🗓 7 лютого 140 років із дня народження Еріка Белла (1883–1960), математика, історика математики, члена Національної академії наук США (з 1927), письменника-фантаста. Писав англійською мовою.
Закінчив 1902 школу в м. Бедфорді (Англія), де зацікавився математикою. Цього ж року переїхав до США.
Навчався у Стенфордському університеті (1902–1904), Вашингтонському університеті (1907–1908), Колумбійському університеті (1911–1912), учителював (1909–1911).
Отримав 1912 докторський ступінь від Колумбійського університету.
1912–1926 — викладач, професор математики у Вашингтонському університеті.
Став відомим як математик, отримував пропозиції щодо професорської посад...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Белл,_Ерік_Темпл
#математик #історик #письменник #фантаст #ВУЕ #енциклопедія
Закінчив 1902 школу в м. Бедфорді (Англія), де зацікавився математикою. Цього ж року переїхав до США.
Навчався у Стенфордському університеті (1902–1904), Вашингтонському університеті (1907–1908), Колумбійському університеті (1911–1912), учителював (1909–1911).
Отримав 1912 докторський ступінь від Колумбійського університету.
1912–1926 — викладач, професор математики у Вашингтонському університеті.
Став відомим як математик, отримував пропозиції щодо професорської посад...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Белл,_Ерік_Темпл
#математик #історик #письменник #фантаст #ВУЕ #енциклопедія
🗓27 серпня 167 років із Дня народження Івана Яковича Франка ― письменника, публіциста, перекладача, критика, мово- й літературознавця, етнолога і фольклориста, філософа, історика, мистецтвознавця, культуролога, соціолога, економіста, громадсько-політичного діяча, доктора філософії (з 1893), дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (з 1899), почесного доктора Харківського університету (з 1906).
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 24 жовтня 159 років із Дня народження Біляшівського Миколи Федотовича — археолога, історика, етнографа, мистецтвознавеця, культурно-громадського та музейного діяча, почесного члена Української AM (1918), академіка АН УРСР (з 1919), дійсного члена Історичного товариства Нестора Літописця (з 1887), Одеського товариства історії і старожитностей (з 1890), Московського археологічного товариства (з 1891), Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії (з 1892), Наукового товариства імені Шевченка у Львові (з 1909).
Досліджував пам’ятки кам’яного, мідного та бронзового віків, Давньої Русі та пізнього середньовіччя, традиційно-побутову культуру та професійне мистецтво України 15–20 ст. Автор близько 400 наукових праць і публікацій з археології, етнографії, мистецтв...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біляшівський,_Микола_Федотович_(Л._Герус)
#археолог #історик #етнограф #мистецтвознавець #енциклопедія #ВУЕ
Досліджував пам’ятки кам’яного, мідного та бронзового віків, Давньої Русі та пізнього середньовіччя, традиційно-побутову культуру та професійне мистецтво України 15–20 ст. Автор близько 400 наукових праць і публікацій з археології, етнографії, мистецтв...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біляшівський,_Микола_Федотович_(Л._Герус)
#археолог #історик #етнограф #мистецтвознавець #енциклопедія #ВУЕ
🗓 2 січня 150 років від Дня народження Василя Біднова (1874-1935), історика, архівіста, краєзнавця, освітнього і громадського діяча.
У Київській духовній академії вступив до наукового гуртка, відомого як «Семінарська громада». На його світогляд вплинуло особисте знайомство з О. Кониським. Уже під час навчання почав дописувати до «Записок Наукового товариства імені Тараса Шевченка».
Після переїзду до м. Катеринослава став одним із перших і найдієвіших членів КГУАК. Співпрацював з Д. Яворницьким, Д. Дорошенком, Я. Новицьким та ін. За дорученням комісії досліджував архіви Катеринославської духовної конс...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біднов,_Василь_Олексійович
#Біднов #історик #дослідник #публіцист #краєзнавець #енциклопедія #ВУЕ
У Київській духовній академії вступив до наукового гуртка, відомого як «Семінарська громада». На його світогляд вплинуло особисте знайомство з О. Кониським. Уже під час навчання почав дописувати до «Записок Наукового товариства імені Тараса Шевченка».
Після переїзду до м. Катеринослава став одним із перших і найдієвіших членів КГУАК. Співпрацював з Д. Яворницьким, Д. Дорошенком, Я. Новицьким та ін. За дорученням комісії досліджував архіви Катеринославської духовної конс...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біднов,_Василь_Олексійович
#Біднов #історик #дослідник #публіцист #краєзнавець #енциклопедія #ВУЕ
🗓 18 січня 190 років від Дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834–1908) історика, археолога, етнографа, археографа, громадсько-політичного діяча.
Автор численних праць з історії України, зокрема студій з історії Давньої Русі, Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини та ін.
З Антоновичем пов’язано запровадження традиції документалізму в українській історіографії. Під його керівництвом написано серію монографічних студій з історії окремих давньоруських земель, які започаткували систематичну розробку регіональної історії України. За його редакцією зібрано й видано 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії», який містив понад 2200 док...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Антонович,_Володимир_Боніфатійович
#Антонович #історик #археограф #археолог #етнограф #енциклопедія #ВУЕ
Автор численних праць з історії України, зокрема студій з історії Давньої Русі, Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини та ін.
З Антоновичем пов’язано запровадження традиції документалізму в українській історіографії. Під його керівництвом написано серію монографічних студій з історії окремих давньоруських земель, які започаткували систематичну розробку регіональної історії України. За його редакцією зібрано й видано 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії», який містив понад 2200 док...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Антонович,_Володимир_Боніфатійович
#Антонович #історик #археограф #археолог #етнограф #енциклопедія #ВУЕ
🗓 22 січня 91 рік від Дня народження Могитича Івана Романовича — архітектора, реставратора, історика архітектури, автора проектів реставрації низки пам’яток архітектури України.
Автор понад 100 наукових праць з реставрації пам’яток архітектури та історії архітектури Західної України, зокрема про традиції та впливи у народній архітектурі Західних областей України, про народну архітектуру Українських Карпат і дерев’яні церкви, про зодчество Галицької і Волинської земель Давньої Русі й особливості техніки мурування та архітектурних форм. 1980 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата істор...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Могитич,_Іван_Романович
#Могитич #архітектор #реставратор #історик #енциклопедія #ВУЕ
Автор понад 100 наукових праць з реставрації пам’яток архітектури та історії архітектури Західної України, зокрема про традиції та впливи у народній архітектурі Західних областей України, про народну архітектуру Українських Карпат і дерев’яні церкви, про зодчество Галицької і Волинської земель Давньої Русі й особливості техніки мурування та архітектурних форм. 1980 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата істор...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Могитич,_Іван_Романович
#Могитич #архітектор #реставратор #історик #енциклопедія #ВУЕ
🗓 24 вересня 135 років із дня народження Моргілевського Іполита Владиславовича — історика архітектури, дослідника архітектурних пам’яток Давньої Русі.
Наукові зацікавлення сформувалися під впливом Ф. Шміта, М. Біляшівського у співпраці з М. Макаренком. Виконав точні архітектурно-археологічні обміри, фотофіксацію і наукові дослідження найстародавніших архітектурних пам’яток м. Києва:
- Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори
- церкви Успіння Богородиці Пирогощі
- Василівська (Трьохсвятительська) та Київщини: залишки собору Зарубського монастиря біля м. Канева,
- м. Чернігова: собори Спасо-Преображенський
- Борисоглібський
- Успенський Єлецького монастиря.
1935 досліджував Софійський собор у Києві разом із провідним істориком середньовічної архітект...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Моргілевський,_Іполит_Владиславович
#Моргілевський #історик #архітектура #ДавняРусь #енциклопедія #ВУЕ
Наукові зацікавлення сформувалися під впливом Ф. Шміта, М. Біляшівського у співпраці з М. Макаренком. Виконав точні архітектурно-археологічні обміри, фотофіксацію і наукові дослідження найстародавніших архітектурних пам’яток м. Києва:
- Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори
- церкви Успіння Богородиці Пирогощі
- Василівська (Трьохсвятительська) та Київщини: залишки собору Зарубського монастиря біля м. Канева,
- м. Чернігова: собори Спасо-Преображенський
- Борисоглібський
- Успенський Єлецького монастиря.
1935 досліджував Софійський собор у Києві разом із провідним істориком середньовічної архітект...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Моргілевський,_Іполит_Владиславович
#Моргілевський #історик #архітектура #ДавняРусь #енциклопедія #ВУЕ