Навчався 1903–1908 рр. на філософському факультеті Львівського університету (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка) та Ґрацькому університеті імені Карла і Франца. 1908 р. склав державний екзамен на вчителя середньої школи.
Працював у державних гімназіях з українською мовою викладання в містах Самборі (1909–1910 рр.), Тернополі
(1910–1914 рр.); викладав німецьку мову, пропедевтику філософії (психологію та логіку).
У 1914 р. мобілізований до Збройних сил Австро-Угорщини. 1915 р. в боях під м. Перемишлем потрапив у російський полон...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ярема,_Яким_Якимович
#ВУЕ #Яким_Якимович #Персоналія
🗓 12 жовтня 97 років із дня народження Асаніна Ідріса Асана оглу — поета, громадського діяча. Члена НСПУ. Ветерана національного руху кримських татар. Писав кримськотатарською мовою.
Народився в багатодітній родині.
1933−1940 навчався в семирічній школі. З 1940 — у татарській школі імені Ібрагіма Чолака в с. Коккоз, де його вчителем із кримськотатарської мови та літератури був А. Менсеттаров. У 1942 продовжив навчання в ліцеї в смт Албаті. 18.05.1944 був депортований, його родина потрапила в Самаркандську область (тепер Узбекистан). У 17 років разом зі своєю сестрою залишився сиротою.
З 1948 заочно навчався на історичному факультеті Самаркандського педагогічного інституту (тепер Самаркандський державний університет).
1950 заарештований за вірші, у яких він описував важкі умови життя кримськотатарського народу в депортації. Засуджен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Асанін,_Ідріс_Асан_оглу
#ВУЕ #Асанін_Ідріс_Асан_оглу #Персоналія
Народився в багатодітній родині.
1933−1940 навчався в семирічній школі. З 1940 — у татарській школі імені Ібрагіма Чолака в с. Коккоз, де його вчителем із кримськотатарської мови та літератури був А. Менсеттаров. У 1942 продовжив навчання в ліцеї в смт Албаті. 18.05.1944 був депортований, його родина потрапила в Самаркандську область (тепер Узбекистан). У 17 років разом зі своєю сестрою залишився сиротою.
З 1948 заочно навчався на історичному факультеті Самаркандського педагогічного інституту (тепер Самаркандський державний університет).
1950 заарештований за вірші, у яких він описував важкі умови життя кримськотатарського народу в депортації. Засуджен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Асанін,_Ідріс_Асан_оглу
#ВУЕ #Асанін_Ідріс_Асан_оглу #Персоналія