Ви не уявляєте, як сильно я пишаюсь тим, що на момент підготовки цього посту майже на все прочитане серпня в мене вже були готові відгуки!

І поки гординя ще не захопила мене повністю, представляю вам #прочитане_місяця — і дуже чекаю на вашу улюблену книгу місяця. Тому що в мене, якщо чесно, той дивний випадок, коли, здається, манга раптом перемогла!

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤 2️⃣🔤2️⃣4️⃣

✨Луїза Пенні — Зловісно тихе життя
Затишний детектив про маленьке містечко. Майже ідеальний, втішний і повільний як лінивий літній кіт.

✨Blake Crouch — Pines. Wayward. The Last Town
Бух-бух-бух, бах-бах, вжух — тобто дуже динамічно.
Прочитали клубом всю трилогію як шалені, кожні десять сторінок розказуючи, як нас все в книгах бісить. Все ще ненавиджу головного героя і офіційно не хочу більше читати Блейка Крауча. Але було весело!

✨Holly Gramazio — The Husbands
Гарненький магічний реалізм про вибір. Мій відгук

✨Hajime Kanzaka — The Slayers
Чуєте скрип старих кісток?
Так, Slayers дев’яностих — одне з моїх перших аніме, тож прочитати першоджерело мені просто конче необхідно. Це дуже базова, дуже проста і не надто цікава історія. Буквально не раджу нікому, в кого не зацементувалась важка форма ностальгія, але якщо ви можете прочитати закляття Dragon Slave по пам’яті і чуєте пісню Мегумі-сан, читаючи це речення — починайте читати прямо зараз!

✨Natsu Hyuga — The Apothecary Diaries
Пригоди аптекарки в повному інтриг гаремі. Мій відгук

✨Елісон Вейр — Єлизавета Йоркська. Остання Біла Троянда
Ідеальний історичний фікшен. Мій відгук

✨MsKingBean89 — All the Young Dudes (1-4 years)
Фанфік по Гаррі Потеру, який отримує нагороду "найбільша втіха". Це історія Мародерів в шкільні роки, яку ви самі мені і порадили. Тож — дякую!

Ну і раз манга цього місяця змусила мене навіть написати про неї відгуки, принагідно ділюсь ними тут.

✨Нобуакі Канадзава, Ренда Хіторі — Гра Короля
Напружений трилер про смерті японських школярів. Мій відгук

✨Mokumokuren — The Summer Hikaru Died
Тривожний горор. Мій відгук

Прочитала The Examiner — розказану в месенджері історію шістьох студентів мистецького курсу, які, можливо, когось убили, — і нарешті можу пояснити, чому мене так сильно чіпляють романи цієї авторки.

ЦЕ ПАЗЛИ😶

Будь-який детектив, звісно, є пазлом. Але книги леді Халлет, мабуть, вершина пазлового детективу — рафінована, очищена від лушпиння літературності загадка. Тут нема описів місця дій чи персонажів, нема хождіння Пуаро через кімнати і роздуми, нема непрямих висновків, зроблених за читача інспектором, тому що інспектор бачить картинку там, де читач бачить лише слова.

Уявіть, що перед вами купа роздруківок старої справи, і інших доказів, ніж роздруківки, нема, і лише за цими роздруківками треба знайти вбивцю. Чи видав себе хтось необережним словом? Чи можна щось прочитати між реченнями? Чи помітили інші учасники чату, як хтось раптом замовк чи змінив тему?
Відчуваєш себе справжнім істориком, дослідником і розумничком. І коли нове повідомлення ставить з ніг на голову все, що було прочитано протягом минулих сімидесяти процентів книги, шок — справжній.

Це перші в моїй кар'єрі читача детективи, які хочеться перечитати заново, маючи нову інформацію — тому що я завжди вірю, що зможу зробити інші висновки і помітити щось нове. І ніколи не відгадую розгадку, але завжди дуже, дуже сильно тішуся.

Мріяли колись про книгу, яка складається лише з діалогів? Оце вона — але вона кусається 🥰

Ну нарешті медична система розвинулась достатньо, щоб прописувати справжні ліки (принаймні, японська) 😳

Перед вами буквально книжка про те, як людям в лікарні прописують котів — і не аби яких, а якихось спеціальних котів! Японці явно розуміють, як саме рятувати людей, та і оригінальна обкладинка якась просто на грані милушності ✨