Якось так співпало, що читаю одночасно дві книжки про прислугу — але настільки майстерно зроблені, що переплутати неможливо 💞
The Familiar відомої Лі Бардуго (в якої я читала тільки Дев'ятий Дім і не хочу читати продовження) розказує про служницю Лузію, яка володіє магією. Дівчина живе в стародавньому Мадриді і, по хорошому, їй би треба приховувати свою магію, поки не прибігла інквізиція — але правда виходить назовні, і дівчина виявляється втягнутою в політичні інтриги і розбірки.
Тут чудово описана магія і дуже приємно відчувати на язиці іспанські імена і назви — ніби окрема сонячна, але приховано отруйна пісня. Не розумію, де оголошення про переклад у нас: авторка ніби дуже відома, а книжка явно хороша.
Victorian Psycho — цьогорічний дебют про гувернантку в типовому вікторіанському оточенні: награна скромність, благочестя і брудна білизна в квітчастій прозі, з єдиним твістом — дівчина не відчуває страху і точно знає, що через три місяці вся родина, якій вона прислужує, помре.
Тут багацько кривавих моментів (як на мене) і подробиць смакування частинами тіл тварин, діккенсовські назви глав і дуже поступове розгортання подій — цікаво, як це все зіграє з кульмінацією, бо книжечка дуже тонка (сторінок двісті).
❓ ❓ ❓ А що ви зараз читаєте?
The Familiar відомої Лі Бардуго (в якої я читала тільки Дев'ятий Дім і не хочу читати продовження) розказує про служницю Лузію, яка володіє магією. Дівчина живе в стародавньому Мадриді і, по хорошому, їй би треба приховувати свою магію, поки не прибігла інквізиція — але правда виходить назовні, і дівчина виявляється втягнутою в політичні інтриги і розбірки.
Тут чудово описана магія і дуже приємно відчувати на язиці іспанські імена і назви — ніби окрема сонячна, але приховано отруйна пісня. Не розумію, де оголошення про переклад у нас: авторка ніби дуже відома, а книжка явно хороша.
Victorian Psycho — цьогорічний дебют про гувернантку в типовому вікторіанському оточенні: награна скромність, благочестя і брудна білизна в квітчастій прозі, з єдиним твістом — дівчина не відчуває страху і точно знає, що через три місяці вся родина, якій вона прислужує, помре.
Тут багацько кривавих моментів (як на мене) і подробиць смакування частинами тіл тварин, діккенсовські назви глав і дуже поступове розгортання подій — цікаво, як це все зіграє з кульмінацією, бо книжечка дуже тонка (сторінок двісті).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤23🥰7🔥1
Кіндер-сюрприз, який нам всім потрібен: коробочка з 5 рандомними реально існуючими книжками і лупою, щоб їх розглядати. Також книжечки можна відкривати — всередині щось написано ✨
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤23🥰8🦄5
Дочитала Victorian Psycho і мене аж всю трусить від огиди – але це розкішна книжка, дуже!
❤15🥰5😈1
Так от, Victorian Psycho 🐦⬛️
Уініфред Нотті приїздить в маєток до подружжя Паундз, щоб бути ідеальною гувернанткою: вона буде вчити дітей французької, слідкувати за їх манерами та терпіти їх знущання. Так, містер Паундз надто довго дивиться на її губи чи груди, а його дружина, караючи Уініфред за цікавість чоловіка, вигадує для гувернантки свої тортури.
Втім, терпіти лишилось недовго: на Різдво Уініфред підготувала родині незабутній подарунок.
Бути в голові Уініфред одночасно неймовірно цікаво – і дуже страшно. Вона носить в собі Темряву, якій намагається не піддаватись, а її думки – часом плутані і дуже часто жорстокі – аж надто легко зрозуміти і прикласти до себе.
Книжка дуже квітчасто написана. В ній настільки концентрована, насичена мова, що іноді її важко читати багато одразу – хочеться зупинитись і ковтнути свіжого повітря. Але відірватись від написаного складно – особистість героїні затягує набагато сильніше, ніж сюжет, який розгортається повільно і передбачувано: ми ж бо з самого початку знаємо, чим все завершиться.
Книжка кривава. Готуйте нерви і шлунок: подробиці жорстокі, неприємні і огидні. На жаль (чи на щастя) вони тільки підштовхують читати далі – що ще зробить Уініфред, чого вона прагне, що шукає в цьому маєтку?
І що все-таки керує людиною, що є першопричиною Темряви, що штовхає до насилля?
4 з 5, можливо, недостатня оцінка цієї чудової, жорстоко-красивої історії. Але для мене аж надто багато було крові – а ще епізод з пташкою🤦♀ , який я, мабуть, не забуду ніколи в житті.
Дуже раджу, якщо ви можете терпіти криваві подробиці, любите читати про жіночу лють і просто цікавитесь хорошими історіями.
I spit out the blood and see, as so often happens when one slits an infant’s carotid artery, that the baby is dead. I have not thought this through.
Уініфред Нотті приїздить в маєток до подружжя Паундз, щоб бути ідеальною гувернанткою: вона буде вчити дітей французької, слідкувати за їх манерами та терпіти їх знущання. Так, містер Паундз надто довго дивиться на її губи чи груди, а його дружина, караючи Уініфред за цікавість чоловіка, вигадує для гувернантки свої тортури.
Втім, терпіти лишилось недовго: на Різдво Уініфред підготувала родині незабутній подарунок.
Бути в голові Уініфред одночасно неймовірно цікаво – і дуже страшно. Вона носить в собі Темряву, якій намагається не піддаватись, а її думки – часом плутані і дуже часто жорстокі – аж надто легко зрозуміти і прикласти до себе.
Книжка дуже квітчасто написана. В ній настільки концентрована, насичена мова, що іноді її важко читати багато одразу – хочеться зупинитись і ковтнути свіжого повітря. Але відірватись від написаного складно – особистість героїні затягує набагато сильніше, ніж сюжет, який розгортається повільно і передбачувано: ми ж бо з самого початку знаємо, чим все завершиться.
Книжка кривава. Готуйте нерви і шлунок: подробиці жорстокі, неприємні і огидні. На жаль (чи на щастя) вони тільки підштовхують читати далі – що ще зробить Уініфред, чого вона прагне, що шукає в цьому маєтку?
І що все-таки керує людиною, що є першопричиною Темряви, що штовхає до насилля?
4 з 5, можливо, недостатня оцінка цієї чудової, жорстоко-красивої історії. Але для мене аж надто багато було крові – а ще епізод з пташкою
Дуже раджу, якщо ви можете терпіти криваві подробиці, любите читати про жіночу лють і просто цікавитесь хорошими історіями.
I blow out the candle. Bodies pile up in the attic.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤25😱3😈2🔥1
Іноді мені здається, що все, що я б хотіла робити у своєму житті — сидіти з хорошою книжкою в руках.
I feel you
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22💯2🦄1
Півгодинки тому почала «Девʼять життів Роуз Наполітано» і вже можу сказати дві речі:
1️⃣ ненавиджу в цій книзі абсолютно все
2️⃣ ввійде в мій топ року і в найулюбленіші книжки
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😱26❤8🦄4
Найкраща обкладинка для «Девʼять життів Роуз Наполітано» – це ❓
Мене підкорили перші дві, ці кольори❤️
Мене підкорили перші дві, ці кольори
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤24🔥2🏆1
Forwarded from Книжкова вісниця Ліатріс (Крадійка книжок)
Я не маю права критикувати книги, і я не роблю цього, крім випадків, коли я їх ненавиджу. Мені часто хочеться критикувати Джейн Остін, її книжки мене так бісять, що я не можу приховати від читача своє божевілля; і тому я повинен зупинятися щоразу, коли починаю. Кожного разу, коли я читаю «Гордість і упередження», мені хочеться викопати її тіло й бити по черепу її власною гомілкою.
Також Твен сказав, що будь-яка бібліотека хороша, якщо в ній немає роману Джейн Остін, навіть якщо в ній немає інших книг.
Ба більше, письменник присвятив Джейн Остін ціле есе (можна почитати в збірці "Who is Mark Twain?"), де поливав брудом її творчість.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯18❤3😁1🦄1👾1
І знову — прочитала, але є нюанс
#ігри_які_читають
🦋 Psychedelica of the Black Butterfly — візуальна новела (тобто треба, в основному, читати) в жанрі отоме (це там де ти дівчинка, а навколо якась кількість гарних чоловіків, з якими можна трошки або не трошки зароманситись).
🦋 Гра починається з того, що героїня прокидається в таємничому маєтку — вона не пам'ятає нічого, навіть свого імені, а в її телефоні лише одне повідомлення з невідомого номеру: "Знайди уламки калейдоскопу".
Зустрівши кілька таких же, як вона, загублених в будинку, хлопців, наша героїня починає відновлення калейдоскопу — і своїх спогадів.
🦋 Не дивлячись на те що гра романтична, чистої романтики в першому проходженні не так багато. Замість обіймів і цілунків ви отримуєте тендітну історію дружби, врати і прощення. Втім, після одного проходження нерозкритих таємниць маєтку лишається багацько: щоб дізнатись історію загадкового місця, доведеться ще трошки почитати. На щастя, в усіх візуальних новелах є можливість пропустити вже прочитаний текст.
🦋 Із недоліків — в цій грі знов треба не тільки читати. Іноді доводиться битись з монстрами, і ця мінігра, хоч і досить проста, але важлива, бо за бали за мінігру відкриваються додаткові сюжетики.
Також, щоб пройти всю історію, доведеться трошки побігати по розгалудженню сцен, запускаючи їх вручну. Не знаю, чи це недолік, але я люблю, коли в моїх іграх хоча б перше проходження можна прочитати, не занурюючись в схеми.
🦋 Гра не дуже довга. Я отримала 3 кінцівки з десь 6 і витратила на це годин 8. За цей час встигаєш полюбити героїв настільки, що на деяких моментах майже хочеться плакати. Я навіть не збиралась проходити всі кінцівки, але пишу це і вже сумую за персонажами, тож, мабуть, дочитаю всі інші кінцівки.
🦋 Ну і головне, мабуть, це мальовка — в коментарі скину кілька не спойлерних картинок, щоб ви могли зрозуміти, наскільки вона мила.
⁉️ Розказуйте: читаєте візуальні новели? Якщо так, які ваші улюблені?
#ігри_які_читають
Зустрівши кілька таких же, як вона, загублених в будинку, хлопців, наша героїня починає відновлення калейдоскопу — і своїх спогадів.
Також, щоб пройти всю історію, доведеться трошки побігати по розгалудженню сцен, запускаючи їх вручну. Не знаю, чи це недолік, але я люблю, коли в моїх іграх хоча б перше проходження можна прочитати, не занурюючись в схеми.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20🥰5👾2
Лютий, традиційно, Black History Month в США, тож цього місяця моя підбірка в Book of the Month частково присвячена цьому.
A Season of Light — коли 276 дівчат викрадено зі школи в Нігеріїї, допропорядний нотаріус і батько, а також ветеран Громанської війни в Нігерії, згадує трагічне минуле і починає скатуватись в безумство: наприклад, закриває доньку в будинку "від небезпеки".
Має бути історія птср, пам'яті і травми, які тримають нас в своїх лапах. Очікую важке, але хороше читання.
Good Dirt — десятирічна Еббі Фрімен грається в хованки з братом, коли невідомі вриваються в будинок і вбивають його. Будучи єдиною темношкірою родиною в заможному районі, Фрімени переживають не лише втрату, але і нездорову зацікавленість сусідів в тому, що сталось.
Роки потому Еббі все ще намагається зрозуміти, як минуле сформувало її теперішнє і як їй збудувати для себе майбутнє.
Murder Road — історія маленького міста і дороги, на якій постійно знаходять тіла. Традиційна книжка авторки, яка має закрити мою любов до привидів на найближчий час.
A Season of Light — коли 276 дівчат викрадено зі школи в Нігеріїї, допропорядний нотаріус і батько, а також ветеран Громанської війни в Нігерії, згадує трагічне минуле і починає скатуватись в безумство: наприклад, закриває доньку в будинку "від небезпеки".
Має бути історія птср, пам'яті і травми, які тримають нас в своїх лапах. Очікую важке, але хороше читання.
Good Dirt — десятирічна Еббі Фрімен грається в хованки з братом, коли невідомі вриваються в будинок і вбивають його. Будучи єдиною темношкірою родиною в заможному районі, Фрімени переживають не лише втрату, але і нездорову зацікавленість сусідів в тому, що сталось.
Роки потому Еббі все ще намагається зрозуміти, як минуле сформувало її теперішнє і як їй збудувати для себе майбутнє.
Murder Road — історія маленького міста і дороги, на якій постійно знаходять тіла. Традиційна книжка авторки, яка має закрити мою любов до привидів на найближчий час.
❤19🔥2🥰2🍓1