⚠️У «Гонитви за Бугіменом» є продовження – і воно нікому не потрібно 😏

Мабуть, це одна з гірших книг року, і найогидніше в ній те, що вона чудово, проникливо і талановито написана 🤭

Кожного разу, сідаючи читати, я провалювалася в життя головного героя. Його друзі, сімʼя і оточення чудові, живі і яскраві.
Але кожного разу, закінчуючи читання глави, я питала себе (і не тільки себе): нащо це все? 🐰

Перша частина – завершена історія!
І новий сюжет про вбивцю-наслідувача, страждання героя над почуттями щодо написання книги і кожна, буквально кожна сторінка другої частини – нічого не додають.
Друга історія паразитує на першій і не існує окремо від неї. Друга історія не розкриває персонажів глибше. Друга історія не дає нові цікаві деталі 🐰

А буде ще третя 😒

P.S. Дуже подобається, як британські видавці такі «назву напишемо ЧЕРВОНИМ» – і більше нічого не змінили 🤨

В квітні я настільки мало читала, що мій особистий виклик читати всі книжки клубу Різ Візерспун (він же #reeses_book_club) став на паузу. Але не зупинився бо я дурна і вперта, тож в травні довелось читати і квітневу, і травневу книжечки.
Так, от 👋

The Most Fun We Ever Had — одна з найкращих книжок мого року.
Це сімейна сага про родину з чотирьма доньками, кожна з яких справляється з життям як може. Це історія про сімейний багаж, який не має бути неприємним, щоб скеровувати нас, і про те що люди буквально ніколи, НІКОЛИ не здатні зрозуміти і почути інших людей, але все одно треба намагатись, треба слухати і знову слухати — бо це і є любов.
А ще це історія про рідних і прийомних дітей, про любов до дітей взагалі, при чому така історія, яка не змушує закочувати очі людину, яка точно не хоче мати дітей, тож хоча б за цим одним реченням ви маєте зрозуміти — це справжня талановита проза.
Був переклад українською, але його вже ніде не знайти, тож якщо у вас десь завалявся примірник — це ваш знак здути пилюку і заглибитись в хороше.
5 із 5, звісно 🤩

How to End a Love Story — романтична історія про дівчину і хлопця, який був за кермом машини, під яку кинулась її сестра 😒

Можливо тому що я читала її одразу після квітневого вибору клубу, а може я просто мало читаю романтичні історії, але ця — прям дичина.
Герої закохуються на пустому місці, героїня вимучує неможливість свого щастя з пустого місця, а головне — гарячі сцени такі нудні, що краще ще б замість них було пусте місце..
Ну і.. 18+ огидне: можна вже якось без персонажа, який суне пальці дівчині в труси, коли вони на вечірці, де він вже пережмакав руки всім іншим чоловікам і потримав очевидно не миту пляшку пива?! 😴
2 з 5, тільки тому що читалось швидко 😔