Пишу відгук на DELICATE CONDITION і намагаюсь зрозуміти, як трилер про вагітність став найфеміністичнішою книжкою року ❓

Що ще я маю принести в жертву, щоб це сталось? Я вже втратила своє тіло, свої гормони, свій час, – а тепер, вочевидь, і свій розум.
І я ще навіть не вагітна.

Пʼять із пʼяти жвавих собачок, однозначно 🕺

Прочитала DELICATE CONDITION – трилер, увесь жах якого в правдивості 🍅

But who said motherhood was fair? Nobody, that’s who.

Анна мріє про дитину і готова заради цього на все.
Після чергової сесії штучного запліднення їй вдається завагітніти, але омріяний стан виявляється зовсім не таким, як вона уявляла: лікарі ігнорують її больові симптоми, списуючи все на вагітність, поліція не зважає на скарги на переслідування, і навіть чоловік не завжди вірить її словам.
Анну переслідують, залякують, і хтось хоче зашкодити її дитині – але чи правда це, чи просто, як вважають всі навколо героїні, фантазії переповненої гормонами жінки?

Найгірше в цій книзі – це те, яка вона реалістична. Ігнорування болі; ставлення до жінки як до механізму, що виношує дитя, а не як до особистості; абсолютне нерозуміння, що відбувається з її організмом; відмова лікарів розмовляти з Анною як з дорослою, натомість звертаючись до її чоловіка; повне ігнорування морального стану жінки, яка тільки-но мала викидень…you name it 🙁

Так, це напружений трилер з чудовиськами, темною магією і відьомським культом, але краще вже культи, ніж лікарі, які кажуть «Тобі боляче? Дурниці, це зовсім не боляче, ти ж не народжуєш зараз».
Це захоплююча, майстерно написана книжка і дуже важка, тому що усе, що переживає Анна, тією чи іншою мірою переживала кожна жінка, або хтось дуже до неї близький.

І так, кінцівка дика і змазана, і деякі сюжетні лінії повʼязані ніби наспіх. Але мені дуже сподобалось ❤️
Це як раз той тип книжки, який я в першу чергу рекомендувала б жінкам – бо самі їм буде близько, яка вона страшна. І в той же час застерігаю її читати, якщо тема вагітності для вас складна, близька чи травмуюча 🌺

Сьогодні goodreads підкинув мені найкраще формулювання піджанру, який останнім часом дуже радує 🕺

Батьківство – найстрашніший горор 😱

Вже витягла звідти кілька жахастиків на пізню осінь, і серйозно збираюсь зробити підбірку найкращого (так само серйозно, як топ будинків жаху, які будуть от-от буквально).

А поки я збираюсь, якщо чекати сил нема, ось посилання на оригінальний список. Там не лише про батьківство, а буквально всі підвиди горору.

❓ діліться, який у вас улюблений тип жахастиків?

Настрій такий, що хочеться тільки лежати котом на дивані і відчайдушно кричати 🙁

Порадьте книжок, якими можна швидко закидати прірву злості ❓
Трилери на один день, детективи чи, може, навпаки, щось магічне і чарівне?

Сьогодні я застрягла в ліфті з оцими книжками 😥
Чудова компанія, але починаю думати, що варто іноді читати і позитивне ❤️

Ні для кого давно не таємниця, що я обожнюю Джоан Роулінг 🐶

Почалась, звісно, ця любов з Гарі Поттера, але життя бентежне, тож вже якийсь час моя улюблена магія і затишок лежать не в семи книгах про хлопчика, який вижив, а в семи, тепер уже, книгах про чоловіка, який втратив ногу, вижив і продовжує виживати в чарівній, але жорсткій сучасній Британії ⭐️

Детективи по тисячі сторінок, мабуть, тільки Роулінг і може дозволити собі писати, бо у неї, як у великого Кінга, або, – дозволю собі це порівняння, – у богині Джейн Остін, є талант розказувати історію, яка побудована так органічно, що вона (історія) вкладається в цей світ як пазлинка на своє місце, ідеально слот в слот, ніби весь час тільки її в житті тобі і не вистачало 🐕

Нагадування, що «Ідеальна дитина» є українською ➕

В читанні мене не дуже складно спокусити новою тематикою: покажіть мені кота, і через секунду я буду хотіти читати книжку про кота 🐱

Тож раз сьогодні вийшов Alan Wake II і ми граємо вже цілих пʼять хвилин: порадьте книжки про культи і вбивства в дуже маленькому містечку, захованому серед сторічних високих сосен 👿

Вирішила повернути в своє життя практику ведення щоденника, бо це, якщо чесно, максимально мене заспокоює ❤️

Півгодини переписувала з goodreads всі сто двадцять прочитаних книг – це майже як медитація, тільки з приємним шурхотом паперу 🐕

❔Показуйте і розказуйте про свої списки прочитаного, бо краще за писати свій може бути тільки розглядати чужі ❤️

Тепер ти знаєш: світ це не просто місце, де речі трапляються з тобою. Ти теж можеш впливати на світ 🐶

#прочитане_місяця в жовтні іде під заголовком "нарешті той нечитун закінчився"🕺

Повертаюсь до свого комфортного темпу: 13 книжок, англійською — 9, українською — 4. Паперових було 5, в електроному вигляді — 8.

Скільки я за місяць при цьому книжок купила — краще не згадувати 🐶

❔ Розказуйте, що читали в жовтні і що плануєте на листопад?