Старенька жінка живе в польській глушині, складає гороскопи і ненавидить місцевих мисливців. Коли членів мисливської групи починають знаходити мертвими, вона переконана – це зробили тварини із помсти.

If people behave brutally toward Animals, no form of democracy is ever going to help them, in fact nothing will at all.

Коротка, жорстока і місцями абсурдно-смішна книжка, яка дуже слабко прикидається трилером і натомість заставляє задуматись про, як це і буває з хорошими книгами, все навколо: ставлення до тварин і природи, людську слабкість до переконання, лицемірство релігії, базові людські відносини.
Ми це все знаємо і чули, звісно, але людство – така дурна раса, яка, якщо не бити по головах, дуже швидко викидає з цих самих голів будь-які злочини і будь-який біль, тамуючи свої власні рани.

The psyche is our defense system—it makes sure we’ll never understand what’s going on around us. Its main task is to filter information, even though the capabilities of our brains are enormous. For it would be impossible to carry the weight of this knowledge. Because every tiny particle of the world is made of suffering.

Одна з найкращих книжок. Ever.

Деймон живе з матірʼю в трейлері. Він не знає свого батька, проте добре розбирається, як допомогти матері, коли вона перебрала з наркотиками.

A kid is a terrible thing to be, in charge of nothing.

Demon Copperhead – поєднання назви мідноголової змії і слова «демон» – прізвисько, яке дали хлопцю за яскраво-руде волосся і бешкетництво.
Він звичайний хлопець з містечка на сході Америки: талановитий в малюванні, мріє побачити океан, бідний і спритний.

Історія Деймона переповідає сюжетні ходи «Девіда Копперфільда», тож, якщо ви читали Діккенса, то знаєте, що буде.

Але краса роману не в сюжеті. Краса в неймовірній майстерності написання, яка кидає читача разом з Деймоном в його життя, краса в оголених відчуттях і співпереживанні, яке викликає доля хлопця.

Це дуже важка історія, але через кожне речення в ній проривається сила – сила жити попри біль і сила знову і знову знаходити у сенс у цьому світі.

It hit me pretty hard, how there’s no kind of sad in this world that will stop it turning. People will keep on wanting what they want, and you’re on your own.

Ні, не треба читати «Девіда Копперфільда», щоб зрозуміти Demon Copperhead. Але так, книга, як мені здається, бʼє ще сильніше, коли усвідомлюєш, як багато часу пройшло між написанням цих двох творів – і як мало змінилось.

She laughed and said not to be putting her out of her job. She said mine was just to be a little boy. Weird. I’d not had that job before.