Прочитала МЕТЬЮ ШАРДЛЕЙК. РОЗГІН — ідеальний історичний детектив, події якого розгортаються на тлі правління Генріха VIII 🐶
Поки король оплакує третю дружину і підшукує четверту, його особистий секретар Кромвель готує розгін монастирів Англії — припускається, що через пануючі там гріхи (але, звісно, заради грошей). І тут посланця Кромвеля вбивають в одному зі старих багатих монастирів ‼️

Книжка мені сподобалась. Я обожнюю (ОБОЖНЮЮ) трилогію про Кромвеля Гіларі Мантел, і ця книга — ідеальний спосіб повернутись в епоху, та ще й зачепитись за загадку. Адвокат Метью Шардлейк, який веде розлідування, відданий справі Реформації, але протягом книги йому покажуть достатньо реального світу, щоб змусити замислитись про ціну змін ❤️
Зазвичай я не люблю арки головних персонажів в своїх детективах, але тут це прям доцільно і органічно вплетено в історію 🐶

Я багато читаю трилерів і надто мало — чистих детективів, тому розслідування в цій книзі мене одразу захопило. Воно прямо класичне: персонажі ходять, вивчають місце злочину, оглядають тіло і опитують свідків, а паралельно обговорюють релігію і соціальні норми — ідеально!

Занурення в епоху пішло легко, бо я вже з нею знайома, але допускаю, що поза контекстом книжка може сприйматись трошечки важче. Втім, основні історичні віхи тут проговорюються для читача коротко і ясно — тож у Вікіпедію доведеться лізти тільки з власного бажання дізнатись більше 🐶

Книзі поставила тверді три релігійні догмати з п'яти.
Оскільки це цикл, то дуже чекаю продовження — і рекомендую бігти і купляти першу книгу, поки вона ще є 🐕

Звечора я поклала цю книжку біля ліжка, щоб почати з нею день, і це, знаєте, неабиякий комплімент від мене – тому що якщо я вже готова провести ранок з брикетом паперу на животі, який (брикет) не вміє навіть сам підсвічувати сторінки (на відміну від електронної книги), то цей брикет явно мене захопив 🐶

КРАЩЕ НЕ ЧИТАЙ Каті Орловської я дуже чекала, тому що книжка за описом видавалась умовним українським «Сяйвом» – але, на щастя, нічого від «Сяйва» тут нема, крім ввічливих відсилок, і книжка хороша сама по собі, без привʼязки до божества нашого Кінга 🐶

Це історія сімʼї, яка втратила житло і вимушена провести якийсь час в підозрілому чужому будинку зі старим котлом в підвалі і страшною ванною ‼️

Є батько-письменник, оповідання колишньої власниці і відблиск червоного в темряві підвалу. Є пошуки свого місця в світі і намагання пережити трагедію. Є неймовірно мила і не по роках доросла дитина. Є підозрілі персонажі і галаслива собака. Є страшний козел. Є динаміка, розкриття персонажів і кілька кріпових моментів 🐕

Чого тут не вистачає , так це горору. Деякі моменти в книзі темні, напружені і жорстокі – але вони не лишають після себе холодного остраху вийти вночі з кімнати і не залізуть в ваші кошмари.
Мені сподобалось, але я мріяла бути трошки більше наляканою, якщо чесно 🐕

Поставила книзі три з половиною пустих блокнота з пʼяти – і за авторкою тепер буду слідкувати пильніше, ніж слідкує червоне око за дівчинкою у підвалі ❤️

Я знову знайшла ідеальну книжку – жінка їде на закинутий корабель щось там досліджувати і знаходить привидів ‼️

Будинки жаху в нас були?
Готель жаху був?
А це корабель жаху – дуже на це сподіваюсь 🐶

Тільки, святі коти, хоч би вона знову не знайшла через пʼять сторінок там трьох людей і вісімнадцять собак, бо я вже не витримую розчарувань, коли мова в книзі йде про «одну людину», а їх там потім ціла зграя ❌

А от я ж казала. Знову книжка "одна жінка на кораблі" через десять процентів перетворюється на "жінка і три інші людини на кораблі" ❌

І це я ще не починаю про TW, де в одному базовому трилері про привидів чомусь має бути і згвалтуванняя, і детальні описи вбитого кита .
Із хорошого — читається дуже жваво, але після всього що відбулось, я вже не знаю навіть, чи варто ще кілька годин витратити на книжку, де знов.купа.людей. 🤬

Задача із зірочкою ⭐️

Вчора я зайшла на Якабу і прогортала ВЕСЬ розділ горору, який видавали українькою. І там, буквально нема нічого 🙁
Купа Кінгу, звісно, кілька Лавкрафтів і трошечки По, але ж горору настільки більше?
Я розумію, що з появою трилерів жанрові рамки розмились до вулиць в Хмельницькому після потепління, але нещодавно я читала цілу книжку про книжки-горори, і з них українською виходило — нічого ❌

🌹Тож питання таке: ваш улюблений горор, який виходив українською?
Хочу вірити, що я дуже неуважна і просто пропустила свою перлину ✨

Сиджу в кавʼярні через дорогу від книгарні, читаю книжку, яку привезла з собою і планую в книгарню взагалі не заходити ❌

Оце думаю, чи може відсвяткувати свою залізну витримку купівлею книжечки… ❤️

Історія книжкової помилки довжиною в роки 😢

Останні три роки я купувала книжки Райлі Сейгера за передзамовленням – і останні три роки я розчаровувалась. Більшість його книг для мене – це 1-2 зірочки і багато закочування очей. Ну не сходимось ми! ❌

І ось з'являється нове передзамовлення на Райлі Сейгера, а там! ‼️
Двоє хлопчиків ночують в палатці, вночі одного викрадають, а другий повертається в місто через багато років... Викрадені діти, небезпечне передмістя, оповідання від імені чоловіка (може, це дозволить Райлі Сейгеру нарешті написати приємного об'ємного персонажа?) — і чия рука не потягнеться до кнопки "передзамовити"? 🐕

Тож поки я вмовляю себе, що четвертий шанс — це вже навіть не смішно, розкажіть:
🌹чи є у вас автори, яких ви дуже хочете полюбити, але все ніяк?

Прочитала на вихідних CROSSROADS – новелу про те, на що здатна матір, яка втратила дитину.

В книзі всього біля сотні сторінок, але на цій сотні сторінок спресовано міліон відчуттів. Від смутку жінки, що втратила найдорожче, до безумних, жорстоких і трагічних дій – сто сторінок і ціла прірва болю, яку виливають читачеві прямо в серденько.

В книзі достатньо огидних деталей, жахів, повʼязаних з тілесністю і дій героїні, які я читала, буквально закриваючи очі рукою – але продовжувала читати. Це сумна і надто реалістична історія, в яку легко повірити, і тому вона ще більш вражаюча.

Чотири краплі крові із пʼяти – не пʼять лише тому, що написано просто, сумно і гарно, але не лірично, чого мені дуже б хотілось. Втім, можливо це тому, що історія смерті не бажає ліричності ❤️

Однозначно рекомендую

Вже очевидно, що в цьому році я буду читати менше, ніж в минулому, і це не дуже засмучує 🐶
Хочу повернутись до горорів, читати українських авторів і більше кидати поганих книжок 🕺

#прочитане_місяця також вестиму в новому форматі, де більшість книжок отримують окремі відгуки, а в кінці місяця це збирається в один пост з короткими описами і посиланням.

🐱 Тож, книжки СІЧНЯ 2024 🐱

1️⃣The woman in cabin 10 — Ruth Ware
Ненадійна оповідачка втрапляє в халепу на лайнері, наповненому картонними моделями персонажів. Мій відгук

2️⃣ The Death of Mrs Westaway — Ruth Ware
Майже готичний роман про повне таємниць сімейство і дівчину, яка так хоче вписатись хоч в якусь сім’ю, що готова на обман.
Мій відгук

3️⃣First Lie Wind — Ashley Elston
Дівчина живе несправжнє ідеальне життя, аж поки не закохується в несправжнього ідеального хлопця. Ідеальний трилер. Мій відгук

4️⃣The Grownup — Gillian Flynn
Дівчина робить вигляд, що вміє бачити аури, але не бачить навіть людей. Чудова, страшна і безумна історія. Мій відгук

5️⃣Метью Шардлейк. Розгін — К.Дж.Сенсом
Адвокат розслідує вбивство в монастирі часів Генріха VIII і втрачає віру. Якісний детектив. Мій відгук

6️⃣Краще не читай — Катя Орловська
Персонажам-письменникам давно пора зрозуміти, що писати в підозрілих готелях будинках не треба! Хороший, але не страшний горор. Мій відгук

7️⃣Find Me — Anne Frasier
Донька маньяка і поліцейський шукають тіла жертв серійного вбивці. Психологічний трилер середньої якості, настільки базовий, що навіть відгук не писала. Але читати продовження буду!
Українською виходив — “Знайди мене”.

8️⃣A Haunting in Arctic — C.J. Cooke
Жінка має бути сама на покинутому кораблі, але ідеальних трилерів мало, тож – вона з купою людей! Моє незадоволене бухтіння

9️⃣Crossroads — Laurel Hightower
Жінка втрачає сина і здатність зупинитись. Ідеальний горор про батьківську любов до дітей. Мій відгук

✖️Також хвастаюсь тим, що зуміла покинути:
🅾️Правила будинку сидру – Джон Ірвінг
Детальні описи абортів, сироти і залежність від морфію. Не зійшлись. Бурчання

Є такі трилери, які вражають не твістами чи несподіваними подіями, а питаннями, що ставлять перед читачем ❓

Наприклад, Playing Nice, який я полюбила минулого року, мав в основі просте питання: а що як вашу дитину підмінили в лікарні і ви шість років ростили чуже дитя? Ви продовжите любити його, чи будете шукати генетичну спорідненість зі своєю біологічною дитиною?

SAVING NOAH копає глибше: а що, як ваша дитина-підліток виявляється педофілом?
А що, як він дійсно, справді ненавидить себе і вважає чудовиськом, але не може перестати мати цей потяг?
Як його тепер любити? Як вберегти його від ненависті всіх: оточуючих, батька, його самого?

Я зараз на 71%, але книжка біжить прямо в топ – в ній, як на трилер, могло бути б більше твістів, звісно, але вона вже викрутила мені мозок і серце так сильно, що не захоплюватись нею я не можу.

Ми всі, беззаперечно, однозначно знаємо, що педофілія – непростимий злочин. Але в який момент вона стає злочином? В момент скоєння правопорушення, в момент появи перших бажань, чи взагалі в момент народження людини?
Як ми судимо інших людей: за їх діями? За наміри? Чи за думки?

Не знаю, яка там буде кінцівка, але сиджу вся на нервах, бо це ж тільки початок лютого, а тут вже претендент на книгу місяця намалювався 🙁

Кінцівка мене знищує 🙁
5 розбитих серденьок із пʼяти 😭

Хто вірив, що я зможу не купляти книжки? Точно не я ❌
Забігла в книгарню буквально на хвилинку, тож вийшло ще й небагато! Стримувалась 🐶

Доба постів і карнавалів — книга про Середньовіччя, яку нахвалювала прекрасна Ріта з каналу @books_and_cakes – після її відгуку я попрямувала до стенду з наукпопом як оця собачка ➡️ 🐕

Рейкʼявік — нордичний детектив (так написано на обкладинці), який лежав біля каси. Детективи біля каси – це як жуйка на касі АТБ – може тобі воно і не треба, але коли чекаєш десять секунд, то якось стає дуже необхідно 🐶

Дуже тоненька манга про котів — тому що там має бути сто зображень котів як мінімум. А ще вона настільки тонка, що не рахується взагалі як покупка. Так, листівку ніби прихопила 🐕

♥️ Розказуйте про свої останні покупки: що купили, що не купили, але вже скинули в кошик інтернет-магазину?

Сталась якась помилка в програмі, і ось уже кілька днів я нічого не читаю, крім візуальної новели ❌
Як це полагодити?!

Тим часом іспанська нагадує, як в школі мама кожні два тижні по вівторках відвозила мене на книжковий ринок, щоб купити мені книжок.
Буквально найщасливіші спогади. Книжки тоді коштували 4 гривні, а дорогі і товсті – 12! 🐕

Коли я підписалась читати в 2024 всі книжки книжкового клубу Різ Візерспун, то очікувала, що всі вони будуть близькими до трилерного жанру (як це зазвичай буває), або хоча б інтригуючими по сюжету 🕺

Чого я точно не очікувала, то це що вже друга книга року виявиться такою, що мені взагалі не буде цікаво її читати. Ні обкладинка, ні анотація, ні презентація книги від Різ Візерспун мене не зачепили ❌

Але обіцянка є обіцянкою, книжка куплена, скачана, я сіла читати… І вона неймовірна! ♥️

Це сімейна сага в найкращому сенсі, де сюжет розпадається на крихітні замальовки ситуацій, де оповідь постійно відходить від стрункого каркасу і розквітає роздумами чи описами сторонніх тем.
Це книжка, з якою ти ніби сидиш за чашкою кави, і ви з обмінюєтесь не стільки історіями, скільки контекстами і зліпками історій, випаленими сонцем старими фотографіями історій, де все – і жорстоке, і буденне, і радісне, – вже розплилось від часу в одне цільне полотно, і це і є – життя ♥️

Тільки почала, а вже закохана, як ніколи ❤️

#reeses_book_club

Ситуація: хочеться почитати фанфік 🕺
Хочеться оцього затишного відчуття довжелезного тексту, в який одразу зручно всідаєшся як в старе крісло — не треба навіть знайомитись з новим світом, все відоме. І який ще зовсім не скоро закінчиться ❤️

Поки що дивлюсь на All the Young Dudes, про Мародерів з Гаррі Поттера. Хтось читав, хто вже в захваті?

Ааааа, яке ж воно рідне і хороше одразу! З перших сторінок падаєш в знайомий світ, як же цього відчуття не вистачало ❤️

You're a bright young man, – сказав суддя Теду Банді, людській ницості, яка вбила більше тридцяти жінок. Розумних, молодих, повних надій на майбутнє.

Bright Young Women – книга про кількох таких жінок. Вона заснована на реальних подіях, але жодного разу не називає імʼя убивці, залишаючи для нього іменник Defendant – відповідач.

Події розгортаються у двох проміжках часу:
🅾️1974 – це історія Рут, однієї із жертв серійного убивці, яка вчиться нарешті жити для себе і дати волю своїм бажанням, а не постійному задоволенню потреб егоїстичної матері.
🅾️1978 – це історія Памели, президентки студентського сестринства, чиї подруги постраждали (а деякі померли) від нічного нападу злочинця.

Ця книга мене неймовірно бісила. Невігластво поліції, несприйняття слів Памели серйозно ніким, навіть її хлопцем (коли вона бачила злочинця на власні очі!), невиправдане, дурне захоплення злочинцем, піднесення його харизми і розуму там, де всі докази говорять про протилежне, знецінення травми потерпілих, усе, усе, УСЕ🌹

Це неймовірна книга. Вона болісна, жорстока і показує світ місцем, де в будь-який момент може статись будь-що. Через невігластво людей, через помилки, через намагання приховати свої проколи, через просто – шанс.
Але це книга, яка показує і те, що світ повен надії, сили і наснаги жити далі. Показує світ, повний молодих розумних жінок.

5/5, у мене немає слів ❤️

Вчора я раптом зʼясувала, що, окрім амазону, ліцензовану мангу англійською можна отримати в додатку за підписку: якби я знала це, коли почала читати двадцять томів «Наруто», то могла б зекономити… не хочу рахувати скільки грошей 🙁

Втім, поки я картаю себе і продовжую читати мангу, розкажу трошки про серію, яка захопила моє серденько ще минулого року і до якої я вчора повернулась.

BLOOD ON THE TRACKS – це історія школяра Сеічі, у якого співзалежні стосунки з матірʼю.
Втім, ці стосунки тільки спершу здаються ЛИШЕ співзалежними – чим далі іде історія, тим більш тривожними стають події. Чи дійсно матір Сеічі жорстока маніпуляторка? Чи при своєму розумі сам Сеічі? І головне, чи в безпеці персонажі, які оточують цих двох?

В манзі достатньо жорстокості, психологічного тиску і неприємних зображень. Сама мальовка викликає тривогу: тонкі чорні лінії починають густо наповнювати сторінки, додаючи напруги подіям.
Читати майже фізично неприємно: читач не тільки не знає, куди заведе наступна сторінка, але і не може довіряти нікому з персонажів.

Але при цьому, при всьому цьому – не можу відірватись! Дивитись, як герої котяться в прірву безумства на диво захопливо, хоч і місцями дуже тривожно.

Читається неймовірно швидко: це та історія, де дуже мало тексту, а той що є – досить простий. Основна суть – в ілюстраціях. Тож навіть якщо ви тільки починаєте читати англійською – раджу 🐶

Абсолютні 5 із 5 психологічних маніпуляцій – в коментарі покладу кілька сторінок, щоб ви могли уявити собі мальовку.

❓Розказувати про мангу, чи продовжувати і далі читати собі тихенько? ❓

Прочитала в цьому місяці збірку малої прози Кінга – IF IT BLEEDS. Ну, знаєте, щоб ще раз згадати, що, хоч я і не люблю малу прозу, вона все одно прекрасна ❤️

Збірка складається з чотирьох новел
1️⃣Mr. Harrigan’s Phone – історія про дружбу хлопця зі старим міліонером, яка (дружба) продовжується навіть після смерті одного з них.
Хороше, якісне оповідання, якому не вистачає кількох сотень сторінок, щоб випустити персонажів на волю.

2️⃣The Life of Chuck – чудове трійко оповідань, де магія може бути як надихаючою, так і страшною, але ніколи не перестає бути буденною.

3️⃣If it Bleeds – історія Голлі Гібні із трилогії про Біла Годжеса, така собі репетиція перед повнокровною, справжньою історією, яка вилупилася в свіжий роман Кінга «Голлі». Ця історія сподобалась би мені набагато більше, якби я ще не прочитала роман, але в порівнянні з романом вона просто надто коротка, надто обірвана і постійно загрожує читачеві найгіршим, що стосується улюблених героїв – вона дуже скоро закінчиться.

4️⃣Rat – милесенька історія про письменника, смерть і балакучого щура. Вилітає на читача як куля: все в ній рівно, гарно і збалансовано, але надто вже швидко.

В мене нема хорошого пояснення цьому феномену, але я НЕ люблю малу форму.
Вона надто маленька, надто тоненька і надто швидко закінчується. Я люблю романи, в які можна надійно загорнутись на кілька днів, відпустити страх і бути впевненою – хоча б кілька днів! – що вони тебе ще не скоро покинуть.

Якщо у вас є сила любити коротке, то не можу не радити цю збірку. Вона якісна, захоплююча і насипає одразу чотири хороші історії по ціні однієї книжки. Українською видавалась як «Якщо кров тече».

Якщо ж вам ближче романи, дочекайтеся «Голлі» – вона буде така ж неймовірна, але ще і приємно, надійно товста 💙

Вже не перший тиждень хочу вибачитись перед книгою, яку читала більше року тому і яку майже одразу зненавиділа 🙁

Історія минулого розчарування в тому, що THE BOOK OF ACCIDENTS знайшлася в декільох підбірках будинків жаху, але зовсім не попадала в тематику – і була довгою, доооовгою і тому трошки нудною ❌

Історія нинішнього зачарування в тому, що книжку я читала минулого січня, а думати про неї не можу перестати досі 🐶

Настільки вона була дика, дивна і -непередбачувана, настільки страшна місцями, а моментами – неймовірно сумна!
Настільки добре розкривалась в ній тема насилля в сімʼї і вимушеного дорослішання дітей… коротше, це була цікавезна книга – піду зміню їй оцінку на Goodreads ➕

❓Розкажіть, чи було у вас подібне переосмислення? Змінюєте ви оцінки давно прочитаним книгам?

Кидаю вже другу в цьому році книгу — з одного боку, це має трошки засмучувати (гроші то вже виплачені), але я поки що радію — це ж знак, що я починаю більше цінувати свій час? ❓

REDWOOD COURT майже ідеальна історія — це поетична сімейна сага, розсипана сонячними плямами на розпеченій літній дорозі. Але написана вона, хоч і поетично, поетичною ебонікою — тобто African-American Vernacular English. А це діалект, і я чіпляюсь за діалект — і мене ніби викидає постійсно з читацького потоку 🙁

Не так має читатись поетичний текст ❌

Дуже хочу дорости колись в своєму знанні мови до цієї книги, але поки що ні.
Друга невдача року і перша невдача #reeses_book_club

❓кинули вже щось в цьому році? Хваліться!